НБУ заморозив продаж банківських застав

НБУ заморозив продаж банківських застав

Нацбанк зупинив процес продажу активів неплатоспроможних банків, які перебувають у нього в заставі. Причина – регулятор незадоволений ефективністю роботи Фонду як продавця майна, тому пропонує змінити механізм продажів. Учасники ринку побоюються, що їм нав'язують непрозору схему, в якій влада переслідує лише свої інтереси.



Стоп машина!

Нацбанк вирішив «тимчасово призупинити» продаж активів неплатоспроможних банків, які перебувають в заставі НБУ під видані кредити рефінансування. Фонд гарантування вкладів фізосіб повідомлено про це 11 березня. «Нацбанк дійсно заморозив продаж активів, які перебувають у них в заставі. Ми поки не знаємо, на який термін», – заявив учора директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізосіб Костянтин Ворушилін.

У Нацбанку обіцяють відновити торги після початку роботи в ФГВФО передбаченого законом колегіального органу з питань консолідації та продажу активів банків. Він має запрацювати з 1 квітня. Однак директор департаменту консолідованого продажу та управління активами ФГВФО Юлія Берещенко може просто не встигнути у найближчі два тижні завершити створення нової моделі продажу активів, затвердити усі процедури, регламенти і положення.

Знову двійка

Підставою для зупинки продажів названо неефективну роботу Фонду з продажу застав. З вересня 2015 року НБУ, як заставовласник, погодив продаж 432 об'єктів майна на суму 2,8 млрд грн. Продано тільки 45 об'єктів на 251,1 млн грн – 9% від плану. «Зазначене свідчить про недостатнє проведення Фондом заходів з пошуку покупців на таке майно, в тому числі до моменту направлення відповідних матеріалів на узгодження НБУ. Так, на запит Нацбанку про заходи, які вживаються з метою реалізації прав вимоги за кредитами, майнові права за якими передано в заставу Нацбанку від деяких банків, отримані формальні відповіді про проведення початкових переговорів з потенційними покупцями. Вони проводилися до узгодження НБУ реалізації прав вимоги за такими кредитами», – йдеться в листі за підписом заступника голови НБУ Якова Смолія.

У Нацбанку заявляють про «випадки непрозорого проведення організаціями, залученими Фондом, торгів з реалізації заставленого в Нацбанку майна». «Незважаючи на доручення прем'єра опрацювати питання залучення до продажу майна виключно держпідприємства CETAM, Фонд жодних пропозицій з цього приводу не надав», – зазначено в листі.

Під контролем держави

У Фонді не вважають, що провина повністю лежить на них. «Ми також незадоволені нашою роботою: ми продали менше 1% активів. Але це тільки початок. Крім того, у нас також є претензії до позиції Нацбанку щодо продажу їхніх активів. То вони називають завищену ціну, то кажуть, що нічого не треба продавати. Зараз активів під рефінансування в Нацбанку на 144 млрд грн. Це більше 30% всіх активів, які перебувають під управлінням Фонду», – розповідає Костянтин Ворушилін. Він нагадав, що затягувати процес продажу можна. «Багато позичальників є недобросовісними і йдуть в банкрутство або ліквідацію», – пояснив він. І що більше часу минає, то складніше продати майно за привабливою ціною.

У ФГВФО критикують ідею продавати активи через державний майданчик СЕТАМ. Ця ідея виникла ще наприкінці минулого року, а 24 лютого прем'єр-міністр Арсеній Яценюк звернувся до НБУ з пропозицією прийняти спільну постанову, яка «фактично зобов'яже ФГВФО реалізовувати майно виключно в електронному режимі, виключно на електронних торгах, виключно на одному публічному майданчику». «Цей майданчик не призначений для продажу кредитних портфелів. Можна продавати тільки через них, але для цього потрібно вносити зміни до закону. Поки Антимонопольний комітет проти цього», – каже Костянтин Ворушилін.

Зараз з 50 майданчиків, акредитованих Фондом, 32 мають можливість проводити електронні торги. ФГВФО хотів визначити для них єдиний регламент роботи, щоб не було зловживань і махінацій. Паралельно в Фонді працювали над іншою ініціативою. Юлія Берещенко розповідала FinClub про те, що триває розробка «власної платформи продажів, до якої кожна з бірж підключається в якості брокера і подає заявку до книги, яку може вести Фонд». «Це дало б змогу приймати заявки від покупців через усі біржі, а не лише через одну, як зараз», – пояснювала вона.

Цей IT-проект запроваджує заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Кияк, кажуть джерела FinClub. «Фонд домагається більшої кількості учасників торгів, що може забезпечити більш високу ціну продажу. А комісію отримає та біржа, через яку заходив переможець торгів», – пояснив FinClub представник однієї з акредитованих бірж. Державний СЕТАМ буде одним з головних майданчиків, вважає Костянтин Ворушилін.

Корисливий інтерес

Основна проблема, яка відлякує потенційних покупців, – дефіцит інформації про лоти. Наприклад, з 24 лютого на СЕТАМ виставлені права вимоги за кредитом за 83 млн грн, але немає опису лота. Аукціон має відбутися сьогодні, але ніхто не подав заявки, отже, на наступному аукціоні стартову ціну знизять. «Таким чином продається майно в чиїхось інтересах і за значно заниженими цінами. Я вже неодноразово звертався з цього приводу до Фонду», – говорить старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець.

Але дешевше продають і на інших біржах. На сайті Ubiz 11 березня було виставлено лот, який передбачає можливість зниження ціни на 99%. Трапляється й знижка усього 50%. На сайті майданчику «Кепітал Прайс» продають активи в анексованому Криму, «Електронні торги України» намагаються продавати кредити на окупованій території Донбасу, але немає заявок від потенційних покупців.

Примітно, що 9 березня, за два дні до рішення НБУ зупинити продажі, представники Світового банку, Кабміну, ФГВФО і СЕТАМ обговорили з представниками американської компанії First Financial Network (FFN) їхню готовність «допомогти» з пошуком покупців. За словами учасників зустрічі, FFN цікавлять кредитні портфелі, забезпечені ліквідним майном і видані аграрним компаніям. Фінансовим директором FFN є Тоні Каргілл (Cargill – акціонер Дельти). «Особливий інтерес у виступаючих викликали кредити, які видавалися промисловим і аграрним підприємствам Дельта Банком», – сказав один з учасників. Компанія Cargill підозрюється у виведенні активів з Дельта Банку, вона також намагалася обговорити з главами Адміністрації президента і ФГВФО свої репутаційні ризики.

FFN хоче визначати коло осіб, допущених до купівлі кредитних портфелів, організовувати весь процес, включаючи оцінку активу, пошук інвестора і продаж. Прогнозується, що кредити продаватимуться за 5% від суми боргу. Андрій Кияк повідомляв, що середній показник продажів раніше становив 25% від номінальної ціни. Вартість послуг FFN складе 5-12% від ціни угоди, кажуть учасники зустрічі, притому що ФГВФО дозволив біржам отримувати комісію 0,5-4%.

Вікторія Руденко, Руслан Чорний, Олена Губар

 

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу