Цифрова готівка

В Україні може з'явитися цифрова гривня. Нацбанк вже завершив пілотний проект «Е-гривня», в рамках якого вивчав, яким чином можна впровадити цифрову національну валюту і з якими проблемами вона може зіткнутися. У разі запуску електронна гривня доповнить дві інші форми валюти – готівкову та безготівкову.

Розпочавши наприкінці 2016 року це дослідження, Нацбанк йшов по стопах інших центробанків, які вивчали це питання або навіть намагалися випускати цифрові валюти (ЦВЦБ). Йдеться про те, що безготівкові кошти є в першу чергу зобов'язанням банку перед клієнтом. Тоді як готівкова валюта, яка емітується центробанком, є прямим зобов'язанням регулятора. Цифрова гривня поєднає ключові ознаки цих форм, оскільки мова йде про випуск Національним банком в цифровій формі існуючих фіатних грошей, які є законним засобом платежу.

У НБУ вважають, що е-гривня стане національною цифровою фіатною валютою і буде обмінюватися на готівкові та безготівкові кошти у співвідношенні 1:1. Цифрова гривня не стане прибутковим інструментом, оскільки не буде використовуватися для накопичень.

Національний банк розглядав ЦВЦБ як альтернативний інструмент для проведення фізичними особами миттєвих платежів на невеликі суми. Залучити українців могла б простота використання цифрової валюти, її безпека (погашення і розрахунки гарантуються Нацбанком), швидке отримання статусу користувача і швидкість розрахунків. Але для впровадження ЦВЦБ будуть потрібні великі інвестиції в інфраструктуру.

Реалізація проекту можлива за централізованою та децентралізованою моделями взаємодії учасників. За централізованої моделі НБУ є одноосібним емітентом е-гривні та контролює реєстр е-гаманців, а комерційні учасники ринку виконують сервісні (агентські) функції. За децентралізованою моделлю банки і небанківські фінустанови зможуть випускати е-гривню, але вона не буде цифровою валютою НБУ, а за своїми властивостями буде схожою на електронні гроші.

Для впровадження цифрової валюти центральні банки можуть використовувати технологію розподілених реєстрів (блокчейн) або класичні бази даних. Але основні переваги технології розподілених реєстрів (DLT, блокчейн) залишаться незадіяними в разі застосування централізованої моделі випуску е-гривні.

Нацбанк розглядав можливість випуску е-гривні анонімної або з ідентифікацією користувача. Але для НБУ варіант анонімної цифрової валюти не став пріоритетним.

Проект «Е-гривня» проводився з лютого до грудня 2018 року. Автори проекту не змогли відповісти на безліч питань, тому НБУ заявляє, що продовжить дослідження.

НБУ тестував ЦВЦБ лише як цифровий еквівалент готівки. «В іншому випадку замість цифрової валюти ми отримаємо національну криптовалюту, тобто фінансовий інструмент з власною вартістю, а не еквівалент національної грошової одиниці», – пояснює НБУ в своєму звіті. Йдеться саме про цифровий еквіваленті національної грошової одиниці, що емітується НБУ, а не про криптовалюту, основною характеристикою якої є відсутність прив'язки до будь-якої юрисдикції або центробанку, підтверджує FinClub засновник криптобіржі Kuna.io Михайло Чобанян.

Найближчим аналогом е-гривні є електронні гроші, які випускаються банками. Вони анонімні в розрахунках на відміну від іменних платіжних карток, але мають обмеження за сумами платежів і ємності електронного гаманця, і їх приймають далеко не скрізь.

З 76 діючих банків 23 установи мають право випускати електронні гроші. За даними НБУ, за підсумками 2018 року електронних грошей випущено на 83,2 млн грн. Українці відкрили 62,7 млн е-гаманців і за рік провели операцій на 7,225 млрд грн.

Конкуренція за ресурси

Цифрова гривня, яка «зберігатиметься» безпосередньо в Нацбанку, а не на рахунку в банку, як у разі безготівкової валюти, може зацікавити українців, які через масовий банкопад 2014-2015 років перестали довіряти приватним фінансовим установам. Це змінить екосистему платіжного ринку і перерозподілить наявні ролі його учасників, що в кінцевому підсумку позначиться на монетарній політиці регулятора.

«У довгостроковому періоді залишаються ризики втрати центробанком здатності ефективно впливати на макроекономічні процеси, перш за все інфляційні, внаслідок зміни ролі банків як фінансових посередників, втрати ними функції створення грошей і, відповідно, зміни ефективності каналів монетарної трансмісії», – йдеться у звіті НБУ. Загрожує е-гривня також прибуткам банків і платіжних систем.

Значне перетікання безготівкової ліквідності банківської системи в цифрову гривню Нацбанку, особливо під час криз, може створювати або посилювати кризу ліквідності як окремих банків, так і всієї банківської системи, вважають в НБУ.

Фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків вважає, що зручність, простота і дешевизна використання цифрової валюти може перевернути з ніг на голову банківський сектор. Якщо рішення про впровадження е-гривні буде ухвалено, то виникне ризик втрати банками частини клієнтської бази і комісійного доходу від неї. «Крім того, існує ризик дефіциту ліквідності та фондування банків. Якщо клієнт може використовувати для розрахунків цифрову готівку так само зручно, як і банківську картку, то немає сенсу тримати кошти в банку інакше як на терміновому депозиті», – пояснює він.

В НБУ кажуть про два сценарії розвитку ситуації. Якщо е-гаманець стане замінником платіжної картки та е-гривня перетягне на себе 20% карткових операцій, то банки втратять 25 млрд грн своєї безготівковій ліквідності. Якщо ж е-гривня замінить готівку, то банки не постраждають, а обсяг готівки скоротиться на 52 млрд грн (-15%). Саме від поведінки українців залежить те, до чого призведе впровадження е-гривні.

Поки банкіри не бачать з її боку значних загроз. Щомісячний оборот цифрової гривні може скласти від декількох мільйонів до мільярда гривень, що, на думку заступника голови правління Форвард Банку Костянтина Кошеленка, не призведе до серйозних наслідків або трансформації ринку. «Цифрова гривня в принципі може змінити структуру грошової маси в обігу та існуючу платіжну екосистему, але до масштабного відтоку грошей з рахунків в банках не призведе. Йдеться про сегмент мікроплатежів, де транзакцій може бути багато, але їх обсяг невеликий», – вважає виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Регулювання цифрової гривні може виявитися схожим на нинішні правила для електронних грошей. «Простота і дешевизна розрахунків е-гривнею в порівнянні з безготівковими коштами досяжна тільки за рахунок більш простих вимог до платіжної інфраструктури, ідентифікації клієнта та контролю його платежів. А це означає, що розміри е-гривневих гаманців і платежів через них будуть обмежені, як для існуючих сьогодні електронних грошей», – зазначає Олена Коробкова.

Зараз перекази електронних грошей з одного е-гаманця не можуть перевищувати 500 грн на день і 4 тис. грн на місяць. А на одному е-гаманці може знаходитися не більше 14 тис. грн. «Гаманці з е-гривнею можуть бути як ідентифікованими, так і анонімними, що може впливати на розмір лімітів за операціями з е-гривнею в порівнянні з лімітами за операціями з використанням електронних грошей», – йдеться в звіті Нацбанку.

На думку голови правління банку «Фамільний» Ольги Долженко, перетікання грошей клієнтів у е-гривню є неминучим, якщо купівля, погашення та перекази в е-гривні будуть для споживача безкоштовними. «Якщо е-гривня за рахунок економії на обслуговуванні готівкової грошової маси стане для платника безкоштовним інструментом хоча б для оплат на користь обмеженого спектра постачальників (ЖКГ, зв'язок, перекази між гаманцями), то перетікання – як з готівки, так і безготівкових коштів – в неї забезпечено», – прогнозує вона.

В НБУ радять стягувати 0,5% комісії при поповненні е-гаманців і погашенні е-гривні, щоб фінансово заохотити агентів з розповсюдження цифрових грошей. При цьому прийом платежів у е-гривні для торговців повинен бути дешевше, ніж при оплаті платіжними картками: наприклад, до 1% при тарифах платіжних систем в 1,8-2,1%. При цьому переказ між е-гаманцями (тобто між фізособами) повинен бути безкоштовним.

В рамках пілотного проекту його учасники, якими стали співробітники НБУ, обмінювали безготівкову гривню на е-гривню за допомогою спеціального мобільного додатку на смартфоні. Неготовність значної частини українців до нових фінансових технологій зіграє проти перетікання значної частини безготівкових коштів з карткових і поточних рахунків на рахунки регулятора в найближчій перспективі, вважає член правління – директор з операційної роботи Банку Кредит Дніпро Галина Ізбінська.

Почесний президент Київської школи економіки Тимофій Милованов передбачає, що банки можуть втратити частину операційного бізнесу незалежно від перспектив електронної гривні – як мінімум через невблаганний розвиток фінтеху. «Але з новими технологіями та ідеями так буває завжди: вони природним чином вносять в наше життя елемент невизначеності, потенційні ризики і величезні можливості», – вважає експерт.

Ще одним важливим наслідком впровадження е-гривні стане посилення контролю держави за фінансовими розрахунками, якщо платежі з е-гаманців будуть не анонімними, а тільки після ідентифікації його власника. Ідентифікація кожного користувача цифрової валюти дозволить робити те, що зараз неможливо здійснити під час готівкових розрахунків, – відстежувати всі транзакції, прогнозує Михайло Демків. Це може відлякати від е-гривні тих українців, які цінують анонімність своїх операцій.