Росіяни загострюють конфлікт Міністр фінансів РФ Антон Силуанов

Росіяни загострюють конфлікт

Росія відмовилася від запропонованих Україною умов реструктуризації, а отже, повторне засідання власників грудневих бондів на $3 млрд завершилося провалом. Країна вже лякає Україну судом і проблемами в роботі з МВФ, однак паралельно в Росії розробляються ринкові способи «вирішення» політичної проблеми українського боргу.



Росія завжди проти

Повторні збори власників дворічних єврооблігацій на суму $3 млрд, випущених Україною в грудні 2013 року, були заплановані на 29 жовтня. Потреба у новій зустрічі виникла, оскільки 14 жовтня, коли Україна збирала в Лондоні всіх своїх кредиторів, власники грудневих бондів не з'явилися. У 2013 році всю емісію 3-мільярдних бондів викупив Фонд національного добробуту РФ, і Росія стверджує, що вона досі володіє цими паперами.

Для повторних зборів кворум було знижено з 66,67% до 33,3% від випуску єврооблігацій. Але напередодні зборів росіяни відкинули останній шанс провести «мирну» реструктуризацію. Міністр фінансів РФ Антон Сілуанов заявив, що РФ не бере участі у зустрічах «приватних» кредиторів України. «Борг України перед РФ, який підлягає погашенню в грудні,  не може прирівнюватися до боргів перед приватними кредиторами, борг має інший статус, є офіційним. Тому ми не беремо участі у зустрічах приватних кредиторів України», – заявив учора міністр.

Поки Ірландська фондова біржа, в лістингу якої перебувають українські суверенні папери, не повідомила про результати зборів. Але навряд чи росіяни з'явилися б на них після такого демаршу. Антон Сілуанов учора навіть пригрозив «зробити відповідні юридичні дії щодо захисту інтересів Російської Федерації як кредитора», якщо Україна не поверне всю суму боргу – $3 млрд і купонний дохід. По суті, Росія погрожує подати на Україну до суду.

Слово за МВФ

Такий варіант розвитку подій був очікуваним для обох сторін конфлікту: влада Росії неодноразово заявляла про те, що борг є суверенним, тому не підлягає реструктуризації, і чекають від України погашення боргу в грудні поточного року. А Україна заявляла, що не може запропонувати РФ умови кращі, ніж іншим кредиторам (20-відсоткове списання, продовження боргу, єдина ставка прибутковості, випуск варрантів). Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк вже пригрозив, що Україна не погашатиме борг, якщо Москва не погодиться на реструктуризацію. Тоді Київ введе мораторій на виплату цього боргу.

Навіть якщо Україна не погасить борг, дефолт за «російським» єврооблігаціями не спричинить крос-дефолту за рештою паперів, випущених Україною. Умови випуску нових єврооблігацій, на які погодилися інші кредитори і які будуть випущені в листопаді, виключають можливість крос-дефолту в такому випадку. Навіть рейтингове агентство S&P заявило, що дефолт за російським боргом не загрожує рейтингу України.

Непогашення боргу України дозволить Росії вимагати від МВФ припинення співробітництва з Україною: політика Фонду забороняє йому кредитування країн, що мають прострочені платежі перед іншими державами. Протягом року джерела західних ЗМІ неодноразово говорили, що МВФ, швидше за все, визнає цей борг приватним. Але якщо його усе ж таки кваліфікують як державний, то Україні можуть піти назустріч. Вчора джерела газети The Wall Street Journal повідомили, що МВФ може змінити свої правила, щоб дати Україні можливість отримати черговий транш навіть у разі дефолту за боргом перед Росією в $3 млрд. Це питання у Фонді розглядатимуть наприкінці листопада, після зустрічі лідерів G20 в Туреччині. «Але для початку рада Фонду має вирішити, є цей борг суверенним або приватним», – зазначає член виконкому Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.

Якщо рада Фонду не визнає цей борг суверенним, позиція РФ виглядатиме ще більш програшною. «Тоді Росії складно буде в судах пояснити, чому вона відмовилася від умов реструктуризації, які пропонувалися всім кредиторам», – говорить Віталій Шапран. Більш того, після 20 грудня ці єврооблігації стануть «дефолтними» паперами з вичерпаним терміном звернення, тому їхня ринкова вартість наближатиметься до нуля.

У МВФ не хочуть посилювати конфронтацію між двома своїми членами. «МВФ закликає обидві сторони вступити в конструктивний діалог про реструктуризацію бондів, щоб забезпечити необхідне фінансування програми МВФ з Україною та відновити платоспроможність за боргами», – заявив сьогодні директор департаменту комунікацій МВФ Джеррі Райс.

Неможливе може бути можливим

За інформацією джерела FinClub, судовий конфлікт – не єдиний сценарій розвитку подій. Нібито в Росії розглядаються й інші варіанти вирішення проблеми українського боргу. «Зовнішекономбанк веде переговори з урядом Росії, щоб взяти борг України на себе і потім ці папери вкласти в капітал дочірнього Промінвестбанку. Звичайно, потім ПІБ все одно пред'явить папери українському Мінфіну для погашення, але це буде потім. Можливість дисконту боргу теж обговорюється», – розповіло джерело FinClub.

Викуп облігацій Зовнішекономбанком у ФНД з подальшим їх внеском до статутного капіталу дочірнього банку в Україні може бути ситуацією win-win для всіх залучених сторін, вважає керуючий партнер компанії FinPoint Investment Advisors Сергій Будкін. «ПІБ таким чином отримає капітал, який йому, очевидно, знадобиться в значному обсязі після завершення стрес-тесту НБУ. ЗЕБ при цьому може збільшити власний капітал в тому випадку, якщо він викупить облігації у Мінфіну РФ з дисконтом, домовившись при цьому про внесення їх до капіталу ПІБу за номіналом, – пояснює Сергій Будкін. – В результаті цієї операції ЗЕБ зможе віднести отриманий дохід від різниці між купівлею і продажем собі до капіталу. Політично ж це може бути вигідно усім сторонам, оскільки дозволить всім залученим до процесу політикам не втратити обличчя і не відступити від заявлених раніше принципів».

Втім, цю ідею буде складно реалізувати: проходження валютних потоків залежить від Нацбанку, який, до слова, вже вчинив «щедро», коли відмовився застосувати санкції до Промінвестбанку, включеного до американського списку санкцій. «Навіщо ПІБу докапіталізація на $3 млрд або навіть на $2,4 млрд? До того ж технічно здійснити таку операцію непросто – потрібні домовленості на рівні уряду. А поки «потепління» відносин між країнами не спостерігається. Теоретично, Фонд національного добробуту Росії може домовитися з Зовнішекономбанком про взаємозалік і передачу єврооблігацій на баланс ЗЕБу. Але для того щоб ПІБ потім викупив ці папери, ЗЕБу доведеться дати своїй «дочці» «живі» гроші. Не бачу підстав для такого аукціону небаченої щедрості з боку Росії», – здивований один з фінансистів.

Вікторія Руденко, Руслан Чорний

 

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу