Штрафи збиратимуть по-новому

Штрафи збиратимуть по-новому

Регулятору фондового ринку дозволять через Державну виконавчу службу стягувати штрафи, які учасники ринку не оскаржують у суді. Тоді як зараз комісія повинна судитися з усіма порушниками. Учасники ринку вважають таку пропозицію невиправданою без комплексного реформування системи державного нагляду.


Державна виконавча служба (ДВС) зможе без рішення суду стягувати штрафи з учасників фондового ринку. Така ініціатива міститься в законопроекті № 4956 з поправками до закону «Про держрегулювання ринку цінних паперів в Україні». «Постанова про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів у вигляді штрафу є виконавчим документом і підлягає примусовому виконанню Держвиконавчою службою за зверненням Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку», – йдеться в тексті документа.

НКЦПФР звертатиметься до ДВС із заявою про примусове виконання ухвали в разі, якщо санкції не були оскаржені порушником протягом 30 днів з моменту накладення штрафу, а також якщо вони були оскаржені, але суд підтвердив правомірність покарання.

Автором документа є голова підкомітету з питань цінних паперів фондового ринку, діяльності рейтингових агентств і електронної комерції (комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності) Павло Різаненко. На його думку, передбачені в законодавстві заходи примусового стягнення накладених штрафів є неефективними. «У разі відсутності добровільної сплати штрафу НКЦПФР звертається з позовом до суду. Тільки позитивне рішення суду є підставою для виконавчої служби вчиняти дії щодо стягнення штрафу. У той же час комісія обмежена у фінансуванні на здійснення судових витрат», – пояснив FinClub Павло Різаненко.

За даними НКЦПФР, на 2 липня центральний апарат комісії в 2016 році розглянув 304 справи про правопорушення на ринку цінних паперів, за якими було накладено 235 штрафів на суму 3,4 млн грн. Сплачено лише 88 штрафів на 421,34 тис. грн. «Усього 12%», – нарікає Павло Різаненко.

Бюджет понад усе

У самій комісії стверджують, що не ініціювали розробку законопроекту. «На даний момент позиція комісії щодо законопроекту № 4956 не сформульована», – заявив FinClub директор департаменту стратегії розвитку фондового ринку НКЦПФР Максим Лібанов.

Схожий законопроект раніше розроблявся комісією, але подали його від імені «Свободи». 2 вересня 2013 року в Верховній Раді його зареєстрували депутати Михайло Блавацький та Олексій Кайда. Профільний комітет рекомендував прийняти документ у першому читанні за основу. Однак на голосування в сесійний зал його не винесли, і відкликали у зв'язку із закінченням терміну повноважень парламенту VII скликання в листопаді 2014 року. Аналіз законопроекту Павла Різаненка показує, що він врахував висновки Головного науково-експертного управління щодо законопроекту «Свободи».

Не тільки штрафами

У НКЦПФР вважають, що однією точковою зміною не обійтися. «Комісія працює над комплексним законопроектом, спрямованим на протидію правопорушенням на ринку. Плануємо винести його на обговорення вже в IV кварталі. Цим законопроектом в українське законодавство будуть імплементовані норми європейських законодавчих актів – Регламенту ЄС про зловживання на ринку, Директиви ЄС про кримінальну відповідальність за зловживання на ринку і Рекомендацій ESMA, яка об'єднує 28 країн ЄС», – сказав Максим Лібанов.

Учасники ринку не бачать сенсу в такій ініціативі, насамперед тому, що законодавство надає досить широкі можливості комісії виписувати штрафи. І не завжди виправдані. «Спочатку потрібно докорінно змінити систему регулювання, коли правозастосування відбувається за порушення прав інвесторів, шахрайство тощо, а не за формальні прострочення або технічні помилки, які профучастники можуть здійснити через величезну кількість неефективних нормативів, прийнятих НКЦПФР. Можна наводити безліч прикладів, вдалих і ні. До вдалих можна віднести кейс MMCIS, коли вдалося захистити права інвесторів. А до невдалих – кейс Доріана Флойда, коли інвестори втратили свої вкладення. У той же час карати торговців можна, наприклад, за конкретні скарги», – вважає директор фінансової компанії «КУБ» Костянтин Шевчук.

«Усі ці закручування гайок не є реформами, оскільки не дадуть українцям жодних нових можливостей. Це можливості виключно для бюрократів. Буудемо готуватися до того, що штрафів стане більше і практично усі вони будуть оскаржуватися. Юристам роботи додасться», – вважає керуючий директор групи «Універ» Олексій Сухоруков.

Глава ради Асоціації «Українські фондові торговці» Олексій Петрашко вважає, що основний деструктив законопроекту в тому, що він позбавляє практичної судового захисту всіх суб'єктів, які можуть потрапити під санкції НКЦПФР – а це не тільки профучастники, а й емітенти. «Проблему примусового стягнення санкцій можна вирішити абсолютно іншим чином. Або надіславши запит в бюджеті відповідні асигнування на сплату судового збору. Або запропонувавши прийняти закон, який звільняє регулятора від таких зборів. Так проблема примусового стягнення санкцій буде вирішена без утиску прав учасників ринку », – стверджує Олексій Петрашко.

При цьому НКЦБФР повинна буде продовжувати в суді доводити правомірність накладених санкцій. «Судова практика показує, що НКЦПФР часто застосовує свої права некоректно і програє процеси. Перш ніж звинувачувати судову систему в корумпованості і заангажованості, необхідно спочатку розібратися у власній правовій компетенції », – стверджує він.

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу