Державні втрати
Найбільші банки країни минулоріч втратили 30 млрд грн. На державні установи припало 21,1 млрд грн – найбільших збитків зазнав Укрексімбанк (-9,8 млрд грн). Із звітності банку випливає, що втрати викликані формуванням резервів під проблемні кредити. На це протягом року було витрачено 17 млрд грн. А портфель безнадійних кредитів Укрексімбанку досяг 22,4 млрд грн. У банку не прокоментували FinMaidan свій негативний фінансовий результат.
На другому місці опинився Ощадбанк – він втратив 8,5 млрд грн, також через витрати на резерви (12,2 млрд грн). Держбанк за минулої влади кредитував будівництво сонячних електростанцій в Криму, але після анексії Росією півострова обслуговування боргу припинилося. «Якби не сталася окупація Криму, наш прибуток досяг би 1,1 млрд грн», – заявив голова правління Ощадбанку Андрій Пишний. Втрати Укргазбанку (-2,8 млрд грн) істотні, але в рази менші. Менеджмент банку пояснив це погіршенням якості кредитного портфеля через анексію Криму, неплатоспроможність боржників, а також знеціненням основних коштів на сході країни.
Незважаючи на такі великі втрати, держава в особі Кабміну та НБУ гарантує банкам регулярну підтримку. Ощадбанк вже одержав у капітал 11,6 млрд грн, капітал Укрексімбанку планується збільшити на 5 млрд грн, а Укргазбанк потребує 4 млрд грн.
Резервні списання
Третє місце за збитками посів Промінвестбанк (-3,45 млрд грн). «Чистий прибуток банку, отриманий за дев'ять місяців, склав 1,077 млрд грн, однак необхідність резервування сформувала за підсумками чотирьох кварталів технічний збиток у 4,531 млрд грн», – заявили в прес-службі.
Теза «якби не анексія Криму, війна на Донбасі і девальвація гривні, то ми б залишилися прибутковими» проходить червоною ниткою через виправдувальні релізи практично кожного банку. «Це був об'єктивно важкий рік. Анексія Криму, військові дії на Донбасі стали каталізатором погіршення фінансового стану в країні. Ми були змушені у 2014 році сформувати 2,8 млрд грн резервів під знецінення кредитів, що призвело до річних збитків у 2,6 млрд грн, – розповідає фінансовий директор Укрсоцбанку Джакомо Волпі. – Такий обсяг резервів створює значну «подушку» для покриття ризиків, які можуть з'явитися в майбутньому».
У Райффайзен Банку Аваль (збиток 1,37 млрд грн) говорять, що девальвація гривні для них означає не тільки збиток, але й додатковий заробіток. «Банк володіє портфелем українських державних облігацій, прив'язаних до долара, вартість яких підвищується з подорожчанням долара проти гривні. Де-факто значна частка збитків, викликаних переоцінкою валютної позиції, була компенсована в 2014 році шляхом виплати першої частини облігацій, прив'язаних до долара, а інша частина на даний час враховується як частка капіталу і знайде відображення в майбутніх звітах про прибутки й збитки», – повідомили в прес-службі Райффайзен Банку Аваль.
Ренкінг найбільших банків за фінансовим результатом за 2014 рік, млрд грн
| № | Банк | Фінансовий результат | Активи |
| 1 | ПриватБанк | 0,75 | 204,59 |
| 2 | ВТБ Банк | 0,64 | 36,50 |
| 3 | Сбербанк Росії | 0,11 | 46,74 |
| 4 | ПУМБ | 0,05 | 35,44 |
| 5 | "Дельта" | 0,05 | 60,30 |
| 6 | "Фінанси та Кредит" | -0,22 | 34,20 |
| 7 | Альфа-банк | -0,74 | 36,69 |
| 8 | УкрСиббанк | -0,87 | 26,34 |
| 9 | "Надра" | -1,04 | 35,88 |
| 10 | Райффайзен Банк Аваль | -1,37 | 46,86 |
| 11 | Укрсоцбанк | -2,66 | 48,26 |
| 12 | Укргазбанк | -2,80 | 21,03 |
| 13 | Промінвестбанк | -3,45 | 52,66 |
| 14 | Ощадбанк | -8,56 | 128,10 |
| 15 | Укрексімбанк | -9,81 | 126,00 |
Вийшли в плюс
Прибуток минулого року заробили лише п'ять найбільших установ: ПриватБанк (749 млн грн), ВТБ Банк (642 млн грн), Сбербанк Росії (108 млн грн), ПУМБ (54 млн грн) і, несподівано, банк «Дельта» (46 млн грн), який вже рік відчуває складнощі з поверненням депозитів. «Дельта Банк зміг отримати прибуток у зв'язку зі збільшенням доходів: процентні доходи збільшилися на 41% – 1,9 млрд грн, комісійні – на 10% (315 млн грн), інші операційні доходи – на 248% (1,1 млрд грн). Це результат діяльності з реалізації кредитів клієнтів. Доходи з повернення раніше списаних активів збільшилися на 323% (432 млн грн)», – повідомили в прес-службі банку.
ПриватБанк також постраждав від кризи, але для його бізнесу ці втрати були некритичними. «У нас прибуток за рахунок роздрібу і грамотного управління ризиками. Усі необхідні резерви були створені, як і в інших», – зазначив прес-секретар ПриватБанку Олег Серга. З прибутком закінчив рік і ПУМБ донецького бізнесмена Ріната Ахметова. «Нам довелося значно перебудувати бізнес-модель, провести колосальну роботу з підвищення ефективності й сформувати великий обсяг резервів, у першу чергу по Криму та східному регіону. Ми змогли збільшити наш операційний дохід з 2,4 млрд грн до 3,7 млрд грн, стали пильніше контролювати усі витрати банку. У минулому ПУМБ отримав рекордне співвідношення операційного доходу до витрат (коефіцієнт С/I склав 30,7%) – на кожну витрачену гривню операційних витрат ми заробили 3 грн доходу», – пояснює голова правління ПУМБ Сергій Черненко.
Сумне майбутнє
Банкіри досить песимістично оцінюють потенційні ризики 2015 року. Стрес-тест, який був проведений минулого року, не враховував втрати в Криму та на Донбасі. Але навіть без цих факторів він виявив потребу в докапіталізації найбільших банків на 56 млрд грн. Це означає, що загроза отримання збитків зберігатиметься увесь нинішній рік. До того ж зараз обговорюється ідея другого стрес-тесту, яка покаже реальну потребу банків у капіталі.
Складно банкам буде генерувати прибуток від операційної діяльності, оскільки рецесія економіки поступово погіршує їх кредитні портфелі. «Кредитування в 2015 році буде все ще обмежено. У першу чергу це пов'язано з економічною ситуацією в країні: зростання ВВП цього року не очікується, а отже, і реальні доходи населення не зростатимуть. Збережеться тенденція минулого року: банки сконцентруються на роботі з проблемною заборгованістю і продовжать оптимізувати витрати», – говорить перший заступник голови правління Укрсоцбанку Тамара Савощенко.
* Розмір кулі і її розташування по осі X ідентичні розміру прибутку/збитку банку за 2014 рік. Вісь Y показує рентабельність активів кожного з банків - який відсоток від розміру активів становить прибуток або збиток банку, тобто скільки він заробляє або втрачає на кожній 1 грн активів. Виходячи з цього найбільш збитковим за показником рентабельності активів стає Укргазбанк, а найприбутковішим - ВТБ Банк, тоді як за розміром фінансового результату ці місця займають Укрексімбанк і ПриватБанк відповідно.
Комерційні банки шукають і знаходять нові аргументи проти переведення бюджетних установ на обслуговування в державні банки. І хоча цій ініціативі уряду вже майже рік, приватні банки досі не можуть назвати ані розмір понесених втрат, ані кількість клієнтів, що пішли від них. Їхні ключові побоювання – погіршення якості роздрібного кредитного портфеля і відтік депозитів.
Енергобанк поки залишається у власності російського бізнесмена Анатолія Данилицького. Іноземні покупці банку розірвали угоду через проблеми, які не вдалося виявити на етапі аудиту установи, яку хотіли придбати. Некоректна фінансова звітність – одна з основних проблем ринку, нарікають його учасники.
Фінансове розчарування
Правління консорціуму інвесторів сінгапурської холдингової компанії ES2 Holding відмовилося від купівлі Енергобанку. Бенефіціаром банку залишається російський бізнесмен Анатолій Данилицький. «Представники ES2 Holding під час роботи в банку протягом останніх декількох тижнів неодноразово не могли отримати своєчасну або задовільну відповідь від керівництва банку з ряду питань», – йдеться в повідомленні ES2 Holding.
Виникли також інші питання, які «суворо обмежували спектр діяльності потенційних інвесторів». «Саботаж частини менеджменту і різні «сюрпризи», які постійно виникали, змусили нас зафіксувати дану картину і вийти з угоди. Думаю, що і Анатолія Данилицького, і нас, і наглядову раду ввели в оману щодо реального стану справ», – сказав FinMaidan керуючий директор ES2 Holding Володимир Куцев.
Рішення про купівлю Енергобанку було прийнято наприкінці грудня, і вже до нового року сторони хотіли закрити операцію (див. «Інвестори підзарядяться»). Інвестори планували вкласти в розвиток банку $100 млн. Джерело в банку повідомило, що причиною скасування угоди стала «діра» в балансі. «За фактом ми побачили, м'яко кажучи, не зовсім те, що банк показав у звітності. З установи попросту виводилися кошти», – говорить співрозмовник FinMaidan.
Суму втрат у ES2 Holding не називають, однак джерело на ринку, знайоме з ситуацією в Енергобанку, повідомило, що ще в травні 2014 року обсяг проблем у банку оцінювався у 200 млн грн. «По ряду кредитів у заставі у банку були «сміттєві» цінні папери – як правило, інвестиційні сертифікати. Вже тоді Анатолій Данилицький шукав покупців на свій актив. Але мова не йшла про повний вихід з бізнесу: він хотів продати частку», – сказав співрозмовник.
Вже на початку 2015-го клієнти звинуватили банк у затримці платежів. 26 січня про це заявили керівники київської компанії «НТЦ Бірюза», миколаївської групи компаній «Прометей» і житомирського ПП «Фірма ІмпортТехноСервіс». За даними FinMaidan, рішення про призупинення клієнтських платежів було ініційовано покупцем.
Після зриву угоди з Енергобанком інвестори продовжать пошуки активу для купівлі. «Ми будемо продовжувати шукати банк, з яким побудуємо свій бізнес», – сказав Володимир Куцев.
Системна помилка
Фінансисти визнають, що недостовірна звітність – одна з ключових проблем банківського сектора. «Коли є можливість показувати ситуацію не зовсім так, як є насправді, це викликає кризу довіри на ринку, оскільки учасники ринку не можуть розпізнати реальний стан справ у банку-партнера. У своїй практиці ми періодично стикаємося з цим явищем і вже неодноразово були свідками ситуації, коли показники роботи в звітності банку різко змінювалися. У таких випадках ми переводимо рейтинги в режим моніторингу і більше уваги приділяємо оперативній звітності, не квартальній, а щомісячній і навіть щоденній», – розповідає головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран. Він рекомендує покупцям банків залучати аудиторів: «Саме на них покладено функцію підтвердження звітності».
Втім, аудиторам теж не завжди вдається адекватно оцінити ситуацію. Вже після купівлі Вадимом Новинським банку «Форум» у німецького Commerzbank виявилося, що ситуація в банку гірша, ніж заявлялося. Новий власник навіть хотів анулювати угоду, щоб не платити, і подав у Міжнародний кримінальний суд (ICC) позов на Commerzbank.
Але врятувати установу так і не вдалося: через менш ніж два роки в банк «Форум» було введено тимчасову адміністрацію, пізніше почалася його ліквідація. «Зрозуміло одне, що крім мікроситуації в активі, що купується, є і макроісторія, а саме: Україні необхідно терміново лібералізувати фінансове законодавство і допустити українські банки в Euroclear. Це точно стабілізує структуру активів усіх кредитних організацій країни і створить приплив ліквідності до фінансового сектора», – вважає Володимир Куцев.
Кредити Нацбанку перестали бути таємницею – регулятор оприлюднив інформацію про те, скільки грошей і яким саме банкам він видав у минулому році. При цьому він не розкрив дані про приріст заборгованості конкретних банків, що не дозволяє з'ясувати, чи змогли вони потім поповнити на ринку дефіцит ліквідності. Але й оприлюднені дані цікаві: «російські» банки отримали 6 млрд грн, а банки, у які вводили тимчасові адміністрації, – 13,2 млрд грн.
Незручна інформація
Національний банк розкрив інформацію про суми грошей, які він під час кризи позичив кожному з банків. Досі ці дані були банківською таємницею, але в грудні було внесено зміни до ст. 68 закону «Про Національний банк України». «Ми півроку добивалися скасування банківської таємниці щодо рефінансу. В антикризовому пакеті був прийнятий закон про її скасування, тепер ми зможемо назвати імена усіх, кому видавався рефінанс», – заявила тоді глава НБУ Валерія Гонтарєва.
НБУ у вівторок опублікував помісячні дані за 2014 рік. Найбільше було видано кредитів рефінансування – 240 на суму 45,1 млрд грн. Також банки активно залучали гроші для підтримки ліквідності: НБУ видав 75 позик на 23,04 млрд грн. 52 кредити РЕПО потягнули ще на 19,28 млрд грн. Нацбанк видав 45 стабілізаційних кредитів, які зазвичай залучаються, коли у банку починаються проблеми з платоспроможністю: їх отримано на 28,17 млрд грн.
Мова йде про кредити на термін понад 30 днів (дані по коротких боргах все також не розголошуються). Відсутні дані про ставки кредитів і терміни, на які вони видані, що не дозволяє розрахувати зміну заборгованості банків перед НБУ. А це принциповий момент. Навіть в релізі НБУ, присвяченому публікації цих даних, робиться акцент на тому, що «чисте сальдо виданих і повернутих кредитів у 2014 році склало 32,83 млрд грн». Тобто видано 222,26 млрд грн, повернуто 189,43 млрд, загальний борг зріс з 76,12 млрд грн до 108,95 млрд грн.
По конкретних 75 банках (на початок 2014 року ліцензію мали 180 банків), що отримали кредити, подібне сальдо НБУ публікувати не планує, що істотно знижує репрезентативність даних. «Зміни до закону дозволили оприлюднити інформацію про видані банкам кредити із зазначенням найменування банку, суми та виду кредиту, типу наданого забезпечення та дати рішення НБУ. Тобто формат, який оприлюднено на сайті, чітко відповідає вимогам законодавства», – повідомили в прес-службі регулятора.
Банкіри раніше висловлювали як плюси, так і мінуси оприлюднення цих даних. З одного боку, факт отримання банком рефінансування може бути сприйнятий клієнтами негативно, оскільки свідчить про те, що установа потребує зовнішньої допомоги. З іншого боку, це також може бути сигналом до того, що Нацбанк готовий підтримувати банк, а установа має ліквідні застави для НБУ.
Таємне стало явним
Але навіть ці дані проливають світло на ситуацію в банківській сфері. Протягом року були активні спекуляції навколо підтримки російських банків. Виявляється, що Сбербанк Росії не брав довгі кредити у НБУ, а інші банки з «російським» корінням отримали 6 млрд грн: Альфа-банк – 3,055 млрд грн, Промінвестбанк – 2,49 млрд грн, ВТБ Банк – 386,3 млн грн, «Петрокоммерц-Україна» – 64,3 млн грн.
ЗМІ традиційно загострюють увагу на стабілізаційних кредитах, які видаються під програми фінансового оздоровлення. Опубліковані дані підтвердили дані FinMaidan про те, що НБУ видав 11 вересня стабкредити ПриватБанку і «Дельті» на 2 млрд грн (див. «Рівняння з двома невідомими»). Банк «Дельта» підтверджував тоді факт отримання позики (960 млн грн), а ПриватБанк – спростовував. Наразі ж відомо, що НБУ видав йому п'ять кредитів на загальну суму 1,3 млрд грн. Останній стабкредит був отриманий 4 грудня – ще на 850 млн грн. А за загальною сумою всіх кредитів – 20,81 млрд грн – ПриватБанк посів друге місце на ринку.
Або, наприклад, восени з'явилася інформація, що ВіЕйБі Банк почав виплату вкладів за рахунок грошей НБУ. Тепер відомо, що 10 жовтня він отримав 1,2 млрд грн, почав виплату вкладів, а 21 листопада у нього ввели тимчасову адміністрацію.
Серед працюючих кредитних установ великі суми стабкредитів отримали ПриватБанк – 9,89 млрд грн, Ощадбанк – 6 млрд грн, «Фінансова ініціатива» – 4 млрд грн, «Надра» – 2,5 млрд грн, «Фінанси та Кредит» – 0,65 млрд грн. Отримання стабкредиту не допомогло відновити платоспроможність ВіЕйБі Банку (1,2 млрд грн), Імексбанку (795 млн грн), банку «Форум» (422 млн грн), Південкомбанку (180 млн грн), БГ Банку (81,7 млн грн). А усього банки, в які вводилися тимчасові адміністрації, позичили у «кредитора останньої інстанції» 13,18 млрд грн.
Гроші під повернення
Більше за всіх позичив Ощадбанк – 24,16 млрд грн. Але з цих грошей у нього залишилося тільки 6 млрд грн, решту повернуто НБУ. «Ми отримали рефінансування на підтримку ліквідності на 6 млрд грн. Заставою під ці кредити були держпапери, які є у нас в портфелі», – сказав голова правління Ощадбанку Андрій Пишний. Друге місце у ПриватБанку, а третє – у банку «Дельта» (10,17 млрд грн).
Про повернення грошей говорять і в інших банках. «На сьогодні Альфа-банк має два кредити рефінансування від НБУ на суму 811,15 млн грн, решта погашені. Наступного тижня за графіком буде знову проводитися середньостроковий тендер НБУ, і ми також плануємо брати участь», – повідомив головний керуючий директор Альфа-банку Рушан Хвесюк.
Учасники ринку відзначають, що кошти НБУ їм були необхідні у пікові моменти відтоку вкладів. «Банк отримував кредити рефінансування в березні 2014 року виключно для забезпечення своєчасного повернення коштів клієнтів, в першу чергу фізосіб, в умовах тотального відтоку депозитів із системи, а також для збільшення рівня високоліквідних активів. Після отримання кредитів на 1,65 млрд грн ми погасили вже 285,9 млн грн», – розповів начальник управління загальнобанківських ризиків банку «Фінанси та Кредит» Микола Войтків.
ТОП-20 банків за об'ємом отриманного в 2014 році рефінансування, млрд грн
| № | Банк | Сума |
| 1 | Ощадбанк | 24,16 |
| 2 | ПриватБанк | 20,81 |
| 3 | "Дельта" | 10,17 |
| 4 | "Фінансова ініціатива" | 8,36 |
| 5 | Укргазбанк | 6,21 |
| 6 | ВіЕйБі Банк | 5,54 |
| 7 | Укрексімбанк | 5,12 |
| 8 | "Надра" | 3,30 |
| 9 | Альфа-банк | 3,06 |
| 10 | Промінвестбанк | 2,49 |
| 11 | Брокбізнесбанк | 2,00 |
| 12 | ПУМБ | 1,76 |
| 13 | "Київська Русь" | 1,68 |
| 14 | "Фінанси та Кредит" | 1,65 |
| 15 | Фідобанк | 1,58 |
| 16 | Всеукраїнский банк розвитку | 1,47 |
| 17 | "Південний" | 1,33 |
| 18 | УкрБізнесБанк | 1,03 |
| 19 | "Хрещатик" | 1,00 |
| 20 | "Райффайзена Банк Аваль" | 0,90 |
| Інші 55 банків | 12,00 | |
| Усього по 75 банкам | 115,61 |
Джерело: Національний банк України
Боржникам обмежать пеню
Парламент почав перейматися правами неплатоспроможних позичальників. Депутат від партії «Блок Петра Порошенка» Богдан Матківський вніс до парламенту законопроект № 1823, яким запропонував поширити дію закону «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» на фізичних осіб. Це має обмежити можливості банків щодо стягнення пені за прострочення за роздрібними позиками. Зараз вона не обмежена законом і може бути встановлена хоч в 1% на день від суми боргу. А законопроектом запропоновано встановити пеню для фізосіб у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку, як і у юридичних осіб.
Зараз облікова ставка становить 14%, таким чином, розмір пені має скласти не вище 28% річних. «Оскільки діяльність юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців спрямована на отримання прибутку, дані особи мають можливість і кошти для своєчасної сплати кредитних коштів. Зате фізичні особи, які вступають у відносини з фінансовими установами, у більшості випадків не мають фінансових ресурсів для покриття кредитних зобов'язань, особливо в кризовий період», – стверджує автор законопроекту.
Банкам стане складніше
Це не перша спроба парламентарів захистити неплатоспроможних позичальників від жадібних банкірів. Такий же законопроект подав у липні 2013 року депутат Антон Яценко (Партія регіонів), проте через три місяці він відкликав його. Якщо новий проект приймуть, банкірам буде набагато складніше домагатися повернення виданих раніше коштів, бо висока пеня за прострочення є хорошим стимулом для відновлення виплат за кредитом. «За несвоєчасне виконання боргових зобов'язань банки зазвичай встановлюють пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. У зв'язку з тим що Цивільний кодекс України передбачає, що неустойкою може бути не тільки пеня, а й штраф, деякі установи додатково встановлюють певні штрафні санкції. Неустойка покликана дисциплінувати клієнтів виконувати зобов'язання своєчасно, і більшість банків при погашенні заборгованості боржником прощають пеню та інші штрафні санкції», – говорить начальник юридичного управління ОТП Банку Олег Коробкін.
Учасники ринку вважають справедливим зрівняння розміру неустойки, яку платять за прострочення різні позичальники. «Логічно, щоб розмір штрафних санкцій за прострочення платежів за кредитами був обмежений не тільки для юридичних, а й фізичних осіб. Навряд чи дана норма може вплинути на платоспроможність. Суть цієї санкції полягає в тому, щоб стимулювати позичальника вчасно виконувати свої зобов'язання. Вони не мають на меті наростити його борг або ускладнити процедуру виплати», – зазначає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.
Крім того, банки не завжди зацікавлені у збільшенні навантаження на позичальників. «Для нашого банку несплата пені не є перешкодою для погашення кредиту позичальником – пеня оплачується в останню чергу. Враховуючи загальне зниження платоспроможності населення, банк може відмовитися від вимог оплати пені, якщо позичальник добровільно йде на погашення проблемного кредиту», – пояснює начальник управління роздрібного та малого бізнесу Індустріалбанку Сергій Романенко.
Банкіри вказують на те, що всі останні ініціативи парламентарів мали однобокий характер і порушували баланс прав і зобов'язань кредиторів та споживачів фінансових послуг. Жодна із запропонованих новацій не покращувала становище кредиторів, а тільки покладала на них додаткові зобов'язання. «Такий стан справ призводить до значного подорожчання вартості банківських послуг, у тому числі до підвищення процентних ставок за кредитами і неможливості кредиторам ефективно і доступно надавати послуги споживачам, що в свою чергу не дозволяє розвиватися кредитуванню, у тому числі іпотечному, і призводить до значного погіршення справ у суміжних з фінансовим сектором галузях», – зазначає Олег Коробкін.
Олена Губар
Бій за валюту
За кілька днів до завершення роботи місії МВФ центробанк вирішив внести зміни в роботу валютного ринку, щоб зблизити офіційний і ринковий курси. НБУ вчора обговорив таку можливість з банками на щотижневій зустрічі. Банкіри розповіли FinMaidan про те, що регулятор вивчає можливість зобов'язати експортерів продавати 75% їх валюти безпосередньо центробанку, а не іншим банкам. І вже НБУ продаватиме валюту імпортерам та іншим покупцям.
Деталі банкірам невідомі. «Поки незрозуміло, як це буде зроблено. Швидше за все, НБУ продаватиме банкам валюту під угоди на аукціонах. Але, мабуть, частину грошей він залишатиме в резервах. Це означає, що буде великий дисбаланс між попитом і пропозицією», – нарікає скарбничий одного з найбільших банків.
Тиждень тому про необхідність змін в НБУ говорили і журналістам. «У всіх країнах, коли у вас є дві речі – адміністративні обмеження, як зараз, і загальна нестача валюти в країні, у вас виникає два або три курси. Тому, щоб ніхто не мав ілюзій: поки є адмінобмеження і брак валюти, існуватиме цей феномен, – відповів на запитання FinMaidan перший заступник голови НБУ Олександр Писарук. – Ми можемо за рахунок коригування наших адмінобмежень або порядку проведення валютних операцій зменшити різницю, вплинути на зближення курсів, але повністю це винищити можна тоді, коли валюти буде достатньо і коли обмеження (будуть зняті. – FinMaidan)».
На уточнююче запитання кореспондента FinMaidan, чи відбудеться «зближення» вже в поточному році, Олександр Писарук порадив подивитися на чорний ринок Аргентини: «У нас просто школа в порівнянні (з ними. – FinMaidan)». Вчора курс долара до аргентинського песо на чорному ринку Аргентини був на 60% вище за офіційний обмінний курс. У попередні місяці була дворазова різниця.
Відмова від індикатора
Планується також зміна самого механізму курсоутворення: зараз міжбанківський, офіційний курс НБУ і готівковий курси банків фактично «прив'язані» до індикативного курсу, що визначається на щоденних аукціонах. Цей індикатор було введено наприкінці вересня, щоб знизити ризики впливу на курс долара невеликих спекулятивних угод. НБУ тепер продає на аукціонах по $3 млн і, виходячи з отриманих заявок, визначає курс. Вчора він склав 15,8 грн/$.
У Нацбанку обіцяють розповісти про свої ініціативи найближчими днями. Але банкіри вже говорять, що готові до змін. «Реальний курс ховається за декількома курсами, які існують на ринку: офіційний, індикативний, готівковий, міжбанківський, чорний. Це усіх дратує», – зазначає один із скарбничих.
Проблеми перетворень
Зміни супроводжуватимуться стрибком курсу долара, але банкіри до цього готові. «Попит і зараз вище, ніж пропозиція. А потім він ще більше збільшиться, тому курс ростиме. У якийсь момент через високий курс частина попиту просто відпаде, оскільки люди будуть не в змозі купувати валюту так дорого. Тоді ситуація може стабілізуватися. Але курс однозначно буде не менше 20 грн/$», – говорить FinMaidan заступник голови правління великого банку. Учора небанківські обмінні пункти виставляли долар на продаж за 20,5 грн/$.
У разі зростання офіційного курсу банки зіткнуться з переоцінкою портфелів і нормативів, тому, можливо, слід ввести розрахунковий курс. «Необхідно зафіксувати для банків історичний курс, який усіх влаштовує, наприклад, на 1 січня 2015 року, при якому банківська система ще схожа на систему, а не на об'єкт, що розкладається. НБУ може зафіксувати курс для розрахунку нормативів та інших балансових показників на початок кварталу. Але треба чітко фіксувати час дії цієї норми – наприклад, півроку, після чого банки переходять на новий курс у розрахунках», – радить заступник голови правління одного з банків.
Олена Губар, В'ячеслав Садовничий
З 21 січня до 26 лютого Альфа-банк виплачує гарантовану ФГВФО суму відшкодування вкладів у Прайм-банку до 200 тис. грн кожному клієнту.
Національний банк 13 січня прийняв постанову № 9 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Прайм-банк"». Після чого виконавча дирекція ФГВФО 14 січня затвердила рішення № 2 «Про початок процедури ліквідації Прайм-банку і призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Протягом 30 днів з дня опублікування оголошення про початок ліквідації приймаються вимоги кредиторів.
Ліквідатором Прайм-банку став Владислав Кадиров. Термін його повноважень – рік, з 14 січня 2015-го до 13 січня 2016 року.
Виконавча дирекція ФГВФО рішенням № 165 від 29 грудня 2014 року продовжила тимчасову адміністрацію в Прайм-банку до 13 січня 2015-го. На цей же термін подовжено й повноваження тимчасового адміністратора Владислава Кадирова. Він також був провідним професіоналом з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу впровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків.
З 17 грудня виконавча дирекція ФГВФО рішенням № 147 «у зв'язку з виробничою необхідністю відсторонила від виконання обов'язків уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації Олега Рябова». Замість нього рішенням № 148 в той же день тимчасовим адміністратором було призначено Владислава Кадирова.
З 6 листопада Прайм-банк розпочав виплати коштів вкладникам за договорами, термін дії яких завершився до 3 жовтня включно, і за договорами банківського рахунку. Виплати здійснювалися через касу Прайм-банку за адресою: Київ, вул. Богданівська, 24.
ФГВФО до 16:00 24 жовтня здійснював прийом документів від потенційних інвесторів для визнання їх кваліфікованими. Фонд шукав інвесторів, які можуть бути залучені до виведення банку з ринку одним з трьох способів: 1) відчуження всіх або частини активів і зобов'язань банку на користь приймаючого банку; 2) створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань банку; 3) продаж банку в цілому.
За оцінками ФГВФО, сума коштів, яка може бути відшкодована Фондом, на 3 жовтня склала 16,69 млн грн. Сумарний обсяг депозитів фізосіб становив 25,81 млн грн.
З 3 жовтня введено тимчасову адміністрацію в Прайм-банк. Уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу впровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Олега Рябова.
Тимчасову адміністрацію введено на три місяці – з 3 жовтня 2014-го до 3 січня 2015-го.
Національний банк прийняв постанову № 622 від 2 жовтня, якою відніс ПАТ «Прайм-банк» до категорії неплатоспроможних. Після чого виконавча дирекція ФГВФО прийняла рішення № 105 від 2.10.14 «Про введення тимчасової адміністрації в Прайм-банк».
Невеликий Прайм-банк на 1 липня посідав 135-е місце за активами (482,4 млн грн). Роздрібний портфель вкладів становив 63,6 млн грн (у валюті – 78%).
Банк постраждав через готівкові операції. «При здійсненні нагляду за діяльністю банку щодо дотримання законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, регулятор неодноразово виявляв факти порушень законодавства з питань фінансового моніторингу», – повідомили в Нацбанку.
У 2013-2014 роках до Прайм-банку п'ять разів застосовувалися санкції. «Проте фінустанова не вживала відповідних заходів. Зокрема, за результатами проведеної регулятором у вересні 2014-го позапланової перевірки виявлено факти здійснення банком масштабних операцій з готівковими коштами в національній та іноземній валюті, що невластиво банкам четвертої групи, та визначені клієнти, які постійно здійснювали фінансові операції зі зняття цих коштів у значних обсягах», – йдеться в повідомленні НБУ. Детальніше див. «Преміальне прання».
Телефон гарячої лінії ФГВФО: 0-800-308-108, Прайм-банку: (044) 490-73-07. ПАТ «Прайм-банк»: код ЄДРПОУ 26051650; 01001, Київ, вул. Михайлівська, 6а.
Сума вкладів, яка може бути компенсована ФГВФО клієнтам Легбанку, на 1 грудня 2014 року становила 84,36 млн грн. Загальний обсяг коштів фізичних осіб у Легбанку на 28 листопада становив 285,7 млн грн, а сумарні зобов'язання банку – 480,57 млн грн.
ФГВФО до 16:00 18 грудня здійснює прийом документів від потенційних інвесторів для визнання їх кваліфікованими. Фонд шукав інвесторів, які можуть бути залучені до виведення Легбанку з ринку одним з трьох способів: 1) відчуження всіх або частини активів і зобов'язань банку на користь приймаючого банку; 2) створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань банку; 3) продаж банку в цілому.
З 28 листопада в Легбанк введено тимчасову адміністрацію строком на три місяці – до 27 лютого 2015 року. Тимчасовим адміністратором став провідний професіонал з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу впровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ФГВФО Олександр Коваленко.
Національний банк постановою № 744 від 27 листопада відніс ПАТ «Легбанк» до категорії неплатоспроможних. Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізосіб 27 листопада прийняла рішення № 133 «Про введення тимчасової адміністрації в Легбанк».
Вкладники Легбанку на початку вересня скаржилися на невиплату грошей і відмову банку пролонгувати їхні вклади. Регулятор вимагав від акціонерів і менеджменту установи плани фінансового оздоровлення, але отримані від них документи його не задовольнили. Наприклад, регулятивний капітал Легбанку впав до 63,4 млн грн при мінімальному значенні в 120 млн грн. «Власниками банку не вжито заходів щодо фінансової підтримки банку, в першу чергу шляхом додаткової капіталізації», – нарікали в НБУ.
Нацбанк не знав власників цього банку, оскільки жоден з акціонерів не володів понад 10% акцій.
Телефон гарячої лінії ФГВФО: 0-800-308-108, Легбанку: (044) 287-95-00. ПАТ «Легбанк»: код ЄДРПОУ 14291780; 01033, Київ, вул. Жилянська, 27г.
Сума вкладів, яка може бути компенсована ФГВФО клієнтам БГ Банку, на 1 грудня становила 281,4 млн грн. Загальний обсяг коштів фізичних осіб в БГ Банку на 28 листопада становив 625 млн грн, а сумарні зобов'язання банку – 1,576 млрд грн.
ФГВФО до 16:00 18 грудня здійснював прийом документів від потенційних інвесторів для визнання їх кваліфікованими. Фонд шукає інвесторів, які можуть бути залучені до виведення БГ Банку з ринку одним з трьох способів: 1) відчуження усіх або частини активів і зобов'язань банку на користь приймаючого банку; 2) створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань банку; 3) продаж банку в цілому.
З 28 листопада в БГ Банк введено тимчасову адміністрацію строком на три місяці – до 27 лютого 2015 року. Тимчасовим адміністратором стала провідний професіонал з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу впровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ФГВФО Марія Новікова.
Національний банк постановою № 745 від 27 листопада відніс ПАТ «БГ Банк» до категорії неплатоспроможних. Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізосіб 27 листопада прийняла рішення № 131 «Про введення тимчасової адміністрації в БГ Банк».
Проблеми в банку (раніше банк «Перший») складно було приховати в середині літа, коли НБУ заборонив йому залучати депозити. Наприкінці вересня БГ Банк визнав, що не може виплатити вклади – ліміт виплат склав 500 грн на день. Причиною була названа війна на Донбасі, через яку позичальники перестали платити за кредитами.
З 27 жовтня грузинський Bank of Georgia перестав володіти 19,39% цієї установи, а 3 листопада змінилася наглядова рада БГ Банку, були звільнені голова правління Сергій Барибін та його заступник Ігор Шаров.
Ці посади посіли Андрій Осипенко та Вадим Дратверт відповідно. «Після зміни керівництва БГ Банку Нацбанк виявив активну операцію, яка була проведена вже новим керівництвом банку з порушенням вимог НБУ за відсутності первинних документів та підстав для її здійснення, в результаті чого завдано значного збитку банку. Банком протягом тривалого часу не надано жодних підтверджуючих документів щодо здійснення цієї операції та її обґрунтувань», – повідомили в НБУ.
Телефон гарячої лінії ФГВФО: 0-800-308-108, БГ Банку: 0-800-300-503, (044) 200-09-09. ПАТ «БГ Банк»: код ЄДРПОУ 20717958; 04112, Київ, вул. Дегтярівська, 48.
Релізи
ТОП-новости
