Клієнтам ПриватБанку останніми днями довелося неабияк понервувати: вони піддалися дуже потужній інформаційній атаці, яка вже не перша за останні два роки. Невідомі особи поширювали повідомлення про нібито швидке банкрутство і націоналізацію ПриватБанку. У відповідь Нацбанку довелося заспокоювати вкладників, а ПриватБанку – відбуватися жартами.
«Українська біржа» та ПФТС незабаром можуть перестати бути пов'язаними з найбільшою біржею пострадянського простору – «Московською біржею». На ці активи з'явилося чотири покупця. Москвичам треба поспішати: регулятор може позбавити ліцензії біржу, підконтрольну росіянам.
Національний банк більше не вірить у здатність Костянтина Жеваго врятувати банк «Фінанси та Кредит»: у зв'язку з невиконанням ним зобов'язань з підтримки ліквідності регулятор визнав банк неплатоспроможним і віддав ФГВФО для введення тимчасової адміністрації. Від цього радикального кроку виграють вкладники з портфелем депозитів на суму понад 10 млрд грн, які вже за місяць почнуть отримувати виплати. Костянтин Жеваго програє особисто – НБУ вже натякнув на загрозу кримінального покарання, і як бізнесмен – заради отримання стабілізаційних кредитів він дав Нацбанку особисту гарантію.
Кадрова підтримка
Наглядову раду (НР) ПриватБанку очолив екс-глава Національного банку Володимир Стельмах. На цій посаді він змінив співвласника фінустанови Геннадія Боголюбова, який залишається в НР. Також до складу ради входять Ігор Коломойський, Олексій Мартинов і Віктор Лисицький. У ПриватБанку це призначення пояснили обов'язком банків до 10 липня забезпечити обрання незалежних членів наглядової ради банку в кількості не менше чверті її складу (згідно з новою редакцією закону «Про банки та банківську діяльність»).
Володимир Стельмах двічі очолював Національний банк – вперше з 21 січня 2000 року до 17 грудня 2002-го. Потім він залишив стіни регулятора і очолив наглядову раду Брокбізнесбанку. Проте через два роки повернувся в НБУ і очолював його з 16 грудня 2004 року до 23 грудня 2010-го. Після того як пан Стельмах залишив цей пост вдруге, він став радником президента Віктора Януковича. У ПриватБанку не змогли повідомити, чи отримає Володимир Стельмах акції фінустанови. Згідно зі статутом ПриватБанку, наглядова рада є органом, що здійснює захист прав акціонерів кредитної установи.
Незалежне залучення
Перекваліфікація колишніх чиновників у топ-менеджери банків – не рідкість. Особливо часто так продовжують свою кар'єру колишні міністри. Так, наприклад, екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник входив до наглядової ради УкрСиббанку, екс-міністр фінансів Ігор Мітюков очолює український офіс Morgan Stanlеy, Ігор Юшко – Сбербанк Росії. Колишній заступник міністра фінансів Віталій Лісовенко був директором з корпоративного бізнесу Альфа-банку, а екс-міністр економіки, член Ради НБУ Роман Шпек працював віце-президентом цього банку.
Ідея залучення незалежних членів до НР також вже впроваджувалася на банківському ринку. У 2006-2007 роках Міжнародна фінансова корпорація (IFC) працювала за програмою «Корпоративне управління в банківському секторі України», яка була спрямована на збільшення відкритості банків для клієнтів та інвесторів. Задля цього IFC рекомендувала залучати до наглядових рад банків незалежних від їх акціонерів директорів. У проекті взяли участь ТАС-Комерцбанк, Мегабанк, Укргазбанк, Родовід Банк, Укргазпромбанк і банк «Дністер».
Тоді ця програма допомогла банкам залучити нових власників: у березні 2006 року Мегабанк продав 20% акцій портфельним інвесторам, а в лютому 2007-го ТАС-Комерцбанк продав 99,98% акцій шведському Swedbank. Про намір продати частину або повний пакет акцій заявляли банки «Дністер» та Укргазбанк. Потім почалася фінансова криза. В результаті Укргазбанк і Родовід Банк були націоналізовані, «Дністер» – ліквідовано. В ході кризи 2014-2015 років Укргазпромбанк став неплатоспроможним, Омега Банк (раніше ТАС-Комерцбанк) кілька разів перепродавався, і зараз він також є неплатоспроможним.
Невизначене членство
Функції незалежних членів НР не відрізняються від обов'язків інших членів наглядових рад. У законі зазначено, що вони не можуть бути асоційованими особами з членами правління, акціонерами, їх афілійованими особами або родичами. Вимога наявності незалежних членів відповідає Принципам ефективного корпоративного управління Базельського комітету з банківського нагляду та міжнародної практики корпоративного управління. «Мета – адаптувати українське законодавство до законодавства ЄС. Такі зміни призведуть до підвищення захищеності кредиторів та інвесторів компаній шляхом поліпшення ефективності механізмів управління ризиками, – вважає начальник юридичного управління ОТП Банку Олег Коробкін. – Наявність незалежних членів є особливо важливою у тих випадках, коли існує ризик конфлікту інтересів, наприклад, ризик того, що акціонер або пов'язана з банком особа примусить наглядову раду прийняти рішення в своїх інтересах, а не в інтересах банку».
Незалежні члени не повинні допускати прийняття незбалансованих рішень. «У класичному розумінні корпоративного управління незалежні члени наглядової ради потрібні для правильної побудови системи важелів і противаг. Завдяки тому, що вони незалежні в частині прийняття рішень, вони можуть, наприклад, стримувати прийняття рішень, які можуть завдати шкоди організації, а також зменшити ймовірність змови і необ'єктивної роботи банку на користь лише мажоритарних акціонерів, на шкоду інтересам міноритаріїв, – пояснює голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик. – Як правило, незалежними членами наглядової ради стають люди з ім'ям, значним досвідом на ринку. І крім, власне, підтримки у прийнятті правильних рішень, вони опосередковано можуть впливати на репутацію компанії».
Також незалежні члени повинні символізувати більшу відкритість банку, особливо якщо йдеться про держбанки. «Незалежні члени наглядової ради в першу чергу забезпечують прозорість і відкритість у фінансовій діяльності банку та його звітності, а також у розподілі бюджетних коштів. Наявність незалежного представника також сприяє розвитку банку, підвищенню якості прийняття рішень та стандартів корпоративного управління, що забезпечує стабільну діяльність фінансової установи», – упевнений директор департаменту інформаційної політики, маркетингу та реклами Укргазбанку Володимир Пікалов.
ПриватБанк намагається компенсувати відтік роздрібних вкладів не тільки стабілізаційними кредитами Нацбанку, а й залученням категорії клієнтів, які прагнуть отримати максимальний дохід. Він пообіцяв зі своїх доходів заплатити за таких клієнтів податок на доходи з депозитів, що підвищує його реальні витрати за річними вкладами до більш ніж 30%. Це унікальний випадок для банківського ринку, який поки ще не готовий стільки платити за вклади.
Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) оголосив пошук потенційних інвесторів для виведення неплатоспроможного Дельта Банку з ринку – установи, що стала найбільшим банкрутом року. Пошук інвесторів триває до 23 березня. Потенційним інвесторам пропонується кілька способів «отримання» контролю над Дельта Банком: відчуження всіх або частини його активів і зобов'язань на користь приймаючого банку, створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань Дельта Банку, а також продаж кредитної установи в цілому.
Потенційні інвестори, які планують брати участь в порятунку активів Дельта Банку, мають отримати погодження Нацбанку на купівлю істотної участі в банку.
Активи Дельта Банку на 3 березня склали 74,28 млрд грн, у тому числі кредитний портфель – 44,79 млрд грн. У зобов'язаннях банку кредити НБУ склали 9,32 млрд грн, кошти інших банків – 7,34 млрд грн, депозити фізичних осіб – 31,4 млрд грн, юросіб – 12,4 млрд грн.
Обмежена цінність
Купівля Дельта Банку в цілому невигідна, вважають учасники ринку. Цікавим може бути тільки роздрібний портфель, тому що якість корпоративного портфеля Дельта Банку дуже низька. «Там є кілька крупних клієнтів, чиї кредити якісно обслуговуються. Серед них «Фокстрот» та Cargill. Решта кредитів зовсім погані, і за ними нема що стягувати. Це пов'язано з політикою Дельта Банку, коли в 2010-2013 роках він був «кредитором останньої інстанції», і до нього приходили корпоративні позичальники, яким відмовили усі інші банки, в тому числі державні. Роздріб там дуже здоровий. Тепер, звичайно, частина позичальників перестали платити. Банкам у проблемному стані платять лише пенсіонери, але в цілому якість портфеля може бути відновлена дуже швидко», – вважає один з інвестбанкірів.
Невеликий список
Рішення про введення тимчасової адміністрації було прийнято після того, як Мінфін виступив проти націоналізації Дельта Банку. Більш того, меморандум України з МВФ передбачає обмежене фінансування підтримки банківської системи. А це означає, що на активи Дельта Банку, який посідав 4-е місце в системі, навряд чи знайдуться покупці серед держбанків.
З числа інших крупних учасників ринку потенційних інвесторів не так вже й багато. Наприклад, не хочуть брати участь у конкурсі банки з іноземним капіталом. «У перспективі наші акціонери готові вкладати в розвиток бізнесу в Україні. Але для цього потрібна стабілізація економічної та політичної ситуації в країні, а також оздоровлення фінансової системи», – говорить голова правління УкрСиббанку Філіп Жоаньє. Raiffeisen Bank International AG планує скоротити бізнес в Україні на 30% протягом трьох років. Відповідно, розширення бізнесу за рахунок купівлі активів в Україні протирічить заявленій політиці.
Швидше за все, не братимуть участі в «порятунку» Дельта Банку і власники менш крупних установ. Деякі з них досі не затвердили і не погодили з Нацбанком плани докапіталізації своїх установ за підсумками стрес-тестів, але ж тільки попередня оцінка по Дельта Банку показувала його потребу в статутному капіталі на суму 22 млрд грн.
Поки про свій інтерес до активів Дельта Банку заявив тільки ПриватБанк. «Ми розглядаємо можливість співпраці з Фондом гарантування щодо роботи з роздрібними активами Дельта Банку», – сказав FinMaidan голова правління ПриватБанку Олександр Дубілет.
Безглузда покупка
Стати покупцем навіть частини активів ПриватБанку буде непросто. По-перше, ПриватБанк останнім часом регулярно залучає стабкредити на підтримку ліквідності. Остання позика на 1,2 млрд грн терміном на два роки була видана 12 березня. А під час видачі стабкредитів Нацбанк вводить обмеження, в тому числі на розвиток, в роботі банку, якому надається допомога.
Більше того, останнім часом НБУ розширює перелік застав, які він приймає в забезпечення за кредитами, натякаючи, що ліквідні активи найкрупнішого банку не безлімітні. Постановою НБУ № 163 від 5 березня до переліку застав включено «інше рухоме майно у вигляді залізничного рухомого складу (крім моторейкового транспорту), повітряних і морських суден і суден внутрішнього плавання». Видаються стабілізаційні кредити Національним банком і під поручительство співвласника ПриватБанку Ігоря Коломойського.
Не зовсім зрозуміло, яку додаткову вартість може принести роздрібний портфель Дельта Банку установі, яка і так є лідером сегмента. «У них 25% роздрібних депозитів, 15% обсягу виданих кредитів приватним особам, вони лідери за кількістю емітованих карт, у тому числі кредитних. Інтерес може бути хіба що в тому випадку, якщо роздрібний портфель обійдеться їм дуже дешево. Але це малоймовірно», – говорить співрозмовник на фінансовому ринку. Крім того, він зазначає, що клієнти Дельта Банку не мали доступу до своїх грошових коштів протягом понад півроку. «Якщо уявити, що їх переведуть в працюючий банк, то вони відразу ж спробують перевести в готівку свої кошти. Для приймаючого банку це може бути великим ударом», – пояснює топ-менеджер одного з банків з іноземним капіталом.
Втім, не виключається варіант, що активи Дельта Банку будуть просто продані на аукціоні, в якому зможуть брати участь і інші українські кредитні установи. «Дельта Банк, найімовірніше, буде ліквідовано. Це політичне рішення», – повідомило джерело в Нацбанку.
Минулий 2014 рік став для України найскладнішим з моменту здобуття нею незалежності в 1991-му. Непростим він виявився і для банківського ринку. Фінансові, валютні, економічні та військово-політичні потрясіння відбилися і на діяльності банків – і не найкращим чином. У п'ятницю остання з 15 найкрупніших установ опублікувала фінансову звітність за IV квартал. Тепер можна підбити підсумки: з 15 банків дві третини закінчили рік зі збитками в 31,52 млрд грн і лише третина – з сумарним прибутком всього 1,6 млрд грн. Ці дані не є секретом ні для фінансистів, ні для журналістів, які регулярно вивчають фінансові звіти банків.
Піти по-грузинськи
ПриватБанк продовжив розпочату на початку року політику продажу іноземних активів. 5 грудня він оголосив про підписання меморандуму про продаж грузинського PrivatBank. Покупцем став лідер грузинського ринку – Bank of Georgia, який заплатить за купівлю 1,18 капіталу – 92 млн ларі (за поточним крос-курсом це $47 млн). У ПриватБанку сказали, що зважилися на продаж активу саме через дуже хорошу запропоновану ціну, оцінивши її трохи вище. «Це дуже хороша пропозиція. Сума угоди склала $51 млн», – стверджує начальник прес-служби ПриватБанку Олег Серга.
Це вже другий продаж ПриватБанком його активів цього року. У квітні він продав російський Москомприватбанк, що належав йому. Це сталося відразу після публічного конфлікту між власником ПриватБанку Ігорем Коломойським і президентом Росії Володимиром Путіним. Тоді в Москомприватбанк було введено тимчасову адміністрацію, але незабаром його викупив російський Бінбанк.
Вигідне придбання
PrivatBank посідає 9-е місце за активами на грузинському ринку. Завдяки угоді «частка Bank of Georgia за кредитами фізичних осіб збільшиться на 5,3%, за депозитами фізосіб – на 2,6%», повідомляють у банку. Покупець також отримує в портфель 500 тис. платіжних карт, 93 відділення, 429 банкоматів і 1929 POS-терміналів.
Грузинський банк не прокоментував FinMaidan причину інтересу до PrivatBank. Але вже відомо, що активи об'єднають. «У Bank of Georgia є великий досвід приєднання фінансових інститутів, тому ми очікуємо, що процес злиття з PrivatBank буде безболісним, а клієнти обох установ отримають доступ до однієї з найбільших та розвинених мереж сервіс-центрів, банкоматів і систем платежів у Грузії», – заявив генеральний директор Bank of Georgia Іраклій Гілаурі.
Bank of Georgia донедавна володів 20% українського БГ Банку (раніше банк «Перший»), у який минулого тижня було введено тимчасову адміністрацію. Однак перед цим Bank of Georgia офіційно вийшов з числа його акціонерів.
ПриватБанк має намір сконцентрувати свої зусилля на розвитку бізнесу в Україні та підтримці українського бізнесу в ЄС, пояснив голова правління грузинського PrivatBank Юрій Кандауров. «Ми працюємо як банк на ринку ЄС і сьогодні надаємо експортерам підтримку для роботи на ринку – від безкоштовних консультацій, підготовки контрактів до банківського обслуговування», – пояснив керівник прес-служби ПриватБанку Олег Серга. У групи залишаються банки в Латвії та на Кіпрі, а також філії в Португалії, Італії та Німеччині. Заступник голови правління ПриватБанку Дмитро Дубілет не зміг повідомити FinMaidan, чи будуть вони також виставлятися на продаж.
Грошове вливання
У ПриватБанку відмовилися прокоментувати, на які саме цілі будуть направлені гроші, виручені від продажу грузинського активу. У прес-службі лише уточнили, що «на український ринок». 68% грузинського банку належать ПриватБанку безпосередньо, а отже, кошти від угоди збільшать прибуток банку, який можна буде капіталізувати. Ще 29% акцій належать «Юнімейн Холдінгс Лімітед», яка може видати кредит акціонерам Приватбанку. За результатами стрес-тесту потреба ПриватБанку в докапіталізації складає 4 млрд грн.
Зазвичай ПриватБанк нарощував капітал за рахунок отриманого прибутку. Але цього року цих коштів буде недостатньо. За результатами трьох кварталів прибуток Приватбанку склав 426 млн грн, тоді як за аналогічний період 2013 року він отримав 1,73 млрд грн. Тому ймовірно, що ці $47 млн (близько 725 млн грн) будуть влиті в капітал ПриватБанку. «Зараз банк капіталізований, але йому потрібно думати наперед. Курс не зупиняється, і кожна одна гривня до курсу дає все більший розрив між активами та пасивами. Активи стають усе більшими або їхня якість погіршується. Тому банк правильно робить, що стягує ресурси», – говорить головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран. Ціну операції з Москомприватбанком досі не оприлюднено.
У пошуках капіталу
Наразі усі банки зайняті пошуком грошей для нарощування капіталів. ПУМБ наростить капітал на 730 млн грн за рахунок продовження субординованого боргу та приєднання банку «Ренесанс Капітал». Банк «Надра» планує збільшити капітал на 5,5 млрд грн за рахунок залучення приватних інвесторів, імена яких, втім, досі не розголошуються. Італійська група UniCredit пообіцяла влити кошти (обсяг не уточнюється) у капітал Укрсоцбанку тільки в тому випадку, якщо ситуація в країні стабілізується, а права кредиторів стануть більш захищеними. При цьому італійці прямо не сказали, що не виконуватимуть вимогу МВФ.
Якщо власники найкрупніших банків відмовляться їх підтримати, банкам обіцяна підтримка держави. Але приклад ВіЕйБі Банку, який розраховував на 4 млрд грн, показав, що Мінфін не горить бажанням «купувати» нові банки. «Ми повинні усвідомлювати, що рекапіталізація банків за рахунок випуску ОВДП збільшує державний борг, який і без того сильно зростає. Нагадаю, що випущені раніше для рекапіталізації приватних банків цінні папери усе ще не погашені, і держава щомісяця направляє на обслуговування цих боргів солідні відсотки. Приміром, 22 жовтня 2014 року за ОВДП, які були вкладені в капітал Родовід Банку в 2009-му, виплачено 66,5 млн грн», – пояснює фінансові наслідки націоналізації банків член ради НБУ Роман Шпек.
Релізи
ТОП-новости
