Данилишин Богдан

Данилишин Богдан

Голова Ради НБУ (рос.)

Народився 6 червня 1965 року в с. Церковна Долинського району Івано-Франківської області.

Освіта

У 1982 році закінчив Тернопільський державний педагогічний інститут, у 1991-му – аспірантуру РВПС України НАНУ за спеціальністю «економіка», а докторантуру НАН України за спеціальністю «економіка регіонів, розвиток продуктивних сил» – в 1997-му.

Доктор економічних наук (1997), професор (2003), член-кореспондент НАН України (2004), академік НАН України (2009), дійсний член Наукового товариства ім. Тараса Шевченка (Франція), голова Ради з вивчення продуктивних сил НАН України.

Кар'єра

Викладав у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Національному університеті державної податкової служби України, Національній академії державного управління при президентові України, Карловому університеті (Прага), Берлінському університеті ім. Гумбольдта.

У другому уряді Юлії Тимошенко став міністром економіки і обіймав цю посаду з 18 грудня 2007 року до 11 березня 2010-го.

Після зміни влади в країні – прем'єр Юлія Тимошенко програла президентські вибори Віктору Януковичу – 11 серпня 2010-го Генеральна прокуратура винесла постанову про оголошення Богдана Данилишина у внутрішньодержавний та міжнародний розшук.

Наприкінці листопада 2010 року він попросив у Чехії політичного притулку. Міністерство внутрішніх справ Чехії 13 січня 2011-го задовольнило його прохання, тому вже 14 січня його випустили на свободу за рішенням міського суду Праги. У 2013 році його обрано президентом Європейського інституту економічних та політичних досліджень розвитку країн Центральної та Східної Європи і України (Прага).

У 2014 році – після завершення Революції Гідності та втечі Віктора Януковича – повернувся в Україну. Отримав роботу професора кафедри регіоналістики і туризму Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана.

Досі в своєму профілі соцмережі Facebook він позиціонує себе як «український дисидент і політичний біженець».

24 жовтня 2016 року президент призначив його членом Ради Національного банку на 7 років. Вже 25 жовтня Рада обрала Богдана Данилишина своїм головою на три роки. Роботу в університеті він не залишив.

У Раді НБУ увійшов до комітету з питань грошово-кредитної політики і комітету з питань етики, оплати праці та кадрових призначень.

Стосунки в Раді вибудовувалися напружені: Богдана Данилишина навіть звинувачували в плагіаті.

26 квітня 2017 року отримав право дорадчого голосу на засіданнях Кабміну.

14 жовтня 2019 року Рада НБУ вдруге обрала його головою Ради.

Фінансовий стан

У 2017 році за свою працю в Раді НБУ він отримав «винагороду» в розмірі 1,858 млн грн. Вперше премії члени Ради НБУ отримали наприкінці 2016 року, зокрема Богдан Данилишин отримав тоді 194,811 тис. грн.

Ще 218,901 тис. грн склала його зарплата «за основним місцем роботи» – від Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана.

Щомісячну довічну плату за звання дійсного члена НАН України він сумарно отримав за рік на 61,334 тис. грн.

На рахунках в Ощадбанку він розмістив 357,362 тис. грн.

З 2002 року він володіє квартирою в Києві площею 76 кв. м, а в 2008-2009 роках він придбав у власність земельні ділянки в селах Веселинівка (1200 кв. м, за Борисполем) і Глібовка (1200 кв. м, в напрямку Чорнобиля) Київської області.

Пряма мова

Позиція Богдана Данилишина часто суперечлива, наприклад, в питанні облікової ставки НБУ.

У грудні 2017 року Богдан Данилишин заявив, що рішення про підвищення Нацбанком облікової ставки з 13,5% до 14,5% є суперечливим і не чинитиме значного ефекту на уповільнення інфляції, оскільки підвищення ставки є несуттєвим. «З огляду на поточну природу інфляції, підвищення облікової ставки, навпаки, може викликати подальше прискорення інфляції», – стверджував він. Але на початку січня 2018 року він сказав, що підвищення облікової ставки НБУ недостатньо для уповільнення інфляції. А вже наприкінці місяця сказав, що рішення НБУ підвищити облікову ставку з 14,5% до 16% може створити умови для уповільнення темпів зростання реального ВВП.

Відомий він також своїми ініціативами про повернення державного контролю за цінами та «продуктивну емісію».

Новим головою НБУ він бачив «макроекономіста», але ним став Яків Смолій.

Підписуйтесь на новини FinClub в TelegramViberTwitter і Facebook.

Долучайтесь