Фонд гарантування вкладів фізосіб подав десятки заяв до правоохоронних органів з метою повернути викрадені з Міського комерційного банку 3 млрд грн. Під підозрою – власники і керівники банку, які можуть бути притягнуті до відповідальності, як і позичальники. Юристи кажуть, що це буде складно зробити, навіть якщо правоохоронці максимально задіють прийняті поправки до Кримінального кодексу.

Міський, але не комерційний

Міський комерційний банк (CityCommerce Bank) виявився однією з найбільш неліквідних установ, яку Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) за останній рік почав виводити з ринку. До моменту введення в нього тимчасової адміністрації 21 листопада 2014 року активи установи перевищували 3,9 млрд грн. Подальший аналіз звітності показав, що загальний збиток від дій колишніх власників і менеджерів банку сягає 3 млрд грн.

«На момент передачі банку Фонду його активи становили 3,9 млрд грн, з яких 2,6 млрд грн – кредитний портфель. При цьому оціночна вартість активів становила усього 90 млн грн, а кредитного портфеля – 40 млн грн. Я думаю, їх реальна вартість ще нижча», – повідомив FinMaidan заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик. За його словами, Фонд подав 29 заяв до правоохоронних органів на 3 млрд грн. «За 26 заявами на суму 1,8 млрд грн вже розпочато кримінальне провадження», – уточнює Андрій Оленчик. Більшість справ розслідуються за статтями «Шахрайство» і «Зловживання службовим становищем».

FinMaidan має копії заяв тимчасового адміністратора Андрія Рязанцева (обіймав цю посаду з 21 листопада 2014 року до 27 січня 2015-го) до МВС і Генпрокуратури. Адміністратор повідомляє про факти виведення коштів з установи, в тому числі шляхом видачі кредитів неплатоспроможним компаніям, а також підприємствам, які мали зауваження з боку департаментів ризик-менеджменту або служби безпеки банку.

Чорні діри

У матеріалах йдеться, що ТОВ «Корн Груп», яке «мало недостатню ліквідність і не є фінансово стійким – має залежність від зовнішніх джерел фінансування», отримало кредит на суму 18 млн грн. Такий самий висновок був і у ТОВ «Укрвікнопром», яке привернуло 10,3 млн грн. ТОВ «Стройбудпостач», зареєстроване в березні 2013 року, вже в червні 2013-го привернуло 15,8 млн грн, хоча служба безпеки банку попереджала, що контактний номер телефону позичальника є контактним номером ТОВ «Зернопостач 2013» і ТОВ «Гермесбутматеріал». А один з контактних номерів був в оголошенні про купівлю ТОВ з ПДВ у Полтаві за 8 тис. грн в лютому 2013 року. «Вказані факти можуть свідчити про фіктивний характер діяльності ТОВ «Стройбудпостач», а відкриття кредитної лінії є ризикованим», – йшлося у висновку служби безпеки банку.

Обов'язковою умовою видачі кредиту ТОВ «Амбрела Девелопмент Інвестмент Корпорейшн» була «відсутність зауважень у висновках юридичної служби, служби безпеки, служби оцінки заставного майна за цим кредитним договором». При цьому в заяві Фонду стверджується, що «висновки не були надані», і 23 січня 2014 року кредит на 39 млн грн все одно було видано. Заставою став товар в обігу – породний відвал шахти у Торезі Донецької області. Ця ж компанія поручалася за кредитами ТОВ «Кікко Бест», ПП «Меланж-М» і ТОВ «Екселлент Трейд». Вона надала у заставу земельні ділянки, оціночна вартість яких покривала менше 50% позик. При цьому ТОВ «Кікко Бест» було зареєстровано 15 листопада 2013 року, а кредит отримало вже в січні 2014-го, а вже з 4 червня 2014-го підприємство перебуває в стадії припинення діяльності.

Ще одна компанія – ТОВ «Мисливські стежки України» – виступила заставодавцем за кредитами шести юросіб на загальну суму 424 млн грн. У заставу за кредитами передавалися земельні ділянки. Хоча вони покривали лише 25-50% суми кредиту. На день введення адміністрації всі кредити вже не обслуговувалися, а два позичальники в один день, 6 червня 2014 року, прийняли рішення про ліквідацію.

Тимчасова адміністрація виявила, що позичальники, які залучали позики під заставу депозитів, після отримання кредитів відразу переводили в готівку депозити. ТОВ «Нафтопрактик Плюс» була відкрита кредитна лінія на 65 млн грн під заставу рахунку на 90 млн грн. Після отримання перших траншів було розірвано договір застави і позичальник вивів з рахунків у банку 66 млн грн.

Примітно, що засновником ТОВ «Нафтопрактік Плюс», за даними Єдиного реєстру юросіб і фізосіб підприємців, є кіпрська компанія «РМС Конверс Груп Холдинг Лімітед», яка належить колишньому власнику Міського комерційного банку Володимиру Антонову. Втім, як повідомило джерело FinMaidan в банку, кредитна історія ТОВ «Нафтопрактік Плюс» почалася ще з часів Олексія Савченка, який в 2011 році продав Партнер-банк Володимиру Антонову. А вже пан Антонов перейменував установу в Конверсбанк, який після чергової зміни власників у 2012 році був перейменований в Міський комерційний банк.

У портфелі Міського комерційного банку є і неліквідні застави, які зараз знаходяться на непідконтрольних Україні територіях. Наприклад, 29 квітня 2014 року ПАТ «Гарант-Авто» передало в заставу за кредитом ТОВ «Беверлі Рокс» приміщення у Донецьку. Позика склала 45 млн грн. Примітно, що заступником голови правління ПАТ «Гарант-Авто» був Михайло Пряничников, який з 2012 року обіймав посаду директора департаменту стратегії та контролю ТОВ «Глобал Фінансіал Менеджмент Груп», яке було власником Міського комерційного банку. Також він був членом наглядової ради Профінбанку. Втім, особисто Михайло Пряничников не підписував договору про надання застави.

Зовнішне виведення

Кошти з банку виводилися і через іноземні структури, наприклад, австрійський Meinl Bank. У листі до ГПУ за підписом адміністратора Андрія Рязанцева (копією володіє FinMaidan) йдеться, що наступного дня після введення адміністрації на кореспондентському рахунку Міського комерційного банку в Meinl Bank, за даними бухгалтерського обліку, знаходилося 59,35 млн євро. 26 листопада за дорученням адміністратора 10 тис. євро з коррахунку були перераховані в Raiffeisen Bank International. Після цього в Meinl Bank було направлено вимогу перерахувати ще 100 тис. євро, однак транзакція була відхилена через те, що у Міського комерційного банку був борг в 10 тис. євро. «Враховуючи, що на рахунку в Meinl Bank знаходилося 59,35 млн євро, а також те, що будь-які рухи на рахунку в операційній системі банку не відображені, можна зробити висновок про маніпуляції рахунком з боку керівництва Міського комерційного банку з кореспондентським рахунком у Meinl Bank», – йдеться в заяві до Генпрокуратури, яку має FinMaidan.

Цікавим є також інший факт історії проблем українського банку. Розслідуючи причини банкрутства латвійського Latvijas Krājbankas, аудиторська компанія KPMG Baltics в 2011 році встановила, що Latvijas Krājbankas розмістив на рахунку в Meinl Bank 25 млн євро і передав їх у заставу за кредитом Melfa Group LTD Belize. У жовтні 2011 року 20 млн євро були списані з рахунку як погашення за кредитом. У повідомленні KPMG Baltics йдеться, що в документах Melfa Group LTD згадується ім'я Володимира Антонова, члена наглядової ради Latvijas Krājbankas. Саме Володимир Антонов раніше був співвласником Міського комерційного банку.

Втім, за інформацією джерела FinMaidan в банку, тимчасова адміністрація виявила у депозитарній скрині документи, датовані 2011 роком, що свідчать про передачу грошових коштів Конверсбанку в заставу за зобов'язаннями компанії Melfa Group LTD, установником та вигодонабувачем якої є Володимир Антонов. «Даний факт може свідчити про те, що грошові кошти Міського комерційного банку були використані для покриття зобов'язань компанії Melfa Group LTD Belize і її власника Володимира Антонова на користь банку Meinl Bank», - зазначив співрозмовник FinMaidan.

Системні складності

Юристи зазначають, що Фонд може визнати кредитні договори, укладені з порушеннями, нікчемними. «Закон про систему гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язує уповноважену особу здійснювати перевірку всіх угод, укладених банком протягом року до введення тимчасової адміністрації, на предмет їхньої нікчемності. Нікчемними, наприклад, вважатимуться угоди, згідно з якими банк передав майно або здійснив платіж на користь третьої особи на пільгових умовах. Після встановлення факту укладення подібної угоди уповноважена Фондом особа має право вимагати повернення переданого банком майна або коштів за нікчемним договором», – говорить юрист ЮФ «Лавринович і Партнери» Інна Рудник.

Однак шанси, що кошти вдасться повернути з фіктивних підприємств, мінімальні. «Щоб розрахуватися з вкладниками проблемних банків, Фонд залучав фінансування від Нацбанку і Мінфіну. При цьому фінансове становище та реальний стан активів більшості банків, які потрапляють до нас в управління, не дозволяє навіть теоретично сподіватися на те, що ми зможемо за рахунок ліквідаційної маси повернути хоча б частину коштів, виплачених цим вкладникам. Ну а фізособам 200+ і юрособам, чиї вимоги задовольняються в черговості після нас, сподіватися, за великим рахунком, просто нема на що», – нарікає Андрій Оленчик.

У Фонді розраховують, що працювати з проблемними банками стане легше завдяки новому закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності пов'язаних з банком осіб». Закон дозволяє залучати власників, бенефіціарів та топ-менеджмент банку до кримінальної відповідальності за доведення банку до неплатоспроможності.

Але закони зворотної сили не мають. «Цей принцип закріплено у ст. 58 Конституції України і має лише один виняток: випадки, коли новий закон пом'якшує або скасовує відповідальність особи. Але прийнятий закон, навпаки, лише посилює відповідальність власників і контролерів банків», – нагадує старший юрист ЮФ ILF Євген Стариков.

Тому якщо дії акціонерів банку на момент їх здійснення не підпадали під заборону, застосовувати до них санкції неможливо. «Наприклад, доповнюючи відповідний розділ Кримінального кодексу новою статтею 218-1 (доведення банку до неплатоспроможності), держава фактично криміналізує діяння, які раніше не були злочином. Тому притягти банкіра до кримінальної відповідальності за ст. 218-1 КК за діяння, які скоювалися їм до набрання чинності нового закону і не були на той момент такими, що підпадають під кримінальну відповідальність, сумнівно», – пояснює Євген Стариков. Але в Нацбанку раніше заявляли, що правило «зворотної сили» в цьому випадку не застосовується, оскільки парламент уточнив або посилив діючі норми КК.

Політична воля

Юристи вважають, що ефективність дій ФГВФО, ГПУ та МВС залежатиме від роботи судової системи. «Питання полягає саме в тому, чи будуть на практиці уповноважені державні органи притягати акціонерів і пов'язаних з банком осіб до відповідальності за доведення банку до банкрутства. Ні для кого не секрет, що акціонерами, бенефіціарами та/або пов'язаними з банками особами часто є представники влади. А система правоохоронних і контролюючих органів на сьогодні працює вибірково, і часто справи проти наближених до влади осіб не порушуються з невідомих причин. Як тільки з роботи правоохоронних та контролюючих органів буде виключена політична складова, відсоток розкриття схем доведення банків до банкрутства та притягнення винних до відповідальності значно зросте», – впевнена Інна Рудник.

У той же час Андрій Оленчик налаштований оптимістично. «Найважливішим напрямком для нас було і залишається стягнення завданих банкам збитків за рахунок власників і топів таких банків. Найближчим часом ми хочемо перебудувати роботу Фонду в цьому напрямку таким чином, щоб максимально ефективно використовувати норми нещодавно прийнятого «президентського» закону», – говорить FinMaidan Андрій Оленчик. Зараз цими розслідуваннями займаються правоохоронці. Втім, не завжди розслідування здійснюються оперативно і ефективно.

Фонд розраховує отримати право подавати прямі позови, минаючи етап, коли доказову базу для позову мають збирати силовики. Адже зараз Фонд лише подає мотивоване прохання про початок кримінального провадження. «Ми активно відпрацьовуємо методологію проведення подібних розслідувань. У зв'язку з цим ми вже співпрацюємо з казначейством США і Федеральною корпорацією страхування депозитів США: їх фахівці допомагають нам відпрацювати підходи, що дозволяють виявляти правопорушення, дії чи бездіяльність власників чи посадових осіб банку, які призвели до його банкрутства, – пояснює FinMaidan Андрій Оленчик. – Крім того, ми продовжуємо співпрацю з Міжнародним валютним фондом щодо проведення спеціального аудиту із залученням незалежних аудиторських компаній».