Стрес-тестування – нормальний робочий процес, спрямований на забезпечення стабільної безперебійної роботи банківської системи

Стрес-тестування – нормальний робочий процес, спрямований на забезпечення стабільної безперебійної роботи банківської системи

Заступник голови правління Банку Кредит Дніпро Сергій Волков розповів «Фінансовому клубу» про те, як банк пройшов стрес-тест НБУ і як його результати позначилися на показниках фінансової звітності.

– НБУ зафіксував порушення Банком Кредит Дніпро на 1 вересня п'яти з десяти економічних нормативів і ліміту довгої відкритої валютної позиції Л13-1. Чим викликано погіршення цих індикаторів, адже нещодавно ви порушували всього два нормативи?

– Опублікована Нацбанком консолідована звітність фінансових результатів банків станом на 1 вересня особлива, оскільки в ній вперше було враховано результати стрес-тестування найбільших банків, проведеного регулятором в оновленому форматі. НБУ вже пообіцяв, що проводитиме такі стрес-тести регулярно, адже це одна з умов продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Банк Кредит Дніпро пройшов стрес-тест і відобразив його результати у фінансовій звітності, виконавши всі рекомендації регулятора. Нічого непередбачуваного або екстраординарного не відбулося, ситуація абсолютно зрозуміла та керована, і ми знаходимося в робочому діалозі з регулятором.

Варто нагадати, що ще в 2015 році в зв'язку з економічною кризою, девальвацією національної валюти, анексією Криму і військовими діями на Донбасі Нацбанк дозволив усім банкам порушувати нормативи за умови узгодження з ним плану заходів щодо усунення порушень. Тоді НБУ пішов назустріч банківській системі, і багато фінустанов затвердили довгострокові плани, що передбачають як заходи щодо усунення дисбалансів, так і індивідуальні показники нормативів. Банк Кредит Дніпро протягом останніх років також працює в рамках узгодженого з НБУ в 2016 році індивідуального плану.

Оскільки наслідки економічної кризи досі впливають на діяльність старих позичальників банків і, отже, всієї банківської системи, то регулятор приділяє особливу увагу моніторингу погашення і реструктуризації проблемних боргів. Мета – допомогти банківській системі вжити превентивних заходів щодо потенційно проблемних позичальників, щоб не нарощувати проблемні портфелі.

– Що стрес-тестування виявило у вашому кредитному портфелі?

– В ході стрес-тесту була визначена група давніх позичальників, які під час кризи припинили обслуговування кредитів; вони перебували під особливим наглядом у зв'язку з проведеними реструктуризаціями кредитної заборгованості. Це було необхідно, щоб дозволити їм поліпшити свої фінансові показники і перейти від обслуговування боргу до його поступового погашення. Нацбанк дав рекомендації щодо зміни умов реструктуризації для підвищення їх ефективності.

Тестування фінансової звітності цих клієнтів, проведене відповідно до моделі та факторів стрес-тестування, встановлених НБУ, в тому числі за негативним макроекономічним сценарієм, показало високу ймовірність припинення обслуговування ними боргу в майбутніх періодах, що підтвердило необхідність перегляду підходів до реструктуризації.

В результаті банк прийняв рішення призупинити роботу з позичальниками в рамках існуючої моделі реструктуризації та зайнятися пошуком інших способів врегулювання існуючої заборгованості, що змусило сформувати додатковий резерв під зазначений пул кредитів до моменту узгодження нових умов врегулювання заборгованості. Це призвело до ситуативного погіршення фінансових показників і порушення низки економічних нормативів.

Що стосується відкритої довгої валютної позиції, то вона виникла в 2017 році в результаті збільшення статутного капіталу банку за рахунок валютних коштів акціонера. В цілому за два роки акціонер вніс $100 млн до капіталу, завдяки чому банк сьогодні капіталізовано і він є високоліквідним.

Тоді ж, у 2017 році, відповідно до вимог НБУ ми підготували план і графік заходів щодо приведення загальної довгої відкритої валютної позиції до встановленого значення ліміту до кінця поточного року, погодили його з регулятором і неухильно виконуємо.

– Криза закінчилася, чи варто й далі проводити такі жорсткі стрес-тести банків?

– Стрес-тестування – досить новий інструмент банківського нагляду, який увійшов до регулярної світової практики з 2010 року у відповідь на кризові явища в глобальній економіці та фінансах. Він повинен своєчасно виявляти потреби банків у докапіталізації та оперативно попереджати ризики платоспроможності – кредитний і ринковий (валютний, процентний). Стрес-тестування дозволяє оцінити, наскільки конкретний банк і банківська система в цілому є стійкими до шоків, у тому числі виняткових, але вірогідних.

Концепція сучасного пруденційного нагляду в світі та Україні базується на розумінні того, що банки мають бути завжди готові до наступу кризи. Тим більше в наших реаліях, коли вся новітня історія економіки та банківського сектора як його невід'ємної частини – перманентне чергування, а іноді й мультиплікування зовнішніх і внутрішніх криз. Підвищуючи готовність банків до ризиків, регулятор прагне діяти на випередження і мінімізувати ймовірність повторення недавньої історії «банкопаду», яку наш фінансовий сектор пережив з великими труднощами і втратами.

– Нацбанк і раніше проводив стрес-тестування банків. Чому поточний тест не став для банків чимось регулярним і звичайним?

– НБУ увів практику щорічної оцінки стійкості банківського сектора. Спочатку зовнішній аудит проводить оцінку активів фінустанови і якості їх забезпечення. Наступним етапом є стрес-тестування, що оцінює достатність капіталу банку і потребу в його збільшенні. Цього року методологія стрес-тестування була оновлена ​​відповідно до рекомендацій МВФ. Процедура стрес-тестування передбачає оцінку фінансового стану великих позичальників банків, а також загальну оцінку фінансової стійкості фінустанов за двох макроекономічних сценаріїв: базового та негативного. Причому роль базового сценарію – створити базу порівняння для негативного сценарію.

При цьому негативний сценарій не є прогнозом, він побудований на гіпотетичних припущеннях макроекономічних показників, а його окремі елементи передбачають досить екстремальні їх зміни, наприклад, падіння реального ВВП, стрімке зростання інфляції та курсу долара тощо. Відповідно до міжнародної практики стрес-тестування має бути жорстким і більш песимістичним, ніж короткострокові економічні очікування.

В процесі тестування визначаються оціночні показники фінансової звітності банку (балансу і звіту про прибутки й збитки) на три роки після звітної дати за базовим та негативним макроекономічним сценаріями, які не є прогнозами фінансових показників банків. Кредити перевіряються на індивідуальній основі для великих позичальників і на портфельної основі для фізичних і юридичних осіб за винятком великих боржників. Очевидно, що допущення негативного макроекономічного сценарію не можуть не відобразитися на результатах оцінки, особливо для компаній, у яких заборгованість номінована в іноземній валюті, і на прогнозі якості обслуговування боргу іншими позичальниками.

Результатом стрес-тесту стає оцінка розміру й достатності капіталу (основного та регулятивного) для банку в прогнозному періоді для кожного з двох сценаріїв. Банки повинні виконувати мінімальні вимоги щодо адекватності основного і регулятивного капіталу за базовим сценарієм і знижені вимоги за негативним сценарієм. У разі виявлення в результаті стрес-тестування потреби в докапіталізації банки повинні надати в НБУ програму капіталізації із зазначенням необхідних обсягів та граничних термінів.

– Чи змінилися критерії відбору банків, які підпадають під оновлену методику стрес-тестування регулятора?

– Стрес-тестування того чи іншого банку не є форс-мажором або негативним сигналом для ринку. Це нормальний робочий процес, спрямований на забезпечення стабільної безперебійної роботи банківської системи. Об'єктами першого стрес-тестування за оновленою методикою у 2018 році стали 25 найбільших банків. На них сумарно припадає близько 95% активів банківського сектора, тому стабільність їхньої роботи тотожна стабільності функціонування фінансової системи країни.

Банк Кредит Дніпро увійшов до їх числа, посідаючи 21-у позицію з 82 фінустанов за розміром активів і входячи до топ-20 банків за обсягом клієнтських коштів. Повторюся, це нормальний робочий процес, хоча й поки що не до кінця налагоджений через свою новизну. Для інших банків оцінка стійкості проводиться в два етапи: зовнішній аудит активів та їх забезпечення і можлива (в разі некоректного відображення банками якості активів) екстраполяція результатів у оцінку достатності та потреби в капіталі.

– Виконання рекомендацій НБУ з дорезервування під проблемні кредити та їх відображення у звітності не скасовує необхідності виконання економічних нормативів. Що ви робитимете?

– Усі наші коригування проходять в процесі конструктивного діалогу з Нацбанком. Отримавши рекомендації регулятора за підсумками перевірки, ми відразу подали в НБУ нову редакцію плану заходів щодо усунення порушень економічних нормативів, складовою частиною якого є програма капіталізації. Документ передбачає чіткі терміни усунення невідповідностей і графік капіталізації до кінця року. Поряд з системною підтримкою з боку акціонера це гарантує виконання планових заходів у строк і в повному обсязі.

Зазначу, що попередню програму капіталізації, затверджену в 2016 році, банк виконав достроково: у серпні 2018-го була завершена процедура збільшення статутного капіталу на 78,8% – до 2,72 млрд грн. Оновлена ​​редакція статуту банку узгоджена НБУ і зареєстрована 15 серпня. Збільшення статутного капіталу дозволило поліпшити операційний фінансовий результат банку і суттєво зміцнити наші бізнес-позиції на ринку.

Подальша систематична робота з відновлення/стягнення проблемних активів, зростання ефективності та обсягу нового бізнесу, поліпшення операційного фінансового результату банку за підтримки акціонера на тлі стабілізації макроекономічного середовища дозволить Банку Кредит Дніпро в короткостроковій перспективі вийти на стійку прибуткову діяльність.

Подписывайтесь на новости FinClub в TelegramViberTwitter и Facebook.

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу