FINCLUB Фiнансовий клуб

Банки з найбільшими портфелями валютної іпотеки не погоджуються на узгоджені з НБУ умови конвертації цих боргів у гривневі кредити. Установи з іноземним капіталом не хочуть підписувати Меморандум, побоюючись великих збитків і відсутності валюти для проведення конвертації. Не хочуть брати на себе ризики і держбанки. У цих умовах єдина можливість позичальників знизити навантаження, не рахуючи відмови від погашення позики, – піти на пропоновані банками менш вигідні програми реструктуризації.

Документ без підписів
Вчора в ході зустрічі з банкірами глава НБУ Валерія Гонтарєва «в черговий раз закликала банки приєднатися до ініціативи НБУ щодо вирішення питання валютних кредитів громадян і підписати меморандум про врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті». В заяві НБУ підкреслювалося, що «12 провідних банків погодилися добровільно взяти на себе частину збитків, заподіяних знеціненням курсу гривні в 2014 році».

Рівно місяць тому, 11 лютого, ці ж слова Гонтарєва сказала з трибуни Верховної Ради: «Меморандум уже підписали 12 банків, що мають найбільший портфель кредитів фізичних осіб в іноземній валюті. НБУ активно працює з іншими банками щодо добровільного приєднання до меморандуму». Ні тоді, ні зараз в НБУ не розголошували перелік банків, але відомо, що 24 грудня НБУ запрошував на нараду керівництво 13 банків «з найбільшими портфелями іпотечних кредитів фізичним особам в іноземній валюті»: «Надра», Райффайзен Банк Аваль, Укрсоцбанк, ОТП Банк, ПриватБанк, Фідобанк, Дельта Банк, Універсал Банк, «Фінанси і Кредит», Укргазбанк, Альфа-банк, Правекс-банк, ПУМБ. На початок 2015 року їх валютні кредити фізособам становили 81,8% обсягу ринку (суму кредитів, які підпадають під меморандум, НБУ не називає).

Однак заяви НБУ про вирішення проблеми валютних позичальників шляхом підписання банками меморандуму виявилися передчасними. З 16 найбільших банків підписи під ним поставили тільки ПриватБанк та Альфа-банк. Правда, під меморандумом з'являлись візи банку «Надра» і Дельта Банку (сумарно це 35,2% всіх валютних кредитів), але зараз у них працюють тимчасові адміністрації, що блокує будь-які операції з активами.

Загальна кількість підписантів меморандуму склало 11, повідомили вчора в Незалежній асоціації банків України. Решта 7 установ належать до групи великих, середніх і невеликих: Фідобанк , Платинум Банк, Український професійний банк, «Михайлівський», «Грант», Регіон-банк. У них не було великих валютних портфелів (сумарно їх частка була 2,47%), а в банку «Михайлівський» на початок року роздрібний валютний портфель становив «0 грн».

Втеча від збитків
Більшість установ з іноземним капіталом відмовляються підписувати меморандум – є тільки згода Креді Агріколь Банку. Формально банки не «відмовились», але забюрократизували процес. У НАБУ кажуть, що направили листи в наглядові ради ОТП Банку, Правекс-Банку, Райффайзен Банку Аваль, УкрСиббанку, Укрсоцбанку і Універсал Банку.

Не поспішають перетворювати кредитні договори на збиткові і держбанки. «Проте у державних банків при остаточному узгодженні та підписанні тексту меморандуму виникли застереження, оскільки вони не можуть бути підписантами угоди, яка заздалегідь передбачає певні збитки для банку без їх узгодження з головним акціонером – державою. У зв'язку з цим НАБУ звернулася до Мінфіну з пропозицією ініціювати прийняття урядом відповідного нормативно-правового акту, який встановить для державних банків основні правила реструктуризації іпотечних кредитів фізичних осіб в валюті», – зазначено в повідомленні.

Важкі переговори
Меморандум було розроблено банками за участю НБУ як альтернатива прийняттю відповідного закону – МВФ виступив проти примусових правил. Наприкінці грудня йшлося про конвертацію кредитів на суму до 2,5 млн грн (виходячи з курсу на початок 2014 року) за ринковим курсом з наступним поділом тіла кредиту: погашення кредиту за курсом 7,99 грн/$ і списання решти боргу протягом дії договору (на цю частину нараховується 0,01% річних).

Тоді, 24 грудня, в НБУ говорили про «початок процесу підписання меморандуму», але особливого завзяття банкіри не висловлювали. За інформацією FinMaidan, перші підписи поставили представники банку «Надра» і ПриватБанку, але рівня нижче члена правління. У НБУ обіцяли «правила проведення реструктуризації» закріпити постановою, а меморандум набере чинності після зміни Податкового кодексу. «Центробанк – виключно посередник в цьому переговорному процесі. На жодні потурання або фінансування від НБУ банки за цієї конвертації розраховувати не можуть», – попереджала Валерія Гонтарєва.

Обговорення тривало. Вже на початку 2015 року модель конвертації валютних позик змінилася: конвертація за ринковим курсом з подальшим списанням від 50% суми кредиту (для соціального житла до 60 кв. м) до 25% (за більшої площі).

Побоювання збитків

У банках з іноземним капіталом пояснювали FinMaidan своє небажання підписувати меморандум очікуваними збитками. «Наш головний офіс відмовляється це робити, бо розуміє, що потім банк матиме великі проблеми. Очевидно, що реструктуризація на таких умовах, які прописані в меморандумі, спричинить втрати, які потрібно буде якось покривати», – говорять в одному з банків з іноземним капіталом. «Звичайно, легко перекласти всю відповідальність за валютні ризики на банки, але нам незрозуміло, що далі робити з отриманими збитками. Необхідний додатковий механізм роботи з ними або списання», – підтримують в іншому іноземному банку. В одному з банків з італійським капіталом поскаржилися, що основна проблема – не збиток, який вони отримають, а фізична відсутність на міжбанку валюти, яку вони зобов'язані купити для проведення конвертації.

Дійшло до того, що банки формально почали в законодавстві шукати поняття «меморандум» і не знайшли. «Зі змісту терміна «меморандум», який наводиться в різних джерелах, можна зробити висновок, що він є документом декларативного характеру, тобто на його підставі не виникають взаємні права та обов'язки у осіб, які його підписали і яким він адресується. Тому враховуючи, що меморандум не може розглядатися як нормативно-правовий акт або угода між банками і позичальниками, його підписання, на нашу думку, не призведе до бажаних для позичальників результатів у частині реструктуризації споживчих кредитів з іноземної валюти в гривню», – пояснює начальник управління організації та супроводу роздрібного бізнесу Укрексімбанку Вікторія Грецька. І оскільки меморандум не має законної сили, він є «неприйнятним для державного банку», зазначила вона. Але підписання меморандуму і означає лише те, що банки запровадять добровільні програми реструктуризації за єдиними правилами.

Життя без меморандуму
Банкіри не вважають, що підписання меморандуму призведе до його виконання. «У поточному вигляді він скоріше є декларацією про наміри. Після визначення на законодавчому рівні порядку проведення реструктуризації банки виконуватимуть їх. Поки документ викликає більше запитань, ніж відповідей», – говорив директор з роздрібних кредитних ризиків ВТБ Банку Олег Пахомов. Тому банки просувають програми реструктуризації, які менш вигідні позичальникам, ніж списання частини боргу, проте дозволяють і надалі його сплачувати. У Райффайзен Банку Аваль говорили, що 70% позичальників конвертували валютні кредити.

Часто умови цих програм близькі до пропозицій меморандуму. «Реструктуризацію ми проводимо і зараз – за заявою позичальників. Курс застосовуємо ринковий, але графік погашення кредиту та відсотків будуємо виходячи з можливостей клієнта обслуговувати кредит», – зауважила начальник управління організації кредитування фізичних осіб банку «Хрещатик» Олена Трояновська.

Олена Губар, В’ячеслав Садовничий

Девальвація гривні стане підставою для збільшення лімітів відповідальності з ОСЦПВ, які не переглядалися вже п'ять років. Нинішніх лімітів поки достатньо для невеликих виплат, але серйозні пошкодження в ДТП страховка вже не покриває. Якщо ліміти підвищать удвічі, «автоцивілка» подорожчає відразу на 50%, підраховують страховики.

Президент підписав закон, що збільшує відповідальність банкірів за їхню діяльність і загрожує їм штрафами і позбавленням волі за неправомірні дії, які довели банк до введення тимчасової адміністрації. У Нацбанку вважають, що це дозволить ФГВФО ефективніше стягувати кошти з «поганих» акціонерів банків-банкрутів. Втім, юристи відзначають, що штрафи за порушення замалі у порівнянні з потенційною вигодою банку від незаконних операцій.

Відповідальність прийшла
У п'ятницю президент підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов'язаних з банком осіб». Йдеться про посилення санкцій за дії банкірів, які ставлять під удар їх кредитну установу. Розгляд цього закону був максимально швидким: документ, розроблений НБУ, був направлений президентом до парламенту 10 лютого, 28 лютого його текст було замінено, а 2 березня – прийнято в цілому.

Кримінальна відповідальність вводиться за умисне доведення банку до неплатоспроможності за умови заподіяння великої матеріальної шкоди (понад 6 млн грн) державі чи кредитору. При цьому покаранням може бути позбавлення волі на термін до п'яти років з одночасним штрафом в сумі 85-170 тис. грн і позбавленням права займати відповідні посади на термін до трьох років.

Перелік пов'язаних з банком осіб розширено – до нього увійдуть не тільки керівники, власники і контролери банку, а й опосередковано пов'язані особи. До них відносяться проміжні підприємства, через які здійснюється контроль над банком, а також громадяни, які ними керують. При цьому Нацбанк отримав можливість визначати, чи є особа пов'язаною з банком, чи ні. Банк зможе оскаржити рішення НБУ, але йому доведеться доводити відсутність зв'язків.

За подання регулятору звіту з фіктивними цифрами топ-менеджеру доведеться платити зі своєї кишені – штрафом карається подача недостовірної або неповної звітності про якість активів, проведені операції з пов'язаними особами, суть цих операцій. Якщо раніше розмір штрафу за подібні порушення банкірів становив 100-1000 неоподатковуваних мінімумів (1,7-17 тис. грн), то тепер – 2000-5000 мінімумів (34-85 тис. грн). За ці ж дії, але з наслідками – віднесення банку до категорії проблемних – штраф складе 85-170 тис. грн. Також збільшена санкція за порушення законодавства про переведення грошей в Україні – з 1,7-8,5 тис. грн до 51-68 тис. грн.

Нові норми застосовуватимуться до власників 44 банків-банкрутів. «Завжди вважається, що закон не має зворотної сили. Але не можна сказати, що у нас не було законодавства на цю тему. Норми, які парламент прийняв, вносять зміни в існуюче законодавство і посилюють позиції Нацбанку. Фірташ і Лагун (власники банків «Надра» та Дельта Банку відповідно. – FinMaidan) також підпадають під ці норми», – пояснювала глава НБУ Валерія Гонтарєва.

Великі очікування
У Фонді гарантування вкладів фізосіб чекали прийняття цього закону, оскільки його відсутність не дозволяла знаходити відповідальних за доведення установ до неплатоспроможності. Фонд висунув претензії до власників і керівництва неплатоспроможних банків на 58,43 млрд грн. Правоохоронці почали 73 кримінальних виробництва проти власників і менеджменту, висунули 30 претензій до контрагентів, 12 – до службових осіб. Багато порушень проводились буквально «на очах» регуляторів і не завжди їх припиняли. «Як тільки Імексбанк зробив неправильні кроки і вивів частину активів, куратор повідомив про це в Нацбанк. Тому якісь активи там залишилися, – наводив приклад директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін. – Що стосується Єврогазбанку, то Олексій Івченко поклав його планово. Він почав дробити депозити з лютого 2014-го. Але при цьому все виглядало законно, і багато активів було виведено».

Багато власників і керівників банків будуть незадоволені прийнятим законом. «Деякі депутати і власники банків приходили до нас в НБУ і цікавилися, наскільки серйозні наші наміри. Висували припущення, що закон у такому вигляді не пройде. Пройшов», – написав у блозі директор департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Леонід Антоненко.

Змін недостатньо
Юристи відзначають, що хоча закон має інноваційний характер, деякі норми прописані недостатньо точно. «Будь-яка особа, яка фактично контролює банк, тепер є пов'язаною з банком особою з усіма витікаючими звідси наслідками: перерахування їх у звітності банку, відповідальність за результати роботи банку, за доведення його до неплатоспроможності, – говорить партнер юрфірми «КПД Консалтинг» Кирило Казак. – Разом з тим критерії оцінки факту доведеності в законі не прописані, зроблено відсилання на нормативно-правові акти НБУ. Тому найближчим часом варто очікувати змін у його нормативні акти. І поки ці зміни не будуть внесені, говорити про застосування цієї норми передчасно. Також в законі не прописана процедура оскарження, зазначений тільки термін – 15 днів. У частині процесу оскарження зроблено посилання на порядок, встановлений законодавством України, що потребуватиме подальших роз'яснень».

Реальним власникам банків буде складніше приховати свою участь. «Сьогодні відповідальність банку перед вкладниками та іншими кредиторами поділяють менеджмент і номінальні власники істотної участі (від 10% статутного капіталу). На практиці реальні власники банку використовують різні механізми розпорошування акцій між 11 і більше акціонерами, щоб уникнути відповідальності за збитки, завдані банку і його вкладникам, фіктивне банкрутство або доведення його до стійкої фінансової неплатоспроможності. Закон розширює коло відповідальних осіб до кінцевих бенефіціарів – незалежно від їх номінальної участі в банку і встановлює для таких осіб та менеджменту спеціальну кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність», – говорить радник юрфірми ILF Олена Пелипенко.

Але загроза штрафу може бути недостатньою, щоб змусити власників банків вести правомірну діяльність. «В умовах нестабільності економіки країни та банківської системи законодавець пішов шляхом посилення покарання та розширення суб'єктів відповідальності, тим самим намагаючись загрозою відповідальності стримати банки – їх власників і керівників – від сумнівних операцій, зокрема, від виведення капіталу. Будемо сподіватися, що штрафи у сотні тисяч гривень попередять виведення капіталу на десятки мільйонів», – говорить Кирило Казак.
 

Парламент змінив умови отримання податкової пільги з ЄСВ. Тепер знижений єдиний соціальний внесок – приблизно 14-15% – зможе почати платити більша кількість компаній, ніж за законом, прийнятим в грудні. Масовим перехід на нову систему не буде: багато роботодавців чекатимуть 2016 року, коли їм обіцяна ставка ЄСВ у розмірі близько 20%.

Депутати на поточному тижні прийняли законопроект № 1863, який спрощує умови зниження ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ). Закон змінює критерії, за яких платник може почати використовувати коефіцієнт 0,4 до базового розміру єдиного внеску в 2015 році. Зараз ставка ЄСВ нараховується в діапазоні 36-49%. «Законопроект покликаний легалізувати доходи платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Лібералізація режиму для всіх необхідна і запланована на 2016 рік, коли розмір внеску зменшиться із застосуванням коефіцієнта 0,6», – йдеться в пояснювальній записці до документа.

Автори законопроекту підрахували, що навіть якщо відрахування до Пенсійного фонду не збільшаться, загальні доходи зведеного бюджету зростуть на 28 млрд грн. «Без легалізації заробітних плат не буде ніякого виходу економіки з тіні, неможлива жодна податкова реформа, – говорить депутат Андрій Журжий («Самопоміч»). – Виросте фонд оплати праці, і внаслідок цього зростуть відрахування за іншими видами податків із зарплати, наприклад, податок на доходи фізосіб».

Ширше коло

Першу спробу зменшити єдиний соціальний внесок було зроблено в кінці грудня 2014 року, коли було введено коефіцієнт 0,4. Однак нові правила виявилися настільки жорсткими, що ніхто не став їх виконувати, а в Державну фіскальну службу почали надходити скарги від громадян, які бажали застосовувати понижуючий коефіцієнт. «З цієї причини депутатами різних фракцій спільно з Державною фіскальною службою та Міністерством фінансів було напрацьовано законопроект, що прибирає усі ті речі, які заважають бізнесу застосувати знижувальний коефіцієнт і в цих важких умовах, в яких перебуває країна, підняти заробітні плати працівникам і таким чином компенсувати частину їхніх втрат через знецінення курсу гривні», – розповідає Андрій Журжий.

Бізнес не впорався з вимогою, що середня зарплата на підприємстві повинна бути не менше трьох мінімальних зарплат і мінімум на 30% вище, ніж в 2014 році, а середній платіж за ЄСВ – не менше 700 грн. «Замість цього вводиться проста вимога, що платіж на підприємстві в розрахунку на одну застраховану особу має бути не менше, ніж середній платіж на цю ж особу в 2014 році», – пояснив Андрій Журжий. Також вирішено, що для отримання пільги середня зарплата на підприємстві в порівнянні з 2014-м має зрости не на 30%, а на 20%.

Більш того, якщо чинний закон передбачає один коефіцієнт – 0,4, то в новій версії він розраховується як відношення середньої зарплати в 2014 році до поточної зарплати: якщо отримане співвідношення менше, ніж 0,4, то застосовується коефіцієнт 0,4.

Не для всіх
«Полегшена» версія закону дозволить скористатися «пільгою» більшій кількості підприємців, але не всім. «У цьому році зниження ЄСВ торкнеться тільки тих, хто не платив офіційну зарплату», – зазначає експерт РПР групи «Податкова реформа» Ілля Несходовський. «Крім того, так і залишилося невирішеним питання щодо підприємств, створених в 2015 році. Вони скористатися коефіцієнтом не зможуть, бо у них немає бази 2014 року для проведення розрахунків», – говорить керуючий партнер юркомпанії Prove Group Владислав Кочкаров.

До того ж вивести заробітну плату з тіні погодяться далеко не всі роботодавці. «Якщо роботодавці сьогодні покажуть реальну зарплату і платитимуть ЄСВ у розмірі 14,7%, то в 2016 році їм все одно доведеться нараховувати ЄСВ за ставкою близько 20%», – попередив Владислав Кочкаров.
 

Валютні резерви України продовжують знижуватися: на початок березня вони опустилися до мінімального рівня у $5,6 млрд. Єдиний спосіб зупинити процес «обнулення» резервів – кредит МВФ, який країна сподівається отримати вже наступного тижня. Після цього розпочнуться переговори про реструктуризацію держборгу.

Втеча валюти
Обсяг валютних резервів України в лютому зменшився ще на 12% і на 1 березня склав черговий історичний мінімум – $5,625 млрд, повідомили в Нацбанку. Скорочення викликане погашенням та обслуговуванням урядом і НБУ прямого та гарантованого державою боргу на суму $539,1 млн, у тому числі перед МВФ.

Національний банк знову витрачав гроші на валютні інтервенції – $651,3 млн, щоправда, він не вказав, скільки з цієї суми отримала НАК «Нафтогаз України». Наприкінці лютого Нацбанку вдалося купити на ринку валюти на $144,7 млн. При цьому уряд виручив від розміщення валютних цінних паперів $298,3 млн.

Після скорочення резервів на $775 млн в Нацбанку визнають, що грошей надовго не вистачить. Основна надія на кредит МВФ. «Враховуючи те, що Україна очікує позитивного рішення Ради директорів МВФ про надання нового пакету фінансової допомоги вже 11 березня, обсяг міжнародних резервів на сьогодні є достатнім для виконання зобов'язань та поточних операцій уряду і Нацбанку в короткостроковій перспективі», – підкреслили в НБУ.

МВФ говорив про можливість надання Україні $17,5 млрд у найближчі чотири роки. Найбільшу суму – до $10 млрд – представники української влади хотіли б отримати вже в березні. «Мінімальне, що ми плануємо, – це три місяці покриття імпорту. Я все-таки сподіваюся, що ми зможемо досягти рівня $17 млрд на кінець 2015 року. Якщо зможемо досягти $20 млрд, більшу частину з яких складатимуть чисті резерви, я буду дуже щасливою», – прогнозувала голова НБУ Валерія Гонтарєва.

Велика потреба

Фінансисти згодні з тезою, що без МВФ уряд навряд чи впорається з кризою. «В умовах пасивності влади МВФ стає основним двигуном реформ. Боротьба з корупцією, забезпечення прозорості та ефективності державних фінансів, формування стійкої монетарної та валютної політики – усе це ключові стратегічні завдання України. І ці ж завдання є лейтмотивом програми співпраці з МВФ, – говорить старший радник президента Альфа-банку Роман Шпек. – Я не дуже розумію логіку «ми зробимо те й те, щоб задобрити МВФ, і тоді він дасть нам кредит». Тобто кредит візьмемо, а як забезпечити його повернення, придумаємо потім? Виконання умов програми МВФ потрібно Україні набагато більше, ніж Фонду».

Інших кредиторів, які можуть збільшити резерви НБУ і вирівняти платіжний баланс, в України поки немає. «Українська економіка переживає один з найважчих періодів з моменту здобуття незалежності. Глибокі реформи як ніколи потрібні країні. Крім внутрішньої потреби, це й вимога МВФ, без допомоги якого впоратися з виплатами за держборгом найближчим часом буде практично неможливо. У той же час західна допомога – як фінансова, так і експертна – може допомогти запустити економіку», – сподівається начальник відділу стратегічного планування Укрсоцбанку Агшин Мірзазаде.

Значна сума першого траншу кредиту МВФ потрібна Україні в тому числі для того, щоб розрахуватися за єврооблігаціями, викупленими Росією в грудні 2013 року на $3 млрд. Україна повинна розрахуватися за цим боргом в грудні 2015 року, проте міністр фінансів РФ Антон Сілуанов вже пригрозив, що зажадає повернення боргу достроково. Вважається, що Україна порушила умови позики – її держборг перевищив планку в 60% від ВВП. У Мінфіні України, втім, хотіли б реструктуризувати цей борг разом з іншими випусками єврооблігацій.
 

Нацбанк вилучає зайву гривню з ринку, щоб її не можна було використовувати для валютних операцій. Для цього він запровадив ряд жорстких заходів, підвищивши вартість гривневих кредитів і ще більше обмеживши роботу підприємств з валютою. Попередній пакет монетарних і адміністративних обмежень не дав результату – за короткий термін гривня вдвічі знецінилася до долара.
 
Гривня подорожчає
Головні поточні цілі Нацбанку – утримання низької інфляції та валютний курс в діапазоні 20-22 грн/$. І задля їх досягнення НБУ готовий застосувати усі заходи, які йому дозволить МВФ. Вчора в НБУ оголосили, що продовжать боротися з валютною нестабільністю шляхом обмеження обсягу вільної гривні на ринку.

Перший крок – підвищення облікової ставки з 4 березня з 19,5% до 30% річних. Такої високою ставка була півтора десятиліття тому: з березня до квітня 2000 року вона становила 32%. Її нинішнє зростання зробить дорожчими гривневі ресурси. НБУ вже заявив про підвищення ставок своїх активних і пасивних операцій. Але щоб не підривати стабільність банків, ставка стабілізаційних непогашених кредитів залишиться незмінною до червня. «Паніка і ціни зростають, з магазинів почали зникати товари, які не мають ніякого відношення до курсу та імпорту і виробляються в Україні. Це ненормально. Тому ми продовжуємо використовувати монетарні заходи і підвищуємо облікову ставку», – заявила голова НБУ Валерія Гонтарєва.

Це вже друга зміна ключової ставки Нацбанку в поточному році – 6 лютого її підвищили з 14% до 19,5%, оскільки напередодні центробанк відпустив курс гривні у «вільне плавання». Після цього гривня впала вдвічі – долар подорожчав на міжбанку з 16 до більше ніж 34 грн/$, а на споживчому ринку почалася паніка.

Удар по резервах

Банки повинні будуть знайти додаткові кошти для збільшення обов'язкових резервів. Їх загальний обсяг має збільшитися на 12 млрд грн, але як мінімум 9 млрд грн банки зможуть «зарезервувати» без особливих проблем. До обов'язкових резервів можна буде включати не 50%, а 100% залишків готівки в касах банків у національній валюті. «Такий дозвіл спростить обов'язкове резервування для банків», – пояснює начальник управління торгових і казначейських операцій Укрсоцбанку Руслан Кравченко. Обсяг резервів, який банкам потрібно сформувати за рахунок нових джерел, становить таким чином 3 млрд грн.

Нацбанк встановив максимальний ліміт зростання монетарної бази в 2015 році – 91 млрд грн. Насправді це величезна сума. За 2014-й монетарна база зросла на 26,1 млрд грн – до 333,2 млрд грн. В НБУ кажуть, що значну частину цих коштів складуть кредити Фонду гарантування вкладів фізосіб для виплати компенсації вкладникам збанкрутілих банків. У держбюджеті закладено на ці цілі 20 млрд грн, а учора було визнано неплатоспроможним Дельта Банк, клієнтам якого ФГВФО обіцяє повернути 16,4 млрд грн. При цьому НБУ обмежить зростання свого портфеля ОВДП: буде менше викуповувати їх у НАК «Нафтогаз» і держбанків.

В результаті цих заходів курс долара повинен трохи опуститися. «Курс на міжбанку вже почав зміцнюватися до 24-25 грн/$, а офіційний курс – 24,82 грн/$. Нові обмеження плюс монетарна політика швидко почнуть допомагати повернутися до фундаментального рівня курсу – 20-22 грн/$», – анонсувала Валерія Гонтарєва.

Валютні несподіванки
Одними монетарними заходами НБУ не обмежився. Він опублікував постанову № 160, якою ввів нові адміністративні обмеження у роботі з валютою. Тепер банкіри не зможуть купувати валюту за дорученням підприємств, якщо у тих є валютні депозити в банках на суму понад $10 тис. Також НБУ визначив, що видача готівки з електронних платіжних інструментів проводиться тільки в гривні. Банкам заборонено продавати підприємствам за безготівкову гривню банківські метали масою понад 3,216 тройської унції протягом тижня.

Крім того, було продовжено норму про повернення валютної виручки в країну протягом 90 днів і продаж 75% валютних надходжень підприємств на міжбанку. Нацбанк буде моніторити валютні операції та зможе зупиняти підозрілі угоди. Також продовжено обмеження з купівлі громадянами валюти в еквіваленті не більше 3 тис. грн в день, за винятком купівлі валюти для погашення кредитів. Крім того, громадяни не можуть переводити за кордон валюту без відкриття рахунку більше, ніж на 15 тис. грн день, а з відкриттям рахунку – 150 тис. грн на місяць.

У Нацбанку особливо підкреслили, що нові обмеження не торкнуться населення. «Це зроблено виключно для боротьби з нелегальним імпортом і відтоком капіталу. Ці норми не тільки узгоджені з МВФ, але Фонд також допомагав їх розробляти, – повідомила голова НБУ Валерія Гонтарєва. – Ми спеціально оприлюднимо ці норми лише ввечері, щоб хтось не встиг вигадати можливості для їх обходу».

Утримання гривні
Експерти кажуть, що подорожчання гривневих ресурсів може не привести до стабілізації курсу. «Підвищення облікової ставки до рівня інфляції – остання цифра 29% – є класичною монетарною політикою, але погано працює за галопуючої інфляції. Звичайно, це підвищить вартість кредитів, але їх майже не видають або видають лише дуже надійним позичальникам. Тому загальний вплив буде мінімальним на курс і, скоріше, негативним на економіку», – розповідає керуючий директор компанії Empire State Capital Partners Ярослав Удовенко.

При цьому банкіри зазначають, що ситуація на ринку вже почала поліпшуватися: відбувається не тільки падіння курсу долара, але й перевищення обсягу купівлі валюти у населення над продажем. «У понеділок цей тренд був особливо помітним, – говорить заступник голови правління банку «Фінанси та Кредит» Ігор Львов. – Ми купили у населення валюти в п'ять разів більше, ніж йому продали».
 

Уряд хоче законодавчо встановити термін повернення валютної виручки в Україну на рівні діючих зараз 90 днів і покласти відповідальність за видачу дозволів на його перевищення підприємствами на Нацбанк. Банкіри вважають, що це не панацея від валютної кризи в Україні, але позитивні результати, безумовно, дасть.

Термін зафіксують
Сьогодні вранці парламент планує прийняти в цілому законопроект № 2265, поданий в понеділок урядом Арсенія Яценюка. Законопроект «Про внесення змін до закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо валютного регулювання і валютного контролю» покликаний допомогти Нацбанку встановити контроль над валютними потоками.

Документ пропонує зафіксувати в законі, що граничний термін зарахування виручки резидентів у іноземній валюті на їх валютні рахунки та відстрочення поставки під час здійснення імпортних операцій становить 90 днів. Зараз закон визначає термін до 180 днів, а 90 днів з травня 2014 року діють виключно на основі окремих рішень Нацбанку. В даний момент експортери повинні заводити 75% своєї виручки протягом 90 днів (постанова № 270). Ця норма перестане діяти 4 березня, але з високим ступенем ймовірності її знову продовжать.

Уряд передасть НБУ контроль над цим процесом. В даний час у разі перевищення крайнього терміну надходження валюти підприємство має отримати висновок в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі про можливість більш пізнього зарахування валюти в країну. Законопроектом запропоновано скасувати цю норму – замість неї встановлять необхідність отримання індивідуальної ліцензії Нацбанку у разі перевищення зазначеного терміну.

Документом пропонується скасувати призупинення нарахування пені за затримку повернення валюти в Україну за наявності звернення суб'єктів господарювання до суду. Введення пені в таких випадках, на думку Арсенія Яценюка, ліквідує схему, коли підприємства провокують початок фіктивних судових спорів, тільки щоб не повертати валютну виручку в країну.

Експортери відповідатимуть за валюту
Нацбанк неодноразово заявляв, що основною причиною зменшення пропозиції валюти на ринку є бажання експортерів притримати її в очікуванні зростання курсу. З цією метою регулятор здійснив низку заходів щодо скорочення обсягів фіктивного імпорту. «У експортерів є можливість повернути валютну виручку в термін до 90 днів, тому що, наприклад, у торговців зерном швидке обертання коштів. А для машинобудування взагалі потрібно 180 днів. І тому вони найчастіше продовжують повернення валютної виручки. Штрафи за неповернення мінімальні, на жаль. Їх однозначно потрібно збільшувати, про що ми неодноразово говорили з Міністерством економіки», – повідомила голова НБУ Валерія Гонтарєва в інтерв'ю «Українській правді».

Тепер НБУ може отримати такі повноваження. Арсеній Яценюк навіть пропонує зменшити в ході другого читання термін повернення валютної виручки не до 90 днів, а до 60 днів.

Недостатні заходи
Банкіри згодні з тим, що пропозиції Кабміну допоможуть збільшити обсяги пропозиції валюти на ринку. «Ні для кого не секрет, що відстрочка з повернення валютної виручки використовується для того, щоб не заводити валюту в країну якомога довше і чекати сприятливого курсу. Усе це провокує падіння гривні. Я давно відзначав, що крім боротьби з панікою і спекуляціями на валютному ринку, НБУ і уряду необхідно посилювати роботу з експортерами, включаючи адміністративні заходи. Це один з них. Думаю, він допоможе збільшити пропозицію валюти на ринку. Не вважаю це панацеєю від кризи, але позитивні результати, безумовно, дасть», – говорить голова правління Піреус Банку Сергій Наумов.

Практика останніх 10 місяців показала, що тільки зменшення терміну до 90 днів для повернення валюти недостатньо. «Можна було б пояснити введенням цієї норми істотне скорочення експорту, але таке припущення було б занадто сміливим. Адже крім цієї норми на обсяги експортно-імпортних операцій вплинула величезна кількість інших чинників», – зазначає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.

Закріплення ж за Нацбанком функції видачі дозволу на збільшення терміну повернення валютної виручки може не призвести до зменшення неправомірних прострочень – МЕРТ підозрювали в корупційній складовій під час видачі таких дозволів. «Норма, що перекладає відповідальність за видачу дозволів (ліцензій, висновків) на продовження термінів з МЕРТ на НБУ, не міняє ситуацію. Немає великої різниці для підприємств, в якому органі отримувати дозвіл і як буде виглядати або називатися такий документ. На поточний момент 90-денний термін розрахунків є оптимальним», – вважає начальник управління валютних операцій і валютного контролю банку «Фінанси та Кредит» Артем Осипенко.

Девальвація поки не здатна вирівняти торговий баланс: одночасно з імпортом в січні обвалився і експорт, український бізнес продовжив втрачати російський ринок збуту. Враховуючи, що в січні курс був ще 16 грн/$, експерти вважають, що звітність лютого-березня повинна показати, чи здатний вищий курс поліпшити зовнішньоторговельний баланс.

Обвальний початок
Платіжний баланс в січні 2015 року залишався дефіцитним – $890 млн, хоча нестача валюти в країні була в 2,2 рази менше, ніж у січні минулого року ($1,93 млрд) і в 2,5 рази нижче, ніж у грудні 2014-го ($2,26 млрд), повідомили в п'ятницю в Нацбанку.

Дефіцит поточного рахунку склав $342 млн на тлі падіння експорту майже на третину – до $3,1 млрд, що стало найнижчим показником за чотири роки. Зокрема, на 34,3% знизився експорт чорних металів, на 41,5% – руди. Це сталося «в результаті зниження як фізичних обсягів експорту внаслідок військових дій, так і внаслідок зниження світових цін на 10-15%». «Минулого року ціни на метал знизилися майже на третину, зараз цей процес уповільнився», – говорить старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.

На 79,9% знизилися обсяги вивезення мінерального палива «через припинення виробництва нафтопродуктів і дефіцит вугілля всередині країни». Через торговельні обмеження Росії на 45,2% знизився експорт продукції машинобудування. В цілому частка експорту всіх українських товарів до Росії знизилася до 9,5% з 16,6% в січні минулого року, а частка експорту в країни Азії зросла з 26,9% до 34,7% – в основному завдяки поставкам зернових.

На третину зменшилися і обсяги імпорту – до $3,5 млрд, що було більш очікувано, ніж скорочення експорту. «Це відбулося насамперед внаслідок девальвації гривні і було більш рівномірним по групах. Однак імпорт продовольчих товарів і нафтопродуктів знизився вдвічі, а легкових автомобілів – майже в три рази», – підрахували в Нацбанку. Враховуючи нарощування реверсних поставок газу в Україну з ЄС, частка імпорту з країн Європи виросла з 28,5% роком раніше до 34,3% у січні, а частка імпорту з Росії впала з 27,6% до 17,8%.

Фінансовий розрахунок

Відносно повільним в січні був відтік капіталу за фінансовим рахунком – $548 млн, що втричі менше, ніж у грудні. «В умовах ескалації військового конфлікту можливості залучення зовнішніх ресурсів приватним сектором були досить обмеженими, тому ролловер за зовнішніми зобов'язаннями скоротився з 74% у грудні до 63% у січні, у тому числі 28% у бізнесу, 74% – у банків», – зазначають в НБУ.

Чистий відтік за кредитами та облігаціями приватного сектора склав $645 млн, але при цьому надходили прямі іноземні інвестиції ($108 млн) і скорочувалася готівкова іноземна валюта поза банківською системою ($57 млн). У Нацбанку також нагадали, що в січні відбулося чергове погашення кредиту МВФ на загальну суму $220 млн.

Під пресом
Січень був останнім місяцем перед тим, як 5 лютого НБУ вчергове відпустив гривню у «вільне плавання». Після чого офіційний курс злетів з менш ніж 16 грн/$ до 30 грн/$, останньої п'ятниці впавши нижче рівня 28 грн. Дефіцит платіжного балансу продовжує чинити тиск на курс гривні. «Як тільки платіжний баланс стане профіцитним, можна буде говорити, що дно девальвації вже пройдено», – прогнозує виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко.

Йдеться про «ринковий» профіцит платіжного балансу без урахування великих траншів від МВФ, найближчий з яких влада очікує в кінці березня. На зустрічі з членами Американської торговельної палати в п'ятницю 27 лютого голова Нацбанку Валерія Гонтарєва заявила, що обґрунтований і справедливий курс – це 20 грн/$, як і закладені в проекті поправок до держбюджету 21,7 грн/$. «При такому розрахунковому курсі фундаментально, навіть з урахуванням присутності НАК «Нафтогаз», яку ми на ринок не випускаємо, у нас уже повністю збалансовано рахунок поточних операцій», – заявила вона.

Коли курс становив 16 грн/$, експорт та імпорт знижувалися ідентичними темпами, а новий курс може виправити зовнішньоторговельний дисбаланс. «Подальшого зниження цін на продукцію металургії не очікується, тому я згоден з тим, що коли курс буде на рівні 20 грн за долар, платіжний баланс вирівняється», – говорить Олександр Жолудь.
 

Боржників відсторонили від валюти
Іноземну валюту зможуть купувати на міжбанку тільки ті підприємства, які не мають податкового боргу перед держбюджетом. Згідно з листом Нацбанку № 28-211/12780 від 26 лютого, банки зможуть продавати валюту своїм клієнтам під імпортні операції лише за наявності у них довідки від Державної фіскальної служби про відсутність заборгованості по сплаті податків. Офіційна причина змін абстрактна: «з метою вдосконалення контролю над відтоком коштів, зменшення тиску на валютний ринок та посилення фінансової дисципліни клієнтів».

Це вже не перша обмежувальна міра Нацбанку, яка стосується імпортерів. Минулого тижня він почав перевіряти усі імпортні контракти при здійсненні передоплати на суму понад $50 тис., щоб виявити операції фіктивного імпорту. А усі контракти на суми понад $500 тис. проводитимуться виключно на основі відкритого імпортного акредитиву, який має бути підтверджений закордонним банком з рейтингом інвестиційного рівня. Крім того, регулятор заборонив гривневе кредитування підприємств для купівлі ними валюти на міжбанку. А термін валютування заявки клієнтів було збільшено з трьох до чотирьох днів з моменту подачі заявки.

У Нацбанку неодноразово підкреслювали, що обмеження спрямовані на боротьбу зі спекулянтами та фіктивними операціями. «Перевірятимуться тільки імпортні контракти, бо деякі з них є некоректними», – заявила голова НБУ Валерія Гонтарєва. НБУ не виключає інших обмежень.

Податки недоплатили
«Податкове» нововведення Нацбанку не повинно ускладнити операції всім підприємствам. Нарахувати платнику податкові зобов'язання – це не єдиний крок, який необхідно зробити податківцям, щоб у імпортера виник податковий борг. Таке податкове зобов'язання має бути узгоджене, але платник може почати тривалу процедуру оскарження.

«Платник повинен сплатити податкові зобов'язання або почати процедуру адміністративного або судового оскарження. В даному випадку ми розглядаємо ситуацію, коли фіскальний орган нараховує підприємству податкові зобов'язання, а не бізнес сам їх декларує. Якщо ж платник не виконує жодну з цих дій, то податкове зобов'язання вважається узгодженим і непогашеним і стає податковим боргом. Якщо ж платник не згоден з нарахуванням і починає оскаржувати його в судовому або адміністративному порядку, то ця неузгоджена сума не потрапляє до податкового боргу», – говорить юрист юридичної фірми FELIX Інна Плескач.

Однак якщо такий податковий борг вже є, то для купівлі валюти цей борг треба погасити. «Але навіть якщо у вас його немає, то дії з отримання довідки про відсутність боргу заберуть не менше п'яти робочих днів – саме за такий термін фіскальні органи розглядають заявки про видачу довідки. Отримувати її доведеться під час кожної купівлі валюти, оскільки термін дії довідки ДФС обмежений десятьма днями», – зазначає Інна Плескач.

У 2014 році погашення податкового боргу склало до зведеного бюджету 8,3 млрд грн, що на 44,3%, або 2,6 млрд грн більше, ніж у 2013-му. Протягом року платникам податків було надано розстрочку зі сплати боргу на 5,7 млрд грн, що на 25,6%, або 1,2 млрд грн більше, ніж у 2013 році.

Уповільнена реакція
Таку пильну увагу до покупців іноземної валюти підприємці розцінюють негативно. «Не знаю, хто зараз купує валюту за такою ціною. Але це виглядає так, що Нацбанк намагається будь-якими способами скоротити попит на неї. Це зниження вже відбувається, тому що для багатьох імпортерів навіть курс 16 грн/$ був непідйомним. Але при цьому поки ми не бачимо, що на ринку дуже велика пропозиція валюти», – говорить директор однієї з роздрібних мереж побутової техніки.

Зараз важко сказати, чи дадуть останні заходи Нацбанку серйозний позитивний ефект для курсу гривні. Після різкого стрибка напередодні вартість долара на міжбанку в п'ятницю знизилася на 2 грн – до 28,02 грн. Офіційний курс долара знизився на 2,25 грн, відштовхнувшись від планки у 30 грн/$. «Відсутність послідовності в імплементації норм НБУ, що виразилося у їх частковому скасуванні, знову призвело до зростання невизначеності на ринку. У нашій ситуації для досягнення результатів є вкрай важливими послідовність і логічність дій, а цього ми зараз, на жаль, не спостерігаємо», – зазначає голова правління Універсал Банку Ігор Волох.
 

В умовах дефіциту ліквідності та високих ставок за кредитами банки скоротили кредитну активність. При цьому бізнес, як і раніше, потребує кредитів, хоча б для підтримки операційної діяльності. Аби безресурсне фінансування стало альтернативою кредитуванню, учасники ринку просять НБУ піти їм на поступки. 

Бізнес вже рік намагається знайти альтернативу дорогому і недоступному фінансуванню. За 2014-й гривневий кредитний портфель юридичних осіб скоротився на 7,7%, валютний – на 21%. У січні поточного року негативна динаміка збереглася. Портфель у гривні втратив ще 0,6%, а у валюті – 2,1%. Обслуговувати гривневі кредити під 25-30% річних компанії не в змозі.

Тому банкіри просувають альтернативу кредитам – безресурсне фінансування: векселі, гарантії, торгові кредити, акредитиви. Одним з їх переваг є низька вартість такого фінансування – 4-6% річних. Ці інструменти є в лінійці майже усіх крупних банків, але їх популярність невелика. «На частку безресурсного фінансування припадає близько 10% нових кредитів», – підрахував заступник голови правління ПУМБ Олексій Волчков. У Райффайзен Банку Аваль до 25% кредитів агробізнесу видаються в бездокументарній формі.

ПриватБанк за два роки надав 86 тис. клієнтам фінансування на 3,75 млрд грн. «Робота підприємств в режимі відстрочки платежів призводить до завищення постачальником прогнозного курсу валют для перестраховки, а також до зростання вартості товарів на величину можливого ризику неплатежу», – говорить радник голови правління ПриватБанку Віктор Лисицький.

Нацбанк у поміч

Розвивати безресурсне фінансування непросто, є законодавчі обмеження. «Ми хочемо через НАБУ запропонувати Нацбанку внести зміни до постанов, щоб полегшити роботу з інструментами безресурсного фінансування», – каже Віктор Лисицький. Мова йде про зміни до постанови НБУ № 23 від 25 січня 2012 року «Про порядок формування та використання банками резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями». «Запропонуємо змінити порядок роботи кореспондентських рахунків банків в безресурсному (технічному) режимі, зокрема, скасувати обов'язкове резервування коштів за ними і вимоги щодо забезпечення заставою», – зазначив Віктор Лисицький. У Незалежній асоціації банків України повідомили, що поки цю ідею вони не розглядали. Віктор Лисицький є членом Ради НАБУ, тому сам може ініціювати цей процес.

Також банкіри пропонують дозволити клієнтам купувати валюту за рахунок кредитних коштів. «Оскільки для випуску валютних акредитивів, необхідних клієнтам для купівлі валюти на суму від $500 тис. (набула чинності 24 лютого, після прийняття постанови Нацбанку № 124. – FinMaidan), банки вимагають, щоб у компанії була достатня ліквідність, у тому числі валютна. А таку ліквідність більшість компаній не мають», – пояснює директор департаменту корпоративних продуктів та партнерства Райффайзен Банку Аваль Руслан Співак.

Плани на мирний час
Учасники ринку підтримують деякі ініціативи колег, але визнають, що вони поки не є першочерговими. «Для популяризації банківських послуг, навіть якщо це безресурсне фінансування, зараз, м'яко кажучи, не найкращий час. Думати про це можна, коли в економіці країни в цілому і в банківському секторі зокрема буде все добре», – зауважив топ-менеджер банку з іноземним капіталом. Наприклад, Віктор Лисицький запропонував розробити новий формат платіжного інструменту – аналог вже наявним гарантованим платіжним інструментам з виконанням у майбутньому, які використовуються в західних країнах.

До ідеї купівлі клієнтами валюти за рахунок кредитів банкіри ставляться обережно, пам'ятаючи, що НБУ назвав це одним з методів виведення валюти з країни. «Можливо, для деяких компаній така схема є виправданою. Але деяким клієнтам це протипоказано. Тому потрібно концептуально змінювати постанову № 124. І для того щоб пропонувати зміни, потрібно зрозуміти, що саме НБУ мав на меті», – вважає заступник голови правління великого банку.