Підключення депозитарію Нацбанку до європейського депозитарію Clearstream спростить доступ інвесторів до українського суверенного гривневого боргу. Інвестори зможуть легше й дешевше, ніж раніше, купувати держпапери з прибутковістю понад 18% річних. Фінансисти попереджають про можливі ризики, якщо за різким припливом валюти від нерезидентів, які бажають купити ОВДП, станеться їхня швидка втеча з країни.
Іноземні інвестори у січні подвоїли обсяг вкладень в українські внутрішні боргові папери. Нерезидентів зацікавили короткострокові гривневі ОВДП: спекулятивні операції з ними не тільки дозволять їм отримати до 20% річних, а й заробити на очікуваному зміцненні гривні. Приплив боргового капіталу дозволив НБУ відновити скупку валюти.
МВФ опублікував текст меморандуму з Україною. Ключові фінансові вимоги – збалансований бюджет, капіталізація банків і спліт Нацкомфінпослуг – залишилися колишніми. Але є й нові умови, наприклад, за операціями з пов'язаними особами та поверненням коштів з банків-банкрутів. Виконати усі вимоги в рік подвійних виборів буде непросто.
Нацбанк і Мінфін сподіваються, що ще до кінця року до парламенту надійде проект закону про імплементацію BEPS в Україні, а нові податкові правила запрацюють в 2020-му. Однак просто скопіювати міжнародний досвід не вдасться – чиновникам доведеться враховувати місцеві реалії. Фінансисти вже виявили слабкі місця податкової реформи.
Росія оприлюднила список санкцій, до якого увійшли громадяни України та українські компанії. Незважаючи на те, що такі персональні санкції Росія запровадила вперше, відчутного негативного впливу на українську економіку не буде. Після початку військового конфлікту Росії з Україною велика частина бізнесу мінімізувала свою присутність на російському ринку.
Мінфін провів у Великій Британії та США роуд-шоу, щоб переконати потенційних кредиторів позичити Україні близько $2 млрд на строк від 5 до 10 років. Якщо такі ризикові інвестори знайдуться, країні доведеться запропонувати їм прибутковість в діапазоні від 8% до 10%. І навіть під такі високі відсотки країна зможе залучити гроші лише завдяки протекції МВФ.
Міжнародна платіжна система Visa вирішила врятувати свої позиції в Україні, де вона вже ледь займає третину ринку, і переманила топ-керівника Mastercard. Зміна лідера на українському ринку відбулася не за один день, тому лише кадровими рішеннями повернути втрачені позиції системі Visa неможливо. FinClub проаналізував, чому Visa втратила свою частку і як Mastercard стала локомотивом ринку безготівкових платежів.
Аргентина й Туреччина першими серед країн emerging markets зіткнулися з обвалом національних валют і високою інфляцією. Влада цих країн не змогла забезпечити незалежність своїх центробанків, віддаючи перевагу політиці фіскального домінування. Іноземні інвестори тікають з таких країн, особливо на тлі відтоку капіталу з ринків, що розвиваються. FinClub розпитав експертів, як Україні не опинитися в переліку «кризових» країн.
Міністерство фінансів тепер позичатиме по-новому. Кабмін затвердив нову стратегію управління держборгом, яка передбачає збільшення боргу в національній валюті, емісію гривневих єврооблігацій та відсутність виплат суверенним деривативам. Експерти знайшли її слабкі місця.
Мінфін екстрено вийшов на зовнішні ринки запозичень з розміщенням бондів номінальним об'ємом $725 млн під рекордно високу ефективну ставку в 9,2% річних. Україна заплатить за цим піврічним бридж-кредитом близько $32,3 млн, але зможе протриматися до отримання траншу кредиту МВФ і грошей інших інституційних кредиторів. Фінансова підтримка неназваних приватних інвесторів врятувала Україну від сценаріїв один гірший за інший.
Релізи
ТОП-новости
