Фінансовий клуб
Без підтримки акціонерів
Національний банк продовжує чистку банківського ринку, хоч і набагато меншими темпами, ніж на початку року. У п'ятницю він визнав неплатоспроможним Український професійний банк, в який тепер на три місяці введено тимчасову адміністрацію. Причиною цього стало небажання власника установи – компанії «Український інвестиційно-фінансовий альянс» (95,3902% акцій) – поліпшити ситуацію з ліквідністю банку та усунути порушення. У п'ятницю в Укрпрофбанку не змогли повідомити позицію акціонерів щодо їхньої кредитної установи.
Безвиїзний нагляд НБУ констатував, що Укрпрофбанк вів ризикову діяльність, яка загрожувала інтересам вкладників та інших кредиторів. Було виявлено погіршення якості активів банку, залежність від міжбанківських ресурсів, дефіцит ліквідних коштів. Укрпрофбанк подав регулятору план фінансового оздоровлення без заходів для поліпшення ліквідності, після чого акціонер не врахував зауваження НБУ. Фінансовий стан банку погіршився: він не виконував своїх зобов'язань за міжбанківськими кредитами, порушував банківське законодавство. Також Нацбанк повідомив про численні скарги від клієнтів банку про невиконання ним своїх зобов'язань.
Укрпрофбанк вже кілька місяців відчував труднощі з поверненням кредитів, але бити на сполох банкіри почали місяць тому. «Піднімається нова хвиля, яка вдарить по міжбанку, – говорив FinMaidan заступник голови правління одного з великих банків. – На УПБ у багатьох були ліміти, а він перестав повертати міжбанк. Зараз усі шукають виходи на Лихочаса (голова правління. – FinMaidan), аби повернути хоч щось». Укрпрофбанк посідав на 1 квітня 36-е місце за активами (4,55 млрд грн), але за портфелем зобов'язань перед банками і НБУ він був на 22-й позиції (1,386 млрд грн).
В НБУ підтверджували FinMaidan наявність проблем з цим середнім банком, але дату введення тимчасової адміністрації назвати не могли. «Поки розбираємося з глибиною проблеми», – говорив співрозмовник в центробанку. Фонд гарантування вкладів фізосіб ще не підрахував, яку суму гарантованих депозитів він компенсує вкладникам. Загальний обсяг вкладів фізосіб становив у ньому 1,698 млрд грн (60% у валюті). Частина з них – це кошти співробітників бюджетних установ, оскільки Укрпрофбанк входив до списку 24 банків, яким НБУ надав право брати участь у відкритому конкурсі Мінфіну з вибору уповноважених банків для виплати зарплати співробітникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги.
Підприємствам, які обслуговуються в банку, буде гірше, ніж громадянам, тому що їхні кошти не гарантуються. У них «зависло» близько 745 млн грн, у тому числі 58% – в іноземній валюті. Валютні позики у взятих міжбанківських кредитах становили 47%.
Укрпрофбанк (раніше Мебліпромбанк) заснований в 1992 році. Його найбільшим акціонером було ТОВ «Український інвестиційно-фінансовий альянс» (95,3902%), а опосередкованими власниками – компанії «Єврофінанс», Lanex.Inc. (Панама), а також Євген Балушка.
Наслідки банкрутства
Проблеми у банків виникають не раптово, тому багато клієнтів до моменту банкрутства кредитної установи встигають вивести з неї усі або хоча б частину своїх коштів. Два тижні тому компанія WebMoney.UA сповістила клієнтів про зміну дебітора: кошти, що забезпечують зобов'язання системи перед користувачами з викупу прав вимоги у WMU, були переведені з рахунків в Українському професійному банку на рахунки в банк «Народний капітал». Про суму, виведену з Укрпрофбанку, не повідомлялося.
На сайті платіжної системи «Укркарт» вказано, що функції її розрахункового банку виконував Укрпрофбанк. Проте зараз її розрахунковим банком є Укргазбанк. За даними платіжної системи, її учасниками є «понад 40 банків, які емітували 2 млн карток, встановили більше 1200 банкоматів і понад 2000 POS-терміналів». Але, ймовірно, це застарілі дані, що не враховують чистку ринку, оскільки НБУ, станом на 14 травня, говорив лише про 30 банків-учасників системи. До неї входить лише один банк із групи найбільших – Ощадбанк, Укрпрофбанк і ще 28 банків, в основному з груп середніх і невеликих.
Шанси на відновлення діяльності Укрпрофбанку вкрай малі. Від початку 2014 року в Україні було визнано неплатоспроможними вже 49 банків, з яких знову розпочати роботу вдалося тільки Терра Банку. На його основі створили перехідний Крісталбанк, який було продано Марині Ленінг – дружині колишнього в.о. міністра економіки, екс-заступника міністра фінансів Вадима Копилова. Активи і пасиви збанкрутілого Промекономбанку були передані Фідобанку. ФГВФО намагається продати ще дві неплатоспроможні фінустанови. Компанія «Екосіпан», яка володіє банком «Михайлівський», не змогла придбати Всеукраїнський банк розвитку. Антимонопольний комітет дозволив «Українській бізнес групі» (UBG) отримати контроль над неплатоспроможним Омега Банком, а кіпрській Agro Holdings (Ukraine) Ltd. – над Астра Банком.
Слабкий інтерес інвесторів до неплатоспроможних банків пов'язаний із занадто високими ризиками їх придбання. У працюючих банків і так вистачає проблем у зв'язку із зростанням неповернень за кредитами, вони не бажають брати відповідальність за погані активи банків-банкрутів. «Захист прав кредиторів є основоположним питанням. Банкрутства багатьох банків відбулися саме через ці проблеми. А у нас не проводяться зміни в цій сфері ні в законодавчій, ні в судовій системах», – зазначає голова правління ВТБ Банку Костянтин Вайсман. Щоправда, Укрпрофбанк має права на цікаві активи: у січні Госпсуд Києва зобов'язав ТОВ «Львівський автобусний завод» (ЛАЗ) передати в управління Укрпрофбанку ряд активів ЛАЗу, які ще 2008 року були передані банку в іпотеку за кредитом на 29,25 млн грн.
Для акціонерів банкрутство банків – це не тільки втрата бізнесу, можуть бути й більш серйозні наслідки. Відповідальність власників і топ-менеджменту банків за доведення їх до банкрутства навесні значно збільшилася. Тепер за це, а також за збитки, завдані клієнтам і державі, на суму понад 6 млн грн банкірам загрожує позбавлення волі на термін до п'яти років і штрафи. ФГВФО тепер займеться поверненням грошей, які могли бути виведені з Укрпрофбанку. «Головне – це бажання правоохоронних органів розібратися. Докази завжди існують, їх треба тільки знайти», – упевнений голова правління Піреус Банку Сергій Наумов.
Держзакупівлі залатають
Кабінет міністрів минулого тижня схвалив для реєстрації у Верховній Раді поправки до закону «Про здійснення державних закупівель». «Очікуємо прийняття цього законопроекту на наступній пленарній сесії вже в червні. Це досить стислі терміни», – заявив міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус після засідання уряду в середу. Документ повинен виправити непрацюючі, найбільш конфліктні та корупційні норми, а також привести закон у відповідність до Угоди про асоціацію України та ЄС.
Восени в парламент направлять ще один документ, який позбавить учасників торгів від роботи з паперовими документами. «Другий законопроект щодо «Е-закупівель» зараз у розробці. Ця тема дуже дискусійна: ми хочемо швидше, а європейські колеги – ретельніше. Усі процедури, які передбачені законом, мають бути переведені в електронний формат. І нам потрібен окремий закон: які майданчики використовувати, які документи сканувати, які – публікувати», – говорить FinMaidan замміністра економрозвитку і торгівлі Максим Нефьодов.
Закупник на порозі
Обов'язковий поріг проведення тендеру під час закупівлі товарів та послуг у червні буде підвищено вдвічі – до 200 тис. грн. Аналогічний поріг для робіт піднімуть з 1 млн до 1,2 млн грн. Однак реальне підвищення в першому випадку буде меншим, а в другому випадку взагалі відсутнє, тому що вартість закупівлі почнуть рахувати разом з ПДВ. Цей поріг переглядатиметься з урахуванням споживчої та промислової інфляції раз на рік, а не раз на два роки, як обіцяно зараз. Якщо замовник використовує процедуру запиту цінових пропозицій щодо товарів та послуг, у яких є діючий ринок, тендерний поріг підвищать з 300 тис. до 500 тис. грн.
З-під дії закону виведуть послуги міжнародних фінансових організацій. «У нас була дискусія з IFC. Якщо може бути оголошений тендер, то вони не можуть брати участь за статутом, а Україні потрібна їхня допомога з питань підготовки до приватизації. В статуті ж у них написано, що якщо з тієї діяльності, за якою хочуть надати послугу, оголошується тендер, то це означає, що у ньому може брати участь комерційний бізнес. А там, де може брати участь комерційний бізнес, IFC брати участь не може, – сказав FinMaidan директор департаменту регулювання держзакупівель МЕРТ Олександр Стародубцев. – Це все для того, аби дати можливість IFC нам допомагати».
Вимогу до МЕРТ проводити моніторинг закупівель для запобігання порушень у сфері держзакупівель буде скасовано. «Було багато претензій з боку ринку про недобросовісність цієї функції: народ приходив, замовляв моніторинг, вирішував питання, щоб він був позитивним, і показували усім цей результат під час перевірок, – нарікає Олександр Стародубцев. – Я навіть знаю прецеденти, коли заходив лист, а через 40 хвилин виходив готовий моніторинг». Скасування моніторингу не погіршить контроль, оскільки є основний держорган, який контролює якість проведення держзакупівель, – Держфінінспекція. «У нас це дублююча функція, і в такому вигляді її треба ліквідувати. Потім ми відтворимо моніторинг заново з ризик-факторів, але для цього треба спочатку побудувати систему моніторингу даних. І надалі, побачивши ці операції, ми зможемо повідомляти про них правоохоронцям і громадськості», – сказав чиновник.
Скинути баласт
МЕРТ також спробує позбутися усіх непотрібних функцій. Звіти для Кабміну і Рахункової палати готуватимуться не щоквартально, а раз на рік, а громадські слухання МЕРТ не проводитиме не лише де-факто, а й де-юре. Зі списку пріоритетів зникне «вжиття заходів щодо забезпечення ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, їх максимальної економії під час держзакупівель». Хоча Айварас Абромавічус запевняв, що реформа держзакупівель заощадить 20% коштів: «Обсяг держзакупівель досягає 250 млрд грн. Якщо ми все зробимо правильно, то економія буде дуже суттєвою – до 50 млрд грн на рік». 25 млрд грн можуть бути збережені за рахунок скасування «корупційного податку» (завищені ціни «дружніх» компаній, відкати), ще стільки ж – за рахунок зниження ціни закупівлі в умовах підвищення конкуренції та розширення кола потенційних постачальників. «Це неробоча норма, яка веде до того, що приходить Рахункова палата і починає запитувати, які заходи ми провели на виконання цієї норми. І кожного разу, коли в законі прописуються норми, які мають застосовуватися незрозумілим чином, потім починаються проблеми з регулюванням», – поскаржився Олександр Стародубцев.
Обсяг держзакупівель досягає 250 млрд грн. Якщо ми все зробимо правильно, то економія буде до 50 млрд грн на рікВключені в законопроект і зобов'язання України перед ЄС. Публікація оголошення про тендер англійською мовою буде обов'язковою під час закупівлі товарів та послуг на суму понад 133 тис. євро, що нижче нинішніх порогів у 200 тис. і 300 тис. євро відповідно. Під час закупівлі робіт поріг, навпаки, підвищують на порядок – з 0,5 млн до 5,15 млн євро. Мінімальний термін для подання пропозицій на такі конкурси збільшується – з 20-30 до 40 днів. «Це міжнародні зобов'язання: ми повинні привести наші терміни у відповідність до WTO GPA, а там терміни дуже довгі по тендерах, за якими пороги збігаються з тими торгами, оголошення про проведення яких ми повинні публікувати англійською мовою», – пояснює Олександр Стародубцев.
Революція бенефіціара
Замовник тендеру зможе виключати зі списку учасників компанії, які не розкрили кінцевих бенефіціаріїв. На підставі цих даних перевірятиметься наявність тісних зв'язків між учасниками. «Цю норму запропонували борці з корупцією, аби краще відстежувати можливу змову. І побачивши, що в тендері беруть участь різні компанії одного бенефіціара, АМКУ може зацікавитися. Хоча факт змови ще треба буде довести, адже обидві компанії можуть і незалежно одна від одної брати участь у тендері», – говорить пан Стародубцев.
«Центр протидії корупції» в результаті аналізу більше 90 тендерів у сфері держзакупівель ліків виявив, що «якщо раніше корупцію ховали в форму картельної змови учасників ринку і недопуск конкурентів на торги, то в 2014 році основною схемою стало блокування торгів самими ж учасниками». Завдяки зриву тендерів такі учасники прагнули забезпечити собі кращі умови поставки та оплати. «Це гонка озброєнь: одні вигадують, як обійти, а ми – як дати по руках», – говорить Максим Нефьодов. У МЕРТ пропонують такий варіант: у скаргах, які компанії подають в АМКУ, треба буде обов'язково вказувати «обґрунтування наявності порушення прав та інтересів, що охороняються законом, щодо рішень, дій або бездіяльності замовника». Зміняться й терміни оскарження документації: зараз крайній термін подачі скарги – це останній день подання учасниками пропозицій конкурсних торгів, а буде за чотири дні, але не пізніше, ніж за три дні до дати подання цінових пропозицій.
Скарги за вже укладеними договорами можна буде направляти тільки в суд. «Це результат плідної роботи АМКУ з нашим департаментом з метою побороти тендерний тролінг, коли скарга подається, наприклад, за годину до розкриття тендерних пропозицій, і тендер скасовується або затягується. І є спеціальні контори, які приходять і кажуть: або ви від нас відкупаєтеся, або ми не дамо провести тендер. Тому треба побороти тендерний тролінг, але при цьому залишити можливість оскарження», – зазначає Олександр Стародубцев.
Протокол оцінки пропозицій конкурсних торгів, що складається замовником торгів, буде публікуватися на веб-порталі МЕРТ. Чиновники не забули і про права переможених. Зараз учасника, заявка якого була відхилена, повідомляють про це із зазначенням аргументів протягом трьох днів. Запропоновано, щоб учасник протягом п'яти днів від моменту подання запиту отримував від замовника «інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам документації конкурсних торгів, зокрема технічної специфікації, кваліфікаційним критеріям». Також за п'ять днів організатор торгів повинен буде пояснити переможеним компаніям, чому їхні пропозиції виявилися менш економічно вигідними, ніж у переможця торгів.
Заділ на майбутнє
Реформа переслідує три мети: надання доступу бізнесу до держзакупівель, транспарентність тендерів і створення професійного ринку держзакупівель. Вже в червні має бути готовий драфт законопроекту «Про систему електронних публічних закупівель», а набрати чинності закон повинен з 1 січня 2016 року. Створена громадськими активістами система ProZorro стала прототипом нової системи закупівель. Передбачається, що державі належатиме центральна база даних аукціонів, а приватні інтернет-майданчики забезпечуватимуть підтримку її інтерфейсу. Інтеграція відкритих держреєстрів дозволить знизити кількість довідок і виписок, які надають учасники торгів, а запровадження Е-оскаржень – прискорить роботу зі скаргами. Технічні помилки у документації в МЕРТ радять вивести з-під нагляду АМКУ і передати до ради оскарження при електронному майданчику і дати їм на виправлення помилок 24 години.
Європейці наполягають на комплексній реформі, яка регламентує усі аспекти Е-закупівельЕлектронний документообіг необхідний, але сам електронний аукціон є лише одним з варіантів держзакупівель в ЄС. «Ціна не повинна бути єдиним критерієм. Для економічної вигоди використовуються також інші критерії», – говорить начальник відділу міжнародних вимірювань держзакупівель директорату Єврокомісії з питань внутрішнього ринку, промисловості, підприємництва та СМБ Жан-Ів Мюйй.
Можливості електронного аукціону обмежені – найчастіше його використовують під час закупівель стандартизованих товарів. «Електронний аукціон як метод боротьби з корупцією є неоднозначним. Є побоювання, що ризик корупції не знімається повністю, а передається на інший рівень – у вигляді можливості невиконання угоди після її укладення», – розповів Матія Матокович, який відповідає в DG GROW Єврокомісії за економічний аналіз та електронні закупівлі. Європейці наполягають на комплексній реформі, яка регламентує усі аспекти Е-закупівель – від захисту інформації до використання ЕЦП.
Йдеться про створення дуалістичної системи: жорстке дотримання директив ЄС під час закупівель на суму понад 133 тис. євро (3 млн грн в еквіваленті) – електронні процедури з ціновими та неціновими параметрами, і український підхід під час менших закупівель. При сумах до 200 тис. грн замовники зможуть використовувати редукціон (торги зі зниженням ціни) тільки за бажанням, при сумах 0,2-3 млн грн буде обов'язкове використання гібридної системи з редукціоном.
Консультант ЄБРР Адам Янжук, який проводив аудит системи ProZorro, каже, що «проект не відповідає стандартам ЄС та його найкращим практикам». «Але архітектура технології є правильною, і прогалини в ній можна заповнити технічно та організаційно», – вважає він. Для прикладу: з 24 найкращих практик ЄС у проекті ProZorro, у створенні якого бере участь Transparency Int., поки реалізовано 17, а з 46 стандартів міжнародних фінансових організацій – 37. Ці побоювання визнають в МЕРТ. Олександр Стародубцев каже, що якщо одні європейці нас повністю підтримують, то інші – «трохи побоюються наших агресивних темпів».
«Ми прислухаємося до думки наших колег в ЄС, але хочеться зробити усе набагато швидше», – каже міністр Айварас Абромавічус. Враховуючи масштаб ринку – в Україні для проведення тендерів створено 25 тисяч конкурсних комісій, – від початку 2016 року на електронні закупівлі переведуть тільки найкрупніших покупців і центральні органи влади. Дрібні закупівельники, в тому числі й місцеві органи влади, отримають відстрочку для підготовки до нових правил.
Тримай ставку вище
Національний банк, який вже майже три місяці утримує облікову ставку на рекордно високому рівні, не планує її знижувати. Комітет з монетарної політики НБУ за підсумками засідання 27-28 травня ухвалив рішення рекомендувати правлінню зберегти її на рівні 30%.
Центробанк при цьому визнав «істотне прискорення споживчої інфляції – у квітні до 60,9% в річному вимірі». Значним чинником зростання стало підвищення тарифів на ЖКП та природний газ. «Члени комітету зазначили, що під час проведення монетарної політики НБУ повинен застосовувати наявні інструменти не у відповідь на поточну інфляцію, а враховуючи її прогнозну динаміку, інфляційні очікування населення та бізнесу. Є ймовірність, що інфляція після досягнення свого піку істотно сповільниться у наступні 12 місяців», – заявили в НБУ. Тому монетарна політика має обмежити наслідки від інфляційного шоку.
Члени комітету «прийшли до думки про доцільність збереження облікової ставки в 30%» з метою формування стійкої тенденції стабілізації грошово-кредитного ринку. За їхньою оцінкою, високий рівень облікової ставки «допомагатиме формуванню спадного тренду інфляції та стимулюватиме подальше повернення депозитів у банківську систему». Банки зараз беруть стабілізаційні кредити в НБУ під 30% річних і вище, тому зацікавлені залучати вклади населення навіть під ідентичний високий відсоток. У разі зниження ризиків для стабільності гривні НБУ вивчить можливість пом'якшення грошово-кредитної політики.
4 березня 2015-го Нацбанк збільшив облікову ставку з 19,5% до 30% річних. До цього ставка, яка утримувалася на рівні 14% з 13 листопада 2014 року, підвищувалася 6 лютого. Нинішнє значення облікової ставки є максимальним з 2000 року: з 24 березня 2000-го її було знижено з 35% до 32% річних, потім з 10 квітня – до 29%, з 15 серпня – до 27% річних.
Напередодні, 26 травня, президент Петро Порошенко на зустрічі з членами Американської торгової палати та Європейської Бізнес Асоціації висловив думку, що ситуація в економіці та фінансовій системі дозволяє поставити питання зниження облікової ставки для полегшення доступу підприємств до кредитів. «Прийшов час, я вважаю, що ставку можна знижувати», – сказав він.
Очікування зниження
Банкіри згодні з тим, що зараз немає причин для зниження облікової ставки, бо нинішній показник відображає ціну грошей і масштаб інфляції. «Поточний рівень облікової ставки відповідає тим цілям, для досягнення яких вона вводилася: стабілізації фінансового ринку та контролю рівня інфляції з метою переходу до інфляційного таргетування. Підвищення облікової ставки свідчить про посилення кредитно-грошової політики з боку регулятора, що загалом виправдано в поточній ситуації, – говорить FinMaidan перший заступник голови правління Укрсоцбанку Тамара Савощенко. – Але вплив збільшення облікової ставки на інфляцію досить опосередкований, тому що інфляція викликана насамперед подорожчанням імпортних товарів внаслідок стрімкої девальвації гривні».
Коли ситуація на ринку зміниться, з'явиться можливість знизити рівень головного індикатора грошово-кредитного ринку, оскільки в довгостроковій перспективі дорогі кредити небезпечні для економіки, яка перебуває в рецесії. «Уже за один-два квартали негативний вплив високої ставки на економічну динаміку перевищить її первісний позитивний стабілізуючий ефект. Тому ми очікуємо, що влітку НБУ почне поступово знижувати облікову ставку до рівня 20-25%, – говорить директор департаменту організації банку та стратегії Кредобанку Роман Лепак. – Імовірність подальшого підвищення ставки дуже незначна. Це можливо лише в разі сильної дестабілізації валютного ринку, як в лютому цього року, коли підвищення ставки буде для НБУ, в першу чергу, інструментом «аварійного» реагування».
Як тільки падіння ВВП припиниться, облікова ставка може істотно знизитися, щоб полегшити відновлення кредитування. «У разі виявлення позитивних інфляційних тенденцій Нацбанк може знизити облікову ставку вже протягом найближчих трьох місяців, не чекаючи фактичного виходу інфляції на 30-відсоткову позначку. Є всі підстави вважати, що після підвищення тарифів на послуги ЖКГ у квітні-травні інфляція почне затухати. Якщо ситуація в країні не піднесе неприємних сюрпризів, через 12 місяців інфляція може впасти нижче 20%», – раніше повідомив FinMaidan головний економіст Альфа-банку Олексій Блінов.
Вікторія Руденко, Олена Губар
Відкласти на пенсію
Запуск пенсійної реформи загальмувався відразу ж після її початку. Законопроект № 2767, поданий до парламенту 30 квітня, який передбачає впровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій, 21 травня відправлено на доопрацювання в профільний комітет. Документ передбачає скасування з 1 січня 2016 року спеціальних пенсій і запуск з 1 січня 2017-го накопичувальної системи пенсійного страхування. Обов'язкове пенсійне накопичення діятиме для громадян молодше 35 років. Але українці віком від 35 до 55 років зможуть брати участь у системі на добровільній основі. Внесок в 2017 році складе 2% від зарплати, а до 2022-го зросте до 7%.
«Законопроект повинен вирішити основні проблеми в солідарній пенсійній системі і позбавити її від невластивих виплат, що дозволить зменшити дефіцит Пенсійного фонду. Запровадження накопичувальної пенсійної системи стане мотивацією до виведення економіки з тіні. Сама солідарна система не зможе забезпечити достатнього рівня пенсійного забезпечення. Громадянин може розраховувати максимум на 45% заробітної плати. Якщо працюватимуть усі три рівня, то можна отримувати 60-70% і більше», – говорить голова Пенсійного фонду Олексій Зарудний. «Законопроект розроблено відповідно до вимог коаліційної угоди. Міністр сподівається, що документ буде прийнято максимально оперативно», – сподівається провідний спеціаліст відділу реформування пенсійної системи Мінсоцполітики Анна Іванова.
Документ 12 травня включено до порядку денного пленарної сесії, але потім його повернули на доопрацювання в комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. «У його вдосконаленні повинні взяти участь і законодавча, і виконавча влада, а також громадськість», – заявила член комітету Наталія Веселова.
Бойова готовність
Експерти вважають, що фінансовий ринок готовий до реформи. «Громадськість і фінансовий ринок, незважаючи на усі ризики, підтримують закон. Ми пропонуємо прийняти його вже в першому читанні, щоб забезпечити нормальне життя майбутнім пенсіонерам», – говорить представник громадянської платформи «Нова країна», президент ІГ «Універ» Тарас Козак. Запуск другого рівня пенсійної системи може стати поштовхом для розвитку вже існуючого третього рівня – приватних фондів. «Нова пенсійна система – найефективніший спосіб підвищити пенсії, і це рішення потрібно приймати вже зараз. Адміністратори пенсійних фондів вже давно готові до роботи», – впевнена директор Національної асоціації недержавних пенсійних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів Тетяна Шевкун.
Більше того, затягування початку реформи може призвести до негативних соціальних наслідків. «Якщо ми не запустимо пенсійну реформу зараз, тоді ми перейдемо до азійської системи, коли пенсія директора крупної компанії становить $20, а його утриманням займаються діти. Наша демографічна ситуація нам цього поки не дозволить», – попередив головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.
Перерва до стабільності
Деякі експерти попереджають про труднощі запуску пенсійної реформи. «У зв'язку з високою інфляцією накопичені кошти мають ризик нівелюватися, що викличе різке невдоволення з боку населення. Другий рівень пенсійної системи має набути чинності не раніше 2018 року, коли почнеться зростання ВВП і знизиться інфляція», – вважає експерт USAID Гаррі Хендрікс. На його думку, щоб Пенсійний фонд до 2016 року міг почати займатися адмініструванням, необхідні «невелика допомога в модернізації програмного забезпечення і комп'ютерної техніки».
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова ще одним фактором називає нерозвиненість фондового ринку. «У реформі не потрібно відштовхуватися від визначеної дати, а треба просто прописати певні тренди економіки, коли введення реформи буде більш ефективним. До того ж позитивних результатів від запровадження накопичувальної системи варто чекати тільки через 25-50 років. Поки ж в умовах економічної кризи та тінізації економіки підвищення внесків не дасть бажаного результату», – говорить вона. Економічної стабільності пропонують дочекатися і в Міністерстві фінансів. «Систему необхідно впроваджувати за певних економічних показників, які потрібно детально прописати в законопроекті», – вважає заступник міністра фінансів Роман Качур.
Перша домовленість
Зовнішні кредитори України почали йти на поступки українським позичальникам. Першим компромісу вдалося досягти державному Укрексімбанку, який отримав згоду 30% від загальної кількості власників його єврооблігацій з погашенням в 2015, 2016 і 2018 роках. Учора банк повідомив, що 21 травня ці кредитори в Лондоні погодили перепрофілювання облігацій на умовах, які тепер мають схвалити інші кредитори банку.
Реструктуризація охопить три випуски єврооблігацій на загальну суму $1,475 млрд. Усі ці випуски будуть продовжені на сім років: відповідно, вони звертатимуться до 27 квітня 2022 року, 9 лютого 2023 року і 22 січня 2025-го. Ключова мета Мінфіну і МВФ виконана, оскільки відстрочка сплати боргу банку зменшить навантаження на платіжний баланс України в 2015-2018 роках.
Через чотири-шість років Укрексімбанк погасить по 50% від суми кожного з трьох випусків цінних паперів, а іншу половину боргу рівними платежами повертатиме кожні півроку протягом трьох-чотирьох років. Процентна ставка зросте у всіх трьох випадках. Прибутковість єврооблігації-2015 на $750 млн підвищується з 8,375% до 9,625%, євробондів-2016 на $125 млн – з 12-місячної Libor+5% (зараз це близько 5,8%) до 6-місячної Libor+7% (зараз 7,4%). Євробонди на $600 млн з погашенням в 2018 році будуть продовжені до 2025 року, а ставка зросте з 8,75% до 9,75%.
Терміни, висунуті Укрексімбанком, є розумним компромісомУ банку задоволені новими умовами. «Ми вдячні спеціальному комітету за його бажання схвалити пропозиції. Ми з нетерпінням очікуємо успішного завершення перепрофілювання облігацій», – заявив голова правління Укрексімбанку Олександр Гриценко. Публічну підтримку реструктуризації бондів Укрексімбанку висловили представники чотирьох компаній: VR Capital Group Ltd, GLG Partners LP, Oaktree Capital Management та Pioneer Investment Management Limited. «У нинішніх умовах орієнтовні терміни, висунуті Укрексімбанком щодо облігацій 2015, 2016 і 2018 років, є розумним компромісом, і ми з нетерпінням чекаємо перепрофілювання бондів», – йдеться у спільній цитаті президента VR Capital Group Річарда Дітца і портфоліо-менеджера GLG Partners LP Галі Велімухаметової.
Вигідні умови
Аналітики ринку зовнішніх запозичень називають умови реструктуризації бондів держбанку успішними, особливо в нинішніх складних для України умовах. «Власники єврооблігацій щасливі. А для банку в цій ситуації немає таких характеристик, як хороші або погані умови. Головне, що вони реструктуризували. Причому це було навіть не питання бажання банку, а скоріше бажання Мінфіну і Нацбанку», – говорить фахівець відділу продажів боргових цінних паперів ІК Dragon Capital Сергій Фурса. Хоча держбанк міг домогтися більшого. «Умови для банку прийнятні: продовження усіх виплат за облігаціями на три-сім років істотно знижує навантаження на нього. Можливо, якби переговори почалися раніше, умови були б трохи кращими», – вважає директор аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій.
Котирування єврооблігацій Укрексімбанку-2018 підвищилися на 3,3% після опублікування рішення кредиторів: ціна піднялася з 67,9% до 70% від номіналу, але потім скорегувалася до 69,72% (+2,1%). Менш ліквідні випуски 2015 і 2016 років подорожчали на 0,69% і 0,81%.
Підвищення ставок за боргами навряд чи значно погіршить становище державного банку, але, звичайно, йому доведеться й надалі платити купонний дохід. «Для нинішньої України будь-який відсоток – це недорого. В результаті цієї реструктуризації банк найближчим часом нічого (основний борг. – FinMaidan) не платитиме . Тиск переноситься у майбутнє. Але банк у підсумку виплатить більше відсотків, бо платитиме довше», – зазначає Сергій Фурса.
Загальні витрати Укрексімбанку за цими бондами перевищать $800 млнЯкби 27 квітня кредитори не дали Укрексімбанку шансу на проведення реструктуризації (тоді термін обігу бондів на $750 млн було продовжено на три місяці), і держбанк вирішив би погасити усі три випуски вчасно, то, за розрахунками FinMaidan, до моменту погашення випуску на $125 млн установа заплатила б відсотків за ним приблизно на $6 млн, а з випуску на $600 млн – $144 млн. Тепер же обслуговування продовженого на сім років випуску євробондів на $750 млн обійдеться держбанку приблизно в $352 млн. Власники інших двох випусків за найближчі сім-десять років отримають від нього $53 млн і $402 млн відповідно. Таким чином, загальні витрати Укрексімбанку за цими трьома випусками бондів на суму $1,475 млрд складуть близько $807 млн. Питання лише в тому, чи отримає Укрексімбанк від своїх позичальників адекватний дохід.
Державні переговори
Борги держбанку є лише невеликою частиною загальної заборгованості держсектора України перед зовнішніми кредиторами. Реструктуризації підлягають зобов'язання на суму $23 млрд з метою знизити навантаження на платіжний баланс у найближчі три роки на $15 млрд. Поки кредитори держави не поспішають йти на поступки Україні. «Ми очікуємо продовження переговорів з власниками інших інструментів комерційного зовнішнього боргу, що входять до периметру боргової операції України. Щоб досягти цілей програми співпраці з МВФ, реструктуризація суверенного боргу повинна призвести до зменшення розміру боргу і витрат на його обслуговування. Мінфін збирається завершити операцію з реструктуризації боргу до першого перегляду програми МВФ, запланованого на червень 2015-го, щоб забезпечити підтримку надання другого траншу кредиту Фонду», – заявили вчора в Мінфіні.
Те, що одна з державних установ уже домовилася зі своїми кредиторами про перегляд умов боргу, навряд чи значно вплине на їхні настрої щодо суверена, але вплине на інші «комерційні» переговори. «Це не повинно відбитися на переговорах з реструктуризації боргів Мінфіну, але однозначно вплине на очікування кредиторів щодо реструктуризації боргів Ощадбанку, за яким, швидше за все, кредитори вимагатимуть схожих або кращих умов, і, можливо, "Укрзалізниці"», – говорить Олександр Паращій. Ощадбанк в березні 2013 року розмістив п'ятирічні єврооблігації на $500 млн під 8,875%.
Елена Губарь, Вячеслав Садовничий
Страховики ініціюють передачу контролю над фінансовими потоками бюро регулятору – Національній комісії, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг. Натомість учасники МТСБУ просять погодити новий статут бюро. У цьому випадку буде ліквідована коордрада бюро, в якій за грошовими потоками страховиків стежили народні депутати.
Контроль над потоками
Нацкомфінпослуг може отримати право погоджувати положення про централізовані страхові резервні фонди (ЦСРФ) Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), а також здійснювати контроль над ними. Таку норму правовий комітет МТСБУ пропонує внести до закону про ОСЦПВ. Цю ініціативу комітет розглянув і схвалив на засіданні 19 травня.
Передбачається, що МТСБУ надаватиме регулятору звітність про використання коштів фондів, а Нацкомфінпослуг зможе зобов'язати бюро проводити аудиторську перевірку витрачання грошей не частіше одного разу на рік і вимагати усунення всіх порушень. Якщо бюро не виконуватиме приписів, рішення спірного питання буде виноситися на загальні збори.
Як повідомили FinMaidan в МТСБУ, ці пропозиції будуть розглянуті на засіданні створеної при Нацкомфінпослуг робочої групи з внесення змін до закону про «автоцивілку». У цю робочу групу входять члени держкомісії Денис Ястреб і Олександр Зальотов, представниками від МТСБУ виступають Юрій Гришан, Максим Межебицький і Олександр Завада.
Згідно зі ст. 43 закону про ОСЦПВ, положення про порядок формування фондів затверджується президією МТСБУ та погоджується з координаційною радою. Однак вже більше року страховики обговорюють ідею ліквідації коордради. Торік у Верховній Раді навіть зареєстрували законопроект з такою ініціативою, але депутати його навіть не розглянули. На загальних зборах 26 березня страховики відкликали своїх представників з коордради, позбавивши, таким чином, керівний орган кворуму (див. «Депутатів позбавили ОСЦПВ»). Це означає, що страховики хочуть передати цю функцію від народних депутатів до Нацкомфінпослуг.
Зміна спостерігаючого
За словами членів президії, можливість передачі контролю над фондами, в яких зараз сконцентровано за приблизними оцінками майже 800 млн грн, розглядалася і в президії МТСБУ. «З метою досягнення балансу інтересів регулятор повинен мати правомоччя у здійсненні контрольних функцій у сфері ОСЦПВ і діяльності МТСБУ. Ці правомоччя повинні бути збалансовані. Якщо виникає ситуація, в якій МТСБУ, на думку держорганів і регулятора, порушує чиїсь інтереси і, в першу чергу, інтереси клієнтів, то регулятор повинен мати систему противаг, що дозволяє спрямувати роботу в конструктивне русло», – вважає президент МТСБУ, голова правління СО «Іллічівське» Юрій Гришан.
Втім, спочатку йшлося про поправки до статуту бюро – повноваження регулятора з контролю над грошима МТСБУ будуть прописані саме у статуті. «Нацкомфінпослуг, як профільний регулятор, повинен здійснювати контроль за платоспроможністю МТСБУ через контроль над централізованими фондами. Зміну до закону внести можна, але це довго», – уточнив член президії бюро, голова правління Української страхової групи Павло Нельга. Новий статут страховики можуть прийняти вже на загальних зборах 18 червня, якщо його погодить регулятор.
Тим часом нову редакцію статуту, яку МТСБУ подало на затвердження в Нацкомфінпослуг, чиновники усе ще не погодили. Саме тому були скасовані загальні збори, заплановані на 21 травня. «Нацкомфінпослуг не проти ліквідації коордради, але в такому випадку одноосібний контроль над централізованими фондами отримало б саме бюро. До МТСБУ входять дуже різні страхові компанії, і очевидно, що без «зовнішнього» контролю їм не обійтися: Нацкомфінпослуг як регулятор просто не погодить такий статут. Запропонований варіант – компромісний», – вважає керівник однієї з СК – членів МТСБУ.
Новий власник одеського Фінбанку Олександр Грановський потрапив під санкції Нацбанку. Він незаконно отримав контроль над фінустановою без узгодження з регулятором, стверджують в НБУ. За невиконання вимог закону пану Грановському загрожує втрата банку, якщо він не зможе отримати дозвіл НБУ (рос.).
Низький попит
Банки перестали бути для населення джерелом валюти. Обсяг валюти, яку кредитні установи в квітні продали фізичним особам, склав лише $32,6 млн, повідомили в Нацбанку. Це в 7,3 раза менше, ніж сума іноземних грошей, яку громадяни протягом місяця продали банкам – $238 млн. Таким чином установи змогли наростити свої валютні запаси на $205 млн. Значний продаж валюти спостерігався на тлі зміцнення гривні з рівня 23,44 грн/$ до 21,05 грн/$ (-10,2%).
Заступник голови Національного банку Владислав Рашкован тиждень тому пояснив, що «ринок починає підніматися: зростають обороти, збільшується пропозиція валюти». «Сьогодні не очікується подальше падіння гривні. Навпаки – все вказує на її можливе подальше зміцнення», – підкреслив він. Пропозиція валюти з боку населення в шість-сім разів перевищує попит. «У день громадяни купують близько $1,5-2 млн по всій системі, а продають банкам $11-12 млн», – зазначив він. «Обсяг продажу інвалюти населенню знизився, повернувся до рівня серпня-вересня минулого року. Панічні настрої залишили українців», – говорить начальник відділу підтримки продажів Укрсоцбанку Тетяна Кодрянська. У серпні та вересні 2014 року населення купило $585 млн і $540 млн відповідно.
Неофіційно учасники ринку припускають, що попит населення перемістився на чорний ринок і до небанківських обмінних пунктів, але є й інші причини, які призвели до зниження попиту. Наприклад, зниження реальних доходів громадян. «У порівнянні з березнем у квітні попит на іноземну валюту з боку населення знизився. Причиною цього є високий обмінний курс і додатковий податок, що збільшує вартість валюти додатково на 3,5% (при курсі 23 грн/$ це 80,5 коп. – FinMaidan), – говорить начальник департаменту інвестиційного бізнесу ПУМБ Антон Стадник. – У той же час зріс обсяг продажу валюти населенням».
Збій курсу
Останніми місяцями курс високо волатильний, але розмір готівкового ринку обмежений заборонами НБУ: купити валюту можна тільки на суму до 3 тис. грн (близько $130), тоді як продавати можна без обмежень. «Наприкінці квітня був незначний ріст обсягу продажу іноземної валюти населенню. Однак обсяги ці порівняно невеликі через зарегульованість ринку, – говорить директор центру торгових казначейських операцій УкрСиббанку Олександр Дуда. – Крупні банки віддають перевагу широким спредам, щоб уникнути ситуації, за якої доводиться вирівнювати позиції за рахунок безготівкових операцій». В середньому спред становить близько 10%: банки виставляють діапазон 20/22,5 грн/$.
На інтерес громадян до валюти на легальному ринку впливає необхідність платити додаткові податки. У березні парламент поширив військовий збір у розмірі 1,5% на валютні операції. І оскільки він був скасований тільки в травні, в квітні деякі установи стягували його з громадян. Тому ціна валюти в їх відділеннях за фактом була вищою, ніж виставлені котирування. «Військовий збір у розмірі 1,5% стягується ПУМБ як під час купівлі валюти, так і під час продажу», – зазначає Антон Стадник. Багато кредитних установ не стягували такий податок. «Військовий збір під час валютообмінних операцій банк не стягує, оскільки у фізичної особи не виникає доходу», – зазначають в Укргазбанку. Аналогічно відповіли FinMaidan в Укрсоцбанку. Лише 2-відсотковий пенсійний збір покупці валюти зобов'язані платити в будь-якому банку або небанківській фінансовій установі.
Поки банки не роблять точних прогнозів майбутньої динаміки попиту на готівкову валюту, але сподіваються на довгостроковий позитивний тренд. «У квітні порівняно з березнем обсяг купленої іноземної валюти у населення, а саме долара США, збільшився більш ніж в 2,5 раза. Що стосується продажу долара США через каси банку, то обсяг знизився більш ніж на 20% в порівнянні з березнем, – підрахували в Укргазбанку. – Аналіз ринку показує, що довіра до національної валюти поступово повертається. Це стало можливо завдяки регулюючим крокам НБУ».
Страхова інфляція
За перші три місяці поточного року обсяг зібраних страховиками премій з ОСЦПВ підскочив на 17,8% – до 607 млн грн – на тлі падіння кількості укладених договорів на 12,8%, до 1,62 млн шт. Про це вчора повідомили в Моторному (транспортному) страховому бюро України (МТСБУ). Таким чином, середня ціна одного поліса підвищилася з 277,8 до 375,1 грн.
Це високі темпи, враховуючи, що минулий рік страховики завершили 1,4-процентним зростанням. Подорожчання страховки було визначено ще влітку – МТСБУ рекомендувало з 1 червня 2014-го відмовитися від мінімальних базових коефіцієнтів для розрахунку вартості ОСЦПВ. «Майже всі учасники ринку прислухалися до рекомендацій та використовували при укладанні договорів вищі коефіцієнти», – говорить голова правління СК «Княжа» Дмитро Грицута.
За даними учасників ринку, вартість поліса зросла на 30-50%, однак через те, що страховики в березні 2014 року перестали укладати договори в Криму, а потім втратили бізнес у Донецькій та Луганській областях, загальне зростання премій опинилося на рівні статистичної похибки . Але компанії, кількість клієнтів ОСЦПВ яких не змінилася, сповна скористалися підвищенням середньої вартості страхування на 35%. «Нам вдалося зберегти практично усіх своїх клієнтів, а обсяг премій виріс на 46%», – зазначає в.о. заступника директора з обов'язкових видів страхування СТ «Іллічівське» Ірина Маркевич.
Комплекс проблем
Невирішеною залишається проблема агентських винагород. «Деякі компанії продовжують платити високі комісійні, що негативно відбивається на їхній платоспроможності», – говорить Дмитро Грицута. Страховики регулярно залишають ринок. Востаннє це відбулося 8 травня: Нацкомфінпослуг анулювала ліцензію на ОСЦПВ у СК «Україна», яка отримувала негативні оцінки роботи в сегменті ОСЦПВ і мала заборгованість перед фондами МТСБУ.
Ринок перерозподіляється на користь компаній з іноземним капіталом, кажуть його учасники, але точних цифр поки немає. «Цей процес почався ще минулого року: зараз розрив між трійкою лідерів у сегменті ОСЦПВ – компаніями «Оранта», ТАС і «Провідна» – та іншими учасниками ринку скорочується», – зазначає Дмитро Грицута. За його словами, найближчим часом кількість укладених договорів продовжить зменшуватися. «І не тільки за рахунок клієнтів Донецької та Луганської областей. Деякі автовласники перестали купувати ОСЦПВ через скорочення доходів, що змушує їх економити», – нарікає Дмитро Грицута.
Втрата бізнесу в Криму та зоні АТО скоротила виплати. У I кварталі страховики отримали на 25% менше заяв від постраждалих на 265,7 млн грн (-5,4%). Кількість врегульованих справ впала на 15,8%, за ними виплачено 244,2 млн грн (-3,5%). Частка випадків, врегульованих за допомогою європротоколу, виросла до 9,15%, але сума виплат за ними – лише 12,1 млн грн (+ 33,5%).
Буде дорожче
Страховики визнають, що у виплатах за січень-березень не відображена девальвація. За даними МТСБУ, середній розмір виплати зріс лише на 1 тис. грн – до 10,3 тис. грн. «У нинішній статистиці відображені виплати за страховими випадками, які настали восени минулого року. Зростання виплат, викликане падінням курсу гривні в лютому 2015-го, ми побачимо в кращому випадку в звітності за півріччя», – говорить Дмитро Грицута.
«За аналітикою нашої компанії, вартість «кошика» запчастин у порівнянні з 2014 роком зросла на 216,8%», – підрахувала Ірина Маркевич. «У нашій компанії спостерігається планомірне зростання середнього розміру виплати, починаючи з середини 2014-го. За цей період середній розмір виплати збільшився більш ніж на 20%, і це зростання могло би бути ще більш значним, якби не граничний ліміт виплати у 50 тис. грн, оскільки частка максимальних виплат порівняно з минулим роком також зросла. Ми очікуємо стабілізації величини середньої виплати з квітня-травня, оскільки в цей період закінчується термін врегулювання справ, які настали до останньої значної зміни курсу валют в лютому», – розповідає директор департаменту врегулювання збитків СК «Альфа Страхування» Олександр Ваховський.
Почастішали випадки, коли максимального ліміту в 50 тис. грн виявляється недостатньо для виплати потерпілому. Це ще одна нова тенденція. «Поки ліміти не змінено, ми не можемо нічого вдіяти. Платимо максимальну дозволену суму – 50 тис. грн», – говорить Дмитро Грицута. У березні МТСБУ подало у Нацкомфінпослуг пропозицію переглянути ліміти відповідальності з ОСЦПВ і підвищити їх щонайменше у півтора рази (див. «ОСЦПВ не може стриматися»). Проте відповіді від комісії поки не було.
У той же час обсяг премій тільки зростатиме: з 1 травня 2015-го МТСБУ рекомендувало при розрахунку вартості ОСЦПВ використовувати ще більш високі коефіцієнти (див. «ОСЦПВ набирає висоту»), що призведе до додаткового подорожчання на 25-30%.
Перший на торг
Українська влада в результаті переговорів із зовнішніми кредиторами, МВФ і Світовим банком прийняла рішення йти шляхом зменшення кількості державних банків. Один із способів досягнення цієї мети – приватизація. Кабінет міністрів уже підтримав пропозицію Мінфіну і включив Український банк реконструкції та розвитку (УБРР), 99,9945% акцій якого належить державі, до переліку об'єктів, що підлягають приватизації. «Міністерство фінансів здійснює заходи щодо підвищення якості корпоративного управління в державних банках, а також аналізує доцільність збереження державної форми власності в найменших з них. Для збільшення ефективності державної присутності в банківському секторі міністерство прийняло рішення про приватизацію УБРР», – йдеться в повідомленні Мінфіну.
УБРР працює з 2003 року і зараз є найменшим банком – на 1 квітня посідав останнє (133-є) місце за активами серед платоспроможних банків (99,9 млн грн) із статутним капіталом 118 млн грн. Держава ніколи не займалася його розвитком, це підтверджується навіть нинішнім ставленням Мінфіну до банку. У повідомленні про «ключові факти про УБРР» зазначено, що банк за активами посідає 166-е місце. Таку позицію ця установа мала ще на 1 жовтня 2014 року.
УБРР створювався як банк другого рівня, тобто такий, який кредитує економіку не напряму, а через уповноважені банки
Офіційно УБРР створила Українська державна інноваційна компанія, яку через три роки передали в управління Держагентства з інвестицій та інновацій. Голова агентства Віктор Івченко в середині 2007 року намагався продати контрольний пакет банку малайзійській фінансовій групі Hong Leong, але переговори не увінчалися успіхом.
УБРР, створений подібно до ЄБРР, так і не почав займатися видачею довгострокових кредитів на інвестиційні та інфраструктурні проекти. Банк працював виключно з підприємствами, але вкрай неактивно. Поточний портфель кредитів юросіб складає всього 1,14 млн грн, а резерви сформовані на суму 14,59 млн грн. Його зобов'язання перед підприємствами складають всього 214 тис. грн. Банк не має відділень, а працюють у ньому 33 співробітника. УБРР має право працювати з іноземною валютою і має три ліцензії НКЦПФР.
Державна частка
На сьогодні у власності держави перебувають вісім банків. Кабінету міністрів належить по 100% акцій Ощадбанку, Укрексімбанку, УБРР і Держзембанку, Мінфіну – 92,99981% акцій Укргазбанку, 99,9937% Родовід Банку і 99,9369% банку «Київ», Нацбанку – 77,79% банку «Розрахунковий центр». Уряд намагається позбутися частини своїх активів на банківському ринку ще з часів кризи 2009 року, коли були націоналізовані Укргазбанк, Родовід і «Київ».
Після цього Світовий банк піднімав питання про приватизацію цих банків, але уряд затягував цей процес, а потім почалася нова криза. Ще в 2010 році Фонд держмайна пропонував продавати їх на аукціонах з мінімальним кроком торгів у 1% вартості пакета. Однак Держкомісія з цінних паперів та фондового ринку почала вимагати продажу акцій рекапіталізованих банків тільки на фондових біржах. У 2012 році законом № 4524-17 було визначено, що вони можуть бути продані тільки стратегічним інвесторам. До того ж їхні колишні власники не зможуть бути покупцями. У результаті жоден з цих трьох держбанків так і не залучив якогось приватного інвестора. Для них навіть не вибрали радника.
Питання з банком «Київ» вирішене: його визнали неплатоспроможним, запровадили тимчасову адміністрацію і почали процес передачі активів до Укргазбанку. Після цього в капітал Укргазбанку може увійти IFC і ЄБРР, які ведуть перемовини з владою. Санаційний Родовід Банк після завершення роботи із проблемними активами буде ліквідований. Рішення про закриття Держзембанку влада ухвалила ще в 2014 році. НБУ готовий вийти з капіталу «Розрахункового центру». З урахуванням цих кроків у держави з восьми банків повинно залишитися лише два-три.
Стратегія розвитку
Експерти вважають, що знайти покупця на УБРР буде нескладно, оскільки купити банк, що вже працює, дешевше, ніж створювати банк – для цього інвесторові необхідно мінімум 500 млн грн. Головне, щоб рішення про його продаж було остаточним і процес пошуку інвестора не затягувався. «Зараз невеличкі банки, особливо ті, які не вели активної діяльності, будуть більш цікаві інвесторам. Банки, наповнені кредитами, ніхто не прагне купувати, тому що потрібно провести не тільки due diligence цих активів, але й передбачити, що з ними буде далі, – вважає головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран. – Крупні державні банки продати буде набагато складніше, ніж маленькі».
В цілому ринок M&A в Україні дуже обмежений
«В таких умовах навряд чи інвестори будуть пропонувати більше 0,2-0,5 капіталу за придбання 100% акцій банку. Навіть у січні 2014 року, до анексії Криму і війни на Донбасі, було заявлено про те, що Правекс-банк продадуть групі Фірташа всього за 74 млн євро або 0,6 капіталу, – говорить аналітик Empire State Capital Partners Євген Петруша. – До кінця I кварталу регулятивний капітал УБРР становив 75 млн грн, а показник його адекватності знаходився на рівні 98% при нормативі 10%. Через високі витрати банк показав чистий збиток в розмірі 0,5 млн грн. Виходячи з цього, банк теоретично можна продати за 20-25 млн грн».
Ціну угоди підніме остання інвестиція Укргазбанку. Для докапіталізації УБРР 28 квітня Укргазбанк вклав у нього 28 млн грн на шість років на умовах субординованого боргу. Відсоткова ставка дорівнює обліковій ставці НБУ плюс 1,5%. Також вартість УБРР буде залежати від розміру реальних активів. «Такий банк можна оцінити за розміром чистих активів мінус ризики і зобов'язання. Можливо, у власності банку також є майно та будівлі», – пояснює Віталій Шапран. З 99,9 млн грн активів УБРР грошові кошти склали всього 1,27 млн грн.
Через кілька років на ринку залишиться не більше трьох державних банків, кожний з яких матиме свою стратегію. «Передбачається, що Укрексімбанк виконуватиме функції банку розвитку і працюватиме з корпоративним сектором, Укргазбанк, швидше за все, займеться малим і середнім бізнесом, а Ощадбанк, як і звичайно, продовжуватиме обслуговувати в основному населення», – вважає головний радник голови правління Укрексімбанку Борис Соболєв. Для вироблення стратегій для держбанків їх наглядові ради очолив заступник міністра фінансів з питань європейської інтеграції Артем Шевальов.
Релізи
ТОП-новини
