Дають більше, ніж необхідно

Національний банк стер кордони між українськими банками і банками решти світу. Регулятор значно розширив можливості установ встановлювати кореспондентські відносини з іноземними банками. З 26 травня скасовано обмежувальну норму про те, що банки мають право відкривати коррахунки в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора, наприклад, в доларах США і євро, лише в банках тих країн, національна валюта якої також віднесена до цієї групи. Таке обмеження було вилучено з постанови НБУ № 118/1998 «Про затвердження Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів у іноземній валюті та в гривнях».

Досі це правило стримувало можливості для встановлення корвідносин. Наприклад, українські банки не могли відкрити рахунки в доларах, євро або ієнах (всього до 1-ї групи Класифікатора входить 23 конвертовані валюти, які активно використовуються для здійснення платежів; СПЗ МВФ; чотири банківських метали) в банках таких країн, як Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Бразилія – усього 104 валюти 2-ї групи Класифікатора. Необхідно було працювати тільки в рамках 1-ї групи. Наприклад, рахунок в доларах можна було відкрити в Іспанії (валюта – євро), а в євро – в Польщі (злотий).

НБУ ще рік тому оновив класифікатор валют і банківських металів. До 1-ї групи тоді увійшли всі валюти країн – членів ЄС, валюта Китаю та валюти, що активно торгуються, – від мексиканського песо до новозеландського долара. Але принципи встановлення коррахунків не переглядалися.

Це стало проблемою у зв'язку з тим, що Deutsche Bank в середині травня відключив лоро-рахунки – українські банки втратили засоби комунікації при обслуговуванні 8% зовнішньоторговельних операцій. Банкіри просили дозволити в країнах 2-ї групи відкривати коррахунки у валюті 1-ї групи, і НБУ пішов назустріч: він дозволив навіть відкривати коррахунки в доларах або євро в країнах з валютою 3-ї групи – 30 неконвертованих валют, в тому числі й сирійський фунт.

Коррахунки без кордонів

Голова правління банку «Фамільний» Ольга Долженко вважає, що скасування обмежень на відкриття доларових коррахунків у банках країн, нацвалюта яких відноситься до 2-ї та 3-ї груп Класифікатора, – це вірний та своєчасний захід. «Оскільки банк «Фамільний» планує розвиток міжнародних платежів і переказів у рамках платіжної системи FlashPay, ми попередньо вивчали можливість відкриття прямих коррахунків в банках Прибалтики, Грузії, Туреччини», – говорить голова банку. Начальник казначейства Індустріалбанку Антон Марюхнич серед країн, з банками яких тепер цікаво укладати корвідносини, також назвав Туреччину і Грузію, а також Канаду, Китай та Польщу, які вже входять до 1-ї групи.

Дивитися українці будуть і на ближнє, і на далеке зарубіжжя. «Перелік країн, в яких тепер можна відкрити рахунки в доларах та євро, досить великий. Серед них зокрема привабливими є ОАЕ, Кувейт, Туреччина, Грузія. Також тепер можливо відкрити кореспондентські рахунки в банках Вірменії, Республіки Білорусь, Бразилії, Індії та ще в багатьох інших країнах», – перераховує головний скарбничий Альтбанку Наталя Жиленко.

«Ми, звичайно ж, попередньо аналізували можливі варіанти для відкриття коррахунків у різних країнах. Але головний критерій – аж ніяк не географія. Це, скоріше, досвід роботи банку з обслуговування коррахунків і наявність ПЗ; наявність прямих коррахунків; платоспроможність і надійність банку», – стверджує голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов.

Питання ціни

Думка банкірів про ціну послуг схиляється у бік їх подорожчання. Сергій Мамедов вважає, що «вартість буде вище, ніж у європейських та американських банків». «Однозначно співробітництво буде на порядок дорожче, але якщо варіант співпраці вирішуватиме питання проведення взаємних розрахунків, то даний варіант буде прийнятним», – пояснює Антон Марюхнич. І підвищеним тарифам є просте пояснення. «Тарифи непрямих банків завжди вище, ніж тарифи за прямими кореспондентськими рахунками, оскільки ці банки є посередниками між тими, хто не може відкрити рахунок в американському або європейському банку, і банками Америки та Європи. Тож для українських банків та їхніх клієнтів вартість платежів може зрости», – говорить Наталя Жиленко.

Лише Ольга Долженко вірить, що «обслуговування в них (банках країн 2-ї групи Класифікатора. – FinClub), безумовно, буде дешевше, ніж в американських та європейських банках». «Однак ризики відкриття коррахунків в банках цих країн значно вище і їх набагато складніше оцінювати та прогнозувати», – констатує вона.

Антон Марюхнич не зміг оцінити варіанти гарантій на випадок, якщо новий банк-партнер збанкрутує з грошима українського банку і українських клієнтів на коррахунку або лоро-рахунку. «Поки що таких гарантій немає, і завжди є ризик банкрутства зарубіжного партнера. Для того щоб убезпечити себе, банки постійно відстежують рейтинги банків-партнерів, їх фінансовий стан і результати діяльності, а також загальну політичну та економічну ситуацію в країні, де відкриті кореспондентські рахунки», – пояснює Наталя Жиленко. Але ці ризики усе ж таки не надмірні. «Ризики за великими обслуговуючими іноземними банками набагато нижче, ніж за багатьма великими українськими. Тому я не бачу для банків якихось особливих проблем», – пояснює Сергій Мамедов.

Відмовлятися від лоро-рахунків в таких банках, як Укрексімбанк і Укргазбанк, через які вони мали доступ до розрахунків у доларах і євро, українські невеликі банки не збираються. «Лоро-рахунки у великих розрахункових українських банках закривати не має сенсу, бо необхідно мати обов'язкову альтернативу. Крім того, ці банки також почнуть відкривати коррахунки в інших країнах, намагаючись утримувати невеликі банки у себе на обслуговуванні», – розповів Сергій Мамедов. «На даний момент ми не збираємося відмовлятися від лоро-рахунків в українських банках, оскільки вони використовуються не тільки для відправлення клієнтських платежів, а й для міжбанківських угод. Для банків завжди зручніше провести розрахунки всередині одного банку, ніж відправляти кошти зовнішньою трасою», – наводить приклад Наталя Жиленко.

Диверсифікація ризиків

«Проблема» обслуговування зовнішньоекономічних розрахунків полягає в тому, що експорт в США становить менше 2% українського експорту, але частка українських операцій в доларах США – переважна в структурі зовнішньої торгівлі. Банкіри говорять, що нові корвідносини можна встановлювати з банками тих країн, які є великими торговельними партнерами України, наприклад, банками Туреччини, частка якої в українському експорті – 6%. «Невеликим банкам необхідно буде посилити кваліфікацію фахівців у частині аналізу країнових ризиків, диверсифіковано підходити до відкриття таких коррахунків та орієнтуватися на кінцевих бенефіціарів валютних платежів, щоб знизити ризик. Наприклад, для обслуговування контрактів з турецькими компаніями в доларах США відкривати коррахунки в Туреччині тощо», – каже Ольга Долженко.

Щоб іноземному банку було вигідно працювати з українськими установами, можливо, варто домовлятися з декількома банками, а не десятками чи сотнями. «Мені здається, зараз важливо об'єднати зусилля українських банків, які хочуть відкрити валютні коррахунки, і вийти з єдиною пропозицією, пулом. Це спростить розрахунки у валюті між українськими банками і дозволить отримати більш вигідні умови від банку-кореспондента. До цього називати ані конкретні банки, ані країни немає сенсу», – говорить Сергій Мамедов.

У Національному банку спочатку говорили, що це несерйозно. «Якщо й переключаться якісь потоки на Туреччину, то в результаті вони також замкнуться на американські банки-кореспонденти. Але якщо цей турецький банк генерує значно більшу кількість платежів і є більш вагомим партнером, то, напевно, ці платежі будуть там жити, – каже директор департаменту відкритих ринків НБУ Сергій Пономаренко. – Це обмеження не вирішить усіх питань, але комусь воно біль може зменшити або зняти».

У банках це визнають. «Це все-таки несерйозно. Потрібно працювати над сприйняттям американськими та європейськими банками банківської системи України як прозорої, що дотримується світових стандартів комплаенсу і виконує вимоги FATF, – каже Ольга Долженко. – Це одна з ознак конкурентоспроможності країни і привабливості її для міжнародних інвесторів. Тому питання має залишитися на порядку денному у регулятора, НАБУ, а можливо, вирішуватися на рівні міжнародних економічних відносин».

В'ячеслав Садовничий, Вікторія Руденко

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.