Валютне розслаблення

Нацбанк вирішив не обмежуватися зниженням облікової ставки – сьогодні вона опустилася на 0,5 процентного пункту (до 12,5%), і зробив нові кроки у валютній лібералізації. «Правління Нацбанку вже вважає за можливе пом'якшення монетарної політики не тільки шляхом зниження облікової ставки, а й шляхом лібералізації валютного регулювання. Ми сконцентруємося на знятті бар'єрів для зовнішньоторговельних операцій і припливу прямих іноземних інвестицій», – заявив в. о. голови Національного банку Яків Смолій.

По-перше, регулятор збільшив термін повернення валютної виручки українськими компаніями зі 120 до 180 днів – максимальний термін, зазначений в профільному законі. Друга група послаблень стосується нерезидентів. Іноземні інвестори зможуть купувати валюту для виведення грошей від продажу цінних паперів українських емітентів, корпоративних прав, від зменшення статутних капіталів підприємств, виходу зі складу засновників. «Ми будемо стежити, щоб ці операції відповідали певному переліку умов», – попередив Яків Смолій.

По-третє, бізнес отримав можливість достроково погашати зовнішні кредити і позики, якщо в якості забезпечення розрахунків за цими операціями (з використанням гарантій, резервних акредитивів, через уповноважені банки та/або іноземні банки) було надано зобов'язання міжнародних фінансових організацій.

Яків Смолій вважає, що «ці заходи не приведуть до дестабілізації ситуації на валютному ринку». Обіцяний напередодні дозвіл купувати валюту для розрахунків з контрагентами незалежно від того, чи є у підприємства валюта на рахунках, так і не прийнято. НБУ поки вирішив не скасовувати норму, згідно з якою компанія не може купувати валюту, якщо у неї на рахунках понад $100 тис. Ймовірно, зняття цього обмеження вплинуло б на курс гривні.

Прислухався Нацбанк і до банків, які постраждали від відключення Deutsche Bank лоро-рахунків українських банків. Їм дозволили відкривати коррахунки в банках будь-якої країни світу, а не тільки в країнах з ліквідною конвертованою валютою (США, ЄС тощо). «Це сприятиме спрощенню умов для встановлення банками нових кореспондентських відносин з іноземними банками», – йдеться в повідомленні регулятора. З такою ініціативою виступали невеликі банки, які після скорочення кореспондентської мережі іноземних банків фактично втратили можливість обслуговувати 8% українського експорту та імпорту.

Підприємства зітхнуть спокійно

Компанії, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю, вже зачекалися скасування валютних обмежень. За даними Центру економічної стратегії, за три роки 4307 компаній потрапили під санкції (зокрема, індивідуальне ліцензування ЗЕД) через порушення термінів розрахунків, а кожна друга компанія порушила терміни розрахунків на суму менше $50 тис. «Тіньові компанії просто створюють нову «прокладку», тоді як «білі» компанії змушені звертатися за дозволом за кожною операцією. Регуляції, які виштовхують бізнес в офшори, мають бути скасовані», – вважає заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Марія Репко.

На думку керуючого директора ІГ «Універ» Олексія Сухорукова, в жорсткому валютному регулюванні зацікавлений саме олігархічний бізнес: він отримує корупційні переваги, занижені ціни об'єктів поглинання і приватизації, зменшення конкуренції на внутрішньому ринку, а також дешеву робочу силу. «Підвищення максимального терміну для розрахунку за операціями з експорту до 180 днів сприятиме зростанню несировинного експорту. Компанія Stekloplast, наприклад, була змушена заморозити чимало експортних проектів у минулому році. Адже тривалість проекту – далеко не 10 днів. Минулоріч ми засклили 14 дев'ятиповерхових будинків у Казахстані. Проект тривав кілька місяців. Ми змушені були звертатися до МЕРТ з проханням пролонгації договірних зобов'язань. Це ручна процедура, яка відтягувала наші зусилля від основного процесу – виробництва і монтажу конструкцій. І це тільки один з прикладів. Аналогічні складності, спровоковані регуляторними обмеженнями, були практично за усіма проектами», – розповідає співвласник компанії Stekloplast, член ради директорів СУП Наталія Єремєєва.

Зворотній ефект

Позитивно оцінюють пропозиції регулятора і представники фондового ринку: вони не очікують активізації виведення капіталу нерезидентами після зняття обмежень. «Навпаки, що менше заборон на вихід, то більше бажаючих на вхід», – вважає Олексій Сухоруков. Інвестори, які хотіли згорнути тут бізнес, давно вже зробили це, наприклад, шляхом перепродажу активу. Водночас наявність адміністративних обмежень відлякувала нових інвесторів, які готові вкладати у високоризикові активи. За словами Олексія Сухорукова, нерезиденти проводять дуже мало операцій з цінними паперами. Більшість активів у їхніх портфелях (як правило, боргові папери) куплені ще до кризи – вони тримають їх до погашення.

Як повідомили у НКЦПФР, до початку 2017 року номінальна вартість цінних паперів, які належали нерезидентам, становила 308 млрд грн (зараз це близько $11,7 млрд). Найбільша частка пакетів акцій понад 10% статутного капіталу компаній належала Росії (29,83%), Кіпру (15,89%) і Люксембургу (5,4%). До топ-10 увійшли також Нідерланди, Німеччина, Угорщина, Франція, Велика Британія, Швеція і Польща.

Плани на майбутнє

Незважаючи на скасування Нацбанком істотної частини запроваджених в 2014 році обмежень, фінансисти хочуть більшого. «Фізособам можна запропонувати можливість легально купувати на провідних світових біржах цінні папери інвестиційної якості без отримання індивідуальних ліцензій. Скажімо, на суму не більше 50% отриманого в Україні доходу за попередній рік, але не більше встановленого Нацбанком порогу, без обов'язкової репатріації інвестицій та доходу на них, а понад 50% – обов'язково з репатріацією», – пропонує Олексій Сухоруков.

Юрособам він пропонує дозволити міняти гривню на валюту безпосередньо між компаніями (а не тільки у банків). «Потрібно зняти всі перешкоди, які заважають появі інструментів хеджування курсу гривні, доступних як середньому і малому, так і великому бізнесу», – говорить пан Сухоруков.

На підтримку інструментів хеджування валютних ризиків виступає також голова Ради НБУ Богдан Данилишин. «Наявність валютних ризиків актуалізує необхідність створення умов і можливостей для хеджування валютних ризиків у країні, зокрема шляхом забезпечення подальшого розвитку ринку похідних валютних інструментів і поширення практики застосування стандартизованих інструментів хеджування валютних ризиків – ф'ючерсів, а також посилення боротьби з непродуктивним відтоком капіталу за рахунок залучення податкових важелів впливу і відповідних заходів з детінізації економіки», – пропонує він.

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.