Нацбанк з 23 листопада дозволив банкам інвестувати свою валютну ліквідність у цінні папери нерезидентів без необхідності отримувати індивідуальну ліцензію. На думку НБУ, це повинно дозволити банкам ефективніше управляти короткостроковою ліквідністю в іноземній валюті, збільшити прибутковість від розміщення валютних коштів і скоротити кредитні ризики, пов'язані зі зберіганням валюти на рахунках в банках-кореспондентах. Йдеться майже про $5 млрд залишків на зарубіжних коррахунках.

Такі інвестиції будуть обмежені деякими умовами. Український банк повинен мати генеральну ліцензію на залучення і розміщення валюти на міжнародних ринках, а емітентом цінних паперів має виступати міжнародна фінансова організація або країна G7 (США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада). Тому боргові цінні папери можуть бути номіновані лише в доларах США, японських єнах, євро, фунтах стерлінгів або канадських доларах, а термін їх погашення – не більше п'яти років від моменту купівлі. Рейтинг емітента має бути не нижче АА- або Аа3 мінімум від двох агентств серед трьох найбільших – Fitch Ratings, Standard & Poor's або Moody's. Торгувати цінними паперами українські банки зможуть тільки з нерезидентами і за межами України: на біржах і неорганізованому ринку.

Додаткові можливості

Доларові ресурси деяких українських банків коштують дешевше, ніж борги деяких країн G7, тому їм такі інвестиції будуть дуже цікаві. «Оскільки багато банків з іноземним капіталом пропонують за депозитними продуктами у валюті 0,1-1% річних, то їм буде цікаво вкласти частину коштів у боргові цінні папери західних країн на термін до року. Хоча великих заробітків однозначно не буде. Прибутковість зовнішніх боргів країн «Великої сімки» дуже низька сьогодні, і максимум, на що можна розраховувати, – це 0,5-1,5% річних», – вважає голова правління Вектор Банку Вадим Березовик.

Мова про велике перетікання капіталу з України за кордон не йде, оскільки інвестиції всередині країни зараз на порядок прибутковіші. «Прибутковість за борговими зобов'язаннями емітентів, які підпадають під критерії, перераховані НБУ в положенні № 406, набагато нижча за ту, яка пропонується на внутрішньому ринку, – говорить головний скарбничий АльтБанка Наталія Жиленко. – Останні рівні прибутковості, запропоновані Міністерством фінансів України за дворічними ОВДП, емітованими в іноземній валюті, були 4% для євро і 6,5% для доларів США. На вторинному ринку доларові папери можна придбати з прибутковістю від 5% і вище».

Ініціатива НБУ покликана розширити інструменти управління вільними грошима клієнтів банків, які вже перебувають за кордоном, щоб вони не лежали мертвим вантажем на коррахунках. Але банки не будуть скуповувати усі доступні їм види цінних паперів, оскільки за багатьма з них інвестиції збиткові. «Цінні папери, випущені Німеччиною, Францією, Італією і Японією, мають негативну прибутковість. Наприклад, тримісячні бонди Німеччини торгуються з негативною прибутковістю в районі мінус 0,8%, а п'ятирічні – з прибутковістю мінус 0,377%. Державні папери Франції з аналогічними термінами обігу мають негативну прибутковість – мінус 0,76% і мінус 0,145% відповідно», – розповідає Наталія Жиленко.

Але оскільки діапазон дохідності широкий, вибрати прибуткові інвестиції можливо. «Коло інвестування обмежене Нацбанком борговими цінними паперами міжнародних фінансових організацій або країн G7 c рейтингом не нижче АА-/Аа3. Поточна прибутковість таких паперів з терміном погашення п'ять років варіюється від мінус 0,4% за держпаперами Німеччини, номінованими в євро, 1,8% – за американськими трежеріс і до 2,25% – за паперами ЄБРР», – зазначає начальник відділу операцій на фондовому ринку ОТП Банку Олег Сердюк. «Плюсову прибутковість мають папери Канади і США: від 0,4% до 0,96% за термінами від місяця до п'яти років у Канади і від 0,34% до 1,77% – на ці ж терміни у США», – говорить Наталія Жиленко.