Нові правила

Минулої суботи набув чинності закон «Про споживче кредитування». Він встановив єдині правила в цьому сегменті для всіх установ, що надають такі послуги – банків і небанківських фінансових установ (кредитних спілок, ломбардів, фінкомпаній). «Документ спрямовано на захист споживачів від ризиків порушення їхніх прав. З огляду на часом не зовсім чесну банківську практику, надання більш детальної інформації під час отримання кредиту істотно зміцнить права позичальників», – вважає керівник практики банківського та фінансового права ЮФ N&D Сергій Паперник. Але обмеження закону не поширюються на кредити терміном до 30 днів, тому установи можуть обійти цю норму, видаючи короткі кредити з автоматичною пролонгацією.

Новий закон зобов'язує кредитора повідомляти позичальникові більше інформації. «Він регламентує ознайомлення з умовами продукту, питання реклами, умов дострокового погашення і відмови від кредиту, надання інформації в період дії кредитного договору», – перераховує директор департаменту розвитку банківських продуктів Ідея Банку Сергій Міщенко.

До укладення договору кредитор має надати споживачеві інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій і вибору прийнятного для позичальника типу позики. «Вся інформація надається кредитором споживачеві в писемній формі (в паперовій, електронній) в паспорті споживчого кредиту із зазначенням дати надання інформації та терміну її актуальності», – пояснює заступник голови правління Банку Кредит Дніпро Андрій Мойсеєнко. Це збільшить кількість документальних процедур, що серйозно вплине на швидкість ухвалення рішення. Але Андрій Мойсеєнко впевнений, що банки швидко адаптуються до нововведень.

Питання ціни

Провідний експерт сектору розвитку кредитування і страхування ОТП Банку Валерія Войцеховська каже, що банкіри тепер зобов'язані раз на місяць безкоштовно надавати клієнту виписку за рахунком. Зараз така послуга часто платна. Також кредитні установи зобов'язані показувати в договорах реальну процентну ставку, що було й раніше. «Це вимога постанови НБУ № 168 від 10.05.2007 (п. 3.3)», – уточнює директор департаменту споживчого кредитування Кредобанку Сергій Кірюхін. Реальна ставка – загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у відсотках від позиченої суми. «Набагато важливішим є поняття «переплата за кредитом» – різниця між сумою платежів клієнта за кредитом і сумою, отриманою клієнтом на руки. Поняття «переплата» зрозуміле будь-якому клієнту», – вважає Сергій Кірюхін. «Закон практично не залишає можливості спотворювати реальну процентну ставку по кредиту. У цьому є плюси і для банків. По-перше, це зрівнює учасників ринку в конкурентній площині. По-друге, стимулює банки активніше шукати методи зниження процентної ставки і розвивати партнерські програми», – говорить заступник директора роздрібного банкінгу Укргазбанку Олег Кляпко.

В Укргазбанку запевняють, що підписуючи договір, клієнт вже отримує розрахунок повної вартості кредиту з розбивкою за тілом кредиту та відсотками в розрізі місяців усього терміну дії кредитного договору. Реальна відсоткова ставка в Ідея Банку знаходиться в межах 95% річних. В Банку Кредит Дніпро в залежності від типу роздрібного кредиту (кредитна картка або кредит готівкою) ефективні ставки з роздрібних позик починаються від 42%. «Верхні межі залежать від терміну і низки інших факторів, середня – 30%», – кажуть в ОТП Банку.

За словами Сергія Міщенка, у клієнта з'явилася можливість вибору страхової компанії, якщо продукт обов'язково передбачає страхування життя або від нещасного випадку.

Ще одне ноу-хау – можливість відмовитися від кредиту після підписання договору. «Дію норми закону про захист прав споживачів, згідно з якою протягом 14 днів можна повернути товар, поширили на кредитні договори. Раніше вже виникали суперечки про те, чи може людина відмовитися від договору протягом двох тижнів, але судова практика не була однозначною в цьому плані. Відтепер це врегульовано законом: відмовитися можна, але доведеться сплатити відсотки за користування кредитом за ці кілька днів, згідно зі ставкою за договором», – повідомляє начальник відділу агентських продажів споживчих кредитів Укрсоцбанку Ірина Козачук. Банки не зможуть штрафувати таких клієнтів. «У них немає зобов'язання платити будь-які інші платежі, пов'язані з такою відмовою», – пояснює Сергій Паперник.

Змінився і порядок погашення заборгованості за кредитом. Спочатку сплачуються прострочені відсотки за користування кредитом, потім вже прострочена до повернення сума кредиту, відсотки за користування кредитом, сума кредиту, а в п'яту чергу – неустойка та інші платежі за договором про споживчий кредит. «Відповідні зміни вже були внесені в налаштування операційних систем банку», – говорить Олег Кляпко з Укргазбанку.

Закон обмежує нарахування пені. «Відтепер пеня за невиконання зобов'язань за кредитом не може перевищувати подвійну ставку НБУ, а загальна сума нарахованих штрафних санкцій – 15% від суми простроченого платежу. До цього обмеження стосувалося лише розміру пені, а лімітів за загальною сумою не було, що часто призводило до ситуацій, коли людина, яка оформила кредит на 2-3 тис. грн, за кілька місяців була вже винна 10 тис. грн і більше», – пояснює Ірина Козачук.

Рекламувати по-новому

Кредитним установам відтепер заборонено рекламувати видачу кредиту без довідки про доходи та безкоштовні кредити (безпроцентні, або під 0%, або аналогічну за змістом і суттю інформацію). «Ми і далі будемо рекламувати кредитні картки з безкоштовним грейс-періодом, але тепер продукт називатиметься «кредитна картка з пільговим періодом три місяці». Раніше ця опція називалася "безкоштовний грейс-період"», – каже директор департаменту розвитку карткового і транзакційного бізнесу Ідея Банку Іван Степанець.

За його словами, банки використовували інструмент нульових або безкоштовних кредитів як гачок для клієнта під час видачі кеш-кредитів, які насправді мали приховані комісії. Закон це забороняє. «А кредитна картка дозволяє клієнту постійно нею користуватися і не платити відсотки. І тут вже важливою є позиція юристів банку. Тому що по суті безкоштовний період (під 0,01% річних) дійсно є, а ось рекламувати його нібито не можна», – каже Іван Степанець. На його думку, поняття «аналогічне за змістом і суттю» є дуже невизначеним.

«Формально кредит під 0,0001% – це більше 0%. Якби в законі була вказана конкретна процентна ставка, було б набагато простіше трактувати даний пункт, наприклад, не більше ніж 50% річних, або не більше ніж облікова ставка НБУ, або не більше ніж UIRD 12m і т. п.», – вважає Сергій Кірюхін. «Ми доповнили наші рекламні матеріали великою кількістю параметрів кредиту, які передбачає закон. Обов'язковими параметрами є: максимальна сума кредиту, реальна річна процентна ставка, максимальний строк кредитування. Якщо в рекламі вказується платіж за кредитом, то ми даємо в рекламі параметри кредиту, за якими він розрахований», – каже Олег Кляпко.

Суть нових правил полягає в тому, що банкам заборонено рекламувати «безкоштовні кредити» не просто так, а тому що банки й раніше не могли видавати гроші «безкоштовно». «Тому «грейс-період» – це встановлення на визначений банком термін процентної ставки в розмірі 0,01%, що не є безкоштовним терміном користування кредитом», – говорить начальник управління правового забезпечення роздрібного бізнесу Креді Агріколь Банку Денис Крицький.

Рекламувати ж «пільги» можна. «Згадка про грейс-період кредитної картки або про пільговий період не потраплятиме під норму закону, оскільки це лише період з несплати відсотків за кредитом і не може означати, що кредит безвідсотковий, а пільговий період погашення позики зовсім не означає кредит під 0%», – стверджує Сергій Паперник.

Банки, що запустили нові рекламні кампанії, вже не просувають «нульові» кредити. Пропонують «максимум за мінімум» (кредит до 500 тис. грн), або рекламують кредити «без довідок». «Ідея Банк і раніше не рекламував продукти з 0,0001%. Ми вважаємо, що процентна ставка в розмірі однієї сотої або тисячної відсотка – це все одно нуль відсотків. У нас є інші переваги продукту, такі як сума, вік клієнта, термін розгляду заявки. Ці переваги ми і намагаємося донести до клієнта», – говорить Сергій Міщенко.

Не варто розраховувати, що банки почнуть вказувати реальну ставку за кредитом у своїй рекламі, адже ставка у 50-100% річних легко відіб'є імпульсивне бажання клієнта взяти кредит. Якщо все-таки клієнт вважатиме рекламу недобросовісною, він зможе поскаржитися на банк. «У разі ненадання, надання в неповному обсязі інформації або недостовірної інформації кредитор несе відповідальність», – говорить юрист компанії «ECOVIS Бондар і Бондар» Євген Гончаренко. Але в законі немає механізму залучення кредитора до відповідальності, що може перетворити усі прогресивні положення закону на декларативні. «Спеціального органу, який контролює сумлінність реклами банків у фінансовій сфері, немає. Якщо нічого не зміниться, питання реклами як інструменту недобросовісної конкуренції, як і раніше, контролюватиме Антимонопольний комітет, а питання захисту прав споживача – Держпродспоживслужба. Безумовно, у споживача залишаються такі способи захисту своїх прав, як скарга до Національного банку і позов до суду. Водночас перший з них навряд чи можна назвати ефективним, а другий – швидким», – попереджає Сергій Паперник.

Посередників обмежили рамками

Закон врегулював діяльність кредитних посередників. «Це дозволить залучати третіх осіб і мережу їхніх точок продажів при здійсненні банками роздрібного кредитування, передавати окремі функції банків третім особам (зокрема, з ідентифікації та верифікації клієнтів)», – каже Ірина Козачук. Втім, юристи вважають цю норму спірною. «Дуже поверхнево виписані їхні повноваження та функції, а з урахуванням фінансової політики нашої держави можна очікувати зловживань і в цій сфері. Необхідним є якнайшвидше ухвалення підзаконного нормативного акту, який більш чітко регламентує повноваження і відповідальність кредитних посередників», – попереджає керівник практики банківського та фінансового права АТ Suprema Lex Роман Оксанич. НБУ вже затвердив ці вимоги.

Мінуси для банків не обмежуються лише розкриттям інформації для клієнтів. «Негативним моментом для банку є встановлення обмеження права кредитодавця вимагати дострокового повернення кредиту, що може ускладнити роботу з проблемною заборгованістю. Додаткові витрати у банків будуть в зв'язку з необхідністю налаштування внутрішніх систем обліку внаслідок зміни черговості погашення заборгованості, а також у зв'язку з необхідністю розміщення додаткової інформації на сайті», – каже Ірина Козачук.

За словами Андрія Мойсеєнка, закон не змінить динаміку видачі кредитів. «Він прямо не впливає на відсоткові ставки, а більшою мірою регулює взаємовідносини кредитора і позичальника, – вважає банкір. – Але це потенційно може збільшити рівень довіри українців не тільки до кредитного ринку, але й до банківської системи в цілому».

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в Viber, Twitter и Facebook.