Стратегія продажів

Фонд гарантування вкладів фізосіб хоче швидше продавати активи неплатоспроможних банків. Зараз під його контролем перебувають активи балансовою вартістю 380 млрд грн. При цьому оціночна вартість активів 52 банків у чотири рази менше – 93,6 млрд грн. Аби розпродати їх, Фонд змінює свою структуру. Досі продажем активів займалися уповноважені особи Фонду в кожному окремому банку і робили це на свій розсуд. Тепер створюється консолідований офіс, який контролюватиме цей процес.

«Стара модель працювала нормально, коли ми займалися 5-10 неплатоспроможними банками. Але зараз, коли число банкрутів перевищило шість десятків, це вже не підходить. Тому головні повноваження з продажу активів передадуть до спеціального департаменту продажу майна, а уповноважені особи займатимуться супровідною роботою», – розповів учора журналістам заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик. Для централізації продажу активів буде створено сховище даних, а для активізації стягнення збитків з власників банків-банкрутів – департамент фінансових розслідувань. «Ми хочемо продавати якомога більше і якомога дорожче», – говорить Андрій Оленчик.

Бажання ФГВФО швидше розпродавати активи ліквідованих банків зрозуміло. За рахунок цих грошей Фонд повертає суми, які він витратив на виплату вкладів до 200 тис. грн, адже для цих виплат Фонд брав кредити у НБУ та Мінфіну. До решти кредиторів справа, як правило, не доходить. Наприклад, із 63 збанкрутілих за півтора року банків виплати кредиторам понад четверту чергу здійснюються лише в Грін Банку, Укрбізнесбанку і Прайм-банку. Однак у цих установах від самого початку не було великих портфелів вкладів фізичних осіб.

Покупці є

Активи банків-банкрутів можуть зацікавити і сторонніх інвесторів, і банки, які таким чином можуть отримати платоспроможних клієнтів. При цьому є активи, на які покупців можуть взагалі не знайти. «Серед активів проблемних банків були специфічні активи, на які важко або просто неможливо знайти покупців: цілісно-майнові комплекси, об'єкти незавершеного будівництва, земельні ділянки, складські приміщення та ангари, специфічне чи вузькоспеціалізоване обладнання та багато іншого, – говорить голова правління Комерційного Індустріального Банку Вадим Березовик. – Але більшість активів, а це житлова і комерційна нерухомість, автомобільний транспорт, дуже цікава для клієнтів. Адже здебільшого банки брали під заставу за кредитами дуже якісні ліквідні об'єкти (квартири та офісні приміщення, будинки в передмісті), а їхня вартість навіть на такому кризовому ринку, як зараз, досить невисока».

Під час купівлі таких активів можуть виникнути складнощі, головною з яких є низька якість кредитних портфелів. «Практично усі ці кредити знаходяться в кошику з простроченням оплати більше 90 днів. Після введення тимчасової адміністрації більшість клієнтів перестають погашати кредити. Ситуація ускладнюється тим, що адміністратор не має майже ніяких механізмів реструктуризації заборгованості. Передпродажна інвентаризація кредитних портфелів може забирати від чотирьох місяців до півроку і довше. Це подовжує період прострочення. Таким чином, оцінити вартість кредитів, що продаються, буде вкрай важко через їх погану якість», – зазначає голова правління Кредобанку Дмитро Крепак.

Інвестори ретельно вибиратимуть «найсмачніші» об'єкти. «Крім кредитних портфелів, нас може зацікавити також інша власність: обладнання, банкомати, інша банківська техніка в хорошому стані. Якщо її пропонуватимуть за нормальною ціною, безумовно, нам це цікаво, – розповідає перший заступник голови правління Укргазбанку Андрій Кравець. – Щодо купівлі приміщень і розширення мережі, то за необхідності ми готові розглядати ці пропозиції, але зараз ми оптимізували мережу».