В першій частині інтерв’ю Рожкової читайте про те, як НБУ захищає свою незалежність, як знижуватиме облікову ставку, чи можливі обіцяні бізнесу кредити під 5%, які вимоги висуває МВФ і як зберегти стабільність ПриватБанку.

– Завершується оновлення менеджменту держбанків, від яких НБУ вимагає поліпшення роботи з NPL. Яких конкретно дій з NPL ви від них очікуєте?

– Ми зустрічалися з наглядовою радою Ощаду та Укрексімбанку і висловили однакові побажання. Ми хочемо, щоб менеджмент підготував покейсовий план. Це нескладно зробити, оскільки топ-20 позичальників – це 80% портфеля NPL. За кожним з них треба, щоб менеджмент підготував план з різними опціями: реструктуризація, стягнення майна тощо. Менеджмент повинен порахувати чистий грошовий потік, а наглядова рада має розібратися, затвердити план і отримати для нього схвалення власника. Важливо у всіх цих випадках прорахувати вплив на капітал. А далі дивитися різні варіанти: йдемо за законом про фінреструктуризацію, просто реструктуруємо, стягуємо майно тощо.

– Одним із способів тиску могла стати публікація списку найбільших боржників держбанків. Це пропонував ексміністр фінансів Олександр Данилюк, але ніхто до Ради такий законопроєкт не подав. Чому? Ця ідея вважається ризикованою?

– Ми намагалися кілька разів опублікувати таку інформацію, але нас постійно зупиняють і кажуть, що це банківська таємниця. ФГВФО почав публікувати, але за їхніми боржниками вже немає банківської таємниці. У законопроєкті № 2571 передбачено, щоб розкривалися дефолтні, протерміновані кредити, якщо вони видані пов'язаним особам. Але поки що далі ми не просунулися, оскільки всі юристи кажуть, що це розкриття банківської та комерційної таємниці, це може бути використано конкурентами.

– Чому затягується узгодження наглядових рад Ощаду і Укрексімбанку? Кажуть, що у Ігоря Мітюкова конфлікт інтересів через роботу в наглядовій раді Нацдепозитарію?

– Ми отримали від Укрексімбанку документи за двома призначеними членами наглядової ради, але вони не зовсім повні. Також ми отримали окремі документи за трьома членами наглядової ради Ощадбанку, в тому числі за Мітюковим. Ще за двома членами наглядової ради документи поки не були подані. Ми розглянемо питання про узгодження членів наглядової ради і Ощадбанку, і Укрексімбанку після отримання повних пакетів документів. Також ми очікуємо юридичне обгрунтування стосовно пана Мітюкова і висновки зможемо зробити тільки після його аналізу. Знаю, що Мітюков теж робив юридичний висновок. Ми все вивчимо і ухвалимо рішення.

– Конфлікт з наглядовою радою Ощадбанку почався з його рішення про продовження контракту голові правління Андрію Пишному. Нова голова наглядової ради Байба Апін називає контракт «чинним» і не анонсує звільнення Пишного. НБУ згоден з цим?

– Ми ж не про Пишного, а про процедури. Кабмін, як власник, сказав, що топ-менеджмент усіх держпідприємств повинен пройти конкурсний відбір. Це рівною мірою стосується і держбанків. Конкурс досі не оголошено, оскільки в Ощаді тільки недавно з'явився кворум в наглядовій раді. Конкурс в Укрексімбанку був раніше оголошений, оскільки там кворум раніше сформувався. Ми зустрілися з наглядовою радою Ощаду. Не можна вимагати від них, щоб вони, як тільки їх призначили, одразу оголосили конкурс. Перед оголошенням конкурсу треба розуміти, як розвиватиметься банк. Від цього залежить, які люди і з яким набором компетенцій повинні прийти на конкурс. Потрібні відповіді, що банк буде кредитувати: «Нафтогаз» і «Укрзалізницю» або малий і середній бізнес? На це питання без розуміння концепції не можна відповісти. Коли ми зустрілися, я їм сказала, що немає часу писати нову стратегію, але треба переглядати бізнес-модель. Тоді ви зрозумієте завдання, які компетенції потрібні, і зможете оголосити конкурс через один-два місяці. Робити це ad hoc неправильно.

– Олександр Гриценко залишається чинним головою Укрексімбанку навіть після вручення підозри за кримінальним провадженням, його не було усунуто наглядовою радою. НБУ нормально дивиться на те, що банки очолюють банкіри в статусі підозрюваних?

– До рішення суду немає вироку, тільки підозра, його провину не доведено. Поки немає рішення суду, його репутація вважається бездоганною і жодних санкцій НБУ не може бути.

– Міжнародна фінансова корпорація обіцяла увійти до капіталу Укргазбанку до кінця 2019 року. НБУ вже має документи на отримання істотної участі?

– Поки немає. Ми всі дуже чекаємо, і дуже хочеться, щоб ці документи прийшли. Мають надійти на початку року.

– Приватизація держбанків вимагає скорочення частки кредитів держпідприємствам в їхньому портфелі. Де тепер кредитуватися «Енергоатому», «Нафтогазу» і «Укрзалізниці»?

– Ми говоримо про скорочення частки до прийнятного рівня. В усьому світі великі компанії здійснюють зовнішні запозичення, тому що на міжнародному ринку можна взяти ресурс довше і дешевше. Якщо ми говоримо про довгі інвестиційні кредити, ці компанії повинні йти на зовнішній ринок. Вони там мають перевести кредит шляхом випуску облігацій. Можливо, в майбутньому вони зможуть розміщувати і внутрішні облігації. Короткі кредити для покриття розривів можуть бути в держбанках, але це зовсім інші обсяги.

– Ви змогли переконати Мінфін, щоб держбанки в 2020 році платили низькі дивіденди, залишивши собі більше грошей для покриття нових вимог до капіталу?

– Ми зараз обговорюємо з Мінфіном, щоб розмір виплати дивідендів був знижений. Минулого року це було 90% для ПриватБанку. З одного боку, ми хочемо, щоб ПриватБанк повертав державі вкладені в нього гроші, але також хочемо, щоб він утискався, тому треба балансувати.

Щодо Ощадбанку і Укрексімбанку ці дискусії триватимуть. Наприклад, Ощадбанк з липня 2020 року має стати учасником ФГВФО. Буде перший внесок, але саме щоквартальні внески – приблизно по 330 млн грн – серйозно вплинуть на його операційну ефективність.

– Але це більше за його річний прибуток, отже, він відразу стане збитковим?

– Ощадбанк потрібно плавно вводити у ФГВФО. Ми не хочемо, щоб через сплату внесків банк відразу став збитковим.

– Як Ощадбанк може швидше стати операційно ефективним?

– Перше – привести до ладу свої активно-пасивні операції. У нього дуже низька прибутковість активів через високу частку NPL, великі концентрації. При цьому ресурси він залучає порівняно дорого. В результаті процентний спред наближається до нуля. Банк зі 100-відсотковими державними гарантіями не повинен залучати депозити за такою високою ціною. Зниження ставки підвищить його ефективність. Друге – у нього занадто високий рівень неопераційних витрат. Його коефіцієнт cost/income ratio – як у найгірших банків. Третє – це, безумовно, запуск кредитування, в тому числі малого та середнього бізнесу. Але потрібні програми кредитування, потрібна компетенція, це не швидкий процес. Тому ми й казали наглядовій раді Ощаду, що немає часу на розкачування. Немає одного-двох років для роботи над стратегією: потрібно дивитися на витрати, потім на відсотки за залученими ресурсами, і потрібно розвивати ринкову компетенцію за ринковим кредитуванням.

– А коли можлива поява міноритарія ЄБРР в капіталі Ощадбанку?

– Щоб ЄБРР увійшов, Ощадбанк має стати членом ФГВФО. У разі ухвалення законопроєкту № 2571 він стане учасником Фонду з 1 липня 2020 року, і тоді можна буде сідати і вести предметну дискусію.

– Питання російських банків в Україні пішло з порядку денного після банкрутства ВТБ Банку і активного згортання Промінвестбанку. Але все одно і ПІБ, і Сбербанк поки залишаються на ринку. Враховуючи, що всі покупці цих банків розбіглися або не отримали погодження НБУ, яким ви бачите подальшу долю цих установ?

– Промінвестбанк майже згорнувся і не проводить активної банківської діяльності. Питання про здавання ліцензії – це рівень зборів акціонерів. Вони планують розглянути це питання на зборах 6 лютого. Таке рішення було б гарним для всіх, тому що банк в такому режимі не робочий.

Інша ситуація із Сбербанком. Рішення щодо нього – це рівень політики самого акціонера, хоча у нас немає ніяких контактів з ним. Ми як регулятор не спілкуємося з власником. Це все ускладнено політичними процесами. І для ринку це погано. Але сьогодні Сбербанк теж не проявляє активності на ринку. Він здувся за кредитами, трохи здувся за депозитами. Ми стежимо за тим, щоб у нього була надліквідність, щоб в разі чого він міг розрахуватися за всіма зобов'язаннями. Але якщо я правильно розумію, акціонер має бажання спробувати продати банк. Я сподіваюся, що вже всім зрозуміло, що номінальним покупцям ми зелене світло не дамо. Тому якщо це буде міжнародна інституція, яка зможе, незважаючи на санкції, отримати дозвіл ЄЦБ на угоду, тоді добре.

– Чи всі середні й великі банки з українським капіталом зараз стабільні?

– У нас є три слабкі ланки, але поки там нічого критичного. Ми з ними працюємо. Вони не відновилися повністю після кризи, незважаючи на те що робили зусилля. І наше завдання допомогти їм якось відновитися. Не хочеться ніяких потрясінь на ринку.

– Чи правда, що Олександр Ярославський вже повідомив НБУ про своє бажання купити Банк Кредит Дніпро у Віктора Пінчука? Як НБУ оцінює цю угоду?

– Усе вірно, пан Ярославський подав відповідного листа про наміри на початку грудня. Але документи на узгодження істотної участі в банку ми поки не отримували. На поточний момент складно оцінити угоду, оскільки нам невідомі ключові умови, в тому числі розмір придбаного пакета. Багато що також залежатиме від планів пана Ярославського з розвитку банку. Ці та інші речі ми будемо обговорювати з Олександром після отримання повного пакета.

– РВС Банк заявляв про нового співвласника – ексдепутата Руслана Демчака. Але при цьому НБУ не отримував документи на купівлю істотної участі. Чому?

– Демчак купив менше 1%. РВС Банк відноситься до тієї категорії невеликих банків, до якої в нас є питання щодо бізнес-моделі. На сьогодні ми розуміємо, що для реалізації обраної банком моделі необхідні інвестиції в грошовій формі. Залучені депозити населення – це не інвестиційний ресурс для такого розвитку. Ми постійно комунікуємо і з власником, і з менеджментом. У Руслана Демчака завжди було бажання мати банк. Тому, може, в нього є плани щодо наступних інвестицій в цей банк, що цілком ймовірно.

– Демчак з 2015 року хоч раз подавав до НБУ документи на РВС Банк?

– Серйозної заявки на придбання частки не було. Він був депутатом, входив до банківського комітету, потім вибори, йому, можливо, було не до бізнесу. Зараз він вже не депутат, а в минулому був бізнесменом, тому його активність може бути з цим пов'язана. Якщо він планує інвестиції, джерела його доходів мають бути вивчені та перевірені.

– Dragon Capital купує роздрібний Ідея Банк. Що ця угода означає для ринку: банківський ринок почав залучати інвесторів чи іноземці хочуть піти?

– Історія з Ідея Банком почалася не в Україні, а в Польщі. І це вимога польського регулятора продати цей актив, оскільки є питання до цієї групи. Для нас угода купівлі Ідея Банку – гарне рішення, тому що в іншому випадку треба банк закривати. Якщо на сьогодні банк не може бути підтриманий акціонером, щоб він розвивався, значить, він буде занепадати. Тому це гарне рішення. Сам Dragon Capital не викликає у нас негативних асоціацій. Ця бізнес-група володіє бізнесами в Україні, я не бачу тут проблем. Це скоріше не банківський сектор став суперпопулярним, а збіглися кілька умов: там – бажання продати актив, тут – можливо, є ресурси, які можуть бути інвестовані. Dragon нас вже повідомив. Ми будемо докладно обговорювати бізнес-план. Це ж портфельний інвестор, для них це інвестиція, яка може бути в подальшому з прибутком реалізована.

– Ми вже бачили, як по-різному йшов фонд з банку, в тому числі як Платинум Банк після продажу інвестиційним фондом з новим власником потрапив до ФГВФО!

– Це питання ми будемо обговорювати з Dragon Capital. І вони це теж розуміють. Це вже сфера наших повноважень – ми ж можемо не дозволити «вийти» в якийсь момент. Тому що в момент, коли ти хочеш продати, а в тебе немає покупця, ми не повинні опинитися в ситуації «і що далі?». Ми будемо це все обговорювати, коли будемо розглядати структуру угоди, бізнес-план, параметри, бажаний результат для інвестора.

– Ви анонсували посилення вимог до капіталу банків, які займаються роздрібним кредитуванням? Ви прораховували, чи доведеться роздрібним гравцям шукати додатковий капітал у разі запровадження нових вимог НБУ?

– На сьогодні не доведеться. Вони всі мають запас капіталу, готові до цього. Але ми хочемо, щоб темпи цього кредитування все ж сповільнювалися. З урахуванням того, що в нас з липня з'явиться і небанківський сектор, який теж активно працює на цьому ринку, ми б хотіли зміщувати банки в бік кредитування реального сектору. Це те, чим має займатися банківська система. У банках, де споживче кредитування – це супутній бізнес, все окей, але там, де це основний бізнес, ми хочемо трохи їх пригальмувати.

– За рахунок чого має зростати корпоративне кредитування, якщо депозитна база банків зростає недостатньо швидко, а на зовнішні ринки банки не підуть?

– Ресурс для кредитування в банківській системі є. На сьогодні в нас коефіцієнт депозити/кредити на рівні 1, в світовій практиці – 1,2. У грудні ми вирішили обнулити з березня обов'язкові резерви під гривневі депозити. Ми даємо банкам сигнал направляти депозити на кредитування. Самі банки кажуть, що розуміють, що якщо вони не кредитують, то «все». Система має надлишкову ліквідність. Темпи приросту депозиту 12-15% – це нормальні темпи, і вони зростатимуть. Ми не очікуємо, що темпи корпоративного кредитування складуть 50-100%, адже вони повинні корелювати із зростанням ВВП. Тільки в кредитуванні інсайдерів раніше були такі темпи.

– Ставки за депозитами знижуються на тлі низької інфляції та на тлі зниження облікової ставки. Політики пропонують скасувати податок з доходів від депозитів, щоб загальмувати зниження реальної ставки для фізосіб. Як в НБУ дивляться на таку ініціативу?

– Якщо говорити про ситуацію глобально, то, безумовно, податок з пасивного доходу треба гармонізувати. Є нульова ставка податку на дохід з ОВДП, є 5-відсоткова ставка податку на дивіденди і є 18-відсотковий податок на відсотки від депозитів. Необхідно якось це гармонізувати. Але при цьому треба пам'ятати, що у нас є бюджет, який верстався за певними параметрами і який включає податок з депозитів. Тому це робити треба, але точно не цього року, а поступово, з компенсацією для бюджетних надходжень.

Другий момент – депозит захищає людину від інфляції, при цьому вона не ризикує. Такий пасивний дохід не може бути надприбутком. 5% інфляції плюс щось зверху – ось і 10% прибутковості за депозитом. У нас просто так економіка розвивалася – від кризи до кризи, з інфляцією, і в нас люди звикли бачити двозначні ставки за депозитами. А прибутковість бізнесу все ж повинна бути вище, ніж ставка за депозитом, тому що інакше це просто несправедливо.

– Які пріоритети ви ставите на 2020 рік?

– Наше глобальне завдання – правильно сформулювати стратегію розвитку фінансового сектору. Цей документ допоможе і нам, і ринку, і ми його будемо готувати разом. Друге – спліт. Це величезний проєкт, ми працюємо над майбутнім законодавством, думаємо над лібералізацією його правил. Третє – держбанки. Ми повинні зробити їх ефективними. До них є інтерес міжнародних фінансових організацій. Наступне – кредитування. Банківський ринок без нормального кредитного процесу неповноцінний.

Через якийсь час ми хочемо запустити нефінансовий аудит для банків – це оцінка корпоративного управління, процедур і процесів, усіх політик банку. Він має включати більший обсяг інформації про пов'язаних осіб та операції. Це для ринку новий момент. Плюс закон про фінмоніторинг: ми йдемо від оцінки транзакцій і переходимо до оцінки побудови банками антивідмивної системи та її роботи. Як вона працює, починаючи з політики наглядової ради, і опускаючись вниз до операціоніста. Ми бачимо, що банківський ринок вже не вигадує схем. Центр негативу вже не в банках.