Учасникам кредитних спілок хочуть створити умови, щоб вони відчували себе такими ж захищеними, як і вкладники банків. Члени комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності – Сергій Рибалка (голова комітету), Михайло Довбенко, Руслан Демчак, Олег Лаврик, Максим Поляков, Павло Різаненко, Леонід Клімов та Олександр Жолобецький – запропонували переглянути правила роботи на ринку кредитної кооперації. 21 квітня вони подали до Верховної Ради нову редакцію закону «Про кредитні спілки».

Зараз ринок кредитної кооперації регулюється законом від 2002 року. Головні завдання нового законопроекту № 6405 – удосконалити процес створення і припинення діяльності кредитних спілок, вибудувати структуру управління і контролю в кредитних спілках, поліпшити систему держрегулювання спілок, створити саморегульовану організацію (СРО) і прописати обов'язковість участі в ній усіх кредитних спілок, перераховує Руслан Демчак.

Цей документ – не перша спроба щось змінити на цьому ринку. Ще в 2008 році уряд Юлії Тимошенко розробив законопроект з питань діяльності системи кредитної кооперації. Проект пройшов перше читання 17 грудня 2008 року, друге читання планувалося на осінь 2012-го, але воно так і не відбулося.

Держава захистить вкладників

Одним з ключових завдань законопроекту є створення механізму захисту і гарантування вкладів членів кредитних спілок. Для цього пропонується зробити кредитні спілки учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Як і у випадку з клієнтами банків, гарантується максимум до 200 тис. грн. «У законі закладена ідея гарантування депозитів, яку ВАКС просуває вже досить давно. Наприклад, в сусідній Польщі вклади в кредитних спілках гарантуються місцевим Фондом нарівні з банківськими депозитами. Але як буде реалізована ця ідея в Україні, поки невідомо. Ніяких переговорів на цю тему ще не було», – розповідає президент Всеукраїнської асоціації кредитних спілок Ольга Мороз.

За даними Нацкомфінпослуг, на 1 січня 2017 року було зареєстровано 462 кредитні спілки (-21,4% за рік), кількість їх членів – 642,9 тис. осіб (-15,9%), лише 41,1 тис. осіб відкрили депозити в КС (+55,1%). Обсяг коштів на депозитах склав 831,8 млн грн (-2,7%). Найбільшу частку мають вклади більше року – 67,2% (559, 4 млн грн). Ще 26,9% – вклади на термін від трьох до 12 місяців (223,7 млн ​​грн), вклади на менші терміни і до запитання – 5,9%.

Ідея гарантування вкладів у кредитних спілках була включена до плану поетапної трансформації ринку кредитної кооперації, затвердженого Нацкомфінпослуг у липні 2016 року. Вкладникам кредитних спілок обіцяли гарантувати повернення до 50% їхніх депозитів, але не більше 20 тис. грн. Раніше подібну ініціативу вже обговорювали профільні асоціації та регулятор.

Важливо відзначити, що гарантії поширюватимуться виключно на депозити, розміщені в кредитних спілках. Членські, пайові та інші регулярні внески державою не гарантуватимуться. Усі деталі участі кредитних спілок в системі гарантування мають бути прописані в законі «Про систему гарантування вкладів фізосіб». Але поки цих пропозицій немає.

У ФГВФО вважають, що вкладники кредитних спілок повинні мати захист, як у банківських вкладників. «Про це говорять і міжнародні стандарти, і положення євродиректив. Державна функція гарантування вкладів не повинна бути дискримінаційною», – каже FinClub заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик. Більш того, технічно Фонд може взяти на себе нові функції. «Масштаби бізнесу КС не можна порівняти з тими обсягами, з якими ми стикаємося сьогодні, тому і технічно, і організаційно, і навіть фінансово ми можемо взяти на себе нові функції», – вважає Андрій Оленчик. Обсяг усіх депозитів КС, навіть тих, які перевищують 200 тис. грн, зараз менше, ніж сума виплат ФГВФО за одним тільки збанкрутілим Діамантбанком (1,1 млрд грн).

Щоправда, цей перехід може відбутися лише за певних умов. «Це ефективний пруденційний нагляд і рішення проблем фінансового оздоровлення (раннє виявлення ризиків, раннє втручання, наявність інструментів рефінансування). Ні першого, ні другого в нас немає», – говорить Андрій Оленчик. На його думку, виконання цих умов можливо тільки після «спліту» – передачі функцій контролю за ринком кредитних спілок від Нацкомфінпослуг до Нацбанку. «Якщо контроль за кредитними спілками перейде до Нацбанку, то з імовірністю 99% вкладники кредитних спілок будуть захищені. Якщо конфігурації не зміняться, тоді такий сценарій є малоймовірним», – підкреслює він.

Спілки можуть бути проблемними

Вкладники КС отримають гарантії, а у відповідь держава хоче «лікувати» проблемні спілки. Запропонована редакція закону дозволить визнавати кредитну спілку проблемною, якщо вона допустила зменшення більш ніж на 5% нормативу платоспроможності протягом п'яти місяців або більш ніж на 20% – нормативу короткострокової ліквідності; не виплачувала понад 10% суми зобов'язань протягом місяця; системно порушувала законодавство з відмивання «брудних» грошей; систематично надавала недостовірну інформацію або звітність; якщо обсяг проблемної незарезервованої заборгованості перевищує 40%. І тільки якщо проблемна спілка протягом року не зможе виправити порушення, її буде визнано неплатоспроможною.

Встановлені вимоги до проблемності й неплатоспроможності м'якші, ніж для банків. Кредитні спілки вважають це виправданим. «Кредитна спілка – це об'єднання багатьох людей. Логічно, що процедура ухвалення рішення в ній є досить специфічною. Більш того, кредитні спілки ніколи не конкурували з банками, у нас різна цільова аудиторія, тому не можна висувати до банків і кредитних спілок однакові вимоги», – пояснює Ольга Мороз.

Юрособам дадуть кредити

Членство і фінансування кредитних спілок зможуть отримати юрособи: фермерські господарства, кооперативи, професійні спілки зі статусом первинних або місцевих, релігійні організації. «Ми підтримуємо можливість залучення фінансування фермерськими господарствами. Але логічно було б поширити таку можливість на усі малі підприємства. Наприклад, ті ж агровиробники могли б користуватися послугами кредитних спілок», – каже Ольга Мороз.

Розширяться й повноваження КС. Вони зможуть здавати в оренду свою нерухомість, виступати посередниками під час продажу фінпослуг, наприклад, страхування, рефінансувати іпотеку (крім емісії іпотечних облігацій та іпотечних сертифікатів), надавати фінансові консультації, вести рахунки й платежі, випускати та обслуговувати електронні платіжні засоби.

При цьому кредитні спілки залишаться неприбутковими організаціями. «Це дуже дискусійне питання. Якщо КС надаватимуть посередницькі послуги, то називатися неприбутковими вони не зможуть. Якщо говорити про світову практику, то співвідношення по країнах становить 40 на 60 на користь тих, де КС платять податок на прибуток», – сказав один зі співрозмовників на ринку кредитної кооперації. «Серед повноважень кредитних спілок, які прописані в законопроекті, немає нічого такого, чого не було б у світовій практиці. При цьому кредитні спілки в багатьох країнах залишаються неприбутковими», – парирує Ольга Мороз.

Чинний закон «Про кредитні спілки» визначає КС як неприбуткові організації, але після перегляду Податкового кодексу наприкінці 2016 року у ДФС виникли зауваження до них: «кредитні спілки не можуть бути визнані неприбутковими організаціями в розумінні Податкового кодексу і не підлягають включенню до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій». Зараз деякі кредитні спілки вирішують цю суперечку в судах.

Вікторія Руденко

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.