Розмір має значення

Заступник голови комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Верховної Ради Денис Дзензерський («Народний фронт») став фігурантом ще одного кримінального переслідування. «Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000000982 від 28 березня 2017 року за фактом умисного невиконання рішень суду народним депутатом Денисом Дзензерським, що призвело до істотної шкоди інтересам ВТБ Банку», – йдеться у визначенні Печерського районного суду Києва від 12 квітня. Розмір шкоди – майже 3 млрд грн.

Згідно з матеріалами розслідування, в 2007 році ВТБ Банк видав кредити компаніям «Веста-Дніпро», «Рекуперація свинцю», «Техкомлект» та «Промислові енергетичні системи» на $162,9 млн, 23,77 млн ​​євро і 397,8 млн грн. Денис Дзензерський в 2011 році поручився за цими кредитами. Оскільки компанії за позиками не розплатилися, то Бабушкінський районний суд Дніпропетровська задовольнив вимоги ВТБ Банку щодо стягнення з поручителя – Дениса Дзензерського – 2,96 млрд грн. Але це рішення не виконано. «Згідно зі свідченнями посадових осіб ВТБ Банку, у 2007 році керівництвом групи компаній «Веста» створена та реалізована злочинна схема, яка була спрямована на заволодіння шляхом шахрайства грошовими коштами ПАТ «ВТБ Банк» в особливо великих розмірах», – наголошується в судовому рішенні.

Денис Дзензерський відмовився прокоментувати невиконання поручительства приблизно на 3 млрд грн, а ВТБ Банк проігнорував питання FinClub про стягнення боргу з народного депутата.

Заступника голови комітету Дениса Дзензерського повинні були допитати слідчі НАБУ в рамках розслідування приховування даних про майновий стан в декларації політика. Відповідно до виписки з кримінального провадження за статтею 366-1 КК, прокурори НАБУ виявили та розслідують факт подачі Денисом Дзензерським у своїй депутатській декларації завідомо недостовірної інформації.

Крім того, Польська служба фінансового нагляду (PFSA) підозрює депутата в обмані інвесторів на Варшавській фондовій біржі (WSE). Служба розслідує справу про нецільове використання підконтрольною депутату компанією Westa ISIC S.А. (Люксембург) залучених на WSE інвестицій. Під час IPO власники холдингу Westa ISIC заявляли про намір направити залучені $45,8 млн на погашення боргів і розвиток виробництва. Замість цього, гроші нібито були виведені в офшорні структури і використовувалися для особистого збагачення Дениса Дзензерського. Через невиконання зобов'язань Westa ISIC S.A. Пенсійному фонду Польщі було завдано збитків у розмірі 5 млн злотих. За це Денису Дзензерському загрожує тюремне ув'язнення терміном до п'яти років.

За даними Westa ISIC, акціонером 75% є кіпрська Vankeria Consultants Ltd., яка належить батьку депутата Дениса Дзензерський - Віктору Дзензерському.

Проблеми поруки

Незахищеність кредиторів є однією з головних перешкод для розвитку економіки. Суди ухвалюють суперечливі рішення. Наприклад, Ощадбанк давно судиться з Миколою Лагуном, який є поручителем за взятим Дельта Банком кредитом. В ході цієї справи Вищий спеціалізований суд ухвалив рішення про визнання недійсним договору поруки, пославшись на те, що зобов'язання за договорами банківського рахунку нерозривно пов'язані з банком, тому їх виконання фізичною особою – поручителем неможливо. «Законодавство не містить заборон в застосуванні поруки як способу забезпечення зобов'язань за договором банківського рахунку», – зазначає Ощадбанк в своїй позиції.

Водночас юристи зазначають, що зі стягненням коштів з поручителів можуть виникати серйозні проблеми через особливості законодавства. «Цивільне законодавство містить досить багато підстав, які звільняють поручителя від виконання обов'язків за основним зобов'язанням. Це можуть бути як форс-мажорні обставини і припинення самого договору поручительства з підстав ст. 559 Цивільного кодексу, так і визнання його недійсним», – говорить юрист АТ «СК Груп» Володимир Мартиненко.

Олена Губар