Національний банк вирішив до 30 червня не карати банки за порушення нормативів і правил звітності, викликані зміною оцінки фінансових інструментів відповідно до стандарту МСФЗ 9. Після переходу банків у 2018 році на 9-й стандарт міжнародної фінзвітності НБУ встановив для банків пільговий період, протягом якого не застосовуються санкції щодо банків. Він повинен був завершитися 31 березня. Але прийняте НБУ рішення продовжує цю пільгу до 30 червня.

Протягом цього терміну до банків не застосовуються заходи впливу за порушення ними низки документів НБУ: інструкції про порядок регулювання банків, положення про порядок встановлення НБУ лімітів відкритої валютної позиції та контроль за їх виконанням уповноваженими банками, правил організації статистичної звітності, яка подається до НБУ. На думку Нацбанку, це сприятиме більш плавному переходу банків на МСФЗ 9. Сам стандарт передбачає, що банки повинні оцінювати кредитні ризики за принципом передбачуваних, а не фактичних збитків.

Запізніла звітність

Банківське співтовариство вітає цей крок регулятора, оскільки запровадження МСФЗ 9 вимагає більш тривалого процесу та адаптації. «Застосування стандарту викликає необхідність збільшення резервів під фінансові інструменти з урахуванням концепції очікуваних кредитних збитків. Тому вплив на капітал деяких банків може бути досить істотним, особливо якщо якість кредитного портфеля залишає бажати кращого. Це тягне за собою і порушення економічних нормативів, в тому числі нормативів валютної позиції, – розповідає директор з ризиків Альтбанку Олена Мушенко. – Враховуючи це, а також складність стандарту і залучення для його впровадження розробників операційних систем, окремим банкам необхідний додатковий час для адаптації своїх підходів в оцінці кредитних збитків під нові вимоги і, можливо, приведення основних показників у відповідність до вимог НБУ. Тому подовження з боку НБУ терміну незастосування заходів впливу є зрозумілим і зваженим».

Банкіри говорять, що в Європі перехід на МСФЗ 9 не був легким. «Досвід європейських банків, які запровадили МСФЗ 9 раніше, свідчить, що це складний і тривалий процес, він здійснюється поступово і вимагає адаптаційного періоду, постійного діалогу регулятора з банками і певних коригувальних дій в процесі переходу. Збільшення пільгового періоду ми розглядаємо як позитивний крок регулятора в бік банківського співтовариства, який пов'язаний з прагненням полегшити складності адміністрування банками результатів переходу на МСФЗ 9», – підкреслює головний бухгалтер Банку Кредит Дніпро Руслан Чудаковський.

У Незалежній асоціації банків говорять, що в ході зустрічей з регулятором вони від імені банкірів неодноразово зверталися з проханням взяти до уваги труднощі, що виникають в процесі впровадження нових правил звітності, і не застосовувати штрафні санкції до банків на певний час. «Приємно, що Нацбанк прислухається до фінансистів», – відзначили в асоціації.

Продовження Нацбанком «пільгового» періоду пов'язано з формуванням банками квартальної звітності. «За МСФЗ 9 для банків може зрости сума дорезервування за активними операціями. Тому Національний банк продовжив пільговий період банкам, щоб вони могли привести все у відповідність. З іншого боку, є важливий момент контролю, коли, отримавши аудиторський висновок, у НБУ є час все звірити і проконтролювати, як банки відбили за активами. Оскільки квартальна звітність за банками буде лише наприкінці квітня – в травні, то чисто фізично потрібно було продовжити цей період ще на три місяці», – говорить голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов. Він додав, що його банк такого пільгового періоду не потребує, оскільки вже давно готовий до переходу на МСФЗ 9.

Також не потрібні «канікули» ОТП Банку і банку «Фамільний». «Для нас цей процес минув безболісно», – зазначили в ОТП Банку.

Порушники нормативу

Спочатку передбачалося, що після переходу на МСФЗ 9 багатьом банкам доведеться збільшити відрахування до резервів, що відбилося б на виконанні ними нормативів капіталу. «Йдеться перш за все про нові підходи до розрахунку кредитного ризику та формування відповідних резервів за кредитами. НБУ, розуміючи, що зараз підвищена волатильність резервів банків, викликана чисто технічними причинами, впливатиме на різкі стрибки традиційних нормативів (в першу чергу – адекватності регулятивного капіталу), вирішив не штрафувати банки за порушення нормативів», – пояснює фінансовий аналітик компанії YouControl Роман Корнилюк.

За його словами, йдеться насамперед про виконання нормативу адекватності капіталу Н2. Тиждень тому Національний банк вперше оприлюднив дані про достатність капіталу кожного з банків на 1 березня. І якщо в цілому у банківській системі норматив виконується банками з відчутним запасом – 16,91% за мінімально необхідного значення 10%, то у трьох банків він виявився нижче. У ВТБ Банку і Мегабанку показник Н2 становив 8,18%, а у Банку Форвард він склав 0%, оскільки його регулятивний капітал був негативним (-229,2 млн грн). Ще 17 банків показали рівень нижче 15%, а два банки мінімально перевищували допустимий рівень 10%.

Незабаром ВТБ заявив, що збільшить капітал української «дочки» на 2,58 млрд грн, а «Форвард» докапіталізується в два етапи – на 488 млн грн і 175 млн грн – протягом року. У Мегабанку поки про такі плани не повідомляли. «Як можна було помітити за результатами окремих банків, виконання Н2 виглядає не дуже привабливо. Однак, найімовірніше, причина в нових методах ведення звітності, які спричинили це погіршення, а не тільки в економічних причинах», – каже Роман Корнилюк. «Тому НБУ, напевно, вирішив, що карати банки за порушення нормативу на фазі імплементації було б несправедливо», – додав він.

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.