– Яке ваше бачення стратегії розвитку Ощадбанку на найближчі три роки?

– Ощадбанк продовжить збалансований розвиток: зосередиться на роздробі, малому та середньому бізнесі, а також утримуватиме свою сильну позицію в сегменті великих корпоративних клієнтів – усі ці пріоритети включено до більш широкої стратегії розвитку держбанків, розробленої Міністерством фінансів. Ця стратегія покладає на Ощадбанк зобов'язання стати лідируючою універсальною банківською установою, яка сприятиме розвитку української економіки. Реалізуючи цю стратегію, Ощадбанк збільшить свою цінність як банк. Крім того, він залучить приватний капітал, зменшуючи таким чином роль держави в банківському секторі.

Для досягнення цієї мети Ощадбанк стане більш ефективним, конкурентоспроможним, стане правильно управляти своїми витратами, надавати клієнтам інфраструктуру, яка буде заснована як на фізичних, так і електронних платформах. Завдяки цьому Ощадбанк зможе досягти стійкого розвитку та прибутковості, приносячи цінність своєму акціонеру. Попереду у нас ще багато кроків, які потрібно зробити, але завдяки злагодженій управлінській команді та наглядовій раді з відповідними компетенціями, я сподіваюся, нам вдасться все це зробити.

– Коли вірогідна приватизація Ощадбанку за участю міжнародного інвестора?

– Спочатку Ощадбанк повинен досягти стійкого рівня прибутковості.

– Коли це можливо?

– Цей процес триватиме від 18 до 24 місяців, і це перший етап. Ощадбанк і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписали Меморандум про взаєморозуміння, розроблена дорожня карта залучення приватного капіталу в Ощадбанк. Меморандум передбачає в якості першого кроку участь ЄБРР в капіталі держбанку. На наступному етапі пройде публічне розміщення акцій банку, щоб їх могли придбати інші інвестори. В рамках цього Меморандуму зараз реалізується багато різних програм і проектів.

– Якою буде частка ЄБРР в капіталі Ощадбанку?

– Як заявив президент ЄБРР на останніх загальних зборах акціонерів, і це публічна інформація, планується, що участь ЄБРР в капіталі Ощадбанку складе 20%.

– На якій стадії зараз переговори з ЄБРР щодо входження в капітал?

– Я не можу говорити від імені ЄБРР, тому що я там вже не працюю. Але не думаю, що справа в переговорах. Меморандум про взаєморозуміння підписано Мінфіном, ЄБРР і Ощадбанком. У ньому описано всі кроки, які мають бути виконані. І саме ці кроки зараз робляться. На поточному етапі банк також бере участь в Програмі сприяння торгівлі ЄБРР і працює над участю в деяких кредитних програмах ЄБРР, орієнтованих на розвиток і підтримку малого та середнього бізнесу.

Щодо технічної допомоги ЄБРР, то йдеться про проекти за напрямками: управлінський облік, робота з проблемною заборгованістю, малий та середній бізнес, ризик-менеджмент.

– Які, на вашу думку, можуть бути реальні терміни приватизації Ощадбанку?

– Залучення приватного капіталу можливо орієнтовно в період з 2020 до 2022 року. Для приватизації ми хочемо знайти «правильних», реальних інвесторів. А їм необхідно показати, що банк стабільно прибутковий, у нього добре налагоджена система корпоративного управління. Такий банк буде вигідним для вкладання грошей інвесторами. Економічний прогрес України також відіграватиме важливу роль в залученні інвесторів у капітал Ощадбанку.

– Яким європейці бачать майбутнє державних банків в Україні? Яка роль відводиться Ощадбанку?

– Міжнародні партнери України, зокрема МВФ, ЄБРР і Світовий банк, хочуть бачити зростаючу роль приватного сектора і зменшення ролі державних фінансових установ. При цьому зараз і ПриватБанк, і Укргазбанк, і Ощадбанк працюють над зменшенням ролі держави в їх управлінні. І ми хочемо бути лідером в цьому процесі – показати за рахунок стабільної прибутковості та більш високої конкурентоспроможності, що ми це можемо зробити швидше і краще за інших.

Ініціатива реформування корпоративного управління спрямована на зменшення політичного впливу на діяльність банків, на процес видачі ними кредитів, щоб вони стали дійсно незалежними. Якщо подивитися на історію банківського сектора в Україні, ми побачимо наслідки неякісного корпоративного управління. Але завдяки тому, що оновлений незалежний центробанк звільнив банківську систему від паразитів та шахраїв, які використовували її для власного збагачення, сучасна банківська система України стає сильнішою. За підтримки професійного регулятора реформа корпоративного управління проходитиме в правильному операційному середовищі. Таким чином ми зможемо вивести всю банківську систему України на високий рівень прибутковості та стабільності.

– Наскільки нинішня структура корпоративного управління Ощадбанку відповідає європейським стандартам управління системним банком?

– Система корпоративного управління в західних банках має більш тривалу історію, ніж в українських. Правління Ощадбанку на чолі з Андрієм Пишним зробило багато для трансформації банку. Нам потрібно продовжувати йти цим шляхом, щоб система корпоративного управління Ощадбанку ставала більш схожою на західну. Потрібно впроваджувати більш ефективні рішення, використовувати нові інструменти, в тому числі аналіз великих даних, щоб ставати більш зручними і конкурентоспроможними для клієнтів. Ми продовжимо нарощувати кадровий потенціал, щоб клієнти дізналися: якщо вони співпрацюють з нами, то працюють з професіоналами.

– Яким ви бачите вирішення проблеми поганих кредитів Ощадбанку та в які терміни?

– Неможливо говорити про конкретні терміни. Необхідно створити правильний механізм, щоб знизити рівень проблемної заборгованості до прийнятного. Спадщина, що дісталася менеджменту банку в 2014 році, вимагає значної роботи. Коли ми говоримо про проблему непрацюючих кредитів, необхідно звільнити час і розум керівництва банку від роботи з цим портфелем. Ним повинен зайнятися окремо створений орган, який спеціалізується на роботі з проблемною заборгованістю, а керівництво має зосередитися на розвитку банку.

В роботі з проблемними кредитами потрібно якомога більше зусиль спрямувати на відшкодування максимально можливого обсягу коштів. Адже кредити видавалися за рахунок вкладів громадян. В рамках цього процесу доцільно залучення приватних компаній, наприклад, компаній з управління активами, яким можна продати проблемну заборгованість. Вони самостійно вирішуватимуть, що з нею робити, і це дозволить порівняти ефективність роботи банків та КУА.

Процес реструктуризації «проблемки» необхідно позбавити від архаїчних бюрократичних обмежень, які не дозволяють працювати з нею ефективно. Якщо застосування старих правил, які вже не використовуються в ринкових економіках, не зменшує проблемну заборгованість, ці правила потрібно прибирати. Ощадбанк вже має успішний досвід реструктуризації проблемної заборгованості. Ми хоча й не єдиний держбанк, який застосував такий підхід, але лідируємо за обсягом: Ощадбанк провів десятки реструктуризацій, тоді як інші держбанки – по одній-дві. «Київський підхід» дозволив нам реструктуризувати борги на 24 млрд грн. Сьогодні триває ще кілька процедур на суму близько 4 млрд грн.

Проблемний портфель Ощадбанку на сьогодні відпрацьовано усіма інструментами повною мірою: на примусовому виконанні знаходиться рішень судів на користь банку на суму понад 50 млрд грн; 55% життєздатних підприємств в портфелі банку, чия діяльність є перспективною, реструктуризовано (24 млрд грн з 45 млрд грн).

На превеликий жаль, навіть незважаючи на всю роботу банку з портфелем NPL, він продовжує обтяжувати баланс банку. Потрібні альтернативні інструменти.

– Хто повинен прибрати старі правила – Національний банк чи Верховна Рада?

– Мається на увазі, що необхідно прибрати суб'єктивізм під час прийняття рішень про прощення боргу. Прощення банком боргів не заборонено законами, але через суб'єктивне сприйняття, в тому числі правоохоронними органами, менеджмент державних банків не йде на такі рішення, оскільки є ризик, що їх будуть звинувачувати в нанесенні збитків державі.

До слова, наглядову раду банку створив підкомітет по роботі з проблемною заборгованістю в рамках комітету по роботі з ризиками, щоб новостворений структурний підрозділ займався NPL.

– Нацбанк змінив методику визначення системно важливих банків, завдяки чому їхня кількість зросла з трьох до 14. Як ви оцінюєте дане нововведення НБУ?

– Мова йде про більш широкий та ретельний підхід до нагляду з боку НБУ. І я схвалюю його. Це свідчення того, що сама система стає більш здоровою. Це добра ознака. Слід зазначити, що Ощадбанк має статус системно важливого банку з 2016 року.

– Як вплине на роботу Ощадбанку введення спецнорматівов капіталу і кредитування?

– Присутність сильних гравців в банківській системі свідчить про те, що система буде здоровою за будь-якої кризи. Від впровадження Нацбанком нових нормативів капіталу ми станемо сильнішими. Так, нам доведеться підтримувати більш високий рівень ліквідності, відповідати новим вимогам до кредитування, але це не обмежує нас, оскільки ми й так йдемо до надійнішого, дисциплінованішого банку.

– За результатами минулого стрес-тестування Ощадбанку необхідно було вирішити питання дефіциту капіталу на 1,56 млрд грн. З травня проходить нове стрес-тестування, і не виключено, що знадобиться капітал. Як йдуть справи з капіталом в Ощадбанку сьогодні?

– Зараз я не можу оперувати точною цифрою, але ситуація поліпшується завдяки роботі з проблемною заборгованістю. Відповідно до затвердженого Плану реструктуризації, до кінця поточного року за несприятливого макроекономічного сценарію норматив Н2 повинен становити 15,37%, а Н3 – 10,75%. Питання капіталу – це частина дискусії з акціонером. Враховуючи, що фінальною метою діяльності Ощадбанку є приватизація, дуже важливо, щоб банк, перш ніж стати приватним, набув значної цінності для акціонера. У цьому світлі вимоги Нацбанку до подальшого збільшення обсягу капіталізації банку допоможуть створити велику цінність для акціонера.

– Чи можуть у інших банків виникнути складності з пошуком необхідного капіталу для виконання підвищених нормативів?

– Українській банківській системі необхідно йти шляхом консолідації. Якщо ми подивимося на економіки інших країн, які можна порівняти з Україною, то кількість банків у них менше. У сучасному банківському середовищі дуже важко бути маленькою установою і при цьому залишатися на плаву. Гадаю, метою діяльності НБУ є консолідація банківського ринку, щоб усі банки в системі були сильними. Тому не потрібно зображувати необхідність докапіталізації як проблему. Це можливість для українських банків стати сильнішими шляхом консолідації.

– Регулярні фінансові кризи показали, що українські банки швидше підуть з ринку, ніж зможуть об'єднатися. Наскільки реальною виглядає завдання консолідувати ринок?

– Перспективи об'єднання є, враховуючи прогнози розвитку економіки і банківського сектора. Банківський сектор ще недостатньо проник у різні сфери життєдіяльності українців, особливо в роздріб, тому у банків є простір для зростання. Для нього необхідні чітка структура капіталу, технології та знання. Досягти всього цього неможливо, якщо ви маленький банк. Але якщо ви великий банк або частина великої структури, то це вже реалістичніше.

– У березні Ощадбанк виплатив $420 млн за єврооблігаціями, не виходячи на ринок запозичень. Як банк рефінансуватиме борги, що залишилися?

– Враховуючи те, що Ощадбанк прибутковий, має гарних партнерів не тільки в Україні, а й за кордоном, гадаю, у нас буде дуже багато варіантів залучення підтримки з боку міжнародного банківського співтовариства. Частиною нашої роботи стане розвиток мережі міжнародних партнерів для співпраці та залучення фінансування в разі потреби. Крім того, і єврооблігації, і деякі інші позики мають амортизаційну структуру погашення, пік виплат за зовнішнім боргом припадає на 2019-2020 роки. Виплати за 2019-й практично пройдено. Без урахування відсотків, у 2020 році банк має погасити близько $442 млн (або трохи більше 40% поточного боргу). У наступні роки суми виплат будуть значно меншими, не несучи в собі будь-якого серйозного навантаження на баланс банку. Навіть зараз усі майбутні виплати повністю покриті ліквідними активами, номінованими в іноземній валюті, якими володіє банк. В цілому виплати за зовнішнім боргом розподіленодо 2025 року.

– Які перспективи стягнення з Росії $1,3 млрд за листопадовим рішенням Міжнародного інвестиційного арбітражного суду на користь Ощадбанку?

– Враховуючи, що мова йде про вже винесене рішення суду, ми використовуємо всі легальні юридичні засоби, щоб стягнути ці кошти на користь банку і таким чином на користь наших акціонерів. Наша команда юристів розглядає різні варіанти, як ці кошти можна стягнути на користь Ощадбанку. Наглядова рада має намір на найближчих засіданнях визначитися з можливими варіантами монетизації цього рішення, і кілька ідей з цього приводу вже є, починаючи з примусового стягнення компенсації за рахунок активів РФ і держкомпаній за кордоном і закінчуючи переказом права вимоги кредитора на банк. Перспективи отримання компенсації, певна річ, високі, але й витрати на юридичний супровід примусового стягнення будуть значними, тому наглядова рада аналізуватиме і розглядатиме всі доступні опції з монетизації рішення.

Це перемога не на папері. Це справжня перемога. І ми, я впевнений, зможемо стягнути кошти, присуджені за рішенням суду. Ощадбанк створив юридичний прецедент, який зможуть використовувати інші компанії для отримання компенсації за втрачені активи.

– Держава як власник банків часто залучала їх до збиткового кредитування держпрограм або окремих бізнесів, пов'язаних з владою. Як ця ситуація зміниться з призначенням нової наглядової ради Ощадбанку?

– Так, саме тому в Ощадбанку і є проблемні кредити. Це навіть не обговорюється – діяльність банку повинна бути і буде відділена від політичного впливу, від політичного інсайдерського кредитування, тому що ми вже знаємо, до яких наслідків це може призвести.

Усі рішення щодо кредитування прийматимуться на ринкових принципах і правилах, фаворитів не буде. Ми зосередимося на роздрібному кредитуванні, кредитуванні малого та середнього бізнесу і станемо інклюзивними. Ми спробуємо зменшити частку кредитів держпідприємств в портфелі корпоративних клієнтів.

Банк вже зробив багато, наприклад, платіжні картки стали доступними широким верствам населення. Ми вже серед лідерів автокредитування і видачі кредитів на житло. Нові технології дозволять нашим клієнтам мати більш швидкий та безпечний доступ до сучасних фінансових послуг. Серед незалежних членів новопризначеної наглядової ради Ощадбанку є фахівець з IT Байба Апіна, яка допоможе нам впровадити сучасні інформаційні технології та підходи.

– Наскільки сильним залишається спокуса заробляти не кредитуванням, а купуючи високоприбуткові ОВДП? Як саме нова стратегія розвитку вирішує цю дилему?

– Купівля ОВДП та інших державних фінансових інструментів не є нашою метою. Частина ліквідності буде розміщена в цих безпечних інструментах з метою управління нею, але ми будемо диверсифікувати наш портфель кредитів, працювати з роздрібним сектором, малим та середнім бізнесом.

– Зараз на багатьох великих держпідприємствах формуються незалежні наглядові ради, але часто між ними та урядами виникають приховані або навіть публічні конфлікти, як, наприклад, це сталося в «Нафтогазі». Як ви думаєте, чи вдасться наглядовій раді Ощадбанку уникнути подібних конфліктів з державою? Чи зможете ви відстояти своє бачення стратегії розвитку і не піддаватися політичному впливу?

– Я вже отримав досвід роботи в наглядових радах двох установ, і хочу сказати, що вона базується на побудові довіри, відкритості в комунікаціях і прийнятті стратегії на користь установи. Наше завдання – створити сильну комерційну установу, яка залучить приватний капітал і створить велику цінність і вартість для акціонера. Якщо будемо діяти відповідно до наших цілей, будемо відкритими й чесними і зможемо побудувати довіру, то конфліктів не буде, як не буде жодної можливості для втручання в роботу установи. Уся наглядова рада працюватиме в цьому напрямку, і ми відокремимо банк від впливу держави на нашу діяльність як комерційного банку.

Наша діяльність буде прозорою. Ми не будемо толерантними до людей, які захочуть втрутитися в діяльність банку і порушити його комерційну орієнтованість. У цих людей зовсім немає шансів!