Дух змін

Нацбанк обіцяє опублікувати в другому кварталі 2017 року проект закону «Про іноземну валюту». Цей документ покликаний замінити чинний з 1993 року декрет Кабміну «Про систему валютного регулювання та контролю». З огляду на швидкість роботи парламенту, нові валютні правила затвердять не раніше 2018-го. За словами заступника голови НБУ Олега Чурія, проект закону, який готується експертами Єврокомісії, відповідатиме директиві ЄС 88/361/ЄЕС про вільний рух капіталу і Угоді про асоціацію між Україною та Євросоюзом.

Документ дозволить НБУ оперативніше реагувати на зміну платіжного балансу і кон'юнктури ринку. Валютна лібералізація буде поступовою. Спочатку Нацбанк планує зняти обмеження за експортно-імпортними операціями і прямими іноземними інвестиціями. Потім – обмеження за портфельними інвестиціями і потоками боргового капіталу. Після цього планується скасувати всі перешкоди для фінансових операцій фізичних осіб за кордон.

На першому етапі скасують ліміт обов'язкового продажу експортної виручки (зараз 65%) і максимальний розмір передоплати за імпортними контрактами ($1 млн). Будуть скасовані валютні обмеження для фізосіб: нинішній ліміт купівлі валюти до 12 тис. грн на день і ліміт зняття валюти до 250 тис. грн. На другому етапі банкам дозволять купувати валюту на суму більше 0,1% від регулятивного капіталу. Юрособам дозволять дострокове погашення кредитів від нерезидентів і вільне виведення валюти від продажу українських акцій і недержавних облігацій. На третьому етапі буде скасовано ліцензування інвестування банків, фізосіб і юросіб за кордон.

Повний перехід до більш ліберальної моделі валютного регулювання неможливий без ефективного податкового регулювання. Парламент повинен прийняти два закони про впровадження в Україні п'яти з 15 рекомендацій ОЕСР щодо протидії зменшенню податкової бази і переміщенню доходів за кордон (BEPS). «Вони передбачають приєднання України до автоматичного обміну інформацією з фіскальними органами інших країн», – сказали в НБУ.

Крок за кроком

Банкіри не сподіваються на швидкі зміни. Фактично НБУ продовжить політику поступового послаблення або скасування валютних обмежень. «З огляду на кризові явища в економіці та настрої учасників валютного ринку, існує ризик погіршення економічних показників за одномоментного зняття обмежень. Ось чому, незважаючи на очікування ринку, політика НБУ поетапної лібералізації – сьогодні найбільш прагматичний варіант», – кажуть в Ощадбанку.

У НБУ визнають, що швидкість змін залежить від ряду факторів, наприклад, від ситуації в економіці і платіжному балансі, політичних ризиків та ризиків дестабілізації фінансової системи. На думку провідного експерта сектора продажів казначейських продуктів ОТП Банку В'ячеслава Озерова, першочергової лібералізації вимагають саме експортно-імпортні операції, але й з інвестиціями не слід затягувати. «Перші два етапи слід прагнути вирішувати паралельно. Дефіцит платіжного балансу тисне на національну валюту, тому необхідно вирішувати питання підвищення експорту і разом з тим створювати умови для інвестування», – вважає він. «Залишається сподіватися, що проходження усіх цих етапів буде якомога стислішим у часі», – каже головний скарбничий АльтБанку Наталія Жиленко.

Валюта під контролем

Поки позиція НБУ виглядає як фальстарт. «Складно говорити про принципові зміни. Повернемося до цього питання, коли регулятор представить проект закону «Про іноземну валюту». Саме текст документа і буде предметом для обговорення, зараз говорити передчасно», – вважає В'ячеслав Озеров. «Чіткі критерії для скасування тих чи інших обмежень не прописані, тому в разі будь-яких кризових явищ лібералізація може затягнутися. Може затягнутися й сам законодавчий процес, що розтягне реформи в часі», – побоюється Наталія Жиленко.

Лібералізація може прискоритися за умови поліпшення макроекономічної ситуації, виконання програми МВФ і підвищення цін на експортні товари України. «Якщо усе розвиватиметься з точністю до навпаки і ситуація погіршиться, НБУ зменшить кількість нормативних документів, що стосуються валютних відносин, але якісно нічого не зміниться. Основні пункти просто перекочують до закону "Про іноземну валюту"», – попереджає В'ячеслав Озеров.