Про це йдеться в дослідженні «Вплив репутації та інших невимірюваних факторів на рішення банків», проведеному «Фінансовим клубом» та агентством стратегічних рішень ShiStrategies.

«Обсяг інформації, який збирають банки, великий, але ми були вражені, наскільки. Аналізуючи клієнта, усі банки не тільки користуються даними з офіційних реєстрів, а й міжнародними базами, публікаціями в ЗМІ та публічними заявами», – заявила керуюча партнерка ShiStrategies Інна Шинкаренко в ході круглого столу «Сила репутації банків і клієнтів».

100% опитаних банків визнали, що для формування досьє на своїх клієнтів вони використовують публікації в ЗМІ, Єдиний реєстр судових рішень, декларації НАПК, Єдиний реєстр досудових розслідувань, відкриті дані про звітність компанії.

94% всіх банків використовують дані інших держреєстрів, системи YouControl, Державної фіскальної служби. 88% банків повідомили, що звертаються по інформацію у торгові реєстри іноземних держав і вивчають податкові декларації.

Кредитний реєстр НБУ і/або бюро кредитних історій обов'язково моніторять лише 81% банків, «корупційний» реєстр – 69%, публічні заяви – 56%, ICIJ Offshore Leaks Database – 50%, публікації в соцмережах – 44%, а 38% банків вивчають рішення Європейського суду.

Негативна інформація в ЗМІ змушує банки уважніше придивися до свого клієнта, але її поява не означає, що клієнту автоматично відмовлять в обслуговуванні.

«Інформація в ЗМІ – це прапорець, який піднімається. Для нас вона не є остаточною крапкою в співпраці з клієнтом, для нас це скоріше привід поставити запитання до компанії», – розповів голова правління Піреус Банку Сергій Наумов.

Банки навчилися розпізнавати правдивість інформації в ЗМІ. «Для банків ЗМІ – це альтернативне джерело інформації. Ми звертаємося до ЗМІ тільки тоді, коли у нас є сумніви», – говорить голова правління Альфа-Банку Вікторія Михайльо. Вона розповіла про те, що чимало їхніх клієнтів оскаржують в судах правдивість оприлюдненої про них інформації.

Сергій Наумов вважає, що не тільки банки, але й самі компанії мають перевіряти своїх контрагентів, аби в майбутньому не стати фігурантами кримінальних розслідувань тільки тому, що з кимось вели бізнес. «Адже така інформація відразу б'є по іміджу, оскільки там страшні статті, наприклад, фінансування тероризму», – розповів банкір.