США в партнерстві представлятиме Корпорація з фінансування міжнародного розвитку (DFC), Україну — Агенція з питань підтримки державно-приватного партнерства.

У процесі переговорів Україна та США дійшли рішення розділити угоду на кілька складових. Двостороння угода, підписана у середу у Вашингтоні, встановлює політичні параметри співпраці двох урядів щодо розробки надр, продажу копалин.

Угода набуде чинності після ратифікації Верховною Радою і діятиме без обмеження в часі, доки обидві сторони не домовляться про його припинення. Але в угоді немає конкретного механізму внесення змін.

«Найближча дата ратифікації це 13-15 травня», – повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

Буде ще буде дві частини угоди: договір між DFC та Агентством, а також технічна частина, яка опише регламент діяльності і принципи розподілу коштів фонду. Ще треба внести зміни до низки законів, включаючи Бюджетний та Податковий Кодекси.

В угоді прописаний перелік 57 корисних копалин, яких стосується угода.

Железняк перерахував основні переваги і недоліки (текст угоди закріплений внизу новини).

Фінансування фонду. Внесок України:

Україна зобов’язується спрямовувати до фонду половину (50%) роялті та інших ліцензійних платежів від нових ліцензій на природні ресурси (нафта, газ, метали тощо).

Для цього створюється спеціальний фонд у бюджеті України, з якого гроші перераховуються до інвестиційного фонду.

Йдеться про ризик втрати частини бюджетних доходів. Україна віддає половину доходів від нових ліцензій на природні ресурси до фонду, що зменшує потенційні доходи українського бюджету на роки.

Фінансування фонду. Внесок США:

США роблять фінансовий внесок.

Якщо уряд США надаватиме уряду України нову військову допомогу в будь-якій формі (включаючи передачу систем озброєнь, боєприпасів, технологій або навчання), капітальний внесок США вважатиметься збільшеним на оціночну вартість такої військової допомоги.

«Поки з тексту не зрозуміло, умовно якщо ми купуємо зброю - то це теж вважається американським внеском до військової допомоги робить Україну і рахується у Фонд, – зазначив Железняк. – І, давайте відверто, гарантії безпеки відсутні».

Податкові та фінансові пільги:

Всі операції фонду, доходи, платежі, внески сторін звільняються від оподаткування в Україні.

Американська сторона також звільняє доходи українського партнера фонду від податків у США, якщо доходи отримані від проєктів, реалізованих на території України.

Конвертація валюти і переказ коштів:

Україна гарантує вільну конвертацію гривні в долари США і безперешкодний переказ коштів за кордон без будь-яких додаткових платежів чи затримок.

Однак у разі економічної кризи (значне погіршення платіжного балансу чи скорочення золотовалютних резервів) Україна може тимчасово вводити обмеження на перекази та конвертацію. Такі заходи мають бути погоджені із США.

Україна зобов’язана компенсувати фонду всі збитки, які можуть виникнути внаслідок таких обмежень.

Права фонду на участь в інвестиційних проєктах:

Українські держоргани зобов’язуються включати у всі нові ліцензії на видобуток природних ресурсів умови, за якими потенційні інвестори повинні повідомляти фонд про можливості інвестування та вести з ним переговори.

Українські держоргани також мають включати аналогічні положення в контракти на великі інфраструктурні проєкти.

Пріоритетні права фонду на купівлю продукції:

Фонд (американська сторона) отримує пріоритетне право купувати продукцію, видобуту на території України (наприклад, природний газ, рідкісні метали, нафта).

Україна зобов’язується забезпечити, щоб треті країни чи компанії не отримували значно вигідніших умов, ніж фонд.

Не передбачено «права першої руки» для компаній з США у отриманні ліцензій на видобуток мінеральних ресурсів в Україні, однак американські компанії повинні мати доступ до аукціонів або переговорів з купівлі таких мінералів на умовах не гірших за інших покупців.

Пріоритетні права фонду щодо інвестицій та купівлі природних ресурсів можуть суттєво обмежити можливості України обирати найбільш вигідні комерційні умови та партнерів.

Стабільність та пріоритетність угоди:

Угода має перевагу над українським внутрішнім законодавством. Україна зобов’язується не погіршувати умови для фонду шляхом ухвалення нових законів чи змін.

Україна не може посилатися на власне законодавство для виправдання невиконання цієї угоди.

Пріоритетність угоди над українським законодавством обмежує право України самостійно регулювати власне законодавче середовище у сфері інвестицій та природних ресурсів.

Але документ не підпорядковує Україну американській правовій системі — суперечки вирішуються паритетно, на засадах консультацій.

Узгодженість з інтеграцією в ЄС:

Україна визнає свої міжнародні зобов’язання перед ЄС, і якщо умови цієї Угоди суперечитимуть майбутнім зобов’язанням України перед ЄС, сторони повинні провести консультації і змінити угоду відповідним чином.

Утім, деякі заявлені урядом норми не описані в угоді. У ній немає згадки про принципи управління фондом, а також про зобов’язання США не забирати з фонду доходи протягом 10 років, а реінвестувати 100% коштів у відбудову України.