У тексті Меморандуму були вказані три умови, виконання яких зобов'язує банки почати процедуру реструктуризації боргів. Дві з них уже виконані.

По-перше, президент 5 травня підписав закон «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо кредитних зобов'язань». Закон вже 6 травня опубліковано в газеті «Голос України» і, відповідно, він набув чинності 7 травня. З цього дня фізичні особи звільнені від сплати податків (20% податку на доходи фізосіб і 1,5% військового збору), якщо банк простив їм частину кредитного боргу після конвертації валютних кредитів у гривневі. Оскільки звітний податковий період для фізосіб при подачі декларації – рік, то цей закон поширюється на усі реструктуризації, проведені після 1 січня 2015 року.

По-друге, НБУ вніс зміни до своїх нормативно-правових актів, які дозволять йому не застосовувати санкції до банків, що допускають порушення нормативів у разі проведення реструктуризації валютних кредитів і/або прощення позичальникам частини боргу. Врегульовано також питання подальшої класифікації та обліку банками реструктурованих кредитів.

Не виконано лише третю вимогу Меморандуму – скасування мораторію на звернення стягнення на майно, яке виступає забезпеченням за кредитами фізосіб, встановленого законом про мораторій № 1304-VII від 3 червня 2014 року. «Вимога скасування мораторію сьогодні є недоцільною, оскільки може викликати напругу в суспільстві», – цитує прес-служба Нацбанку слова співголови Громадської ради при НБУ Станіслава Аржевітіна.

До кого йти по реструктуризацію

Оскільки третю умову проігноровано, а сам Меморандум є добровільним інструментом вирішення конфлікту кредиторів і позичальників, НБУ буде складно змусити всі банки, які підписали документ, почати його реалізовувати, а також переконати інші установи приєднатися до Меморандуму. Як повідомляв FinMaidan, Меморандум підписано ще на початку року, і лише банками з невеликими портфелями роздрібних валютних кредитів. Під документом стоїть 11 підписів. З 14 найкрупніших банків з ним погодилися два – ПриватБанк та Альфа-банк (див. «Борги не пробачать»). У ренкінгу найкрупніших валютних кредиторів на 1 січня вони посідали 9-е і 10-е місця. Під меморандумом також були візи банку «Надра» і Дельта Банку (сумарно вони видали 35,2% всіх валютних кредитів; посідали 1-е і 3-е місця), але в лютому-березні в них ввели тимчасові адміністрації, що блокує будь-які операції з їх активами.

Ще сім підписантів відносяться до груп крупних, середніх і невеликих банків: Креді Агріколь Банк, Фідобанк, Платинум Банк, Український професійний банк, «Михайлівський», «Грант», Регіон-банк. Вони не мали великих валютних портфелів (сумарно їх частка була 2,47%), а у банку «Михайлівський» на початок року роздрібний валютний портфель становив «0 грн».

Установи з іноземним капіталом відмовилися підписати меморандум – таку згоду дав тільки Креді Агріколь Банк. У Незалежній асоціації банків України на початку березня сказали, що направили листи до наглядових рад ОТП Банку, Правекс-банку, Райффайзен Банку Аваль, УкрСиббанку, Укрсоцбанку і Універсал Банку, аби вони підписали документ (п'ять з них входять у топ-10 за валютним портфелем). Але за два місяці ніхто з них до документа не долучився. Також в десятку найкрупніших за розміром валютного портфеля входив проблемний банк «Фінанси та Кредит», але він зараз займається власним порятунком, а не проблемами позичальників.

Кому і що спишуть

У позичальників є три місяці – до 7 серпня – для подачі заявки в банк. «Щоб почати процес реструктуризації боргу, позичальник повинен письмово звернутися до банку з проханням провести конвертацію на умовах Меморандуму і зареєструвати це звернення в банку. У разі письмової відмови банку від реструктуризації або отримання рішення про застосування умов реструктуризації, які гірше за умови Меморандуму, необхідно письмово звернутися до комісії при Громадській раді, яку буде створено найближчим часом», повідомили в НБУ. У банків буде три місяці від моменту отримання заяви клієнта на реструктуризацію.

У Меморандумі йдеться, що реструктуризації підлягають валютні іпотечні кредити фізосіб обсягом не вище 2,5 млн грн за офіційним курсом на 1 січня 2015 року (близько $158 тис.). За таким кредитом не повинно бути прострочених платежів на 1 січня 2014-го, тобто до моменту обвалу курсу гривні, або борг, який виник, повинен бути погашений в повному обсязі до моменту початку реструктуризації. Це відсіє від пільгової конвертації усіх, хто не платив навіть за курсом 8 грн/$. Штрафні санкції, які виникли в 2014 році, будуть прощені, якщо буде погашено прострочення. Це не єдине обмеження. Мова йде тільки про іпотечні кредити на купівлю житла, в якому зареєстрований позичальник і яке є його єдиним житлом. Це відсіє усіх, хто купив кілька квартир з інвестиційною метою для перепродажу.

Конвертацію буде проведено за такою схемою. Валютний борг буде перераховано за офіційним курсом на момент реструктуризації. Наприклад, сьогодні курс складає приблизно 20,6 грн/$. Після цього банк списує 50% гривневого боргу, якщо у вас «соціальне житло» (площа квартири – до 60 кв. м., площа будинку – до 120 кв. м.), і «не менше 25%», якщо у вас більш значна за площею нерухомість. Жодних пільгових курсів конвертації (ні 5,05 грн/$, ні 8 грн/$) в Меморандумі немає. Йдеться тільки про величину списання частини гривневого боргу після конвертації за офіційним валютним курсом, який ідентичний ринковому. Але списання 50% при поточному курсі переведення означало б фіксацію назавжди «курсу» 10,3 грн/$ при соціальному житлі і не вище 15,45 грн/$ – при іншому житлі. Оскільки у банків є три місяці на проведення реструктуризації, то офіційний курс може бути в день реструктуризації вищим. І якщо він складе 24 грн/$, то «курси» конвертації з урахуванням списання частини боргу складуть відповідно 12 грн/$ і 18 грн/$.

До слова, списання частини боргу відбувається не в момент конвертації кредиту, а потім – коли цього захоче банк. У Меморандумі йдеться про те, що банк повинен списати частину боргу (25-50%) не раніше, ніж за 30 днів після початку успішного обслуговування позичальником реструктуризованого кредиту, але не пізніше терміну закінчення кредиту. Тобто якщо йдеться про десятилітню іпотеку, то банк може провести формальне списання не зараз, а в 2024 році. З одного боку, ця норма дозволяє банкам рівномірно розтягнути списання (свої збитки) на довгий період, але, з іншого – це буде постійно психологічно тиснути на позичальника. Адже борг буде прощено у випадку «своєчасного виконання зобов'язань позичальника», а будь-яке прострочення платежу в майбутньому банк може назвати «несвоєчасним» виконанням договору і взагалі відмовити у списанні.

Кредит подорожчає через три роки

Серед інших важливих моментів те, що банк зобов'язаний за бажанням позичальника перевести його з ануїтетної форми погашення кредиту (рівними платежами) на класичну форму, яка з часом призводить до зменшення щомісячного платежу. Процентна ставка за гривневим кредитом залишиться такою ж, як і у валютному договорі, але тільки на найближчі три роки. Потім банк зможе її підвищити. Також протягом трьох років позичальник може в будь-який момент повернути банку предмет іпотеки – це вважатиметься повним погашенням за споживчим кредитом. І навіть якщо виручена від продажу квартири сума не покриє борг позичальника перед банком, установи не зможуть вимагати від клієнта погашати борг, що залишився, іншим своїм майном.

Якщо позичальник не згоден з умовами конвертації, викладеними у Меморандумі, або ж його банк відмовився підписати Меморандум, у нього залишається небагато варіантів. Він може піти на умови програм, які банки розробили самостійно, або ж чекати прийняття закону про примусову пільгову реструктуризацію. Подібні програми комерційних банків або зовсім не пропонують списань, або пропонують дуже невелику «знижку», а основну ставку роблять на збільшенні терміну кредиту, що дозволяє зменшити суму щомісячного платежу.

Прийняття закону про пільгову конвертацію деякі позичальники вважають єдиним виходом із ситуації, але в НБУ разом з МВФ виступають проти його прийняття, а президент Петро Порошенко обіцяв закон ветувати. На бік влади перейшли і деякі колишні мітингувальники. Співголова Громадської ради при НБУ Ярослава Авраменко, яка навесні минулого року брала участь у мітингах з вимогою провести конвертацію кредитів за пільговим курсом, зараз каже про Меморандум як про «компромісне рішення проблеми валютних кредитів».