В программе круглого стола:

• Упрощение процедур торговли в Украине: оценки и ожидания бизнеса;
• Эффективная и прозрачная таможня - единое требование белого бизнеса;
• Cхемы незаконного ввоза товаров, предпосылки для влияния на экономику;
• Системные шаги навстречу бизнесу в контексте реформирования таможни;
• Внедрение ступенчатой ставки налога на добавленную стоимость как способ противодействия нелегальному импорту;
• Концепция реформирования таможни от рабочей группы Министерства финансов – плюсы и минусы;
• Как обеспечить совместную работу над реализацией концепции реформирования профильного Комитета Верховной рады и Министерства финансов в 2017 году?

К участию в мероприятии приглашены:

• Евгений Капинус, госсекретарь Министерства финансов Украины;
• Александр Москаленко, начальник управления таможенной политики Министерства финансов Украины;
• Юрий Драганчук, советник министра финансов Министерства финансов Украины;
• Андрей Саварец, эксперт по правовым вопросам исследовательского центра CASE Україна;
• Андрей Бутин, старший научный сотрудник Института экономических исследований;
• Софья Арасланова, генеральный директор ассоциации «Украинские импортеры бытовой электроники»;
• Илья Несходовский, директор Института социально-экономической трансформации, эксперт РПР;
• Александр Лазарев, сопредседатель Таможенного комитета Европейской Бизнес Ассоциации.

Стенограмма круглого стола «Реформа таможенной службы. Как реализовать радикальную институциональную реформу в 2017 году?»

Модератор круглого стола – управляющий партнер «Финансового клуба» Руслан Черный:

– Добрый день! Сегодня мы поднимаем достаточно важную тему для нашей страны – «Реформа таможенной службы». Таможенная служба является одним из самых коррумпированных органов. Мои сотрудники недавно пересекали границу и столкнулись с требованием взяток от наших таможенников. После революции ситуация только ухудшилась. Это создает проблемы не только для разных отраслей бизнеса. Через таможню продолжает проходить огромными темпами контрабанда, которая не дает работать белому бизнесу в нашей стране.

Мы обсудим концепцию реформирования таможни, возможность введения персональной ответственности сотрудников, подумаем, как можно победить коррупцию на таможне – высокими зарплатами или суровым наказанием. Цель сегодняшнего круглого стола – найти точки соприкосновения для реализации Концепции, разработанной рабочей группой при Министерстве финансов, а также плюсы и минусы.

Сегодня приглашены: Александр Москаленко, начальник управления таможенной политики Министерства финансов Украины; Евгений Капинус, госсекретарь Министерства финансов Украины; Юрий Драганчук, советник министра финансов Министерства финансов Украины; Андрей Саварец, эксперт по правовым вопросам исследовательского центра «CASE Украина»; Андрей Бутин, старший научный сотрудник Института экономических исследований; Софья Арасланова, генеральный директор ассоциации «Украинские импортеры бытовой электроники»; Илья Несходовский, директор Института социально-экономической трансформации, эксперт РПР; Александр Лазарев, сопредседатель Таможенного комитета Европейской Бизнес Ассоциации.

Я хотел бы привести несколько цифр, подготовленных общественной организацией «Институт экономических исследований и политических консультаций»: 13% респондентов – представителей бизнеса считают работу таможенных органов эффективной и не требующей изменений, 44% считают работу таможенников в целом эффективной, но требующей изменений, 36% уверены, что таможенные органы работают неэффективно, и изменить ситуацию могут только радикальные реформы, 7% настаивают на полном изменении таможенной службы из-за ее неэффективности. Пожалуй, я отношусь к этим 7%.

Нужно отметить, что у компаний, которые занимаются импортом, претензий к таможенной службе еще больше. 50% опрошенных считают главной проблемой несовершенное законодательство, 30% – непрозрачность и закрытость работы таможни, 28% – не согласны с завышением таможенной стоимости товаров и 26% отметили наличие коррупции.

Позавчера Кабмин одобрил концепцию реформы ГФС. Как это происходило? Назовите наиболее выигрышные нормы, и что еще нужно проработать?

Евгений Капинус: Не могу согласиться, что ничего не улучшилось.

– Для конечных потребителей это выглядит именно так.

Евгений Капинус: Сначала я расскажу, что у нас изменилось. Долгое время таможню у нас воспринимали как некое зло и негатив для бизнеса. Я считаю, что в любом случае те изменения, которые происходили в последнее время и будут еще происходить, станут позитивом и улучшением. 44% позитивно воспринимающих таможню – это, конечно, мало, но этот показатель, я думаю, значительно повысится.

Если говорить о коррупционных рисках, то, как вы знаете, появились такие механизмы, как «Черная сотня». Коррупционеры могут не сомневаться, что с большой вероятностью они будут наказаны.

Я убежден в том, что нельзя двигаться в одном направлении – только бороться с коррупцией. Сейчас происходят не только структурные изменения таможни, но также улучшается финансовое обеспечение.

Как вы знаете, была введена норма, что 10% от перевыполнения плана таможенных платежей идет на финансирование таможни. На сегодня это уже дало возможность поднять таможенникам зарплату – примерно до 10 тыс. грн. С моей точки зрения, это позитив. Люди уже задумаются, стоит им совершать правонарушение или нет.

Но это не все. Для того чтобы мы сказали, что таможня у нас работает более прозрачно и эффективно, был введен механизм единого кабинета, что дало возможность проводить документацию достаточно быстро. Введено ограничение, что в течение четырех часов документация должна быть отработана. Если она не отработана всеми органами, которые есть в цепочке, то соответствующее решение считается согласованным. Де-факто сегодня 20% проходит через эти механизмы, но мы видим как позитивные тенденции, так и негативные. Сам бизнес говорит, что это не всегда выгодно, поскольку путем стимулирования таможенников раньше можно было значительно быстрее пройти все эти процедуры. Поэтому сегодня мы пытаемся сделать таможню прозрачной, открытой, комфортной для бизнеса в нашей стране.

Нужен документ, который говорил бы, что мы будем двигаться в этом направлении. Для этого Министерство финансов создало рабочую группу, которая уже долгое время там работает. Туда мы пригласили максимальное количество участников, которые будут заинтересованы в разработке стратегии изменений в таможне. В этой группе удалось объединить как сторонников проведения реформы, та и представителей госорганов, которые там тоже отстаивали свои позиции. Благодаря этому Минфину удалось подготовить драфт плана изменений, которые должны пройти в таможне. Мы его вывесили. Мы показываем, что мы открыты, готовы услышать бизнес и создавать ему условия, которые будут максимально его устраивать.

– Вы могли бы сейчас озвучить главные этапы этого плана?

Евгений Капинус: План охватывает несколько направлений: оптимизация структуры; усовершенствование кадрового потенциала; вопросы борьбы с коррупцией; вопросы материального и технического обеспечения; изменение процедур в сторону упрощения ведения бизнеса – все они должны улучшить бизнес-среду.

Мы пытаемся с бизнесом и органами власти решить, насколько реалистичны те показатели, которые будут заложены, и определить конкретные сроки, сделать дорожную карту. Мы хотим утвердить конкретные показатели, которые будут определять, насколько эффективно реализуются те или иные мероприятия и контролировать успешность реформы таможни.

– Спасибо. Александр, я бы хотел, чтобы вы добавили по этому плану.

Александр Москаленко: Добрый день! Мы ведем работу в этом направлении достаточно давно. Наш подход – это абсолютная публичность процесса. После каждого проводимого мероприятия мы вывешиваем тот проект, тот план, который мы нарабатываем вместе с бизнесом, эспертами, в частности с госорганами. Как говорил Евгений Валерьевич относительно «единого окна», мы хотели бы многие вещи сделать быстрее, поскольку мы уже «варимся» в этих процессах и понимаем их суть, но ими должны проникнуться государственные органы, эксперты и бизнес.

Еще год назад, когда было принято постановление № 364, мы написали всем госорганам сделать выборочный контроль по мерам нетарифного регулирования. Ни один орган не воспринял это. Они говорят: «Мы должны тотально контролировать каждый груз». Да, есть ряд отраслей, например, ветеринария, где нужен тотальный контроль, но где-то он должен быть выборочным.

Прошел год. Мы запустили «единое окно» и видим, что контролирующие органы не справляются с тем объемом работы, который им это «единое окно» принесло. Раньше можно было поставить печать и не выходить на контроль. Сейчас, когда по системе «единого окна» есть запись и ее можно проконтролировать, то инспектор контролирующих органов выходит и открывает эту машину. У них не хватает инспекторов, и теми ресурсами, которые у них есть, они не могут обеспечить надлежащий тотальный контроль, например, по лимитам фитосанитарного контроля.

Центральный аппарат Госпродпотребслужбы уже понимает, что нужно внедрять механизмы выборочного контроля. Как бы мы ни хотели двигаться быстрее, у нас все-таки еще есть инерция мышления и процедур. Срок реализации таможенной реформы будет связан с этими процессами. Мы хотим изменить философию. Но мы понимаем, что не можем это сделать за день-два. Реализовать сам план мы собираемся в течение трех лет. Поняв, в какую сторону сейчас должна двигаться таможня, через пять-семь лет мы придем к тому, что инспектор таможни будет думать не только о том, как наказать субъект хозяйствования, но и как ему помочь, чтобы он правильно все задекларировал и выполнил все нормы.

Одно из мероприятий, которые мы собираемся внедрить в рамках этого плана, – запрос на обязательную тарифную информацию. Определить код товара таможеннику иногда очень сложно, нужны специальные знания и литература. Декларант должен этот код определить сам и подать таможенную декларацию.

Здесь предлагается внедрить европейский инструмент BTI. Декларант может обратиться в таможенную службу за индивидуальной консультацией по определению кода товара. Да, это займет определенное время, но декларант уже может не нести ответственность за то, что ему порекомендовали. Если бизнес планирует поставку, то может заранее подготовиться при помощи тех новых инструментов, которые мы будем внедрять.

Во-первых, мы предупреждаем конфликт на таможне, помогаем его избежать. Во-вторых, обеспечиваем соблюдение бизнесом норм законодательства, который не хочет нарушать. Вся европейская и мировая система упрощений таможенных формальностей от института уполномоченных экономических операторов базируется на том, что предприятие само не нарушает и не хочет нарушать. Государство, со своей стороны, должно создать процедуры, которые будут помогать не нарушить. Это что касается классификации товара.

План действий, который мы предложили в 19 направлениях, включает комплекс мер по усилению управленческого персонала и мотивации самих сотрудников. Мы никогда не сделаем реформу, если, во-первых, не будет воли правительства, Министерства финансов, фискальной службы, чтобы что-то изменить, во-вторых, если не будет желания таможенников измениться. Они должны стать помощниками для бизнеса, а не контролерами. И руководство, и сотрудники должны идти к одной цели – созданию сервисной службы для честных.

Нужно найти баланс между силой и упрощениями. Таможню полностью лишили полномочий регулировать таможенную стоимость. «Белый» бизнес вместо упрощений получил потерю по конкуренции. Должен быть баланс полномочий бизнеса и таможни. Мы предлагаем не только повышение зарплаты таможенникам. Должны быть прописаны вещи, которые таможенник должен сделать обязательно, и должно быть жесткое разделение ответственности. Если он сделал все, что должен был, то уже ни за что не отвечает. Если он не должен быть открывать машину, то он не несет за это ответственности.

Что касается тарифного регулирования: если декларант задекларировал, что данный груз не подлежит такому виду контроля и таможенник не проверял эту операцию в момент оформления декларации, то таможенник за это ответственности не несет. Мы даем возможность таможеннику выпустить этот груз, а дальше на постаудит-контроле проверить, действительно ли это было. И тогда декларант будет нести ответственность, если он обманул.

И вот почему все эти процессы должны быть растянуты на годы: нужно изменить сознание как таможни, так и бизнеса.

– Александр, вы сказали очень важные вещи. Когда это будет происходить, в какие сроки?

Александр Москаленко: Как только таможенник начнет дорожить своим рабочим местом и будет знать, что за нарушение он получит наказание, и не только в виде урезания зарплаты – это и будет первым импульсом. Мы ожидаем, что с начала реализации этой реформы в 2017-2018 годах мы уже получим первый импульс. Дальше мы будем вносить изменения в подзаконные акты. Первое, что нужно сделать, – это повысить зарплаты.

– Спасибо. Прошу подключиться Андрея Бутина.

Андрей Бутин: Доброго дня! Дякую за запрошення. Я представляю Інститут економічних досліджень і політичних консультацій.

Дуже важливо, впроваджуючи якісь реформи, розуміти, як це сприймається на місцях бізнесом, беспосередньо тими, хто займається експортно-імпортними операціями. Ми проводимо щорічні опитування про те, як оцінює бізнес заходи зі спрощення процедур торгівлі. Нагадаю, що є угода СОТ зі спрощення процедур торгівлі, яка вже набула чинності. Ми певні, шо норми вже мають виконуватися, але насправді це не так.

У минулому році в жовтні-грудні ми запитали у бізнесу, як він сприймає функціонування «єдиного вікна». У цьому полягає унікальність дослідження. Десь «єдине вікно» функціонувало неповноцінно, на місцях було багато проблем. Але для того щоб правильно проводити ці реформи, треба розуміти, де є проблеми, де що бізнес не сприймає чи йому незручно, або ж незручно може бути органам державної влади. В деяких місцях просто немає комп’ютерів і потрібної програми тощо.

Вже було згадано, які перешкоди бізнес вбачає у імпорті. Ми опитали 1044 підприємства в 25 регіонах України, окрім Криму і Севастополя – як імпортерів, так і експортерів. Дійсно, ті, хто здійснює імпорт, більш критично ставляться до непрозорості визначення митної вартості під час перетину кордону; зазначають складність митного податкового законодавства, несприятливе валютне регулювання, бюрократизацію на митниці, відсутність прозорості, певну дискрецію. Для малого та середнього бізнесу суттєвою проблемою є те, що він не може собі прогнозувати, скільки часу товар перебуватиме на митниці.

Вже було сказано, що 44% підприємців оцінюють роботу митниці в цілому позитивно, але вона потребує ще деяких змін, 13% сказали, що вона ефективна і не потребує змін, 7% вважають, що потрібні кардинальні зміни.

Які проблеми на митниці бачать наші респонденти? По-перше, це недосконале митне законодавство, по-друге, брак прозорості та відкритості. Згідно з угодою СОТ, ми повинні зробити відповідні інформаційні ресурси, щоб імпортери та експортери мали доступ до інформації, і це все має бути зручно. По-третє, свідоме завищення митної вартості товарів під час митного оформлення, і по-четверте, корупція. Це я кажу про імпортерів.

Ми навіть запитали думку підприємців про рівень технічного оснащення. Більшість оцінили його позитивно. Нейтрально оцінили більше 32% респондентів. Тобто технічне оснащення у нас не на кращому рівні.

На питання: «Як ви оцінюєте зміни у проходженні митниці порівняно з 2014 роком?» більшість респондентів відповіли, що терміни скоротилися, а фактична вартість розмитнення стала дорожче.

20% заявили, що мали досвід проходження «єдиного вікна», 28% не мали такого досвіду, і 52% зазначили, що працюють через митних брокерів і не можуть сказати, чи там «єдине вікно» було, чи ні. 42% практично використовували «єдине вікно».

Ми також запитали про електронний документообіг. Більшість його використовують, але 17% не використовують його взагалі. На запитання «Чому?» 30% відповіли, що не знають, чому їхнє підприємство не надає документів, 23% – що такого не вимагають від них, і 21% – що це потребує оригіналів, і тому вони не діють у цьому режимі.

Ми проводили декілька семінарів у регіонах, обговорювали пропозиції митних органів щодо удосконалення законодавства. Просять спростити процедури, оскільки це має прискорити їх. Я вважаю, що від активності на місцях залежить, як це буде впроваджуватися. Є ті, хто з душею підходить до справи, є ті, хто навіть не знає, як впроваджувати це «єдине вікно». Треба слухати бізнес, і це буде спрямовувати реформи у правильне русло.

– Спасибо большое. Я хотел бы еще раз акцентировать внимание на том, що мы критикуем Министерство финансов, но полностью поддерживаем в его начинаниях и реформах. В последнее время важнейшим достижением Минфина является то, что оно собрало максимальное количество экспертов и готово услышать все рекомендации и предложения.

Я хотел бы подключить к обсуждению Андрея Саварца, чтобы он рассказал о схемах незаконного ввоза товаров и влиянии на экономику.

Андрей Саварец: Доброго дня, шановні колеги! Необхідно зробити так, щоб реформу на собі відчули не тільки легальний бізнес і всі ті, хто хоче дотримуватися закону, а й «сірі», «чорні» сили, які займаються контрабандою.

Хочу звернути увагу на такі моменти. Що цей тіньовий ринок створює? По-перше, це можливість ввезти незаконно товар, по-друге, можливість його продати.

Зупинюся на схемах, які я називаю «відтінками темряви». «Чорна» контрабанда – коли без жодного митного контролю в’їжджають величезні вантажі високоліквідних товарів без оподаткування, що відбувається за змовою з тими ж митниками і правоохоронцями. Це також схеми перерваного транзиту – чомусь кажуть, що це схеми 1990-х, але вони й зараз успішно існують і модернізуються, а ділки знають закони.

«Мурахами», або «піджаками» називають норми про зловживання наданими законом пільгами для ввезення товарів громадянами. Усі ми хочемо купувати товари в інтернет-магазинах і привозити їх з-за кордону. Законом встановлено достатньо високий поріг для безмитного ввезення таких товарів. Існують спеціальні організації, які подрібнюють партії товарів і завозять вантажі без жодного оподаткування. Для авіаперевезень встановлено ліміт у 1000 євро, але це не така велика небезпека, бо для того щоб вантаж перевезти літаком, треба дуже багато заплатити авіакомпанії. А пошта і автомобільні пункти пропуску складають вже небезпеку. На заході України, як ми знаємо, відбувається малий прикордонний рух, який окрім своєї основної мети має ще інші: подрібнення партій, ввезення вантажів без оподаткування. Це наносить збитків державному бюджету і порушує зручність перетину кордону іншими громадянами.

Схеми, які використовуються для митного оформлення товарів всередині країни: заниження ваги; пересорт, коли ввозиться схожий товар, але з іншими характеристиками; використання товарів прикриття, наприклад, керамічної плитки (яка дуже важка, але дешева), велосипедних шин (якщо їх дійсно стільки завезти, то можна було б їх поставити на всі велосипеди Китаю).

Певні фірми спеціалізуються на тому, що надають послуги іншим компаніям із заниження митної вартості та інших показників, які впливають на оподаткування товарів. На превеликий жаль, усі ці схеми існують в Україні й досі. Причин декілька. Закон дає можливість громадянам ввозити товари без оподаткування, і головне, зловживати цим правом. Це також відсутність так званих запобіжників для цього;  низька інституційна спроможність митниці на сьогодні; інтегрованість митників та силовиків у контрабандні процеси. Ми спостерігаємо також слабку управлінську вертикаль митниці.

Я проаналізував міжнародний досвід стосовно поштових відправлень. Є декілька варіантів вирішення проблеми. У нас є непоганий діалог з Мінфіном саме у цьому напрямку. Ми пропонуємо залишити поріг у 150 євро чи зробити квотування: або на певний період, або, скажімо, на 1000 євро на рік, щоб людина не відчувала жодних утисків. Кожна країна вирішує це питання по-своєму, наприклад, це може бути встановлення порогу малоцінності. У Великій Британії митна служба взагалі має доступ до інформації поштових перевізників, тому вона сама визначає, які товари взяти до контролю, а які просто пропустити. Існують альтернативні моделі: коли це мито сплачується або торговельним майданчиком, або фінансовим посередником.

Я дуже вдячний Міністерству фінансів, що на сьогодні у нас складається такий плідний діалог, коли вперше за останні роки залучається таке широке коло експертів, громадськість та бізнес саме до обговорення реформи і складання плану дій тощо.

У цій реформі найголовніше – це те, що ми змінюємо підхід до відносин між бізнесом та митниками. Усі рішення щодо форм та обсягів митного контролю вирішуються автоматизовано. Митник не може самостійно ухвалювати рішення і, відповідно, не може нести відповідальність за рішення, якщо автоматизована система йому про це не повідомила.

Також постає питання подолання побутової корупції. Ми знаємо, що востаннє у митників було підвищення зарплати у 2005 році, тоді курс долара був іншим. Інспектор митниці отримував $1000 і особисто для себе ухвалював рішення, «лізти» йому туди, куди не слід, або ні. Я дуже сподіваюся, що кошти надійдуть до них, зарплати підвищаться, і це убезпечить їх від збирання данини з громадян та бізнесу. Це непотрібні речі, які погано впливають на імідж України.

З Мінфіном ми напрацьовуємо зміни до законодавства, щоб неможливо було одній людині або цілим бригадам безперервно перевозити товар, тобто створюємо певні перешкоди для зниження цього явища.

Експертне середовище і бізнес побоюються, що структурна реформа може зашкодити в першу чергу впровадженню самої реформи. Я розумію Міністерство фінансів, тому що впроваджувати реформу на некерованій митниці, де кожен начальник є таким собі «регіональним князем» і нікому не  підкорюється, – це, звичайно, самогубство. Але ж потрібно вибудувати митницю таким чином, щоб вона була стійкою до корупційних контрабандних процесів; була демократичною, слухала бізнес, ті напрацювання експертів, які покращують її роботу і сервісну функцію в тому числі. Сподіваємося, що митницю будуть очолювати дійсно гідні особи, які призначатимуться на основі конкурсу.

Так, є певні побоювання щодо керованості, рівня представництва, тому що митниця живе в площині міжнародних угод і давно вже вийшла на транснаціональний рівень, і на це треба також зважати.

Також постає питання боротьби з контрабандою. Ми обговорювали рівень представництва та організації цього процесу. Я дуже хочу, щоб легальний бізнес не відчув жодних утисків. Саме управлінські процеси мають бути вибудувані в одну вертикаль. На сьогодні у нас по суті немає керівника митниці, джерела відповідальності, єдиного джерела прийняття рішень щодо митних питань і єдиного джерела розвитку митної справи. Митниця може функціонувати в складі фіскальної служби та інших органів, але вона не може розвиватися.

Я сподіваюся, що ті негативні явища, про які я казав, ми подолаємо за допомогою законодавства.

– Спасибо. Прошу подключиться Софью Арасланову, генерального директора ассоциации «Украинские импортеры бытовой электроники».

Софья Арасланова: Сегодня бизнес в так и не заработавшем «едином окне» видит, с одной стороны, не сервис, к сожалению, а непредсказуемость по временным затратам и итоговой логистической себестоимости, а с другой стороны – значительную долю контрабанды «серого» импорта, что искривляет конкурентные условия рынков разных отраслей. Хочу проиллюстрировать эту проблему на примере нескольких товаров совершенно разных категорий. Например, цена электрочайника Bosh может быть указана диапазоном  754-1636 грн. Компания Bosch und Siemens в Украине продает его по цене от 1100 грн. Таким образом, все подобные товары ниже этой цены, предлагаемые в интернет-магазинах, являются «серым» товаром. Более 50% товаров Bosh и Zelmer, продающихся в Интернете, – это «серый» импорт.

Также и с телевизорами «Самсунг», 40-я диагональ. Мы видим разницу в цене практически в два раза.

Далее. Айфон, «черный» импорт которого составляет более 70%. Весь товар дешевле 21 тыс грн – неизвестного происхождения. Он не сертифицирован и не поддерживается на территории Украины. Таким образом, мы видим проблему, с которой бизнес остается наедине на протяжении многих лет.

Да, Министерство финансов представило план, мы активно подключились к его обсуждению, вносим свои изменения, нас слышат, но со своей стороны мы не видим системного решения для проблемы такого уровня.

Таможенный постаудит отсутствует. После ввоза товара его невозможно отследить. По этой же причине можно продать товар несертифицированный, неизвестного происхождения. Отсутствует возможность идентификации товара в местах его продажи в соотношении с импортированными. Именно постаудит мог бы показать эти перекосы. И доначисление платежей в госбюджет было бы ярким испытательным эффектом для недобросовестных импортеров.

План Министерства финансов должен быть усилен именно в части таких решений, позволяющих отслеживать товар от места пересечения границы до места его продажи. К сожалению, до сих пор товар можно продать, не фиксируя это в фискальных органах. Такая система была, она хорошо себя зарекомендовала в отношении мобильных терминалов. Регистрация терминалов с PMI-кодом начала функционировать в 2009 году. Уже сама новость о введении такой регистрации заставила основных импортеров легализовать импортные поставки. Таким образом, если соотнести год к году, импорт увеличился уже в 2009 году в шесть раз и составил более 4 млн мобильных терминалов с 680 тысяч в 2008 году. При этом система не заработала в полную силу, поскольку мобильные операторы не имели возможности отключать мобильные терминалы, которые не были зарегистрированы в этой системе. Хотя в 2014 году эта система была упразднена, она показала свой позитивный экономический эффект. Внедрение такой практики для других товаров дало бы значительный эффект и привело бы к увеличению доли легального рынка.

Еще одной системной мерой хотелось бы назвать указание в налоговой накладной номера и даты таможенной декларации, по которой осуществлялось таможенное оформление товара. Также незатратной, но эффективной мерой стало бы введение обязательства указания наименования торговой марки в грузовой таможенной декларации.

Эта проблема волнует не только рынок бытовой техники и электроники. Если оценивать потери на этом рынке от «серого» импорта, то это 3-4 млрд грн, учитывая, что «серый» импорт у нас составляет порядка 30% рынка. В товарных категориях дорогих сегментов он достигает 60%.

Коллеги из Министерства финансов говорят, что они хотят сделать таможню сервисной через введение KPI по временным затратам на таможенное оформление, но только он не решает проблему. Да, повышение зарплат таможенникам избавит импортеров от бытовой коррупции, но только уменьшение фискальной функции таможни в сторону сервисной позволит решить проблему.

Со времен слияния таможенной системы с налоговым органом нет отслеживания движения товара по цепочке создания стоимости. Также мы видим деградацию, нет руководителя.

Возникает вопрос: кто будет этим заниматься? У таможенного направления до сих пор нет руководителя.

– Спасибо. Я думаю, что представитель Министерства финансов сегодня ответит нам на эти вопросы. Очень наглядная презентация. Я прошу подключиться Александра Лазарева. Ваше видение проблематики?

Александр Лазарев: Добрый день! Попробую сказать то, что еще не говорили другие. Когда впервые зашел разговор о концепции этой реформы, бизнес, конечно, воспринял ее крайне неоднозначно. Как только мы начали работать в рабочей группе при Министерстве финансов, то поняли, какой пласт проблем придется поднять. Когда внезапно вводилось «единое окно», мы сразу сказали Минфину, какие будут проблемы. Все так и получилось. Тотальный контроль в стране у нас компенсируется необязательностью его исполнения. Штампики ставятся «в спортивном порядке». А когда клиенты позиционируют себя как «белый» бизнес и идут оформляться через «единое окно», то быстро провести эту форму контроля уже невозможно. Мы начали говорить, что многие формы контроля нужно если не отменить, то перевести на систему анализа рисков. Но что такое система рисков, понимают только Минфин и ГФС.

Как я оцениваю то, что происходило у нас в последнее время с таможенной реформой? Мы потратили 15 часов только на обсуждение плана действий, и сделали вывод, что быстро это не будет. Может, это и хорошо. Прошло время быстрых побед и хочется радикальных структурных изменений. Положительным для бизнеса, из того, что предлагает Минфин, является введение таможенного постаудита. Также должен быть внедрен институт уполномоченных экономических операторов, что позволит «белому» бизнесу начать забывать, что такое таможня. Для добросовестного субъекта идеальная таможня – это незаметная таможня. Если ты уверен в своем пакете документов, тебя никто не остановит, ты просто едешь. Сейчас система анализа рисков срабатывает не всегда.

Мы даже не надеялись на такой конструктивный диалог с Минфином, когда говорили о принципе взаимной ответственности декларанта и сотрудника таможни. У нас сейчас сложилась такая ситуация, что таможенники принимают неправомерные решения, потому что нет никакого механизма привлечения их к ответственности, например, за незаконное завышение таможенной стоимости. Если таможня будет раз за разом принимать такие решения, и мы будем продолжать оформлять грузы не по заявленным документам, не по цене договора, а по средневзвешенной базе. Это, конечно, делает рядового таможенника «мощнее», чем вся Верховная Рада вместе взятая, потому что у нас именно она определяет уровень налогообложения, но никак не сотрудник таможни.

Позитивным в Концепции, предложенной Минфином, является также создание единого казначейского счета для оплаты таможенных процедур. Сейчас многие компании, которые работают не с одной таможней, вынуждены держать депозиты на счетах разных таможен. Если где-то у тебя закончились деньги, и ты не можешь оперативно их пополнить. Вопрос – в отвлеченных средствах и их администрировании. Одну таможню еще можно уговорить делать ежедневные сверки по списанию средств, а когда каждый день тебе приходится уговаривать четыре-пять таможен, то это становится проблемой.

Мы действительно обсуждали этот пласт проблем 15 часов. Что-то можно сделать быстро, что-то – нет. Реформа таможни невозможна без дальнейшей реформы контролирующих служб и либерализации нетарифных форм контроля. Понемногу мы отходим от советской парадигмы тотального контроля, когда все грузы должны быть под контролем государства. Нет, не должны. Если нужно, вводите ответственность импортера. Бизнес готов отвечать за свои поставки, за качество товара. Но ему не дают такой возможности.

Уже полгода существует такая нетарифная проблема, как получение заключения санитарно-гигиенической экспертизы, потому что физически ее выдает один человек в стране.

Если говорить о «сером» импорте, контрабанде, то я бы не связывал эту проблему с таможней, потому что когда есть свободный рынок, на котором ты можешь свободно продать товар, и ты уверен, что тебе за это ничего не будет, всегда найдется способ как-то нелегально переместить этот товар через границу протяженностью в тысячи километров. Такую контрабанду можно победить. Тут вопрос не столько в сумме свободного проезда, необлагаемого пошлиной, сколько в нетарифном регулировании, потому что груз можно заказать как экспресс-перевозчиком, у которого нет нетарифного регулирования, а тебе он может прийти грузовой отправкой. При грузовой отправке на физлицо действуют все те же ограничения, что и при отправке на юрлицо.

Поэтому в целом реформу, предложенную Министерством финансов, мы рассматриваем с осторожным оптимизмом, понимая, что она растянется во времени. Еще пять лет назад мы не могли себе представить настолько открытый диалог с представителями власти.

– Александр, вы оценивали убытки «белых» импортеров – участников Европейской Бизнес Ассоциации, и какие отрасли сейчас страдают больше всего?

Александр Лазарев: Больше всего жалуются продавцы бытовой техники и электроники. Мы такими подсчетами не занимались, но если продавец – СПД, то с уверенностью в 99% можно утверждать, что это либо «серый», либо «черный» импорт.

– Спасибо. Софья, хотели бы добавить?

Софья Арасланова: Это проблема и для других рынков: шины, запчасти, обувь и т. д. Мы не одиноки.

– Спасибо. Я прошу к слову Илью Несходовского. Как многоступенчатые ставки налога на добавленную стоимость могут противодействовать нелегальному импорту?

Илья Несходовский: По-перше, я хочу акцентувати увагу на певній філософії, яка закладена у реформі Мінфіну. Завдання, яке завжди ставилося перед митницею, – зібрати якомога більше платежів. Відповідно, реформі підлягали ті заходи, які б сприяли збільшенню цих платежів. Головне – це план. На все інше закривалися очі.

Зараз Міністерство фінансів на перше місце ставить митника, який повинен бути забезпечений усіма необхідними ресурсами для виконання своїх функцій: гідна заробітна плата, автоматизоване робоче місце та методологія, яка дозволяла б митнику здійснювати належним чином усі процедури. А головна вимога до митника – зробити так, аби бізнес почувався комфортно.

Бізнес висуває питання: як і скільки? Наскільки усе зручно, які потрібні ліцензії та дозволи, і скільки треба заплатити офіційних і неофіційних платежів для того, щоб перетнути кордон?

Відправна точка – скільки я маю заплатити офіційно митних платежів? Наприклад, 20% ПДВ плюс митний платіж – це максимальна вартість, яку я маю заплатити. Якщо ми вже говоримо про нелегальні схеми, то це означає, що митник має запропонувати вартість розмитнення товарів менше. Тобто сума, яку він повинен заплатити до бюджету, плюс відповідна винагорода митнику має бути менше, ніж загальна сума платежів під час офіційного розмитнення.

Вже пролунала теза про радикальні кроки, які треба зробити для подолання корупції на митниці. У нас є розробка 2014 року. Певні ризики, які були, на сьогодні вже мінімізовані. Це система електронного адміністрування ПДВ, система відслідковування податкових накладних, реєстрація з кодами УКТ ЗЕД. Завдяки цьому багато тих схем, які могли б існувати, перекриваються.

Треба зробити крок назустріч бізнесу. Країна знаходиться у важкому фінансовому становищі, хоча є незначне економічне зростання. Усе ж таки доходи до бюджету мають залишитися хоча б на тому самому рівні, як є. Наша пропозиція – концепція «ПДВ 10-20». Суть її проста. Усі розрахунки між платниками ПДВ мають складати 10%. Тобто коли ви перепродаєте цей товар в ланцюжку, ви сплачуєте і нараховуєте ПДВ за ставкою 10%. І тільки тоді, коли реалізація товару відбувається вже не платнику ПДВ (у більшості випадків це кінцевий споживач), тоді нараховується і сплачується повна ставка 20%.

Як змінюються взаємовідносини? Виробник, коли закуповує обладнання та сировину, він платить 10%. Закупати офіційно мені вигідно. І коли я продаю, я також сплачую лише 10%, поки відповідна кінцева продукція не доходить до кінцевого споживача. І вже на останньому етапі ми нараховуємо 20%. Певна річ, що це потребує змін в ідеології. Але система електронного декларування ПДВ дозволяє чітко ідентифікувати, продаєте ви платнику ПДВ чи неплатнику. Це буде здійснюватися а автоматичному режимі. Разом з тим ми суттєво зменшуємо тиск на бізнес, який виробляє. Тут збільшаться і оборотні кошти. І доходи до бюджету залишаються на тому самому рівні.

Система електронного декларування ПДВ дозволить чітко виявляти накопичення товарних ресурсів. Якщо компанія накопичує товарні ресурси, до неї можуть прийти і спитати: «А де товар, який ти отримав?».

Імпортер ввозить товар і платить офіційно 10%, тобто сума платежів розмитнення товару суттєво зменшується. Тоді виникає питання для бізнесу: «Я чи готові ви ризикувати, коли вам здійснюють донарахування?». Ми говоримо зараз тільки про фінансову складову перетину кордону. Отже, 10% – на розмитнення товару, продаж на компанію-опт, яка потім продає в роздріб, і вже в розріб сплачується повна ціна.

Хочу зазначити, що для споживача ціна не збільшиться. Він і зараз платить 20% ПДВ. Але незважаючи на це, навантаження на імпортерів, у тому числі й виробників, суттєво зменшується.

Експортери будуть сплачувати менше ПДВ під час купівлі сировини і обладнання, а відповідно менше заявляти до відшкодування. Так, в цьому у нас величезний прогрес. Заявки до відшкодування на даний момент виконуються в автоматичному режимі. Але хотілося б, щоб ці кошти взагалі не вимивалися.

Далі. Одна з найбільших проблем на сьогодні така: якщо ви захочете інвестувати і купити обладнання, яке в Україні не виробляється, ви часто стикаєтеся з тим, що вам необхідно заплатити за розмитнення відповідного обладнання 20% ПДВ мита і митних платежів. Ми ж пропонуємо фактично в частині ПДВ удвічі зменшити необхідність інвестицій, які потрібні, щоб цю систему запустити.

Отже, які у нас переваги в цьому? Потреба в оборотних коштах для сплати ПДВ суттєво зменшується, тобто виробники платять менше. Коли в торговельних організаціях відбувається реалізація, і їм заплатили за товар, тоді у них з’являються кошти, щоб заплатити ПДВ. Це також підвищує конкурентність.

Зменшуються заявки до відшкодування ПДВ, тобто це сприяє нашому експорту. Зменшуються інвестиції відповідно до заявки – сума, яку треба передбачити, що сприяє інвестуванню в нашу країну. Також зазначу суттєве зменшення корупційних схем на митниці, оскільки якщо сума розмитнення стає суттєво менше, тоді виникає питання: ризикувати за пару відсотків чи ні? Дякую за увагу.

– Спасибо. Юрий, вы выслушали сейчас предложения и опасения экспертов по поводу реформы. Что, по вашему мнению, будет сделано в этом году? Насколько это улучшит взаимоотношения бизнеса и таможни? Как будет снижаться доля контрабанды?

Юрий Драганчук: Перш за все я хочу подякувати колегам за високу оцінку відкритості роботи Міністерства фінансів. Якщо поділити цей рік на дві частини, коли міністром фінансів є Олександр Данилюк, то можу сказати, що минулий рік ми витратили на те, щоб провести точкові реформи, які дадуть швидкий результат: впровадження першого етапу «єдиного вікна», запровадили автоматичний розподіл декларацій, подали до Верховної Ради законопроект стосовно економічних операторів. Звичайно, це все працює не так ідеально, як би всім хотілося.

Після Нового року ми зрозуміли, що тільки точковими діями кардинально ситуацію не змінити, тому вирішили підійти  до питання комплексно. Запросили всіх, працювали досить тривалий час, у березні була розроблена Концепція, затверджена урядом. Так з’явився проект плану дій. Це дійсно комплексний документ, який передбачає і підвищення зарплат, посилення контролю за незаконним переміщенням товарів через кордон, інституційну спроможність, посилення підрозділу боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями.

Що робити для того, щоб припинити незаконне переміщення товарів в Україну? В цьому році насамперед треба підвищити зарплати митникам, встановити ключові показники ефективності, дати можливість митникам навчатися та професійно рости і, відповідно, надавати бонуси за це.

Як тільки буде впроваджена ця система, у нас з’явиться повне моральне право для посилення контролю за митниками. Покарання за правопорушення буде невідворотним.

Працюватимуть підрозділи внутрішнього аудиту. Вони будуть прямим чином підпорядковуватися керівнику митниці.

Все звучить просто, але насправді все дуже складно. План передбачає 19 напрямів, які мають дуже розгалужену структуру. Митника треба забезпечити IT-технічними рішеннями, він повинен мати свої сканер, ваги тощо.

Має бути суттєво посилена робота з профільними ризиками. Вони повинні бути адекватними і повинні спрацьовувати, з одного боку – захищати нас від контрабанди, а з іншого – не допускати такого, аби бізнес скаржився, що йому кожен контейнер перевіряють. Попереду велика робота. Ми до неї готові, раді підтримці.

До кінця липня план має бути затверджений постановою Кабміну. Зараз після 15 годин дискусії з представниками бізнесу, експертами та ДФС у нас залишилось «просте» завдання це все написати. Це тиждень. Далі цей комплексний документ у правильній формі з’явиться на сайті Мінфіну. Далі тиждень виділяємо на коментарі та обговорення його. Потім ми плануємо відкрито показати  документ нашим міжнародним партнерам. Після цього будемо пропонувати затвердити його у Кабінеті міністрів.

– Юрію, ви збираєтеся спочатку підвищити зарплати, а потім дивитися за результативністю роботи митниці. Що заважає вам зараз зруйнувати цю корупційну вертикаль? Вам же відомо, що існують регіональні «князьки», з якими нічого не можна зробити.

Юрий Драганчук: Насправді не так легко когось звільнити. Наприклад, ви – начальник ДФС. Щоб звільнити начальника регіонального поста, ви повинні попросити про це начальника регіональної митниці, який збере дисциплінарну комісію. А далі – як вона вирішить. Закон «Про державну службу» таким чином побудований, що є некерованість системи. Я, сидячи в Києві, не можу впливати на начальника митного поста. Саме для цього розроблена нова структура, яка передбачає злиття усіх митниць в одну міжрегіональну, і побудова системи відповідного контролю. Нова структура матиме свого начальника, який буде відповідати перед усією Україною за імплементацію цього плану. Його обиратимуть за результатами прозорого конкурсу. Така людина буде мати всі повноваження звільняти і призначати співробітників і буде нести за це відповідальність.

– Дякую, Юрію! Олександре, чого ще чекати у цьому році від реформи нашому бізнесу?

Александр Москаленко: На сьогодні ми маємо підтримку групи народних депутатів, які почали вносити у законопроекти ті речі, які ми обговорювали на наших заходах. Вони мають впроваджуватися якомога швидше. Пропозиції не будуть втрачені, ми їх узагальнимо. Для нас план – це мета, але ми працюємо, паралельно вдосконалюючи ті норми, які є.

Минулого тижня ми внесли у Міністерство юстиції наказ Мінфіну про скасування довідки про декларування валютних цінностей. Найближчим часом, я гадаю, наказ буде зареєстрований, і цю довідку скасують як рудимент.

Ми також внесли зараз у Кабмін проект закону про внесення змін до декрету взагалі про скасування декларування валютних цінностей за межами України.

Усі ці кроки на перший погляд непомітні, але їх багато, і направлені вони на вдосконалення тих процесів, які на сьогодні є.

Ми продовжимо працювати над «єдиним вікном». У нас є робоча підгрупа з оптимізації митних формальностей. 11 пунктів, які стосуються «єдиного вікна», є у фокусі уваги Міністерства фінансів.

Будемо працювати над тим, аби вводилася система аналізу ризиків. Ключова позиція – це перегляд товарів, які підлягають різним видам контролю.

У тих пунктах пропуску, які обладнані автоматизованою системою радіологічного контролю, митниця перестала вимагати печатки від бізнесу. (1:35:00 – 1:35:30 – не чутно)

Зараз Держпродспоживслужба зробила постанову, і ми будемо її рухати. Вони визначили 9,5 тис. кодів товарів, які не потребують санітарно-гігієнічних висновків. Це також має спростити роботу бізнесу.

Отже, процес триває. Рутинної роботи багато. Нічого не буде загублено. Процеси рухаються у різних напрямках.

– Большое спасибо. Действительно, очень важные вещи. Прошу подключаться экспертов. Олег Гетьман.

Олег Гетьман: Здравствуйте! Гетьман Олег, координатор налоговой группы РПР. Как я понял из дискуссии, есть консенсус практически по всем направлениям между экспертами, бизнесом, Министерством финансов. Обсудили все, уточнять нечего.

(1:37:00 – 1:37:30 – вопрос не слышен)

Юрий Драганчук: Якщо ми говоримо про реформу митниці, то Концепція стосується реформи ДФС в цілому. Ми говорили про митний блок, і такі ж дискусії у нас будуть стосовно податкового блоку. Спрощення ми будемо обговорювати в ключі податкового блоку. Воно, звичайно, зачіпає митницю, але без представників податкового блоку це буде недоцільно. До обговорення ми готові, це питання тільки часу.

Александр Москаленко: Також ми чудово розуміємо, що якщо буде знижена ставка ввезення, це, з одного боку, створить умови, коли не буде сенсу ввозити товари незаконним шляхом. Доречно казати так, хоча в народі це називається контрабандою, але юридично контрабанда – це зброя та наркотики.

З іншого боку, нам доведеться повністю змінити всю систему адміністрування ПДВ на всій території України.

За ситуації, коли ПДВ при ввезенні буде 10%, ми отримаємо за надходженнями касовий розрив, це мінус 120 млрд грн відразу. Якщо вони будуть добрані пізніше за усіма цими процедурами, то нібито нічого страшного немає. Але якщо ми половину втратимо, це буде вже серйозно.

– З тих пропозицій, які я почув, я зрозумів, що в подальшому це призведе до зменшення вартості для кінцевого споживача на декілька відсотків.

Софья Арасланова: Мы обсуждаем технические детали исполнения изменений на местах. Вопросы подняты важные, болезненные, необходимые. Но, с моей точки зрения, системные изменения можно произвести тогда, когда таможня вернется в систему. На сегодняшний день это отдельные элементы системы. Как относится Министерство финансов и коллеги к тому, чтобы воссоздать институционально таможенное дело в Украине и выделить в отдельный исполнительный орган с подчинением Минфину?

Юрий Драганчук: Колеги, на даному етапі ми відносимося до цього негативно. У нас є зобов’язання в рамках МВФ. Митний блок повинен бути в рамках ДФС. Зараз ми вибудовуємо митну і податкову вертикалі в рамках однієї ДФС. Я не бачу великої різниці в тому, що митниця буде в складі ДФС чи окремо. Можливо, пізніше можна буде вести таку дискусію.

Александр Москаленко: Якщо зараз створювати головний центральний орган, його керівник матиме ті ж проблеми, що й керівник ДФС. Він не зможе згідно з чинним законодавством жодним чином впливати на конкретного митника. До того ж у цього органу має бути одна юридична особа для забезпечення управлінської вертикалі.

Треба говорити про виведення митників зі складу державних службовців і укладання з ними трудових договорів із зазначенням умов, які мають бути досягнуті. Тоді ці люди будуть звільнятися, притягатися до відповідальності, мотивуватися, виходячи не з норм про держслужбу, а з норм, передбачених законом і контрактом. У нас вже є контрактна Національна гвардія, прикордонна служба.

Тут виникає великий комплекс питань, і створення окремого органу не вирішить глибинних проблем.

Софья Арасланова: Но раньше до 2014 года это функционировало и позволяло таможне развиваться и становиться электронной уже в 2008-м.

Александр Москаленко: Питання в тому, що закон «Про державну службу» набув чинності з 1 травня 2016 року. З цього моменту включилися норми, які суттєво захищають державного службовця. Керівник митниці тепер не може нікого звільнити без рішення дисциплінарної комісії. Зараз виходить так, що без створення однієї юридичної особи ми все одно не можемо швидко забезпечити керованість.

Голос из зала: Доброго дня! Я не розумію, чому інші органи влади територіально мають можливість керувати своїми підрозділами на місцях, а митниця – ні? У нас митниця – окремий орган державної влади? Навіщо створювати посаду одного начальника митниці й давати йому можливість керувати 10 тисячами своїх інспекторів?

– Просто десятки років створювалася структура, на яку не може тепер вплинути навіть Кабмін.

Голос из зала: Як це не може вплинути? Є закон, Митний кодекс… Але я хочу запитати. Що кажуть про Концепцію, яку ви презентуєте і вже розбили на 19 напрямків, міжнародні експерти, Податкова і Митна академії? Хочу нагадати, що ще одна з функцій митниці – це боротьба з контрабандою. Дякую.

Юрий Драганчук: Щодо контрабанди ми вже говорили. Міжнародні партнери позитивно оцінюють Концепцію. Тут не може бути бюрократії, десяти погоджень тощо. Працює все трохи інакше. Були зустрічі міністра фінансів з місією МВФ. Концепція презентувалася на різних зустрічах, і ми отримали схвальні відгуки від усіх. Усі міжнародні партнери зацікавлені в тому, щоб побачити детальний план. Мені важко сказати, що може не сподобатися в Концепції, якщо вона базується на кращих світових практиках. Ми плануємо доробити його, вивісити на сайті та потім відправити на аналіз нашим партнерам. Ми ведемо діалог публічно, відкрито, і лише після погодження будемо приймати цей план.

(1:49:31 – 1:49:48 – вопрос не слышен)

Юрий Драганчук: Звичайно, є розуміння у депутатському корпусі. Депутати регулярно ходять на наші зустрічі, висловлюють свої думки, які враховуються у Концепції.

–  Резюмируя, скажу, что реформа, которую проводит сейчас Министерство финансов, очень всеобъемлющая и не закончится ни в этом, ни в следующем году, поскольку затрагивает очень много слоев. Круговая порука породила системную коррупционную вертикаль и безнаказанность. Соответственно, этот вопрос решить радикально и быстро невозможно. Министерство финансов и большая группа экспертов сейчас этой проблемой и занимаются. Хочется пожелать им удачи и утверждения плана действий в Кабмине и Верховной Раде. Большое спасибо!

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в Viber, Twitter и Facebook.