В программе круглого стола:

·  Когда и как Верховная Рада упростит фиксализацию расчетных операций.
·  Как он-лайн РРО помогут предпринимателям вести учет.
·  Способен ли он-лайн РРО демонополизировать рынок производителей кассовых аппаратов.
·  Два видения технической реализации он-лайн РРО: какой более эффективный и надежный?
·  Как законопроект «4117» может упростить работу бизнеса –  минимум администрирования от ГФС, максимум комфорта в обслуживании.
·  Актуальность принятия закона «4117» – почему он должен быть принят как можно быстрее?

В круглом столе участвуют: 

· Татьяна Острикова, народный депутат Верховной Рады;

· Виталий Наконечный, помощник первого заместителя главы Комитета налоговой и таможенной политики Верховной рады Андрея Журжия;

· Игорь Палиенко, помощник народного депутата Верховной Рады Олега Крышина;

· Андрей Панасюк, эксперт по вопросам налоговой политики;

· Илья Несходовский, директор Института социально-экономических трансформаций, эксперт РПР;

· Софья Арасланова, генеральный директор ассоциации "Украинские импортеры бытовой техники";

· Алексей Колесников, юрисконсульт ассоциации «Украинские импортеры бытовой техники»;

Стенограмма круглого стола «Цифровые РРО – смартфоны и планшеты для фискализации расчетных операций»

Модератор круглого стола – управляющий партнер «Финансового клуба» Руслан Черный:

– Добрый день! Сегодня тема нашего круглого стола – «Цифровые регистраторы расчетных операций – смартфоны и планшеты для фискализации расчетных операций». Мы сделаем акцент на цифровых РРО. Украина должна подключаться к мировым тенденциям, и расчеты при помощи новых технологий должны стать реальностью. Мы будем говорить о том, как можно демонополизировать отрасль, обсудим различные виды внедрения цифровых РРО.

Сегодня приглашены: Виталий Наконечный, помощник первого заместителя главы комитета по налоговой и таможенной политике Верховной Рады Украины; Андрей Панасюк, эксперт по вопросам налоговой политики; Илья Несходовский, директор Института социально-экономических трансформаций, эксперт РПР; Алексей Колесников, юрисконсульт ассоциации «Украинские импортеры бытовой техники»; Игорь Палиенко, помощник народного депутата Верховной Рады Олега Крышина; София Арасланова, предствавитель коалиции «За детенизацию экономики»; Татьяна Острикова, народный депутат Верховной Рады.

Первое слово я хочу дать Виталию Наконечному. Законопроект о цифровых РРО с ноября лежит в Верховной Раде. Он прошел первое чтение. Когда он будет принят?

Виталий Наконечный: Ми бачимо, що з 19 квітня ніяких дискусій щодо законопроекту не відбувається. Фактично у 2017 році була проведена лише одна робоча група. Я гадаю, що депутати правлячої коаліції не мають бажання щось змінювати кардинально, і не тільки в сфері РРО. Законопроект № 4117, співавтором якого є народний депутат Журжій, лобіює певні інтереси, але нічого кардинально не змінює. Ухвалювати його в цілому в другому читанні неможливо.

Голова комітету Ніна Южаніна особисто розробляє законопроект, який в липні буде готовий. Він буде комплексно вирішувати проблеми.

– Віталій, дякую. Ми ще повернемося до цього питання. Я хочу звернутися до Іллі Несходовського. Що саме пропонується у цьому законопроекті?

Илья Несходовский: Дякую. Дуже дивно. Я не погоджуся з тим, що цей законопроект  нічого не вирішує. Він заклав основи тих змін, які потім можна використати для запровадження нових підходів у фіскалізації розрахункових операцій. З 8 травня коло осіб, які повинні використовувати РРО під час продажу товарів, розширюється. Зокрема це стосується торгівлі складною побутовою технікою. Це інтернет-магазини і магазини, оформлені на фізосіб-підприємців , які використовують спрощену систему оподаткування.

Тому цей закон є вкрай необхідним, щоб запропонувати малому бізнесу альтернативу: як виконати вимоги законопроекту і не витрачати великі гроші.

Що ми бачимо у цьому законопроекті? Негативні моменти: висока вартість традиційних РРО і поточних витрат; штрафні санкції за порушення норм обігу готівки і втрату якісних характеристик чеків; складності застосування РРО під час відключення електроенергії; відсутність стимулів для добровільного застосування РРО і видачі фіскального чека споживачу.

Для деяких видів торгівлі зараз не пропонується жодного рішення. Щодо друкування чека триває дискусія. Під час інтернет-торгівлі фіскалізація здійснюється в електронному вигляді. Споживач отримує електронний чек у вигляді, наприклад, СМС, або на електронну пошту. Це є підтвердженням того, що він здійснив цю покупку.

Далі. Наші дослідження показали, що технології на сьогодні  застаріли.

Законопроект № 4117 пропонує просто альтернативу. Усі рітейли, магазини як застосовували традиційне РРО, так і будуть це робити. Це альтернатива для тих, хто не може. Якщо це погана система, то ніхто її застосовувати не буде, а використовуватиме традиційну форму. У чому проблема?

Як працює РККС – разподілена комп’ютерно-касова система? Фіскальний блок знаходиться не в самому апараті, а на окремому сервері. Завдання того, хто здійснює продаж, – надіслати туди інформацію і отримати підтвердження, що вона зафіксована на фіскальному сервері. Це дозволяє фіскалізувати інформацію за допомогою фактично будь-якого пристрою, який має вихід в Інтернет. Не буде ухиляння від сплати податків, приховування виручки тощо. Ми не створюємо нових ризиків. Вони залишаються такими ж, як і для традиційного РРО. Це дешевизна, електронні чеки, простота оновлення програмного забезпечення, відсутність додаткових витрат на різноманітні сервісні центри, можливість інтеграції з іншими системами.

Ви бачите схему. Є споживач, який через суб’єкти господарювання здійснює реалізацію, яка фіксується на відповідному сервері Мінфіну, і дані передаються до ДФС.

Які далі перспективи? Це і використання електронної акцизної марки, і оновлення єдиного класифікатора послуг та продукції, посерійний облік товарів та продукції, тобто електронна база данних, які дають можливість контролювати також і зловживання, які є на ринку роздрібного продажу.

Світ переходить на нові технології. Те, що зараз пропонується, – це калькулятори, а є можливість використовувати сучасні технології.

– Які ключові моменти можуть спростити життя простим підприємцям?

Илья Несходовский: Використання будь-якого пристрою для  здійснення фіскалізації у роздрібній торгівлі. Також це дешевизна, зручність, простота.

– Дякую. Ігор Палієнко, прошу приєднатися до дискусії. Наскільки мені відомо, у вашого депутата є інша позиція щодо цифрових РРО.

Игор Палиенко: Олег Крышин был инициатором создания группы депутатов для разработки и регистрации данного законопроекта. Главная идея такова: не делать революции в сфере использования кассовых аппаратов, а добавить еще один. Как уже сказал Илья, мы даем предпринимателям выбор, какой кассовый аппарат им использовать.

Мы не делаем цифровые РРО, а распределяем функции кассового аппарата между гаджетами и сервером, который непосредственно будет фискализировать.

Наша позиция – поскорее принять этот законопроект. Я думаю, что в скором времени это произойдет.

Да, ко второму чтению было 180 правок от восьми авторов. Каждый из них хочет улучшить работу РККС, но эти правки немного расходятся в реализации. Когда на рабочей группе были приглашены соавторы, каждый оставил свою идею, и произошло некоторое расхождение. Были приглашены специалисты из Нацбанка, производители существующих кассовых аппаратов и специалисты по сервисному обслуживанию. Каждый высказал свое мнение, но депутаты не пришли к общему знаменателю. Теперь их рассудит зал и количество голосов за каждую конкретную правку.

– Татьяна, просим вас присоединиться. По вашему мнению, что сейчас тормозит принятие закона о цифровых РРО?

Татьяна Острикова: Доброго дня! На мою думку, робоча група, про яку ви вже говорили, показала, що є кілька блоків питань, на які немає однозначних відповідей. Судячи з тих експертних висновків, які надійшли мені та іншим депутатам, є як прихильники законопроекту, так і ті, хто каже, що це зруйнує систему фіскального обліку. Наприклад, Всеукраїнська наукова громадська організація «Експерти України» у кожному блоці виділяє декілька проблемних питань. Вони говорять про те, що немає комплексної системи захисту інформації. Нацбанк каже, що треба використовувати його технологію – НСМЕП.

– Ми проводили круглий стіл з цього приводу. Нацбанк насправді не наполягає на тому, щоб використовувалася технологія НСМЕП, а він готовий передати ці технології як апаратне рішення комусь, хто буде цим займатися.

Татьяна Острикова: Абсолютно вірно. Але яким чином відбувається передача еквайрингу від Нацбанку до ДФС? Колишньому міністру фінансів Яресько ми говорили у 2015 році, що не можемо зараз підтримати тотальну фіскалізацію, поки вона не усуне прокладку еквайрингу. Вона обіцяла нам це зробити. І на робочій групі я запитувала, на якій стадії знаходиться передача еквайрингу. На нульовій.

Наступне питання було: хто є розробником НСМЕП, кому належать майнові права, і яким чином Нацбанк передаватиме цю технологію, скажімо, фіскальній службі? Відповідь була дуже дивна: власник патенту – приватна особа, тому Нацбанку на сьогодні нема що передавати. І друге питання: якщо це була така гарна платіжна система, то чому Нацбанк від неї відмовився і перейшов на «Простір». Відповіді я не отримала.

Деякі прибічники цього закону пропонують, щоб програмне забезпечення було державним, деякі кажуть, що воно може бути від приватних розробників. Єдності тут немає. Це перший болючий блок питань.

Другий – це захист інформації. Державна служба спецзв’язку, криптографічний захист інформації чи якийсь інший спосіб.

Третій блок питань: електронний підпис чи електронно-цифровий?

На такі технічні питання ми в ході робочої групи відповіді не отримали. Це означає, що хтось про щось з кимось домовиться, щось пролобіює, і в залі більшістю голосів протягнуть якусь позицію, яка буде зовсім непублічною, незрозумілою і непрозорою.

Я гадаю, що комітет до кінця не опрацював ці речі. Чому так сталося? Цей закон є рамочним. Він, власне, запроваджує можливість використовувати РККС, але він жодним чином не дає стимулів тим, хто сьогодні використовує РРО, на неї перейти. Тому власне голова комітету податкової та митної політики Ніна Южаніна опрацьовує з секретаріатом варіанти окремого законопроекту, який буде містити певні стимули застосування РККС. Можливо, це будуть окремі розділи про РРО, які стосуватимуться обліку, збереження контрольно-касових стрічок, штрафних санкцій тощо з певними пом’якшеннями для тих, хто почне використовувати РРО у вигляді цієї розподільчої комп’ютерної системи.

– На минулих круглих столах вже наводився приклад, коли у Польщі до підприємця приходять податківці й запитують: «Що ми можемо для тебе зробити, щоб ти взяв на роботу ще кількох робітників і платив за них податки?». Навіщо зараз підприємців притісняти, якщо можна просто надати їм можливість використовувати цифрове РРО, а потім вже займатися стимуляцією?

Татьяна Острикова: Перш за все ми повинні визначитися, якою буде технологія передачі даних, і зрозуміти, чи є технічні можливості ДФС для цієї технології. В бюджеті виділити гроші, придбати необхідне серверне обладнання і, можливо, замовити програмне забезпечення.

Якщо я, як підприємець, хочу використовувати планшетне РРО, я повинна скачати собі програмку із сайту ДФС. І більше ні за що не відповідати, крім передачі інформації про кожну операцію на сервер. Усе решта має бути відповідальністю держави в особі податкової. Але усього цього у проекті № 4117 немає. Тому податкова повинна людям пояснювати, які товари підпадають під вимоги законопроекту, проводити безкоштовні семінари, а не бігти відразу на перевірки. Пані Наталя Рубан, директор департаменту аудиту ДФС, мене запевнила, що податкова одразу не побіжить на перевірки. Так було, коли запровадили вимогу до обмінників валюти щодо обов’язковості касових апаратів. Близько десяти місяців вони не ходили на перевірки, а виключно займалися роз’яснювальною роботою.

– Дякую.

Игорь Палиенко: Что касается заверений Натальи Рубан о том, что не будет проверок. На сегодняшний день закон не дает права на отсрочку проверки и приобретения кассового аппарата.

Я хочу повторить: мы не стремимся к революции в использовании кассовых аппаратов. Сегодня существует реестр действующих РРО. Около 50 кассовых аппаратов можно использовать на территории Украины. Разработаны технические требования, которым должны соответствовать кассовые аппараты. Не каждый китайский гаджет может продаваться предпринимателям. Любой импортер может завезти сюда кассовый аппарат, доказать его соответствие техническим требованиям, зарегистрировать и реализовывать.

Также в реестр РККС мы вводим просто новый вид кассовых аппаратов, который будет соответствовать техническим требованиям.

Что должно побудить предпринимателя использовать именно эту систему? Во-первых, ее стоимость. Чтобы зарегистрировать кассовый аппарат, нужно потратить примерно три-четыре дня, пообщаться два раза с налоговой для его регистрации, приобрести марки на его опломбирование. Сейчас же мы предлагаем в виртуальном режиме зарегистрировать его и начать использовать. Это разве не стимул? Отчетность также будет автоматической. Электронные чеки не нужно хранить, как бумажные, три года в распечатанном виде. Они могут быть распечатаны по приходу проверки.

– В любом случае они находятся на сервере, и их всегда можно распечатать.

Игорь Палиенко: Совершенно верно.

Какая все-таки технология должна быть? «Укрспецсвязь» уже два раза показала свою несостоятельность ввиду регистрации закона о е-декларировании. Если кто-то предложит программу, которую можно использовать для промышленной эксплуатации, и она будет защищена… Сейчас изменение налогового законодательства или улучшение данной программы грозит походом в эту «Укрспецсвязь» и регистрацией.

В Нацбанке технология зарегистрирована. На сегодня 250 тыс. аппаратов работают по ней. Если мы выводим сейчас РККС в отдельную технологию, то завтра эти 250 тысяч аппаратов могут остановиться.

(Вопрос не слышен)

– Технологии идут вперед. НСМЭП Нацбанка не состыковывалась с МПС. Карточкой НСМЭП нельзя рассчитаться в Европе, Азии и т. д. Нацбанк усовершенствовал модель, которая позволит держателям карточек «Простір» использовать их на территории любой страны. За 15 лет существования НСМЭП в Нацбанке были разработаны уникальные технологии, которые где-то еще можно потом использовать. Поэтому Нацбанк готов их кому-нибудь отдать.

Татьяна Острикова: Национальный банк не может отдать, потому что он не является ни разработчиком, ни собственником этой системы. Патент зарегистрирован на гражданина Серикова И. Г.

– Я не знаю, о каком патенте вы говорите. НСМЭП является ассоциацией. В нее входят банки, которые пользовались карточками, плюс Нацбанк. В Нацбанке физически находится все оборудование, у него наибольшая доля, и он от имени всей ассоциации готов вести переговоры.

На самом деле на сегодняшний день ничего не мешает предпринимателям собраться и создать саморегулируемую организацию – ассоциацию…

Андрей Панасюк: На рабочей группе и в Нацбанке действительно говорилось, что авторские права у них не оформлены, но де-юре они принадлежат Нацбанку.

Татьяна Острикова: Он сказал, что этот разработчик является сотрудником Нацбанка. Мы потом с ними связались, чтобы выяснить, был ли с этим сотрудником заключен договор на разработку. Оказалось, нет. В соответствии с действующими нормами Гражданского кодекса, собственником патента, который разработан в порядке выполнения трудовой функции, является он сам. Поэтому сейчас у него забрать этот патент невозможно. Соответственно, передать Нацбанку нечего.

– Вы хотите сказать, что если мы обратимся к этому Серикову, он не отдаст нам патент?

Татьяна Острикова: Почему государство должно бегать за бывшим или нынешним сотрудником Нацбанка и просить у него что-то? Неужели мы не можем разработать такую технологию передачи данных, которая не будет зависеть ни от Нацбанка, ни от отдельных физлиц, ни от «Укрспецсвязи», которая себя полностью дискредитировала?

Андрей Панасюк: Я уверен, что авторские права – это действительно важнейший момент. Государство не может отдать ключевые технологии в руки частных лиц. С другой стороны, все авторские права по умолчанию принадлежат физлицам. 15 лет эта система находилась в частных руках? Стоит проверить, а может, сегодняшняя система электронных платежей, которая используется в Нацбанке, тоже находится на каком-нибудь офшоре? Это надо выяснить.

– Андрей, по вашему мнению, способен ли … РРО демонополизировать рынок кассовых аппаратов?

Андрей Панасюк: Демонополизация должна заключаться не в борьбе различных технологий за выживание, когда побеждает сильнейшая. Должно быть разнообразие технологий.

Как добиться разнообразия технологий? При помощи доступности и администрирования. Государство должно само решать, верить ли ему каким-то технологиям или не верить. Хороший способ демонополизации доступа к технологиям – это саморегулируемые организации.

Борьба между различными технологиями котрпродуктивна.

– Какой из двух видов вы считаете наиболее быстрым и удобным?

Андрей Панасюк: В первоначальной версии законопроекта № 4117 при авторстве Олега Крышина используется ныне действующая технология Нацбанка новым способом. Как уже говорилось, это не революция в технологиях. Используется действующая неким новым способом.

Что будет более надежно? Вопрос дискуссионный. Определить победителя можно только технико-экономическим анализом.

Нынешняя технология не потребует дополнительных инвестиций в содержание и развитие действующей инфраструктуры. Себестоимость обслуживания НСМЭП на сегодняшний день – это зарплата одного-двух сотрудников, электричество и пару метров площади.

– Спасибо. Виталий?

Виталий Наконечный: Навіщо ми взагалі приймаємо законопроект № 4117? Виходить, що у нас основна проблема – тіньова економіка, більше 50%. Чому? Більша частина людей не використовують РРО, бо це дорого, неефективно, є великі адміністративні перешкоди.

– Просто деякі не хочуть платити податки.

Виталий Наконечный: Так. Це одне. А друге – держава взагалі цей процес не контролює. Законопроект № 4117 просто додає нову опцію, можливість застосовувати смартфон чи планшет з якоюсь функцією, але це не дозволить рухатися далі. Потрібно прибирати проблеми. Щоб увійти в ринок, треба отримати дозвіл ДФС, і тебе внесуть до реєстру. Платнику податків потрібен дозвіл на підключення. Бюрократія забирає приблизно місяць. Треба виключати адміністративні бар’єри, передбачені чинним законодавством. До витрат на утримання одного класичного касового апарату входить оплата послуг сервісного центру, еквайра, а також вартості витратних матеріалів.

Щодо штрафів. Одна гривня за певне порушення. Платники податків запитують: «Навіщо нам взагалі встановлювати РРО? «Спіймайте» нас хоч раз, ми заплатимо одну гривню штрафу, а потім встановимо РРО». Таких багато. Ми подали ці правки.

– Олексію?

Алексей Колесников: Доброго дня! Ми, як представники легального великого бізнесу, у зв’язку із законодавчими новаціями останнім часом спілкуємося з малим та середнім бізнесом і можемо сформулювати вимоги до даного законопроекту.

Актуальність ухвалення цього документа підвищилася через те, що з’явилася вимога торгівлі складною побутовою технікою виключно з фіскальним чеком. Бізнес розуміє, що ринок вживаних касових апаратів не може перекрити усіх потреб малого та середнього бізнесу. І така новація, як смартфон, в якості кассового апарату є життєво важливою. Окремо підкреслю необхідність якнайскорішого ухвалення цього законопроекту в залі.

Що бізнес очікує в результаті ухвалення цього законопроекту? Перше – це доступність рішення. Основною метою є зниження вартості входу у бізнес і використання касового апарату. Мова йде і про вартість самого касового апарату, і його обслуговування.

Обов’язковість використання касових апаратів у торгівлі складною побутовою технікою значно підвищує поріг входження у бізнес.

Має бути простота рішення. Відповідальність суб’єкта підприємницької діяльності повинна обмежуватися тим, що він скачав програму і сумлінно проводить усі операції.

Саме та редакція законопроекту, яка буде підтримувати найбільш простий підхід, матиме підтримку бізнесу. Пан Андрій Журжій пропонував чимало спрощень в адмініструванні.

Серед поданих до Верховної Ради правок є досить дивні, які, навпаки, ускладнюють адміністрування. Наприклад, запровадження електронних печаток і адміністраторів таких печаток, які повинні мати ліцензію. Тут є ризики корупційного характеру. Такі правки не повинні мати жодних перспектив.

Очікується демонополізація ринку. Деякі організації, які мають міцні позиції на ринку касових апаратів, висловлювали думку про те, що неможливо ухвалювати цей законопроект, бо це зруйнує усю систему фіскалізації. Але нас змушують користуватися калькуляторами в епоху комп’ютерів. Лунали досить абсурдні аргументи, що термін експлуатації смартфону в такій якості – лише рік.

Пан Андрій Журжій запропонував прогресивний підхід. Підприємець повинен мати можливість, зайшовши зранку у свій електронний кабінет, змінити адресу, де він сьогодні бажає здійснювати свою підприємницьку діяльність, за допомогою свого зареєстрованого програмного продукту. Гнучкість, зручність, сучасність, оперативність, дистанційність.

Бізнес дуже уважно спостерігає за усім, що відбувається навколо цього законопроекту. Ніна Южаніна пообіцяла, що законопроект пройде до зали і буде проголосований.

Ось такі очікування у бізнесу.

Игорь Палиенко: Прошу прощения, что перебиваю. Нина Петровна сказала (дословно), что законопроект по цифровым РРО будет разработан и принят до 1 июля. Ключевое слово – «разработан». Данный законопроект уже разработан, в него внесены правки. Мы говорим о разных законопроектах. Как сказала Татьяна Острикова, в комитете действительно разрабатывается отдельный законопроект, который кардинально отличается от этого. Давайте мы не будем их смешивать.

Алексей Колесников: Ми знаємо, що Ніна Петрівна має свій альтернативний підхід, але ми маємо відеозапис з Форуму, де вона виступала. Це стосувалося саме того законопроекту, який ми зараз обговорюємо.

Илья Несходовский: Додам ще з приводу патентів. Як ми знаємо, РРО – це технічна і програмна складова. Програмна має патенти, а вони державі не належать. А належать приватним компаніям або фізичним особам. Чому не викликає занепокоєння, що в даному пристрої  використовуються якісь програмні продукти, які не належать державі? НСМЕП – дійсно приватна структура. Але в чому проблема? В кожному касовому апараті програмне забезпечення розроблено відповідними компаніями. І воно запатентовано. І це не проблема. Дана технологія вже 15 років використовується державою в особі НБУ, і жодних нарікань немає. І немає жодних претензій з приводу того, як ця технологія працювала. Немає жодних корупційних складових і якихось платежів на користь цих компаній.

– І ця технологія жодного разу не потерпала від злому.

Илья Несходовский: Так, вона надійна. Тож «ми проти, тому що ми проти». Це абсолютно неконструктивна позиція.

Мінус «№ 4117» лише в тому, що він пропонує на даний момент лише одну технологію. Ми б хотіли, щоб варіантів використання смартфонів, планшетів було багато. Але давайте зробимо цей крок. Якщо вони конкурентні, надійні, то в чому проблема? Звідки ви знаєте, як воно працюватиме? Ми будемо вигадувати нові загрози, а на практиці їх може й не бути. Я гадаю, що ми повинні дати можливість, а не намагатися зарегулювати все на світі. А потім, якщо дійсно виникає проблема, то її треба вирішувати в законодавчому полі.

– Хотів би додати. Нацбанк готовий комусь віддати, хто готовий сприйняти. Якщо є якісь застереження, що Нацбанк не зможе передати ці технології, ми з боку експертної спільноти і преси змусимо їх відповідати за свої слова.  Але зараз питання полягає в тому, хто зможе прийняти ці програмні комплекси і чи є в нього на те політична воля.

Софіє, який, на ваш погляд, найбільш ефективний та надійний спосіб технічної реалізації онлайн-РРО?

София Арасланова: Добрый день, коллеги! Я не являюсь техническим, узким специалистом. Но скажу, что целые отрасли ждут принятия этого закона, а значит, либерализации расчетных операций, демонополизации рынка кассового обслуживания, равного доступа к новому программному обеспечению. Мы все знаем, что закон об электронной коммерции не отвечает потребностям бизнеса. Бизнес изобретает «костыль», на который можно было бы опираться и находиться в законодательной плоскости. И бизнес имеет большие надежды на то, что этот закон мы все-таки получим.

Не следует забывать, что это малозатратный порог входа в легальный белый бизнес и его развитие.

Мы сегодня обсудили проблему, а что, собственно, в итоге нас ждет? Больше года назад этот законопроект был зарегистрирован. Мы будем ждать новых технологий?

– Тетяно, може, ви відповісте?

Татьяна Острикова: ДФС говорить, що є 29 виробників касових апаратів. Також є інформація про їх бенефіціарних власників, з якої видно, що вони не є пов’язаними особами. НБУ надав інформацію про сімох еквайєрів. Тому у мене виникає питання: чому говорять про монополізацію ринку?

Тепер щодо майнових прав. Відповідно до Цивільного кодексу, майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові та юрособі, де він працює, якщо інше не передбачено договором. Договору не було, відповідно питання про передачу прав від фізособи державі не вирішено. Те, що не було жодних платежів, як зазначає пан Несходовський, не означає, що їх не буде, як тільки ця технологія стане проголосованою нормою для передачі даних. І фактично весь бізнес, який зобов’язаний використовувати РРО, почне платити, скажімо, роялті цій людині, яка є власником майнових прав. Принаймні, у цієї людини завжди буде правова підстава висунути відповідні вимоги. Але ж ми не можемо прописувати в законі, щоб увесь бізнес платив конкретній людині. Система НСМЕП має шлейф невирішених правових проблем.

Коли Нацбанк скаже, що він є власником майнових прав і укладе з фіскальною службою договір на їх передачу, тоді я проголосую за це. На сьогодні ця система належить невідомо кому. Третій рік поспіль ми чуємо від бізнесу і Державної регуляторної служби, що еквайри є прокладкою, прошарком, який ввели незаконно. І чому хтось повинен їм платити? Адже це приватні особи. Мають бути відносини між бізнесом і державою. Бізнес не бажає нікому сплачувати за те, що він веде фіскальний облік.

Илья Несходовский: Еквайринг – це традиційне РРО. Давайте розбиратися з еквайрингом, як він працює, яке в нього ціноутворення. Ми фактично захищаємо тих еквайрів, які є на сьогодні, для того щоб не прийшов ще один конкурент. Для них місця у випадку використання технології НСМЕП фактично нема.

Татьяна Острикова: Я за те, щоб ця технологія передачі даних належала виключно державі, і приватний підприємець міг користуватися нею безкоштовно. Щоб не було жодних ризиків, що хтось висуне претензії до держави, і до підприємців, які без дозволу автора цим програмним продуктом користувалися.

– Ілля, я погоджуюся з Тетяною. Дійсно, Нацбанк має вирішити усі документальні питання, аби безперешкодно передати це на баланс іншої структури. Віталію, ви хотіли щось додати.

Виталий Наконечный: Дякую. У нас технологія передачі … прописана в законі про РРО. Гадаю, що це ненормально. В інших законах вказано, що майнові права належать державі. Тому ми пропонуємо цю норму виключити із закону про РРО, передбачити, що це належить державі або встановлюється постановою уряду. На певний період це, дійсно, НСМЕП. Але це не має бути стримуючою нормою в законі про РРО.

– Дякую. Я хотів би долучити до дискусії представників компаній, асоціацій.

Представитель ассоциации: Доброго дня! Я представляю асоціацію, до якої входять виробники касової техніки – це приблизно 380 підприємств, що займаються сервісним обслуговуванням. Наша асоціація – одна з найбільших в Україні. Хочу наголосити, що, дійсно, монополізації зараз ніякої нема. На сьогодні більше 20 підприємств працюють, ринок є доволі конкурентним.

На залізниці працює система, яку можна назвати РККС. РККС – це теж РРО, отже входження до Державного реєстру прозоре. Є процедура, яку потрібно пройти виробнику, щоб вийти на ринок. А ринок вирішить, що краще купувати. Не треба створювати проблему, якої насправді нема.

Існує один нюанс у законопроекті № 4117. Ми не повинні ввести в оману самих підприємців. Там написано, що продавець видає розрахунковий документ або за згодою покупця може в електронному вигляді кудись його відправити. Виходить, що поруч із самим планшетом у нього обов’язково має бути пристрій друку. Усе разом коштуватиме значно дорожче, ніж портативний касовий апарат. Якщо підприємець сам вирішить, що так йому вигідно, будь ласка. Але за процедурою треба внести до Держреєстру. Проблеми тут нема. Ми відкриті та готові це обговорювати. Усе-таки у нас більше 20 років роботи на ринку. Може, ми підкажемо якісь технічні моменти. Дякую.

Олег Гетьман: Здравствуйте! Гетьман Олег, координатор налоговой группы РПР. Простите, не удержался от ремарки. Б/у принтеры можно купить за 500-900 грн. Б/у смартфоны – за 1-1,5 тыс. грн. За 2,5 тыс. грн можно собрать комплект. Если вы имеете свой смартфон и покупаете принтер, то комплект вам обойдется в 700 грн. К сожалению, это неконкурентно даже с б/у кассовым аппаратом. Давайте не ставить искусственные преграды. Спасибо.

Татьяна Острикова: Користуючись нагодою, хочу запитати у виробників, які зараз ціни на касові апарати?

Владимир Копец: Я головний конструктор компанії «Екселліо Трейд». Ми представляємо компанію «Датекс Болгарія», апарати виробляються в Болгарії, а сюди імпортуються. Наша завдання – зробити так, щоб вони працювали на ринку України

Ціни на касові апарати – від 3,5-4 тис. грн до 30 тис. грн залежно від того, як ви домовитеся з продавцем. Рекомендовані роздрібні ціни – 4,5-5 тис. грн. На ринку є біля тисячі дилерів, які розповсюджують ці касові апарати. Кожен з них заробляє на продажі та сервісному обслуговуванні, і кожен дає ту знижку, з якою він згоден працювати. Новий апарат працюватиме у вас сім років. Ціни на вживані касові апарати починаються від 1,5 тис. грн залежно від того, скільки часу експлуатації їм залишилося.

София Арасланова: Ваша компания предоставляет услуги лизинга? Каким образом можно удешевить оборудование кассового места?

Владимир Копец: Я не фінансист. Мені складно зараз відповісти вам. У 2015 році, коли планувалася масова фіскалізація, такі речі пропонувалися.

Алексей Колесников: Хочу додати до виступу Олега Гетьмана. Ось ми тут з помічником народного депутата випадково відкрили на комп’ютері сторінку одного популярного продавця побутової техніки та електроніки, і можемо запропонувати проти мінімальної ціни у 3,5 тис. грн ціну 1090 грн за наявності власного смартфону.

Владимир Копец: А вартість одного надрукованого чека на принтері А4 за допомогою лазерного або струменевого друку можете порахувати? До 1 грн.

Илья Несходовский: Це чудово, що є такі пропозиції, але чому б не запропонувати ще варіанти? Іноді фіскальні органи провокують або створюють умови, коли ти повинен купити апарат у конкретного виробника. Є скарги на це.

Владимир Копец: Це корупція.

Илья Несходовский: Я так розумію, що ви не виробники.

Владимир Копец: Наша компанія – імпортер і заявник у Держреєстрі. Ми відповідаємо за те, щоб це обладнання функціонувало у нас та відповідало чинному законодавству, проводимо усі сертифікаційні процедури на території України.

Игорь Палиенко: Я, как и Виталий, являюсь соавтором этого законопроекта. С момента его регистрации я живу этой проблемой. Приходилось встречаться на круглых столах со специалистами разного рода деятельности – как торговцами, та и представителями сервисного обслуживания. Если говорить о монополизации, то никто не заставляет на самом деле приобретать какие-то конкретные кассовые аппараты. Сервисные службы говорят, что такого нет. Но, например, на рынке существует всего два специализированных кассовых аппарата, которые используются для обмена валют, и оба – от одного производителя. Это небольшая ремарка.

Теперь что касается стоимости кассовых аппаратов. В ценовой категории от $200 до $350 всего две-три модели от четырех производителей. При этом интернет-технологии предполагают организацию локальных сетей, которые нужны для раздачи связи. Портативные устройства со встроенной аккумуляторной батареей требуют частой подзарядки от стационарного источника питания. А в случае подключения сканера минимальная температура использования – не ниже минус пяти градусов.

Кроме того, обязателен договор с сервисным центром. Ежемесячная его оплата составляет 150-200 грн в месяц, и выезды сервисного центра оплачиваются дополнительно. Нельзя забывать и о стоимости расходных материалов (один рулон бумаги для теплового принтера – $1) и прошивке, которая не меняется дистанционно и требует вызова сервисного специалиста. Никто из сервисного центра не предупреждает об обновлениях, которые требует налоговое законодательство. Предприниматель должен сам отслеживать все изменения.

И наиболее распространенная проблема в эксплуатации – различные механические неполадки.

Я описал самые распространенные проблемы в эксплуатации дешевых кассовых аппаратов.

– Я хотел бы подвести итоги. Проблем на этом рынке существует много. Предприниматели хотят упрощения и удешевления входа на рынок, поэтому приветствуют принятие хотя бы какого-то законопроекта, который позволит проводить расчетные операции при помощи смартфона или планшета. Даже если 1-2% предпринимателей выйдут из тени и начнут платить налоги, понимая, что смогут честно смотреть в глаза всем вокруг, то это уже будет достижением. Поэтому предприниматели очень ждут, что этот законопроект будет принят в ближайшее время.

Я думаю, что дискуссию на эту тему мы еще продолжим, а сегодня поставим точку. Спасибо всем за внимание!

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.