Хочу пояснити нашу позицію. Ми обурені тим, що законопроект, прийнятий Верховною Радою у першому читанні ще у жовтні 2016 року, залишається без належної уваги профільного комітету та не наповнений правками до другого читання. Цей документ необхідно ухвалити вже найближчим часом, щоб зробити максимально простим процес касових операцій для підприємців. Фіскалізація має проходити на рівні програмного забезпечення ДФС, яке легко завантажить будь-який підприємець. Простота та дешевизна використання такого онлайн-РРО є для малого бізнесу мотивуючим чинником для дотримання касової дисципліни, тому ми вважаємо ефективним такий інструмент детінізації економіки.

На нашу думку, законопроект № 4117 дозволяє суттєво знизити частку тіньової економіки і обмежити практики недоброчесної конкуренції. А ще фіскальний чек захистить права споживачів. Адже він змусить припинити або «засвітити» та змінити власну діяльність деякі інтернет-магазини, що реалізують нелегальну продукцію, яка, як правило, не має документів про якість та безпеку.

Голова Держпродпотребслужби Володимир Лапа оприлюднив вражаючу цифру: 50% звернень громадян у сфері захисту прав споживачів, які надходять до центрального апарату служби, стосуються саме інтернет-торгівлі непродовольчої групи товарів. Упевнений, захищати свої права буде значно легше, якщо у кожного покупця буде фіскальний чек.

Більше того, необхідно стимулювати споживача до власного контролю за наявністю фіскального чеку на придбаний товар! У багатьох навіть високорозвинених країнах стикалися з проблемою переходу на обов'язкову фіскалізацію, і навіть після цього далеко не всі торговельні точки видавали фіскальні чеки. Для того щоб споживач вимагав чек, в деяких країнах мотивували перевіряти на сайті, чи фіскальний був чек, і якщо виявлялося, що ні, держава штрафувала торгову точку і з цих грошей виплачувала премію покупцеві. Популяризація в інший спосіб: фіскальний чек ставав державним лотерейним квитком і кожен міг виграти пристойну суму грошей. В Італії пішли третім шляхом, накладаючи великий штраф і на покупця, який не показав фіскальний чек інспектору, виходячи з магазину.

Нам потрібен свій шлях, і незабаром ми запропонуємо його ринку. Але до того необхідно максимально лібералізувати касові операції, і єдино вірний шлях – інноваційний онлайн-РРО. Змістом цю ідею мають наповнити експерти в робочих групах профільного комітету ВРУ. Вже зараз ми передбачили, що захист інформації під час її передачі здійснюватиметься за технологією НБУ, яка використовується і сьогодні. Такий підхід відповідає чинному законодавству. Дані про торгову операцію будуть захищатися за допомогою програмного продукту, і портативний пристрій (зокрема, смартфон або планшет) зможе здійснювати реєстрацію розрахункової операції. На даному етапі технічними фахівцями було запропоновано до розгляду кілька способів захисту (в тому числі з підключенням до портативного пристрою спеціального ключа), але його остаточне затвердження відбудеться пізніше.

Відомості про розрахункові операції, як очікується, зберігатимуться на сервері, що належить Міністерству фінансів. Вони потраплятимуть туди від суб'єкта господарювання. При цьому вводити будь-яких посередників з метою передачі таких відомостей не планується. Але сам чек, як і сьогодні, видаватиметься споживачеві в друкованому вигляді. У той же час, за бажанням споживача, він може бути сформований і направлений йому, зокрема, на електронну пошту. Споживач в такому разі не ідентифікується, що не вимагає дотримання закону про захист персональних даних.

Ще восени минулого року, одразу після першого голосування депутатів за законопроект № 4117, експерти Реанімаційного пакету реформ на одному з круглих столів зауважили: боятися цієї норми не слід! Адже проект ніяк не збільшує сферу використання РРО, а лише вводить поняття РККС (розподілена комп’ютерно-касова система), або цифрові РРО. Їхня мета – використання у якості РРО не тільки старих касових апаратів, перелік яких чітко регламентовано Державною фіскальною службою (а це, погодьтеся, є вагомим корупційним ризиком), а й звичайних планшетів, смартфонів, ноутбуків тощо. Експерти наводили й цифри: загальні витрати на одне робоче місце цифрового РРО складають від 1676 до 6762 грн на рік, тоді як запровадження звичайного РРО коштує 70 967 грн на рік (за даними ДРС).

Я та мої однодумці з Коаліції «За детінізацію економіки» сподіваємося на послідовність влади, усвідомлення необхідності дотримуватися шляху реформ щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні. Прийняття законопроекту № 4117 у другому читанні створить передумови для демонополізації ринку реєстраторів розрахункових операцій, підвищить позиції України в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business, що складається експертами Світового банку.