Майже через три роки роботи в Нацбанку його голова Валерія Гонтарева залишає свій пост – вона очікує, що президент з парламентом відпустять її в травні. Оцінки протилежні: банкіри запам'ятали боротьбу з кептивним та олігархічним банкінгом, клієнти банків – втрачені вклади і девальвацію гривні. Банкіри очікують від нового голови НБУ валютної лібералізації, захисту кредиторів та реформування небанківського фінансового сектора.
Влада хоче переглянути систему гарантування вкладів. Від початку кризи влада регулярно вносила правки до профільного закону, але ця корекція виглядає істотною: нові правила торкнуться як банків, які вже виводяться з ринку, так і кредитних установ, які хочуть на ньому затриматися. Деякими із запропонованих норм можуть почати зловживати як у ФГВФО, так і в НБУ, вважають експерти.
Для отримання нових траншів кредиту МВФ український уряд пообіцяв провести реформи у сфері кредитування. Цього року планується створити єдиний реєстр позичальників, захистити права кредиторів і спростити списання простроченої заборгованості. Банкіри не вірять, що парламент зможе вчасно ухвалити закони, необхідні для впровадження реформ.
Бізнесмен Олександр Ярославський купив чверть страхової компанії «ІНГО Україна». Учасники ринку вважають угоду формальною: харківський бізнесмен виручив російського друга Олега Дерипаску, який через кіпрські компанії усе ще міг залишатися власником українського страховика. З огляду на дружній характер угоди, не повинна змінитися бізнес-модель ні «ІНГО Україна», ні її «дочок» – «ІНГО Україна Життя» та клініки «ІНГО».
Національний банк пропонує уряду вже до кінця 2018 року повністю продати Укргазбанк, а також по 20% акцій Ощадбанку і Приватбанку. Це необхідно, аби частка держави на банківському ринку, яка через націоналізацію ПриватБанку перевищила 50%, почала скорочуватися. При цьому повністю приватним Ощадбанк стане навіть раніше, ніж ПриватБанк. Укрексімбанку взагалі готують особливий шлях.
Вкладник збанкрутілого банку «Фінанси та Кредит» виграв суд у його акціонера за повернення великого депозиту на суму понад 1 млн грн. Власник банку Костянтин Жеваго не бажає платити, і хоча переглянути рішення суду першої інстанції йому не дали, він може подати апеляцію. Якщо він програє, це спонукає інших постраждалих вкладників подавати позови.
Високий суд Лондона не знайшов підстав для того, аби вважати «борг Януковича» на $3 млрд «хабарем», а кредитора – «агресором», щоб почати тривалий розгляд. Суддя вирішив, що це звичайний дефолт позичальника перед кредитором, хоча й дозволив Україні відразу заморозити це рішення і оскаржити його в апеляції. Тому Україні ще мінімум рік можна не хвилюватися, де шукати $3 млрд для оплати цього боргу. Хоча в Росії вже радіють.
Релізи
ТОП-новости
