«”У мене буде зіпсована кредитна історія, ну і що з того?” – часто запитували нас ще декілька років тому наші позичальники», – каже начальник управління стягнення боргів з фізичних осіб Банку Кредит Дніпро Роман Василюк. Але цей час минув, наразі майже кожен українець знає, що його кредитна історія, тобто досьє позичальника, в якому міститься інформація про всі взяті ним кредити і про те, наскільки своєчасно вони погашалися, має велике значення. Навіть зараз, під час війни, українці намагаються платити за кредитами, якщо мають можливість.
Підприємці змушені підлаштовуватися під реалії воєнного часу, змінювати бізнес-процеси, ухвалювати термінові рішення, щоб не тільки вижити, але й захопити частки ринку гравців, які його покинули. Банки діють відповідно – намагаються задовольнити нові потреби бізнесу, враховуючи додаткові ризики, які беруть на себе. Про те, які підприємці сегменту малого та середнього бізнесу можуть зараз розраховувати на кредитну підтримку, в цій колонці розповів заступник голови правління Банку Альянс Сергій Бочаров.
Малий та середній бізнес істотно постраждав від війни та бойових дій. Війна викликала незворотні зміни в їх роботі, змусила адаптуватися до нових умов, щоб вижити. Про те, як бізнес відреагував на війну, як обслуговує кредити та чим банки можуть йому допомогти, розповів директор департаменту розвитку малого та мікробізнесу Банку Кредит Дніпро Павло Лихоманов.
З перших днів війни банківський застосунок став чи не найголовнішим інструментом задоволення фінансових потреб клієнтів та головним каналом комунікації з ними. Тому пришвидшення оновлення та запровадження нових функцій стало викликом для усіх банків. Про те, як Альфа-Банк посилив свою диджиталізацію останніми місяцями і як змінився Sense SuperApp, розповіла виконавча директорка, керівниця блоку «Роздрібний бізнес та маркетинг» Альфа-Банку Ольга Філіпенко.
Передові технології допомагають фінансовим установам у всьому світі успішно проводити моніторинг клієнтів та обробляти зростаючий обсяг банківської інформації. Про ці тенденції, досвід ПУМБ із автоматизації процесів фінмоніторингу, а також про необхідні рішення для забезпечення надійної роботи банків розповів заступник голови правління ПУМБ Артур Загородников.
Ставки на депозити в українських банках минулого року стрімко падали та опустились в середньому по банківській системі нижче 3% річних за депозитами у валюті. Тому почала зростати цікавість українців до облігацій зовнішньої державної позики (ОЗДП). Про те, чи мають українці змогу інвестувати в них, розповідає Руслан Демчак – ексзаступник голови комітету фінансової політики та банківської діяльності Верховної Ради.
В 2021 році на валютний ринок України впливатиме чимало факторів, від яких залежить курсова динаміка гривні. За цими факторами варто пильно стежити. Начальник управління казначейських операцій Банку Кредит Дніпро Юрій Гриненко визначив основні з них.
Представники банків з українським приватним, державним та іноземним капіталом 16 грудня на підсумковій онлайн-зустрічі в форматі круглого столу, організованого «Фінансовим клубом», обговорили результати року, що минає. Керівники Банку Кредит Дніпро, Укргазбанку, ПУМБ, Кредобанку, Ідея Банку, банків «Глобус» та «Південний» обмінялися власним баченням перспектив розвитку вітчизняної банківської системи у 2021 році. До жвавої дискусії банкірів долучився й голова НБУ Кирило Шевченко. До яких же головних висновків дійшли банкіри? В них розібрався заступник голови правління ПУМБ Артур Загородников.
Причини літнього знецінення гривні
Тривожне літо 2020-го закінчилося, і ми знову відчули традиційне осіннє пожвавлення у бізнесі та житті. Набирає обертів програма підтримки кредитування «Доступні кредити 5-7-9%», банки починають впроваджувати президентську ініціативу здешевлення вартості іпотечних кредитів до 10%, уряд розпочав розробку стратегії розвитку економіки України до 2030 року.
З кризи 2007-2009 років фінансові системи світу зробили висновки про необхідність створення «амортизаційних подушок» у банківському секторі на погані часи. Нинішня коронавірусна криза тестує банківську спільноту на міцність та показує можливості, які були «зашиті» в механізмі деактивації буферів капіталу. Зокрема, деактивація усіх макропруденційних буферів у єврозоні вивільнить близько 20 млрд євро капіталу для компенсації збитків та підтримання кредитування економік європейських країн. В Україні таку деактивацію буферів провести неможливо з огляду лише на недавній початок впровадження макропруденційної політики, доречним є відтермінування намічених раніше нормативів. Про це пише в своїй колонці головний експерт департаменту фінансової стабільності НБУ Андрій Даниленко (рос.).
Релізи
ТОП-новости
