FINCLUB Фiнансовий клуб

Вже минуло понад два місяці відтоді, як уряд ухвалив Національну стратегію доходів до 2030 року. Але палке обговорення документа досі не вщухає. І головна причина цього – відсутність комунікації з бізнесом на етапі підготовки стратегії. Яких помилок можна було уникнути, враховуючи існуючий досвід, розповідає в колонці президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, член наглядової ради «Рада Міст Захисти ФОП», член Української Ради Бізнесу Борис Емельдеш.

Війна продовжує змінювати банківські стратегії та тактики. Кредобанк вирішив відмовитися від споживчого кредитування та сфокусуватися на підтримці бізнесу, часто із залученням фінансування іноземних партнерів. Про основні зміни, які продовжують трансформувати банк, в рубриці «Воєнний банкінг» розповів голова правління Кредобанку Єжи Яцек Шугаєв.

З початку 2023 року частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі зросла на 0,8 відсоткових пункти – до 38,9% банківського кредитного портфеля, хоча в абсолютному вимірі банкам вдалося скоротити обсяги поганих кредитів. Які ключові зміни потрібні для підвищення ефективності роботи з NPL в банківській системі, зокрема в державних банках, в колонці для FinClub розповів заступник голови правління Укрексімбанку Дмитро Каплюк.

Війна створила багато викликів для бізнесу: від необхідності поповнення обігового капіталу до відновлення бізнесу, постраждалого від бойових дій, чи його релокації в більш безпечні регіони. Як банки, держава та міжнародні інституції можуть допомогти бізнесу здолати ці виклики, в колонці для FinClub розповів директор департаменту корпоративного бізнесу, член правління банку «Південний» Олександр Матюшенко.

Національний банк фіксує зростання банківського портфеля гривневих строкових вкладів фізичних осіб на фоні стабілізації залишків на поточних рахунках. Чому українці  почали знову активніше відкривати строкові депозити і наскільки тривалим буде цей тренд, в колонці для FinClub розповів голова правління Акордбанку Олексій Руднєв.

Малий та середній бізнес суттєво постраждав від війни, але попри втрати підприємці продовжують розвивати його і потребують додаткових коштів. Хто може допомогти МСБ із новими кредитами та іншою фінансовою підтримкою – банки, держава чи міжнародні партнери, і яку роль в цьому процесі відіграють саме державні банки, зокрема Укргазбанк, в колонці для FinClub розповіла директорка департаменту малого та середнього бізнесу Укргазбанку Тетяна Корнієнко.

«”У мене буде зіпсована кредитна історія, ну і що з того?” – часто запитували нас ще декілька років тому наші позичальники», – каже начальник управління стягнення боргів з фізичних осіб Банку Кредит Дніпро Роман Василюк. Але цей час минув, наразі майже кожен українець знає, що його кредитна історія, тобто досьє позичальника, в якому міститься інформація про всі взяті ним кредити і про те, наскільки своєчасно вони погашалися, має велике значення. Навіть зараз, під час війни, українці намагаються платити за кредитами, якщо мають можливість.

Підприємці змушені підлаштовуватися під реалії воєнного часу, змінювати бізнес-процеси, ухвалювати термінові рішення, щоб не тільки вижити, але й захопити частки ринку гравців, які його покинули. Банки діють відповідно – намагаються задовольнити нові потреби бізнесу, враховуючи додаткові ризики, які беруть на себе. Про те, які підприємці сегменту малого та середнього бізнесу можуть зараз розраховувати на кредитну підтримку, в цій колонці розповів заступник голови правління Банку Альянс Сергій Бочаров.

Малий та середній бізнес істотно постраждав від війни та бойових дій. Війна викликала незворотні зміни в їх роботі, змусила адаптуватися до нових умов, щоб вижити. Про те, як бізнес відреагував на війну, як обслуговує кредити та чим банки можуть йому допомогти, розповів директор департаменту розвитку малого та мікробізнесу Банку Кредит Дніпро Павло Лихоманов.