Банки переоцінять свої ризики

Банки переоцінять свої ризики

НБУ зобов'язав банки оцінити кредитні ризики позичальників за новою системою. У порівнянні з торішньою версією документа остаточні правила НБУ стали більш лояльними для кредиторів. Банки сподіваються, що посилення оцінки платоспроможності позичальників і якості застав не потребуватиме від них знову докапіталізуватися.


Вже восени банкам доведеться по-новому оцінювати кредитні ризики. Щоправда, поки в тестовому режимі. Відповідну постанову № 351 затверджено правлінням Нацбанку ще 30 червня. Обов'язковою до виконання вона стане з 3 січня. Але вже до 1 вересня поточного року банки мають здійснити розрахунок розміру кредитного ризику за новими вимогами і до 26 вересня повідомити про результати регулятору.

Робота над помилками

Нове положення, яке замінить діюче з грудня 2012 року «Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями», розроблялося більше року за участю банківського співтовариства із залученням експертів МВФ, Світового банку, міжнародної компанії Oliver Wyman і фахівців USAID.

Попередня версія документа, яку регулятор мав затвердити ще наприкінці 2015 року, викликала критику. Тому Нацбанк був змушений доопрацювати положення і перенести його терміни набуття сили з 1 квітня 2016 року на 1 січня 2017-ро. «Головним завданням впровадження нових вимог до кредитних ризиків банків є закриття лазівок, якими користувалися банки для зниження обсягів резервування», – заявляла наприкінці травня в. о. заступника голови Нацбанку Катерина Рожкова на зустрічі з топ-менеджерами 40 найбільших банків.

Непоказові дані

Новий документ посилює вимоги до банківських застав і фінансового стану позичальників. «Діагностичне обстеження 20 найбільших банків показало, що установи часто переоцінювали фінансову спроможність позичальників і зволікали з визнанням активів проблемними. Після того як нове положення набуде чинності, ця практика піде в минуле. Кредитні ризики банків повинні визнаватися вчасно і в повному обсязі. Лише в такому випадку ми матимемо реальну картину рівня капіталізації банківського сектора», – стверджувала Катерина Рожкова.

Нинішні показники проблемних кредитів не відображають реальну ситуацію. За даними НБУ, на 1 червня частка простроченої заборгованості за кредитами становила 24,3%. При цьому в червневому звіті про фінансову стабільність йдеться, що за результатами стрес-тестування 20 найбільших банків частка кредитів IV категорії, за якими ймовірність дефолту становить 51-99%, і V категорії (дефолт) становить 53%.

Боржників оцінять за єдиними правилами

Одна з особливостей постанови – застосування стандартизованих підходів до оцінки фінансового стану боржників банку, а також можливість оцінки кредитного ризику позичальника на основі характеристик групи компаній, з якою позичальник пов'язаний відносинами контролю або загальним економічним ризиком. Зараз банки оцінюють кредитні ризики кожного позичальника на індивідуальній основі, що іноді не дуже коректно. Якщо клас боржника буде вище, ніж клас групи, до якої він входить, «то банк формує судження про ризики, яким піддається боржник внаслідок участі в такій групі та їх можливого впливу на платоспроможність боржника». Якщо банк вважатиме, що входження до групи не впливає на фінансовий стан позичальника, він зможе присвоїти йому вищий клас. Рейтинг боржника не може бути вищим за рейтинг групи більше, ніж на одну позицію. Підвищити клас боржника до рівня групи може забезпечення боргу гарантією материнської компанії або контролера.

У разі наявності прострочення за кредитом строком від 31 до 60 днів, клас позичальника не зможе бути вище «5», при простроченні до 90 днів – не вище «8», прострочення понад 91 днів переміщує позичальника до найгіршої категорії – «10». Серед показників, що враховуються під час оцінки кредитного ризику, – термін з моменту реєстрації юрособи. Компанії молодше року не можуть мати клас вище «5». Впливають на класифікацію рейтинг емітента, результати фінансової діяльності, погашення боргових цінних паперів, структурні зміни в компанії, а також кадрові перестановки, факт несплати або сплати з затримкою анонсованої виплати дивідендів, наявність операцій з векселями.

Єдині правила оцінки кредитних ризиків встановлено для фізосіб. До кількісних показників, приміром, відносяться сукупні чисті надходження позичальника, заощадження в банках і коефіцієнти, що відображають платоспроможність. Якісні показники – матеріальне становище, соціальна стабільність, вік, кредитна історія, інформація з держреєстрів, декларацій. До найвищого класу «1» віднесуть позичальників, боргові платежі яких не перевищують 50% чистого доходу, з терміном прострочення до семи днів і наявністю необтяженого заставою майна. Співвідношення платежів за кредитами до чистих доходів позичальника з хорошим фінансовим станом (клас «2») не повинно бути вище 60%. Якщо треба віддавати банкам до 80% чистих доходів, фінансовий стан такого позичальника є незадовільним, якщо понад 90% – критичний.

Заставам встановлять ціну

Переглянуті також коефіцієнти ліквідності застав. Найкращий буде застосовано до безумовних і безвідкличних гарантій, безвідкличних акредитивів Кабміну, банків з інвестиційним рейтингом, МФО (Світовий банк, ЄБРР, IFC). Коефіцієнт «1» також встановлено для цінних паперів НБУ, облігацій МФО, іменних депозитних сертифікатів.

Квартири і легкові автомобілі оцінюються з коефіцієнтом 0,75; нежитлова нерухомість і земля під житлом – 0,6; обладнання, транспорт – 0,5; товари в обороті або переробці, а також біологічні активи – 0,4. «Згідно з новою методикою, кредит під заставу майбутнього врожаю буде прирівняно до кредиту без застави. Це може привести до завищення розміру кредитного ризику», – вважає виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова. Така норма може вдарити по кредитуванню аграріїв і загальмувати розвиток інституту аграрних розписок, над запуском якого працює банківське співтовариство.

Без катаклізмів

Більшість банків уже «тестували» на собі норми нового положення, але офіційно коментувати не готові. «Прийнята версія положення більш прийнятна для банків у порівнянні з тією, яка була наприкінці 2015-го. Цілий ряд зауважень учасників ринку було враховано. А якщо говорити про наслідки, то стрес-тестування, яке проводив Нацбанк минулого року, було досить жорстким, і під час оцінки кредитного ризику боржників фактично використовувалися вже нові критерії. Навряд чи на банківську систему чекає якийсь істотний стрес у вигляді нової хвилі докапіталізації», – сказали в одному з банків з топ-20. «Ми ведемо роботу з проблемними позичальниками. Крім того, банк отримає кошти до капіталу за графіком докапіталізації. Після завершення усіх процедур додаткові вливання, на нашу думку, нам не знадобляться», – зазначили FinClub в одному з банків з іноземним капіталом.

Позичальники приймуть нові правила оцінки ризиків, вважають банкіри. «З огляду на той факт, що після кризи банки вже досить серйозно переглянули свої вимоги до позичальників і ризикову політику, постанова НБУ істотно на самих позичальниках не відіб'ється. На вартість кредиту перш за все впливають вартість ресурсу, що залучається, і ціна ризику. Оскільки в кредитну ставку вже закладено досить високу ціну ризику, плюс ставки на депозити поступово знижуються слідом за дисконтною ставкою, підвищення ціни на позики боятися не варто», – сказали в прес-службі Укрсоцбанку.

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу