Китайська експансія починається з малого

Китайська експансія починається з малого

Китайська спотова товарна біржа BOCE купує Український банк реконструкції та розвитку. Новому інвестору невеликого держбанку необхідно терміново докапіталізувати його, щоб НБУ не визнавав банк неплатоспроможним. Експерти вважають, що ця купівля може стати початком експансії китайських інвесторів в Україну.


Влада ділиться банками

Держава вперше продала належний їй банк – Український банк реконструкції та розвитку (УБРР) вчора продано китайському інвестору. Досі держава банки націоналізувала або закривала, зокрема, банк «Київ» приєднано до Укргазбанку, Держзембанк зараз знаходиться в ліквідації, а в Родовід Банку продовжено роботу тимчасової адміністрації. Приватизація УБРР є першим кроком на шляху до роздержавлення банківських активів. Потім на продаж виставлять Укргазбанк, Ощадбанк і Укрексімбанк.

Учора Фонд державного майна продав 99,9945% акцій УБРР єдиному учаснику приватизаційного конкурсу – китайській товарній біржі Bohai Commodity Exchange (BOCE). Сума угоди склала 82,827 млн грн, що нижче найпершої оцінки банку на 36 млн грн.

BOCE є найбільшою в Китаї спотовою товарною біржею, засновниками якої виступають китайські громадяни, кілька державних компаній, а також муніципалітет провінції Тяньцзінь. Біржа заснована в 2009 році. Її річний оборот становить близько $1 трлн.

«Ми раді взяти участь у розвитку українського фінансового ринку шляхом об'єднання міжнародних стандартів з українськими традиціями. Спеціалізація банку буде спрямована на проведення розрахункових операцій між українсько-китайськими клієнтами», – заявив генеральний директор BOCE Ян Дун Шенг. BOCE обіцяє ознайомити китайських інвесторів з найцікавішими об'єктами приватизації в Україні.

Капітальна проблема

УБРР де-факто є проблемним банком. До 17 червня він не виконав вимогу Нацбанку з мінімального статутного капіталу в 120 млн грн, після чого НБУ повинен був визнати банк проблемним. На виправлення проблеми дається не більше 180 днів, інакше – неплатоспроможність.

Потенційний дедлайн УБРР може наступити 14 грудня, точна дата відома тільки НБУ, адже постанови про проблемний статус мають гриф «банківська таємниця». Але сумніватися в тому, що УБРР є проблемним, не доводиться. І ФДМ, і НБУ підтвердили, що головною та найбільш терміновою вимогою до нового інвестора є поповнення статутного капіталу банку на 2 млн грн, щоб УБРР міг відповідати мінімальним регуляторним вимогам Національного банку.

НБУ очікує швидкого вирішення цього питання. «Національний банк поки працює з заявником. Угода закриється після узгодження з НБУ, що погоджено з ФДМ і покупцем. Найближчим часом очікується надходження необхідних для виконання нормативу статутного капіталу 2 млн грн на рахунок банку, після чого НБУ прийматиме рішення щодо цього банку», – повідомили FinClub в прес-службі НБУ. Там не змогли уточнити, що станеться, якщо інвестор не встигне внести необхідну суму в зазначений термін.

Усе залежить від швидкості узгодження угоди Нацбанком і внесення грошей в капітал. «Інвестор отримав знижку в порівнянні з попереднім конкурсом, який не відбувся, а бюджет недоотримав грошей, – вважає президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров. – Якщо питання узгоджено стратегічно, то уводити в неплатоспроможність не будуть».

На думку інших експертів, проблем з докапіталізацію у нового інвестора не виникне. «Для китайців це не гроші. Більш того, під міжнародну експансію в Китаї можливі державні кредити або компенсація відсоткової ставки кредитів комерційних банків. Але покупцеві це не потрібно, своїх ресурсів вистачає», – каже директор економічних програм Ukraine Institute for the Future Анатолій Амелін.

Китайська експансія

Заступник голови комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Верховної Ради Руслан Демчак каже, що йому довелося докласти зусиль, щоб переконати ФДМ усе ж знайти покупця – після першої невдалої спроби продати банк його могли ліквідувати. «ФДМ сумнівався, чи проводити повторний аукціон, чи відправити банк на ліквідацію. Але знайшовся інвестор, і виручені від продажу гроші підуть до бюджету», – говорить Руслан Демчак. Про те, що УБРР купить китайський інвестор, стало відомо ще влітку.

Незважаючи на зниження стартової ціни, держава залишилася в плюсі. «У УБРР реальних активів зараз на 60 млн грн, тобто держава на 20 млн грн спрацювала в плюс», – впевнений Руслан Демчак. До того ж виручені від продажу УБРР 83 млн грн підуть до держбюджету як дохід від приватизації, тоді як у випадку з Держзембанком усі ліквідні кошти, які ФГВФО не доведеться виплачувати за зобов'язаннями банкам, не повертатимуться власнику банку – уряду, вони залишаться у ФГВФО для фінансування його роботи.

Крім того, Державна іпотечна установа та Укргазбанк зможуть запобігти втратам, які вони понесли б в разі ліквідації УБРР. «У УБРР є субборг, залучений від ДІУ – близько 26-27 млн грн, і така ж сума від Укргазбанку. При створенні УБРР його капітал становив 118 млн грн, але протягом п'яти років банк «проїв» капітал, залишилося близько 60 млн грн. І для того щоб регулятивний капітал був на рівні необхідних 120 млн грн, банк залучив субборг. Тому коли акціонер докапіталізує банк, він поверне борги двом держструктурам», – сказав депутат.

Купівля УБРР – оптимальний варіант для виходу на український банківський ринок нових інвесторів. «Вони взяли чистий банк «без хвостів», ризики мінімальні. Більше ризиків було б, якби вони купували діючий банк з портфелем кредитів і натовпом клієнтів-фізосіб», – вважає Анатолій Амелін. Крім того, купивши діючий банк, інвестор фактично отримав розстрочку на проведення докапіталізації. Адже створення нового банку з нуля вимагало внесення статутного капіталу в розмірі 500 млн грн. «НБУ зараз нові банки не прагне реєструвати, це дуже непростий шлях. Це і дорожче, і довше», – зазначає експерт.

Ця угода може стати початком циклу купівель китайськими інвесторами активів в Україні. «Схоже, це перший крок до створення інфраструктури української частини проекту «Шовковий шлях». Китайцям цікаві українські сировинні активи (зернові, руда), вони розглядають інвестиції в транспортну інфраструктуру, давно придивляються до агросектора. Плюс Україна стає цікавішою, ніж Китай, в якості виробничого майданчика: дешевий кваліфікований працьовитий персонал, повна забезпеченість необхідними ресурсами, в першу чергу енергетичними, а також близькість до платоспроможного ринку Європи», – натхненно розповідає Анатолій Амелін.

В Україні китайським інвесторам цікаві також товарні та фондові біржі. «Вони вже проводили чимало зустрічей, але це для них не пріоритет», – уточнює Анатолій Амелін.

Олена Губар, Вікторія Руденко

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу