«Покупець на хороший актив завжди знайдеться»

– Ви більше десяти років очолювали Індустріалбанк і раптом несподівано перейшли до невеликого Кристалбанку. Чому?

– Історія Індустріалбанку для мене почалася в 1992 році. Відтоді на базі цієї установи було реалізовано багато проектів. Прийшов час рухатися далі, і мені надійшла пропозиція не тільки очолити Кристалбанк, а й увійти в його капітал.

– Ви плануєте викупити акції додемісії або нинішні акції єдиної на сьогодні власниці банку Марини Ленінг?

– Зараз йдеться про викуп діючих 50% акцій. Потім будемо збільшувати капітал відповідно до нормативів НБУ. Гроші та джерела є, прибуток є, усі питання, пов'язані з капіталом, вже обговорені. Тому план докапіталізації ми виконаємо в запланованих обсягах та в строк.

– Фактично це буде партнерство двох акціонерів?

– Так.

– Статутний капітал банку – 120 млн грн, до липня 2017 року ви повинні його підняти мінімум до 200 млн грн. Коли і в якому обсязі проведете додемісію?

– Банк працює прибутково, тому регулятивний капітал на 1 листопада був набагато більше статутного – 246 млн грн. Ми можемо розподілити прибуток (за дев'ять місяців банк заробив чистий прибуток – 90,88 млн грн. – FinClub) за підсумками року, і ось вже буде необхідний результат. Також ми можемо оголосити додаткову емісію. Обидва рішення у нас в запасі. І влітку 2017 року статутний фонд у нас буде 200 млн грн.

– Але прибуток за 2016 рік не можна направити в капітал до затвердження річного звіту...

– Так, саме в лютому ми плануємо затвердити річний звіт. Якщо прибутку вистачатиме, ми можемо його розподілити, якщо не вистачатиме, проведемо додемісію.

– За січень-вересень ви отримали прибуток 110,5 млн грн, зокрема, «інші операційні доходи» склали 95,6 млн грн. Звідки гроші?

– Ми купуємо на ринку проблемні портфелі та правильно працюємо з ними. Виходять хороші доходи. Частину продаємо, а частину віддаємо колекторам. Підходимо творчо.

– До кінця поточного року плануєте іще збільшити прибуток?

– На нашу думку, прибуток на кінець року залишиться на тому ж рівні.

– Коли ви прийшли в банк, які цілі власник поставив перед вами, про які плани ви домовилися, наприклад, на найближчі три роки?

– Просто прийти в банк за часткою для мене не є самоціллю. Основний фактор, який визначив мій вибір, – однакове з основним акціонером бачення розвитку бізнесу і однакові ідеї. Ви знаєте – я банкір консервативний. І наша головна мета – побудувати надійний безризиковий банк, щоб сміливо і відкрито дивитися клієнтам в очі, чітко усвідомлюючи, що з банком нічого не трапиться.

– Банківська система максимально прозора. Але все ж звичайні клієнти мало що знають про власника Кристалбанку. Що ви могли б сказати про Марину Ленінг?

– Говорити про іншу людину, про її бізнес вважаю некоректним. Це питання ви можете адресувати безпосередньо акціонеру банку.

– НБУ вимагає від банків бізнес-план, який використовують для кластерного нагляду. Ваш бізнес-план консервативного банку на чому робить ставку?

– Безумовно, у нас є стратегічний план до 2018 року, згідно з яким ми будуємо універсальний банк. І ми намагаємося виконати свій бізнес-план на 100%, хоча через деякі суб'єктивні причини це не завжди виходить. Ми майже не розміщуємо рекламу, але за час моєї роботи в банку всі свої зусилля і ресурси ми зосередили на розробці продуктів та інструментів для наших клієнтів, які їм не можуть запропонувати великі банки.

– Половина банків пішла з ринку. Чи складно переконувати клієнтів, що у вас усе добре?

– Переконання і довіра – це синоніми. Оскільки є довіра людей, переконувати їх не доводиться. До нас прийшли обслуговуватися великі клієнти. Сьогодні у нас 80% ресурсної бази – клієнтські залишки на вимогу.

– Фактично ви привели клієнтів під своє добре ім'я. Це клієнти з Індустріалбанку?

– Ні. Я не приводив клієнтів з Індустріалбанку. По-перше, з морально-етичних міркувань. А по-друге, вчинивши так, я б розписався в своїй неспроможності, в тому, що більше нічого не можу зробити для розвитку банку. А це не так.

– Чи впливає на спілкування з новими клієнтами те, що банк був перехідним?

– Нам вдалося донести до клієнтів, що Кристалбанк – новий банк з повноцінною ліцензією, який не має ніякого відношення до попереднього статусу.

– Кристалбанк – молодий банк. Чи не надходили вам вже пропозиції з продажу?

– Покупець на хороший актив завжди знайдеться. Питання в тому, що поки продавати бажання немає. Я вважаю, що Кристалбанк тільки на початку свого великого шляху. Але пропозиції вже були, і не одна. Тому що чистих, новостворених банків, тим більш ліквідних і прибуткових, на ринку майже немає.

– Може, ви плануєте когось купити? До парламенту вже подано законопроект, який спрощує злиття і поглинання банків, особливо тих, у кого дефіцит капіталу.

– У 2005 році, коли я був головою правління Індустріалбанку, ми здійснили одне з перших об'єднань ( «МТ-банку» та Індустріалбанку). Але об'єднання, крім грошового вираження, має ще позитивні та негативні моменти, які не вирішуються ні за день, ні за місяць. Тому я вважаю, що набагато правильніше вкласти вільні гроші в капітал банку, в його розвиток. Купити конкурента – це інше питання, але аж ніяк не увійти в капітал з кимось, адже правильно оцінити стан фінустанови в даних економічних умовах неможливо. Це й питання номіналів акцій, і питання оцінки банку або його активів. Актив сьогодні обслуговується, а завтра – ні, як це оцінити? Це ж все одно конфліктна ситуація. Тому купити – я розумію, а об'єднати дві юрособи – ні.

«Ми проводимо політику безризиковості»

– 35% кредитів Крісталбанку видані в сфері нерухомості, ще 30% – в будівництві. У дві близькі галузі вкладено 65% кредитів. Це не ризиковано?

– У Києві у нас є партнерська програма з компанією «Київміськбуд», яку ми кредитуємо під будівництво житла. І 35% – у нерухомість, саме в цей холдинг. Ще 30% – у інші об'єкти нерухомості, але не ті, що будуються, а ті, що здаються в оренду. На їхню реконструкцію ми й даємо гроші. Це досить малоризикове вкладення, до того ж ми не кредитуємо в іноземній валюті і, відповідно, не несемо валютних ризиків. Крім того, в таких кредитних продуктах легко розрахувати бізнес-план, тому що ми бачимо рух грошових коштів цього клієнта, а заставу досить легко оцінити. Так ми працюємо переважно в Києві, в регіонах – складніше, але й там ми запускаємо такі продукти. Крім цього сектора економіки, ми кредитуємо і сільгосппідприємства. Отже наш портфель диверсифіковано.

– Чи не варто зменшити частку в сфері нерухомості та збільшувати, наприклад, частку сільського господарства?

– Ми розвиваємося, тому будемо входити в різні сектори економіки, зокрема, в енергетику – ми вже працюємо з газовими трейдерами. Придивляємося до малої енергетики, будемо фінансувати будівництво або реконструкцію невеликих гідроелектростанцій в усій Україні. У нас є лізинг транспортної техніки, але не сільськогосподарської – з аграріями ми працюємо, але не так швидко, як хотілося б.

– Кредитний портфель банку скорочується: у I півріччі мінус 27 млн грн, а в III кварталі ще мінус 18 млн грн. Сумарно – на 30% від початку року. Чому?

– Ми проводимо політику безризиковості та не ставимо собі за мету видавати нові кредити для підтримки планових показників.

– За якими ставками ви готові видавати кредити бізнесу?

– Від 23% і вище.

– Чи є для вас малий та середній бізнес пріоритетом?

– Так, є одним з пріоритетних напрямків нашої діяльності. Незважаючи на те що мережа у нас поки невелика, кожного місяця ми залучаємо по 50-100 клієнтів, серед яких компанії різних форм власності та різні за обсягом свого бізнесу, в тому числі невеликі компанії.

– У вас Н2 перевищує 78%, що дозволяє вам розвиватися агресивно. Але оскільки ви консервативні, то портфель швидко не ростиме?

– Все залежить від того, який сенс вкладати в слово «агресивно». Якщо говорити про мережі, тут ми дійсно агресивні. Тоді як банки згортають свою присутність в регіонах, ми відкрили 22 точки. Але ми не будемо агресивні в кредитуванні.

– Ви плануєте охопити своєю мережею всі обласні центри або також підете в невеликі міста?

– Банк стійкий, коли має мережу. Коли банки почали «лягати» і ми побачили, що і в Києві, і в регіонах з'явилися повністю сертифіковані приміщення і команди людей, які можуть працювати, якщо дати їм ідеологію бізнесу, то ми почали будувати мережу. У нас дуже суворий відбір: точка повинна вийти на прибуток протягом 90 днів після відкриття, а на окупність – протягом шести місяців. Це жорстка позиція, але це наш підхід.

– І який же план-мінімум?

– Ми плануємо відкрити більше 30 точок в перший період розвитку мережі. На кінець 2016 року повинні мати 20 відділень, але їх вже 22. Останній офіс відкрито у Дніпрі. «Точка» – це вхід в банк, і моя мрія, щоб такі входи були в кожній області. Тому що все інше повинно бути тут (бере в руки смартфон. – FinClub). Інтернет-банкінг для юросіб у нас є, для фізосіб – працює в тестовому режимі. Запуск мобільного додатку планується до кінця 2016 року. Відвідувати банк не доведеться так часто, хіба що раз на три роки треба пройти ідентифікацію, усе інше – поза банком.

– При створенні перехідного банку ви купили у ФГВФО активи за 160 млн грн. Крім цієї угоди з Фондом, ви ще купували інші активи?

– Так. Безпосередньо кілька кредитів у різних банків.

– Як ви охарактеризуєте продаж активів Фондом?

– Очікування Фонду завищені за ціною.

– Чи цікаві вам основні кошти ліквідованих банків, особливо в контексті побудови мережі?

– Так, майже половину наших точок ми взяли у Фонду через укладання договорів оренди з ліквідаторами банків. І хоча Фонд завищує ціни, ми йдемо на цей крок, розуміючи, що платимо фактично за заощаджений час на створення бізнесу.

«Залучення коштів за всяку ціну для нас не є самоціллю»

– Ваша роздрібна платіжна інфраструктура розвивається повільно, навіть не в кожному відділенні є банкомат. Як ви працюватимете з фізособами, якщо не будуєте інфраструктуру?

– Платіжну інфраструктуру ми будуємо так само поступально, як і точки. Але наявність власної банкоматної мережі для нас не є пріоритетним завданням. Ми розробили і пропонуємо нашим клієнтам продукт – платіжну картку, за допомогою якої можна зняти гроші з нульовою комісією в банкоматі будь-якого банку.

– Якими фішками ви будете виділятися, щоб клієнти легко впізнавали Кристалбанк, як ПриватБанк знають за інтернет-банкінгом Приват24, а Ощадбанк – за держгарантією?

– Це наша надійність. Якщо клієнти хочуть забрати свої гроші, не обмежуючись 200 тис. грн, вони можуть прийти в Кристалбанк. Про це я заявляю з повною відповідальністю.

– Даєте особисту гарантію?

– Даю особисту гарантію. Наступне питання: що дати клієнту? Ми будуємо інтернет-банкінг, вже через місяць запустимо власну систему електронних грошей. Робоча назва – «Кристал». З чим зазвичай асоціюється кристал? Надійність, прозорість, поступальне зростання. Саме ці цінності ми й закладаємо в наш банк і наш бренд.

– У вас клієнтських коштів на поточних рахунках більше, ніж на депозитах, запускаєте інтернет-банкінг і безготівкові платежі. Ви всією своєю поведінкою показуєте, що ваша головна бізнес-ідея – це транзакційний бізнес?

– Так, в першу чергу ми – розрахунковий центр для клієнта. І ми розвиваємося в цьому напрямку. Я все життя пропрацював в банківській сфері й добре пам'ятаю наради в НБУ, в Адміністрації президента. І завжди на порядку денному було і залишається питання комісійних доходів, яких банкам не вистачає, навіть щоб утримувати себе. А це неправильно. У всьому світі комісійні доходи покривають усі банківські витрати. А коли ризикові доходи покривають операційні витрати – це великий мінус банківської системи.

– Мережу «вуличних терміналів» будете створювати?

– Ні, ми будемо робити схожі, але більш цікаві речі. Зокрема, це стосується роботи з готівкою.

– НБУ лібералізував ринок інкасації. Хочете увійти до цього сегменту?

– Так, ми плануємо запустити автоінкасацію і обслуговувати торговельні мережі. Але це важкий ринок.

– Учасники ринку скаржаться на демпінгові ціни Ощадбанку.

– Звісно, що якщо ніхто не заробляє, то хтось демпінгує. Чому банки, наприклад, не заробляють на РКО? Тому що є багато банків з низьким тарифами або навіть з безкоштовним РКО.

– Багато банків запускали інтернет-банкінг як безкоштовну послугу, а зараз впроваджують комісії за платежі. Деякі банки вже вводять комісію за зняття готівки з рахунку. Гадаєте, що безкоштовні послуги відійдуть в минуле?

– Так, я вважаю, що так і має бути. Безкоштовний сир тільки в мишоловці. Якщо вас безкоштовно заманюють, значить, на вас зароблять у інший спосіб. Банк – це дороге задоволення, особливо в порівнянні з фінансовими компаніями. Тому що банки сильно зарегульовані, і крім бізнесу доводиться виконувати ще й контрольні функції. Тому собівартість операцій у банків вище. Але й надійність у них теж вище.

– У вас прибутковість за річними депозитами – до 17,5%. Це на рівні з найбільшими банками. Але невеликі банки зазвичай ставлять ставку вище, щоб залучити клієнтів. Ви готові вступити в боротьбу за клієнта підвищеними ставками?

– Залучення коштів за всяку ціну для нас не є самоціллю. Клієнту, який довіряє нам свої заощадження, ми можемо дати значно більше, ніж високий відсоток. Ми можемо запропонувати нашу порядність і прозорість. Ми відкрито декларуємо, куди розміщуємо гроші. Вкладаючи в менш ризикові продукти, ми отримуємо меншу прибутковість. Тому клієнтам ми пропонуємо менший дохід, зате надійний. Сподіваюся, в банківській системі було вже досить експериментів, щоб людина бачила не тільки ставку, але й щось інше. Має бути культура спілкування клієнта з банком. Дуже погано, звичайно, коли банки покривають поточну ліквідність, залучаючи дорогі депозити. І такі великі відхилення в процентних ставках повинні якось регулюватися НБУ. Я взагалі вважаю, що банківська ставка має лише покривати інфляцію. Це не має бути заробіток. Ставка має бути нижче.

– А за валютними вкладами?

– Бажано негативна.

– Але навіть у вас вона позитивна!

– Так, у нас ставка близько 5%. На залучені кошти ми купуємо валютні ОВДП, допомагаємо державі платити менше. Так, останні торги були по 4,5%.

– Чи залежить ваш портфель від валютних стрибків?

– Ніяк не залежить. У нас немає валютних кредитів. Але у нас є залишки у валюті, і ми повинні їх інвестувати, щоб клієнтам платити відсотки. Ми вибрали для себе валютні держоблігації, тому що вважаємо, що на даний момент вони найменш ризиковані для вкладень.

– Наскільки вам цікаво роздрібне беззаставне кредитування?

– Я завжди критично ставився до беззаставного кредитування. Тому ризиковим кредитуванням ми не займаємося, хоча й починаємо видачу кеш-кредитів за агентськими угодами: вже продаємо кредитні продукти Ідея Банку, потім почнемо працювати з іншими банками. Також в Кристалбанку є кредитні картки для своїх клієнтів. Для випуску такої картки досить мати депозит або бути учасником зарплатного проекту, тобто клієнт повинен мати історію відносин з банком.

– Чи є перспективи у іпотеки?

– Для фізосіб ми розробили і впровадили спільно з «Київміськбудом» унікальну кредитну програму «Житло майбутнього». В рамках цієї програми ми кредитуємо клієнта ще на етапі будівництва для купівлі житла, яке ще не введено в експлуатацію, без застави майнових прав і без будь-якої додаткової застави. Фактично мова йде про беззаставне кредитування. Це дозволяє людям отримати дешевий продукт. Програма розрахована на людей з доходом трохи вище за середній – від 15 тис. грн/міс, які беруть кредит від одного до десяти років з початковим внеском від 30%. Такий партнерський проект ми розглядали з багатьма забудовниками, але зупинилися на «Київміськбуді», тому що це надійний партнер з бездоганною репутацією, який давно працює на ринку.

«Ми готові купувати борги з дисконтом»

– За період керівництва Індустріалбанком ви пережили один підйом ринку і дві кризи банківської системи. Зараз ви отримали можливість будувати банк «з нуля». Яких минулих помилок банківської системи ви плануєте уникнути?

– Індустріалбанк ніколи не йшов на ризик, тому він і працює до цих пір на ринку, незважаючи на кризи. Був період прискореного розвитку, коли зайшов західний капітал і усі нарощували активи, прискореними темпами видавали валютні кредити. Зараз ми не будемо йти в ріст заради зростання, який потім паморочить голову і призводить до того, що не прораховуються валютні, економічні та політичні ризики. Ми будуємо чистий, прозорий, безризиковий банк, який більше схильний до операційної діяльності, ніж до кредитування. Хоча ми й кредитуємо клієнтів, працюємо на міжбанку, з валютними і гривневими облігаціями, розміщуємо кошти в НБУ, ми намагаємося мінімізувати свої ризики.

– У вас трохи менше третини клієнтських коштів – з фінансової сфери і страхування, сумарно на 134 млн грн. Це кошти акціонера?

– Ні. Ми працюємо зі страховими компаніями та фінансовими установами. Вони розміщують у нас депозити та поточні рахунки, що дозволяє наш кредитний рейтинг за національною шкалою від уповноваженого агентства «Кредит-Рейтинг».

– Чи отримає банк в середньостроковій перспективі міжнародний рейтинг?

– На даний момент я не бачу сенсу в рейтингу від міжнародних агентств, тому що рейтинг банку не може перевищувати рейтинг країни, і зовнішні запозичення отримати неможливо. Тому поки що немає сенсу сплачувати приблизно $20 тис. за міжнародний рейтинг.

– Чи планується відкриття коррахунку в зарубіжних банках для обслуговування ваших клієнтів – суб'єктів ЗЕД?

– Ми працюємо через кореспондентські рахунки українських банків. Відкривати коррахунок в іноземному банку, який нам не цікавий, ми не хочемо, а в якомусь великому банку відкрити кореспондентський рахунок зараз складно. Мені, наприклад, завжди подобалося працювати з німецьким Commerzbank. Але він обмежив кількість рахунків на Україну тридцятьма. Коли ми станемо 29-м за класифікацією НБУ банком, ми відкриємо у них коррахунок.

– Чи цікаво вам подати заявки на участь у програмах МФО щодо підтримки лізингу, енергоефективних програм?

– Спочатку ми хочемо розвивати свої програми. У нас дуже велика ліквідність, і ми шукаємо можливості запропонувати її клієнтам, перш ніж залучати додаткові гроші.

– До 1 листопада ви мали укласти договір на аудіювання річного звіту. Звіт за 2015 рік аудіювала фірма «Інтер-Аудит», а за 2016-й хто буде?

– «Інтер-Аудит». Чому? По-перше, ми довіряємо цій аудиторській компанії. А по-друге, нас влаштовує співвідношення між ціною та якістю.

– Які у вас прогнози щодо розвитку банку в 2017 році?

– Наступного року ми плануємо в 1,5-2 рази збільшити активи банку, запустити нові продукти, закінчити формування регіональної мережі.

– На які сегменти економіки робитимете ставку?

– Енергетика, будівництво. Спробуємо співпрацювати з металургами, тому що металургійний комплекс переживає зараз не найкращі часи. Як економіст вважаю, що найголовніше – допомогти піднятися таким галузям, як машинобудування, вагонобудування, суднобудування, тоді й уся економіка підтягнеться.

– Ви підтримаєте оборотним капіталом «Запоріжсталь»?

– Не буду приховувати, «Запоріжсталь» для мене дуже рідний завод. Але, як я вже підкреслював, більшість великих підприємств сьогодні закредитовані. Ми готові купувати борги з дисконтом, оскільки кредитуємо не підприємство, а схему його роботи – можемо запропонувати лізинг, факторинг, гарантію.

– Політики критикують НБУ. У жовтні найбільші банки підписали листа на підтримку голови НБУ Валерії Гонтаревої. Ви його підтримуєте?

– Я б підписав цього листа.

– Як ви гадаєте, які перспективи у невеликих банків? На ринку зберігаються чутки про те, що мета НБУ – залишити кілька десятків банків з іноземним і державним капіталом.

– Подібні заяви – це підступи конкурентів. Україна вже вибрала європейський вектор розвитку, а там багато невеликих банків. Так, є певна кількість великих банків, але й для маленьких завжди знайдеться своя ніша.