Проекти Яресько та Южаніної спробують схрестити

Проекти Яресько та Южаніної спробують схрестити

Мінфін нарешті оприлюднив проект нового Податкового кодексу, розробку якого чиновники затягували вже кілька місяців. Як і очікувалося, Мінфін зробив рівними розмір ключових ставок податків – 20%. Основна проблема полягатиме в тому, як досягти компромісу між урядовим та парламентським законопроектами.



Податкове читання

Однією інтригою стало менше. Міністерство фінансів нарешті опублікувало проект Податкового кодексу, який обіцяло представити бізнесу та громадськості ще три місяці тому. Наприкінці серпня журналістів ознайомили лише з концепцією реформи, в якій не було жодної цифри нових податкових ставок. Це дало привід експертам засумніватися в наявності у Мінфіну системного бачення ситуації, що могло призвести до прийняття «драконівських» правил (див. «Податкова реформа завалилася на старті»). За два тижні Мінфін усе ж таки розповів про суть своєї реформи: всі ключові податки складуть 20% (див. «Мінфін вивів податкове рівняння»), але тексту законопроекту тоді не було. Паралельно наприкінці жовтня голова податкового парламентського комітету Ніна Южаніна разом зі 113 депутатами подала в Раду законопроект № 3357 з альтернативним проектом реформи, підготовленим за допомогою громадськості. Цей проект оцінено як популістський (див. «Депутати прощають податки»).

Лише через місяць Мінфін показав свої напрацювання: документ опубліковано в ніч з 30 листопада на 1 грудня. Сьогодні, 2 грудня, його повинен схвалити Кабмін і направити в Раду. Основа реформи залишилася колишньою: єдиний соціальний внесок (ЄСВ), ПДВ, податок на доходи фізосіб і на прибуток юросіб складуть 20%. Обмежать спрощену систему оподаткування.

Одна з претензій до проекту Южаніної полягала в тому, що її законопроект не пояснював, чому повинні бути ті чи інші ставки податку або способи їх адміністрування. Зі схожою проблемою зіткнувся Мінфін. Фактично вся реформа зводиться до того, що для майже двократного зниження ЄСВ (скасовується ЄСВ у розмірі 3,6%, який платить фізособа, а ЄСВ, який платить роботодавець, знижується з 36% до 20%) необхідно трохи підняти інші податки (податок на прибуток – на 2 п.п.) і скасувати пільги (наприклад, підняти ПДВ на ліки з 7% до 20% і ввести повноцінний ПДВ для аграрної продукції). Після чого влада обіцяє ввести дворічний мораторій на посилення податкових правил. У 2018 року обіцяє скасування ЄСВ.

Почули не всіх

Останні кілька тижнів, коли Мінфін мав можливість детально вивчити проект Южаніної, у міністерстві регулярно говорили, що скористаються депутатськими напрацюваннями. Але експерти, які ознайомилися з документом міністерства, не беруть сміливість стверджувати, що Мінфін перейняв їхні ініціативи. Громадськість не бачила, як трансформувався документ Мінфіну, тому не розуміє, що в ньому було спочатку, а що з'явилося недавно. «Мінфін почув бізнес. Але далеко не всіх. Наприклад, відомство прислухається до думки ЕВА, яка об'єднує найбільші компанії. Для них малий бізнес, який працює на спрощеній системі оподаткування, є конкурентом. У підсумку здебільшого бізнесу, який працює на спрощеній системі оподаткування, доведеться закритися або піти в тінь. Або, як і до введення спрощеної системи, показувати мінімальні доходи, відкуповуватися від інспекторів, а бюджету платити ще менше, ніж зараз», – вважає старший економіст центру «CASE Україна» Володимир Дубровський, який брав участь у підготовці законопроекту Южаніної.

Недостатньо «революційною» експерти вважають нову систему адміністрування податків. «Мінфін, наприклад, виступає проти електронного кабінету. Хоча в наш час це схоже на інтернет-банкінг або клієнт-банкінг на банківському ринку. Також ми не побачили механізму прозорого відшкодування ПДВ», – перераховує слабкі місця реформи Мінфіну представник громадянської платформи «Нова країна», президент ІГ «Універ» Тарас Козак. Він підкреслює, що автори законопроекту Южаніної ставили собі за мету створення зручних правил. «Ми планували знизити податкове навантаження на фонд оплати праці, щоб вивести з тіні частину бізнесу. Пропонували звільнити від оподаткування реінвестовані в бізнес кошти, що дало б можливість бізнесу розвиватися, спростити адміністрування податків. Реформа Мінфіну, якщо й вирішує ці завдання, то лише частково», – нарікає Тарас Козак.

І хоча в загальних рисах обидва документи схожі, громадськість їх сприймає як повну протилежність один одному. «Незалежні експерти, з якими ми спілкувалися і які не мають ніякого відношення ні до законопроекту Южаніної, ні до законопроекту Яресько, вважають, що парламентську версію податкової реформи можна назвати реформою, тоді як документ Мінфіну є косметичною корекцією діючих норм», – сказав один з експертів.

Пошук виходу

Оскільки обидва варіанти податкової реформи готує чинна влада (тільки різні її гілки), вже висловлювалися обіцянки спробувати об'єднати обидва законопроекти. «Компроміс може бути у збереженні податку на прибуток на рівні існуючих 18% і застосування норми рекапіталізації нерозподіленого прибутку – ставка податку в такому випадку становить 0%. Крім того, важливо зберегти з депутатського проекту закону всі норми, що стосуються спрощенців», – стверджує співавтор законопроекту № 3357 Руслан Демчак («Блок Петра Порошенка»). Щоправда, чи погодиться на це Мінфін, поки незрозуміло. У відомстві не відповіли на запит FinClub.

Доля «спрощенців» стане основним предметом торгу, адже навіть вимога зберегти пільговий режим сплати ПДВ аграріями звучить не так голосно, як вимога малого бізнесу не підвищувати йому податки. Адже якщо приймуть версію Мінфіну, то здебільшого бізнесу, який працює на спрощеній системі оподаткування, доведеться закритися, кажуть критики урядової реформи. Мінфін, щоправда, вірить, що «єдинники» або стануть платити 20% податку на прибуток (нібито на це погодяться 161,7 тис. «єдинників»), або почнуть працювати як фізособи зі сплатою 20-відсоткового податку на доходи фізосіб (нібито на це погодяться 58,7 тис. «єдинників»). Залишиться на спрощеній системі, на думку Мінфіну, 958,4 тис. бізнесменів.

У Мінфіні розрахували, що зараз «єдинники» що більше заробляють, то менше платять: якщо дохід – 36 тис. грн на рік, вони платять 25,1% свого доходу у вигляді податків, а якщо 1,827 млн грн – то 0,5%. Тому запропоновано систему, що збільшує платежі зі зростанням доходів: при мінімальному доході податкове навантаження складе 4%, при максимальному – 7,8%. Але така модель не всім подобається. «У Мінфіні вважають, що саме спрощенці є головними оптимізаторами. Хоча обсяг тіньового бізнесу у великому бізнесі вимірюється десятками мільярдів доларів, тоді як в малому та середньому бізнесі – це десятки мільярдів гривень. Частка спрощенців – це 1/16 обороту всіх підприємств. Видається, що Мінфін бореться з меншим злом, щоб відвернути увагу від великих справ», – говорить Володимир Дубровський.

 

 

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу