Державна служба фінансового моніторингу провела низку широкомасштабних фінансових розслідувань щодо легалізації (відмивання) доходів, які мають ознаки податкових злочинів.
Державна служба фінансового моніторингу за 2019 рік підготувала 893 матеріали щодо операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів, та з учиненням іншого злочину, на загальну суму 92,2 млрд грн.
Шведська телемовна компанія SVT отримала список 194 клієнтів шведського банку SEB, пов'язаних із відмиванням російських грошей в Естонії.
Європейський центробанк відкликав ліцензію австрійського приватного банку Anglo Austrian AAB Bank AG (раніше Meinl Bank AG), через який виводили в офшори сотні мільйонів доларів з проблемних українських банків.
Печерський районний суд Києва на засіданні 18 листопада обрав запобіжний захід голові Укрексімбанку Олександру Гриценку за звинуваченням у сприянні легалізації понад $100 млн.
Верховна Рада сьогодні ухвалила в першому читанні проект закону про запобігання та протидію відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом.
День 11 жовтня запам'ятався учасникам українського фондового ринку масовими обшуками у півтора десятках компаній. Співробітники правоохоронних органів навідалися не тільки в офіси, а й додому до керівників установ. В СБУ стверджують, що розслідують виведення і відмивання понад 100 млн грн через купівлю-продаж ОВДП. Учасники ринку очікують різкого падіння попиту на облігації через страх потрапити під слідство СБУ.
Обмеження слабшають
Через рік після введення жорстких обмежень на доступ населення до своїх заощаджень на банківських рахунках Нацбанк готовий дещо переглянути обмеження на зняття грошей з рахунків. Зараз діє заборона на зняття гривневої готівки на суму понад 150 тис. грн на день, а валюти – понад 15 тис. грн в еквіваленті. «Може бути скасовано обмеження щодо «інших валют». Це стосується не доларів, а фунтів, рублів або франків. Можна скасувати обмеження і подивитися, як ринок реагуватиме», – заявив начальник управління валютних операцій та аналізу фінансових ринків НБУ Сергій Пономаренко.
Побачити реакцію ринку на цю ініціативу буде непросто, оскільки обсяг таких вкладів мізерний. За даними НБУ, на 1 березня валютний депозитний портфель населення становив $12,53 млрд, або 347,7 млрд грн в еквіваленті. Проте російський рубль (452 млн грн) та інші валюти (2,47 млрд грн) займали в ньому сумарно менше 1%. Переважна частина роздрібних вкладів в іноземній валюті зберігалася в доларах США (84%) та євро (15%).
Також НБУ вивчає можливість зміни загального підходу до лімітів на зняття коштів з банківських рахунків. «Можна зробити перехід від щоденного ліміту до тижневого або місячного. Це зробить більш комфортним зняття грошей для тих, хто ходить в банки кожного дня, аби забрати звідти великі суми», – повідомив Сергій Пономаренко. Наприклад, замість того, щоб ходити в банк п'ять днів поспіль і забирати по $630 на день, клієнт міг би домовитися з банком, що в певний день тижня він приходить і забирає відразу $3150.
Ще однією ініціативою, яка покликана повернути клієнтські кошти в банки, може стати лібералізація доступу до нових рахунків. «Аби з нових поточних рахунків можна було зняти в рамках того, що вніс готівкою на цей рахунок. Це має привернути тих, хто забрав свої гроші в скриньки. Якщо це буде впроваджено, то подивимося, принесуть люди гроші чи ні. І можна буде вирішувати, чи знімати обмеження», – зазначив Сергій Пономаренко.
Проблема довіри
Ці ліміти підірвали довіру населення до банківської системи і спонукали його зберігати гроші в готівковій, а не безготівковій формі. «Знадобиться якийсь час, щоб клієнти знову довірили гроші банкам, при цьому ми маємо визнати, що за останній тиждень стало ясно, що існує позитивна тенденція у зниженні рівня відпливу коштів з банківської системи», – розповідає директор департаменту роздрібного бізнесу, член правління Піреус Банку Іліас Музакіс. НБУ ще не опублікував дані про депозити в березні, але за січень-лютий з банків пішло 11,77 млрд грн (-6%) і $1,19 млрд (-8,7%).
Але побоювання банкірів, що зняття обмежень спровокує посилення відтоку коштів, ще доволі сильні. НБУ ще минулого року на нараді з банкірами запропонував скасувати ліміти, але банки виступили проти. Це не дивно, адже вони не можуть виплатити вклади навіть у заявлених лімітах і постійно звертаються до НБУ за рефінансуванням і стабкредитами. За 2014 рік вони втратили 58,2 млрд грн і $9,26 млрд коштів роздрібних вкладників. «Причини – обмеження на зняття готівкових коштів клієнтів, введення прибуткового податку на доходи від депозитів, істотна девальвація національної валюти, падіння довіри населення до банківської системи в цілому та безліч інших чинників», – перераховує заступник голови правління Сбербанку Росії Ірина Князєва.
Ринкові рішення
Банки вже самі почали робити спроби повернути довіру клієнтів, знижуючи вплив обмежень регулятора. «Часто банки пропонують пільгові умови дострокового розірвання депозитів, оскільки законодавчо це не заборонено. В той же час, у зв'язку із запровадженням плаваючого валютного курсу, з'являтимуться вклади, які зможуть зменшити вплив курсових різниць на розміщені на такому вкладі кошти клієнта», – говорить начальник відділу департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку Андрій Курбатов. На ринку вже з'явилася пропозиція півторарічного депозиту з прибутковістю 26%, під час розірвання якого в будь-який момент клієнт отримає прибутковість не нижче 24% річних.
Клієнтам також почали пропонувати іменні депозитні сертифікати у валюті: на них не поширюються обмеження НБУ. «Депозитні сертифікати – цінні папери, що дозволяють клієнтам без обмежень отримати всю суму на руки після закінчення договору. Але слід враховувати, що Фонд гарантування вкладів гарантує повернення коштів лише за іменними сертифікатами, депозитні сертифікати на пред'явника гарантуванню за рахунок коштів Фонду не підлягають», – нагадує начальник управління пасивних, комісійних та сервісних продуктів ВТБ Банку Марина Кшиніна.
Фіскальна служба в пошуку
Державна фіскальна служба (ДФС) в ході розслідування кримінальних проваджень відносно роботи конвертаційних центрів перевіряє причетність до їх функціонування співробітників дев'яти банків. «Під час розслідування кримінальних справ цієї категорії проглядається причетність до скоєння злочинів посадових осіб банківських установ: Реал Банку, Фідобанку, банку «Фінанси та Кредит», БТА Банку, Вернум банку, ВіЕйБі Банку, Ощадбанку, «Глобусу» та Українського професійного банку. Зараз слідчі дії щодо доведення причетності та встановлення міри вини посадових осіб банківських установ тривають», – заявив перший заступник голови ДФС Володимир Хоменко.
Всього у 2014 році слідчі податкової міліції розслідували 85 кримінальних проваджень щодо конвертаційних центрів, внаслідок чого припинили роботу 560 компаній. «Незаконні послуги «конвертів» були надані більш ніж 15 тис. суб'єктам господарювання, яким незаконно сформовано податковий кредит з ПДВ на 6,3 млрд грн. В ході перевірок вигодонабувачів донараховано 1,6 млрд грн, компенсовано до держбюджету понад 200 млн грн», – зазначив Володимир Хоменко. За його словами, зараз розслідується 46 кримінальних проваджень щодо конвертаційних центрів, послугами яких скористалися понад 5 тис. підприємств – вони отримали штучний податковий кредит з ПДВ на суму 3,6 млрд грн.
Учора ж прем'єр-міністр Арсеній Яценюк після того, як заслухав доповіді керівництва ДФС, відсторонив його від виконання своїх обов'язків на час службової перевірки - на два тижні. У тому числі, серед відсторонених був і Володимир Хоменко.
Банківський подив
З дев'яти установ дві перебувають під управлінням Фонду гарантування вкладів фізосіб: у ВіЕйБі Банку працює тимчасовий адміністратор, а в Реал Банку – ліквідатор. FinMaidan опитав інші установи щодо підозр ДФС. «Я був украй здивований цією заявою і висловленою в ній підозрою про причетність співробітників Фідобанку до діяльності конвертаційних центрів. Ніяких офіційних запитів з приводу розслідування кримінальних проваджень відносно роботи конвертаційних центрів від відповідних держорганів у Фідобанк не надходило, як і не було пред'явлено жодних претензій, – повідомив FinMaidan директор фінансового моніторингу Фідобанку Сергій Дмитров. – Ми конвертаційні центри не обслуговуємо, а, навпаки, виявляємо і надаємо інформацію, відповідно до закону, у Держслужбу фінмоніторингу. Звідти ця інформація у вигляді узагальнених матеріалів потрапляє до ДФС. На сьогодні нами було припинено 187 спроб відмивання грошей. І всю інформацію надано відповідно до законодавства в держоргани».
Джерело в правлінні Фідобанку неофіційно пояснює, що, можливо, «якийсь начальник відділення міг мати приватну домовленість з клієнтом, який генерував великий кеш». «Звичайно, після гострої фази минулої кризи активізувалася боротьба за клієнтів. І деякі банки почали знижувати тарифи роботи з готівкою з 0,4% до 0,3%, а начальники відділень отримували премії за залучення нових клієнтів завдяки зниженню тарифів. Але керівництво банку з часом здатне вирахувати, що в якихось відділеннях проходять крупні операції. Це, як правило, закінчується звільненням посадових осіб банку і відмовою від роботи з такими корпоративними клієнтами», – пояснив співрозмовник.
В Українському професійному банку стверджують, що заява ДФС не відповідає дійсності. Аналогічної позиції дотримуються і в держбанку, який також потрапив до списку фіскальної служби. «Інформацією про слідчі дії відносно Ощадбанку ми не володіємо», – повідомили в прес-службі цієї установи.
Держорганам варто більш відповідально ставитися до своїх заяв, вважають банкіри. «Моя робота полягає у щоденному превентивному фінансовому моніторингу. Хотілося б чути від високопосадовців більш коректні заяви, особливо враховуючи поточні реалії ринку», – нарікає Сергій Дмитров.
Нацбанк отримав повноваження
Реагувати на такі ситуації може і Нацбанк, до того ж у нього тепер є для цього всі повноваження. 6 лютого набули чинності поправки до закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового ураження», якими було дозволено регулятору ліквідувати за прискореною процедурою банки за відмивання ними грошей.
Це дозволить очистити ринок від установ, які займаються неправомірною діяльністю, але дії НБУ мають бути обґрунтованими. «В інструментарії Нацбанку мають бути різні методи боротьби з конвертаційними центрами. Це можуть бути як закриття фінансових установ, які допустили грубі та неодноразові порушення у сфері запобігання та протидії відмиванню коштів, так і суттєві фінансові санкції за такі порушення, – вважає директор департаменту контролю та фінансового моніторингу Кредобанку Максим Ващук. – Оголошення регулятором неплатоспроможними банків, які допускали систематичні порушення в цій сфері, є потужним сигналом про його рішучість в боротьбі з банками – конвертаційними центрами. Регулятор повинен поступово очистити фінансовий ринок від такого виду організацій».
Олена Губар, Руслан Чорний
Релізи
ТОП-новости
