Проблемні кредити: що з ними робити?

Проблемні кредити: що з ними робити?

Про способи вирішення проблеми кредитів NPL розмірковує адвокат, партнер юридичної компанії ILF Олексій Харитонов.



НБУ VS МВФ

Наприкінці 2017 року НБУ відстрочив на два роки термін збільшення статутного капіталу банків до 300 млн грн, посилаючись на стабільність фінансової системи України. Тепер мінімальний розмір регулятивного капіталу банку, який отримав банківську ліцензію до 11 липня 2014 року, має становити 300 млн грн з 11 липня 2020 року, 400 млн грн – ще через два роки, а 500 млн грн – з 11 липня 2024-го.

До жовтня 2017-го навіть половина українських банків не мали статутного капіталу у 300 млн грн або більше. У меморандумах з Україною МВФ рекомендував вирішувати питання недостатності капіталу банків переважно за рахунок вливання грошових коштів або виводити банки з ринку, якщо їхній капітал не збільшиться. На це у власників і менеджерів недокапіталізованих банків був свій контраргумент: по-перше, не всім фінустановам через специфіку їхньої роботи на ринку така докапіталізація потрібна; по-друге, не всі її «тягнуть».

Збільшити капітал за рахунок нерухомості або інших активів не дозволяє закон. А кількість проблемних кредитів у банківській системі тільки за 2017 рік зросла на 2,41% (початок року – 47,27%, кінець року – 49,68%). Заради справедливості потрібно зазначити, що банків з приватним українським капіталом проблема токсичних активів стосується меншою мірою, ніж банків 1-ї та 2-ї груп, перш за все держбанків.

Здається, що регулятор переніс дедлайн збільшення статутного капіталу не тільки через стабілізацію банківської системи, а й через неготовність та відсутність реальної необхідності у багатьох банків «живими» грошима збільшувати капітали. Їхню аргументацію почули. Регулятор розвів проблеми капіталу і проблемних заборгованостей. Саме друга вимагає термінового вирішення.

МВФ наполягає і пропонує оптимізувати процеси стягнення проблемної заборгованості, щоб зменшувати потреби в капіталі. Зараз завершується переоцінка активів у банківській системі, яка проводилася відповідно до вимог МВФ. Її результати для низки банків невтішні: через те, що вартість активів не була ринковою, деякі банкіри ризикують отримати статус підозрюваних у кримінальних справах з усіма наслідками, що випливають, у вигляді арешту майна, обмеження виїзду за кордон, обшуків і регулярних допитів.

Проблемних кредитів стане більше

У 2017 році банки зробили ставку на масовий продаж споживчих кредитів і не помилилися. За даними НБУ, відсоток проблемної заборгованості за такими кредитами найнижчий, і за рік частка проблемних кредитів навіть зменшилася на 5,06 п.п. (з 27,2% до 22,14%). Але цей сегмент у перспективі двох років стає ризиковим.

По-перше, збільшиться вартість кредитів для населення. За останні кілька місяців, коли НБУ збільшив облікову ставку з 13,5% до 17%, міжбанківські позики стали дорожчими.

По-друге, збільшиться сегмент інших гравців на ринку споживчого кредитування. Фінансові аналітики стверджують, що незабаром банки відчують конкуренцію на ринку короткострокових позик з боку дрібних фінансових установ (ломбардів, кредитних спілок). Наприклад, за III квартал 2017 року банки видали споживчих кредитів на 7,4 млрд грн, а ломбарди – на 3,9 млрд грн.

Третій фактор – збільшиться ймовірність неповернення кредитів, виданих в 2016 році. Це перш за все пов'язано із зростанням курсу долара та інфляцією.

І банкам є чого побоюватися – прецеденти виведення з ринку великих гравців у сфері споживчого кредитування в Україні вже були (Дельта Банк, Платинум Банк і Банк Михайлівський). Чималу роль в цьому відіграли помилки в оцінці ризиків і неефективна робота з портфелем проблемної заборгованості.

Як збільшити статутний капітал банку грошима і не порушити при цьому закон

Це питання сьогодні турбує багатьох. Зазвичай використовуються три способи: скорочення витрат (наприклад, зменшення кількості відділень і розвиток інтернет-банкінгу); передавання непрофільних для банку напрямів на аутсорсинг (наприклад, управління нерухомістю, прийнятою на баланс в рахунок погашення боргів); системна робота з повернення проблемної заборгованості.

Такі дії дають свої результати. Фінансові звіти банків 3-ї групи за дев'ять місяців 2017 року показують збільшення доходу на 20 млн грн в результаті роботи з проблемною заборгованістю.

Як зменшити проблемну заборгованість

Серед типових сценаріїв роботи з проблемними боргами: збільшення юрвідділів, продаж портфелів проблемної заборгованості або передавання їх в управління КУА (компанії з управління активами), аутсорсинг послуг юридичних компаній.

Але в процесі роботи з проблемними боргами, як правило, виникають перешкоди.

Негнучка бюрократія і багатозадачність. У банках нерідко софт-колекшном займається один відділ, судові процеси веде інший, а за виконання судових рішень відповідає третій. Такий розподіл роботи з проблемною заборгованістю може бути неефективним, оскільки управляти процесом складно, а робота з боржниками вимагає швидкої реакції. Банки на цьому часто програють через неповороткість і внутрішні бюрократичні процедури.

Переоформлення застав. У разі продажу портфелів «поганих кредитів» виникають складнощі з переоформленням застав і з оподаткуванням, якщо борги продаються з дисконтом або частково прощаються. Іноді через тривалу процедуру продажу боргів пропускаються терміни позовної давності, що виключає можливість стягнення в перспективі.

Адвокатська монополія, яка урізає можливості банку самостійно або через КУА займатися стягненням заборгованості в судовому порядку. Оскільки вести справи в судах можуть тільки адвокати (тільки в судах першої інстанції на перехідний період 2018 року справи ще зможуть вести юристи без адвокатського свідоцтва). У більшості банків у штаті немає достатньої кількості адвокатів, а отримання адвокатського свідоцтва займає 9-12 місяців. Гостро ця проблема постане у 2019 році. При цьому для середнього банку мати власний юридичний відділ в залежності від кількості судових справ може коштувати від 1 млн грн до 3,6 млн грн на рік.

Тому в 2018 році, працюючи з проблемною заборгованістю, банкам варто зважити всі ризики і вигоди варіантів роботи з проблемними кредитами.

Спочатку розділіть справи проблемних кредитів на групи.

За сумами:

▪ до 170 тис. грн – такі справи не вимагають участі в суді представників банку;

▪ від 170 тис. грн до 880 тис. грн – участь в суді є необов'язковою, але за заявою сторони суд може викликати представників;

▪ від 880 тис. грн – участь представника є обов'язковою.

Можна заощадити ресурси на веденні малозначних і нескладних справ (суми стягнення до 880 тис. грн.) за термінами: в пріоритеті судові процеси, за якими закінчуються терміни позовної давності або є поручителі, у яких закінчується термін дії поручительства. Можуть бути судові справи за наявністю активів/забезпечення. Якщо є іпотека/застава, то прийміть її на баланс на підставі застережень в договорах. У 2017 році судова практика була на боці банків, які оформляли право власності на активи на підставі іпотечних застережень, а не визнавали його за собою через суд. Це позасудовий спосіб захисту, і можна обійтися без судового розгляду.

За вже ініційованими судовими процесами перегляньте можливість прийняття іпотеки/застави на баланс на підставі застереження. А якщо застава з високим ризиком порушення справи про банкрутство (або її вже відкрито), активів немає, а боржники не генерують дохід, то подумайте про доцільність витрачання ресурсів на роботу з такою заборгованістю.

Потім оцініть за кожною групою можливості юридичного відділу банку і вирішуйте: працювати з «проблемкою» своїми силами, продати портфель проблемних кредитів або передати питання повернення боргів на аутсорсинг.

Якщо працюєте з юридичними компаніями (адвокатськими об'єднаннями) на аутсорс, чітко фіксуйте результат, за який перед вами відповідає радник, і вимагайте план проекту зі стягнення заборгованості для оперативного контролю реперних точок на всіх етапах. У грудні 2017 року немає граничного розміру витрат на адвокатів, які можуть відшкодовуватися за рахунок опонентів, і ви зможете стягнути з боржника суму компенсації юридичних послуг.

Якщо з проблемною заборгованістю працюватиме юридичний відділ банку, приділіть особливу увагу підготовці позовних заяв та доказової бази. В ході судової реформи змінилися порядок і правила розгляду позовів. Наприклад, докази і розрахунки (обгрунтування заборгованості, штрафів, пені та калькуляція судових витрат) необхідно подавати разом з позовною заявою. Якщо щось пропустили і не подали – доповнити відомості буде майже неможливо. У підсумку – високий ризик отримання негативного рішення суду і як наслідок – втрата активів.

Подписывайтесь на новости FinClub в TelegramViberTwitter и Facebook.