Фонд гарантування вкладів пропонує позичальникам банку «Аркада» скористатись програмою реструктуризації кредитів, які забезпечені іпотекою майна або майнових прав на нерухомість.
Президент України підписав закон, який зобов’язує фінансові установи розкривати повну вартість кредитів менше мінімальної заробітної плати (на сьогодні – 5 тис. грн) та строком до одного місяця.
Президент Володимир Зеленський підписав закон №895-ІХ про подовження мораторію на стягнення заставного майна за простроченими валютними кредитами, зокрема іпотечними, який Верховна Рада схвалила ще 16 вересня.
Кредити, оформлені в небанківських фінустановах із мінімальним пакетом документів і нібито нульовою відсотковою ставкою можуть привести до арешту майна позичальників.
Парламентарі готують до розгляду законопроєкт, який фактично звільнить усі компанії, пов’язані з окупованою теріторією Донбасу, від кредитної заборгованості перед банками. Банкіри попереджають про правовий нігілізм ініціативи партії «Слуга народу», що здатна повністю зупинити кредитування бізнесу, який має найменший зв’язок з непідконтрольними владі територіями (рос.).
Верховна Рада заборонила вводити штрафні санкції за прострочення банківських і небанківських позик під час карантину.
Президент Петро Порошенко обіцяє без затримок підписати ухвалений парламентом Кодекс з процедур банкрутства. Отже, нові прогресивні правила виведення боржників зі стану неплатоспроможності запрацюють уже в середині 2019 року, а фізособи вперше отримають право очиститися від боргів завдяки банкрутству. Керівник проектів та програм департаменту стратегії та реформування НБУ Микита Лазаренко пояснює, які ключові норми Кодексу варто знати боржникам фізособам і юрособам та як новий Кодекс захищає їхні інтереси.
Парламент кардинальним чином змінив розстановку сил між кредиторами й боржниками: депутати дозволили банкрутство фізичних осіб і скасували мораторій на стягнення житла за валютною іпотекою. Щоправда, мораторій зникне лише в середині 2020 року, а валютним позичальникам запропонують особливі умови реструктуризації боргів. Втім, позичальників ці пільги не тішать, оскільки майже 95% боржників не платять, а зняття мораторію змусить їх почати повертати кредитні борги.
Історії про нещасних валютних позичальників, які страждають від чергового витка девальвації, вже не так популярні, як в 2014-2015 роках. Адже зараз лише деякі клієнти продовжують виплачувати валютні позики, не погоджуючись на пропозиції про конвертацію боргу в гривню. Решта понад 96% клієнтів просто припинили платити завдяки мораторію на стягнення іпотеки. За словами банкірів, у всіх хороших клієнтів різна мотивація платити.
Парламент легалізував творіння Нацбанку – кредитний реєстр, в якому буде міститися величезний масив даних про фізичних та юридичних осіб, які взяли банківські кредити на суму понад 372 тис. грн. Усю інформацію про боржників до цього реєстру передасть і ФГВФО. Інформація з реєстру дозволить банкам відмовляти в позиках злісним неплатникам, але також може погіршити фінансовий стан банку в разі підвищення його кредитних ризиків.
Релізи
ТОП-новости
