Боржники потраплять до кредитного реєстру Нацбанку
Фото firestock

Боржники потраплять до кредитного реєстру Нацбанку

Парламент легалізував творіння Нацбанку – кредитний реєстр, в якому буде міститися величезний масив даних про фізичних та юридичних осіб, які взяли банківські кредити на суму понад 372 тис. грн. Усю інформацію про боржників до цього реєстру передасть і ФГВФО. Інформація з реєстру дозволить банкам відмовляти в позиках злісним неплатникам, але також може погіршити фінансовий стан банку в разі підвищення його кредитних ризиків.


Усіх порахують

Міжнародний валютний фонд і Єврокомісія мають бути задоволені. Україна виконала свою обіцянку і ухвалила закон про створення кредитного реєстру Національного банку. Вже з 1 квітня усі банки будуть зобов'язані передавати до кредитного реєстру НБУ інформацію про своїх великих позичальників, йдеться в тексті законопроекту № 7114-д, який депутати 6 лютого ухвалили в цілому як закон.

Кредитний реєстр створюється і адмініструється НБУ. Банки з 1 квітня повинні подавати до реєстру інформацію про позичальників – фізичних та юридичних осіб з сумою заборгованості (тіло кредиту і відсотки) понад 100 мінімальних зарплат (зараз цей ліміт становить 372 тис. грн). З 1 липня до обов'язкового наповнення реєстру підключиться Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Йдеться про величезний масив даних, адже передаватиметься інформація про умови кредиту (сума, валюта, терміни, поручительства, застави), стан кредиту (терміни і розмір прострочення), про позичальника (його клас, види економічної діяльності, бенефіціари, пов'язані особи) тощо.

Насправді кредитний реєстр НБУ вже створив, і банки наповнюють його з літа 2017 року. Але тоді мова йшла про кредити на суму понад 50 тис. грн. Ухвалити закон необхідно було для того, щоб НБУ не тільки отримував дані від банків, але й передавав їх іншим банкам. Доступ до інформації з реєстру банки отримають через шість місяців після набуття законом чинності, але не пізніше 31 грудня.

Відомості з реєстру дозволять банкам дізнатися більше про своїх потенційних позичальників і таким чином мінімізувати кредитні ризики під час видачі нових позик. «Система обміну інформацією потрібна для ефективного банківського регулювання і нагляду, а також для належної оцінки банками ризиків під час видачі кредитів і зниження частки проблемних кредитів», – стверджують в Нацбанку. Банківські експерти схвалюють нові підходи. «Інформація про кредити і їх обслуговування буде гарною підмогою банкам у прийнятті рішення про видачу кредиту потенційному позичальнику», – впевнена виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова.

Робота з боржниками

Банкіри вважають, що сумлінним позичальникам не варто хвилюватися через те, що дані про їхні фінансові операції потраплять до кредитного реєстру НБУ. «Наявність позитивної кредитної історії в інших банках дає суттєву перевагу при нових запозиченнях. Проблеми з отриманням кредитів можуть виникнути у позичальників, які мають прострочені борги. Банк буде зобов'язаний врахувати інформацію про негативну кредитну історію, оцінюючи кредитний ризик за таким клієнтом», – розповів FinClub голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов.

При цьому банк зможе видати кредит клієнту, у якого є проблемні борги в інших банках. «Кожен банк самостійно встановлює для себе критерії прийнятності кредитної історії клієнта при ухваленні рішення про надання кредиту, керуючись внутрішніми вимогами та вимогами нормативних актів НБУ і законів. Кредитний реєстр лише містить об'єктивні факти такої історії, які банки будуть враховувати», – пояснив директор департаменту контролю кредитних ризиків роздрібного бізнесу ОТП Банку Сергій Ілюченко.

Вже з 1 січня 2019 року банки будуть зобов'язані використовувати інформацію з кредитного реєстру для визначення класу позичальника. Причому йдеться як про нові кредити, так і вже видані. І якщо позичальник припинить платити в одному з банків, інші банки також повинні будуть знизити його клас, а свій кредитний ризик – підвищити. «Закон передбачає зобов'язання банків врахувати інформацію з кредитного реєстру у визначенні кредитного ризику. Поки не зрозумілий механізм обліку отриманої інформації, але очевидно, що банк повинен буде реагувати на наявність простроченої заборгованості та знижувати кредитний рейтинг», – каже пан Мамедов.

Олена Коробкова передбачає, що робота цього механізму буде прописана в нормативних актах НБУ, які будуть розроблені протягом двох місяців після набуття законом чинності. Однак схожа норма з 2016 року діє в постанові НБУ № 351. «Положенням передбачена умова, що якщо за результатами оцінки банку клас одного боржника за кількома активами відрізняється, то банк визначає клас такого боржника за найнижчим (гіршого) з них. Ця норма за аналогією може бути перенесена і до кредитного реєстру», – припускає Олена Коробкова.

За її словами, показники кредитного ризику прямо не впливають на регулятивний капітал, а тільки через порівняння з розміром сформованих резервів під активні операції банків за даними бухгалтерського обліку. «Зараз ще немає статистики можливих коливань. Це потенційно буде відомо тільки в 2019 році, бо норма, яка зобов'язує банки використовувати інформацію з кредитного реєстру для оцінки кредитного ризику, запрацює з 1 січня 2019-го», – зазначає вона.

Дозволений конфлікт

Позичальники зможуть безкоштовно отримувати від НБУ інформацію про те, які саме дані про них і пов'язаних з ними осіб включені до кредитного реєстру, які банки її запитували. У режимі реального часу безкоштовний доступ до кредитного реєстру отримають банки. Ця «безкоштовність» лякала бюро кредитних історій, які надають банкам доступ до інформації про позичальників на платній основі. Саме тому бюро спочатку виступали проти ініціативи, побоюючись, що НБУ зруйнує їхній бізнес. Компроміс знайдено за рахунок того, що кредитний реєстр НБУ не збиратиме дані про позичальників з боргами менше 372 тис. грн. Тобто банкам під час видачі роздрібних кредитів і кредитів малому бізнесу доведеться, як і раніше, працювати саме з приватними бюро.

Завдяки цьому позиція бюро змінилася. «Ми підтримуємо закон про кредитний реєстр НБУ. Він дозволить працювати і бюро кредитних історій, і Нацбанку. У прийнятому законі чітко визначено перелік інформації, яку НБУ має право збирати про людей. Обмеження переданої інформації про кредити сумою понад 100 мінімальних зарплат дає можливість не порушувати права людей. У всьому світі банки передають інформацію тільки про ризикових клієнтів», – сказала FinClub голова правління Першого всеукраїнського бюро кредитних історій Антоніна Паламарчук.

Серед недоліків закону вона назвала відсутність конкретного терміну зберігання в реєстрі інформації про борги. У законі йдеться про «безстрокове» зберігання, але як тільки позичальник погасить борг, дані про нього будуть видалені з реєстру. Також відсутній механізм контролю за використанням співробітниками НБУ інформації з реєстру. «Спочатку передбачалося, що інформацію використовуватимуть лише працівники банківського нагляду і кредитних ризиків, потім додали фінстабільність. Закон, на жаль, не ставить чітких рамок, хто матиме доступ до цієї інформації. А вона цікава рейдерам, колекторам. В інших країнах реєстр створюється для управління ризиками, а у нас доступ до реєстру буде у багатьох працівників НБУ», – попереджає Антоніна Паламарчук.

На відсутності механізму захисту персональної інформації акцентувало увагу Головне юруправління Верховної Ради. «Механізм ведення реєстру не узгоджується з положеннями Конвенції про захист прав людини та основних свобод, Конституції та законів України в частині забезпечення права на повагу до приватного і сімейного життя», – йдеться в його висновках.

Але закон все ж прописує певні заходи захисту інформації. Під час видачі фізособі кредиту на суму понад 372 тис. грн банк буде зобов'язаний отримати її згоду на передавання інформації до кредитного реєстру НБУ. Без такої згоди банк просто не зможе видати кредит. У разі видачі кредиту юрособі банку не доведеться отримувати такий дозвіл, але кредитор повинен повідомити письмово позичальника про те, що інформація про нього передається до кредитного реєстру. І вже обов'язок позичальника повідомити своїх пов'язаних осіб, що дані про них передані Нацбанку. «Банк повинен буде провести роботу щодо оповіщення вже наявних боржників про передавання інформації стосовно їхньої заборгованості до кредитного реєстру», – каже пані Коробкова.

Подписывайтесь на новости FinClub в TelegramViberTwitter и Facebook.