Нові валютні правила неідеальні: які ще проблеми необхідно вирішити

Нові валютні правила неідеальні: які ще проблеми необхідно вирішити

Закон «Про валюту і валютні операції» вважається великим досягненням на шляху до повної валютної лібералізації в Україні. Наскільки нові правила спростили грошові валютні операції та що продовжує заважати розвитку бізнесу, проаналізував менеджер практики банківських і фінансових послуг PwC Legal в Україні Вадим Романюк (рос.).

Від моменту набуття чинності закону «Про валюту і валютні операції» 7 лютого минуло вже майже вісім місяців. За цей час Нацбанк скасував такі хворобливі для бізнесу обмеження, як ліміт на виплату дивідендів і повернення інвестицій закордонним інвесторам, а також вимогу обов'язкового продажу частини валютних надходжень.

Перші місяці дії закону запам'яталися тим, що бізнес та обслуговуючі його банки поступово звикали до нової парадигми валютного регулювання. Банки отримали більше свободи в прийнятті рішень, хоча їм стало важче жити без чітких інструкцій НБУ. А клієнтам стало обтяжливо кожного разу доводити банкам відсутність ризику в проведенні валютних операцій. Регулятор намагався допомогти ринку адаптуватися до нових правил і на своєму веб-сайті публікував відповіді на найбільш поширені питання стосовно нового закону.

Читайте «Валютна свобода: що тепер можуть робити українці»

Незважаючи на те, що час жорстких обмежень для операцій з валютою в Україні поступово добігає кінця, залишається низка проблемних для бізнесу і приватного сектору питань в сфері валютного регулювання. Назву п'ять ключових проблем і можливих варіантів їх вирішення.

Інвестування за кордон

Ліміти на інвестування коштів за кордон залишаються без змін з початку набуття чинності закону про валюту: 50 тис. євро протягом календарного року для фізичних осіб і 2 млн євро за той самий період – для юридичних осіб і фізосіб-підприємців.

Це обмеження сковує рухи українських інвесторів. Капіталовкладення фізичних осіб в рамках встановленого ліміту переважно обмежуються купівлею цінних паперів закордонних емітентів. Здійснювати більш серйозні інвестиції (наприклад, в нерухомість) безпосередньо зі свого рахунку в Україні поки що не можна. Можливість отримати індивідуальний дозвіл НБУ на перевищення цього ліміту не передбачена.

Однак не варто впадати у відчай і поспішати з висновками. Уважно вивчивши норми валютного законодавства, можна знайти чимало абсолютно законних способів здійснити інвестицію на більші суми. По-перше, можна законно вивозити з України готівкові кошти без обмеження за сумами. Перешкодою може стати лише те, що при вивезенні еквівалента більше 10 тис. євро необхідно надати документи, що підтверджують зняття грошей зі свого банківського рахунку в Україні, та квитанції про купівлю валюти в разі, якщо знімалася готівкова гривня. Цей варіант підійде для ризикових та економних інвесторів.

Для тих же, в кого вивезення готівки асоціюється з лихими 1990-ми, є більш цивілізований механізм. Можна здійснювати інвестиції з використанням юридичних осіб, зокрема, інвестфондів. Цей спосіб більш витратний, але за належної підготовки документів дозволяє приватним особам перевести за кордон до 2 млн євро протягом календарного року.

Ну і нарешті, ліміт не застосовується в разі здійснення інвестиції за кордон за рахунок коштів, отриманих з-за кордону. Отже, наявність грошей за кордоном дозволяє інвесторам забути про валютні вимоги українського законодавства.

У будь-якому випадку необхідно враховувати вимоги країни інвестування, щоб уникнути проблем з прийняттям і використанням коштів з України.

Продаж валюти ФОП

Незважаючи на скасування обов'язкового продажу валютної виручки, українські фізособи-підприємці все одно не можуть вільно розпоряджатися отриманою валютою. Перерахування валютної виручки на особистий рахунок залишається під забороною. У зв'язку з цим підприємці змушені нести додаткові втрати на курсових різницях.

Знову-таки можна знайти альтернативні шляхи отримання валютної виручки, що дозволяють зменшити витрати, пов'язані з її подальшим продажем. Наприклад, можна отримувати валюту на закордонні рахунки або використовувати електронні гаманці міжнародних платіжних систем (Payoneer, PayPal тощо).

Скасування обов'язкового продажу валютної виручки викликало жваву дискусію в бізнес-середовищі про те, чи варто дозволити фізособам-підприємцям використовувати валюту для своїх особистих цілей. Можливо, НБУ прислухається до такої пропозиції, враховуючи, що скасування заборони навряд чи призведе до серйозного погіршення платіжного балансу або виникнення обставин, які загрожують банківській і/або фінансовій системі України.

Відкриття рахунків іноземних компаній в Україні

Закон про валюту дозволив іноземним компаніям відкривати рахунки в Україні. Але механізм запрацював далеко не відразу. Лише через кілька місяців – після оновлення нормативних актів НБУ і отримання роз'яснень від фіскальної служби – банки почали відкривати такі рахунки.

Першопрохідцям в цій справі довелося серйозно попітніти: на відкриття рахунків йшло від декількох тижнів до декількох місяців, необхідних на збір всіх документів. Ускладнювала ситуацію не зовсім вдала редакція положення про здійснення банками фінансового моніторингу, де зазначено досить значний список документів, які необхідно надати для відкриття рахунку. Наприклад, до переліку документів потрапила фінансова звітність іноземної компанії, підтверджена незалежним зовнішнім аудитом. Враховуючи, що далеко не кожна іноземна компанія здійснює такий аудит, ця вимога на практиці для багатьох стає перепоною для відкриття рахунків.

Представники Нацбанку виправдовуються і кажуть, що перелік є орієнтовним і банк може на свій розсуд не запитувати такі документи. Але банкам недостатньо усних заяв регулятора. Їм потрібні чіткі норми, які не допускають подвійного тлумачення.

Ризик-орієнтований підхід або правова невизначеність валютних правил

Якщо ваша компанія проводить зовнішньоекономічні операції на суму понад 150 тис. грн і при цьому не входить до списку найбільших публічних компаній світу (Forbes Global 2000), постійними супутниками ваших операцій будуть словосполучення «фінансовий моніторинг» та «ризик-орієнтований підхід». Незважаючи на прогресивність принципів, закладених в ці поняття, вони породжують правову невизначеність, коли учасники ринку часто не можуть з упевненістю спрогнозувати свої дії.

Наприклад, НБУ наділений повноваженнями штрафувати банки за операції, які «можуть бути пов'язані з виведенням капіталів». При цьому жоден нормативно-правовий акт не містить визначення, що саме є «виведенням капіталів». В умовах такої невизначеності будь-яка нестандартна операція може бути розтлумачена обслуговуючим банком або НБУ як «виведення капіталів».

Вже виникали ситуації, коли укладення угод із залученням безлічі юрисдикцій опинялося під загрозою, оскільки український банк підозрював, що угода може бути пов'язана з виведенням капіталів, і в основі цієї підозри лежала лише її нетиповість для українського ринку. Хоча при цьому були обгрунтовані як економічна доцільність такої операції, так і відсутність підозр у відмиванні доходів, одержаних злочинним шляхом, на боротьбу з яким і спрямований фінансовий моніторинг.

Іншим прикладом є те, що НБУ зобов'язав банки перевіряти «ринковість» зовнішніх запозичень. Раніше обслуговуючі банки мали чіткий орієнтир у вигляді фіксованих максимальних ставок за зовнішніми запозиченнями. Тепер такого фіксованого ліміту немає. І виявилося, що лише деякі банки підготовлені до нововведення, тоді як інші охопила паніка. Навіть роз'яснення НБУ не допомогли. Виникали ситуації, коли банки відмовлялися обслуговувати безпроцентну поворотну фінансову допомогу від нерезидентів, посилаючись на те, що умови надання такої фінансової допомоги є «неринковими». Враховуючи те, що майже всі валютні обмеження тією чи іншою мірою спрямовані на протидію відтоку капіталу з України, абсурдність такого трактування обслуговуючим банком складно переоцінити.

Що нас чекає далі?

Незважаючи на очевидний прогрес, чимало валютних обмежень ще залишається (зазначені вище ліміти, купівля валюти тільки під валютні зобов'язання, 365 днів для розрахунків за зовнішньоекономічними поставками товарів). Нацбанк покладає великі надії на те, що новий парламент прискорить розгляд і ухвалення законів, спрямованих на попередження непродуктивного відтоку капіталу з України, зокрема, закон про впровадження Плану дій BEPS. Ухвалення цих документів сприятиме подальшій валютній лібералізації.

Але не варто забувати про те, що скасування кожного існуючого валютного обмеження супроводжуватиметься активізацією фінансового моніторингу у відповідних сферах. А на прикладі зі ставками за зовнішніми запозиченнями стало очевидно, що банкам все ще набагато простіше використовувати фіксовані ліміти і обмеження, ніж «ризик-орієнтований підхід». Ймовірно, українському ринку знадобиться не один рік для адаптації до нової парадигми валютного регулювання.

Підписуйтесь на новини FinClub в TelegramViberTwitter і Facebook.