Крах бізнес-моделі

Ера дешевих грошей, коли Національний банк попередні два роки роздавав усім бажаючим рефінансування під 7-11% для стимулювання постраждалої від пандемії ковіду економіки, пішла у минуле в мить, коли НБУ підняв ставку рефінансування до 27%. В цей момент банки, які будували кредитний портфель за кошти НБУ, пережили справжній шок.

Уявіть, що ви кредитували клієнтів за рахунок рефінансування і «жили» з маржі. Раптом НБУ піднімає облікову ставку, без попередження, як завжди, і з цього моменту на майже весь ваш рефінанс НБУ вмикає «лічильник» під 27% річних. Вартість кредитів НБУ незмінна лише по овернайту і рефінансу на строк до 90 днів. Якщо банк взяв кошти на більший термін – НБУ видавав кошти і на п’ять років, вартість старого ресурсу рухається синхронно із новим.

В цей момент ваша схема кредитування за рахунок рефінансу стає катастрофічно збитковою. Звісно, якщо ви розумно підійшли до кредитної політики і видавали кредити юрособам під плаваючу ставку – «облікова ставка + маржа», тоді ваші витрати і доходи зростуть синхронно. Але і це не ідеальний варіант: позичальники можуть масово піти в дефолт і просто не платити вам 30% річних.

Якщо ж банк кредитував за фіксованою ставкою, усі нові збитки 100% лягають на нього, і банк буде прагнути позбутися їх «за будь-яку ціну», меншу за ставку рефінансування НБУ. Банк почне судорожно збільшувати депозитні ставки для фізосіб і юросіб або просити в акціонера/акціонерів докапіталізацію на покриття майбутніх збитків. Шукати кошти на міжбанку марно, оскільки ставки там ще минулої п’ятниці підстрибнули до 23% – рівня плати НБУ за депсертифікатами овернайт.

І оскільки дешевий рефінанс НБУ під 11% назбирав в портфелі майже кожен другий, кількість банків, які раптово опинилися перед проблемою термінового пошуку заміни дорого фондування НБУ, значна.

Зона «ризику»

В цих умовах визначити, які саме банки будуть змушені найближчими днями і тижнями підняти депозитні ставки, стає набагато простіше, ніж якщо б НБУ піднімав облікову ставку для банківської системи без боргів за рефінансування.

Для пошуку цих банків використаємо такі дані з їхньої останньої звітності:

а) обсяги зобов’язань банків перед НБУ станом на 1 травня

(ці дані є валідними, оскільки між 1 травня і ранком 2 червня, коли НБУ оголосив зміну ставок, рефінанс скоротився лише на 5,311 млрд грн (-4,44%) – зі 119,644 млрд грн до 114,332 млрд грн);

б) обсяг сукупних гривневих зобов’язань банків (НБУ не рефінансує у валюті);

в) частка рефінансування НБУ в гривневих зобов’язаннях банків.

Важливий не стільки абсолютний розмір рефінансування НБУ, а його частка, яка показує ступінь залежності банку від НБУ і ступінь впливу рефінансування на середню вартість залучених коштів.

Що вища в портфелі банку частка рефінансу НБУ, то вищі шанси, що цей банк найближчими днями та тижнями підніме депозитні ставки. Може, навіть суттєво. Як це зробили вже вісім банків.

Це максимально спрощене трактування ситуації, оскільки на процентну політику банків впливає не один фактор, а їх сукупність. Але саме зараз ставка і обсяг рефінансування стають визначальними.

Що ми вже бачимо?

Слабка ланка

Усі сім дрібних банків, які упродовж тижня підняли депозитні ставки до 15-18% і вище, знаходяться серед перших 25 банків з найбільшою залежністю від фондування НБУ – від 25% до 90%. Деякі, як РВС Банк, який вже підняв ставки за короткими вкладами, навіть спромоглися до травня 65,6% (!) своїх гривневих зобов’язань сформувати коштами НБУ. Логічно очікувати, що й інші банки із верхньої таблиці списку скоро піднімуть ставки. Можливо, навіть запропонують більше за конкурентів.

І якщо ставки для фізосіб є публічними, то ставки для юросіб часто є предметом домовленостей.

В зоні найбільшого процентного ризику через дії Нацбанку опинилися переважно невеликі банки, а також лише по одному великому державному, іноземному та приватному українському банку.

Із п’яти найбільших банків з іноземним капіталом три установи взагалі не мали боргів з рефінансування НБУ (Укрсиббанк, ОТП Банк, Креді Агріколь Банк), тому очікувати підвищення їх ставок через фактор дорогого рефінансування немає сенсу. Але це не значить, що їх ставки не зростуть – про це нижче.

У Райффайзен Банку рефінансування було мінімальним (0,5%), а суттєвим – у Альфа-Банку, 25,5%. До початку війни частка була майже вдвічі меншою – 14%. Але відтік коштів, спровокований іміджевими втратами і санкціями проти власників після початку російського вторгнення, посилив залежність банку від НБУ. Установа додатково позичила в НБУ майже 5 млрд грн, але при цьому скоротила гривневі зобов’язання майже на 10 млрд грн, тобто своїм кредиторам банк повернув майже 15 млрд грн.

Державні банки, як не дивно, проводили різні політики. У ПриватБанку частка була 0%, навіть коли рефінансування коштувало лише 11%, в Ощадбанку – 4,2%. Укргазбанк більш активно залучав кошти НБУ (11,2%). А найбільш складна ситуація в Укрексімбанку – 30,9%, який публічно визнавав, що активно залучав кошти НБУ для кредитування державних компаній, наприклад «Укравтодору».

Укрексімбанк також мав на 1 травня найбільшу в абсолютному вимірі заборгованість за рефінансом – 26,9 млрд грн із загального об’єму в 119,6 млрд грн. Майже кожну п’яту гривню рефінасу НБУ отримав саме він. Тому останнє рішення НБУ в держбанку зустріли із неприхованим скепсисом. Членкиня наглядової ради Укрексімбанку Вікторія Страхова розповіла про бізнес-ідею держбанку «взяти рефінансування під 11% і прокредитувати спецімпортера під 11,5%». За такої умови 27 млрд грн рефінансу НБУ можуть принести річний збиток у 4,2 млрд грн. Я б теж занервував.

Майже всі великі приватні банки із українським капіталом знаходяться в третьому десятку ренкінгу. Серед п’ятірки найбільших вітчизняних установ найбільша частка рефінансу – у Банку Кредит Дніпро (25,7%), найменша – в ПУМБ (9,6%). ТАСкомбанк, який посідає 28-у сходинку із показником у 18,3%, став першим великим банком, який вчора підняв ставки. Не так суттєво, як дрібні банки – «лише» до 14%, але ще тиждень тому, за півтори години до рішення НБУ, банк рекламував депозит під 8,25%.

У підсумку із 68 банків (на 1 травня було 69 платоспроможних банків, але Мегабанк вже передано до ФГВФО) майже у 40% установ (27 банків) місяць тому взагалі не було зобов’язань за рефінансуванням НБУ. А у майже чверті банків (16 установ) частка рефінансу НБУ в гривневих зобов’язаннях була меншою за 25%. І лише більше третини ринку – 37% ринку (25 банків) – залежали від рефінансу на 25% і вище.

Інструмент невибіркової дії

Але рішення НБУ змусить не тільки ці 25 банків (чи навіть 41) піднімати ставки та вишукувати приховані резерви ліквідності, щоб позбутися збиткового рефінансування. Рішення НБУ зачепить усіх.

Банки вже почали повертати кошти: за тиждень сумарний портфель рефінансування скоротився на 11 млрд грн – до 103,33 млрд грн. Хоча за весь попередній місяць – лише на 5,31 млрд грн. Погашення відбувалося нерівномірно – найбільшу суму НБУ повернули у вівторок (9,5 млрд грн), коли Мінфін зіткнувся майже з нульовим попитом на військові ОВДП. Що може вказувати на погашення частини рефінансу держбанками, які тримали три з чотирьох найбільших портфелів коштів НБУ.

Коли перший шок банків пройде і вони без паніки почнуть акумулювати дорогі депозити для дострокового повернення ще більш дорого рефінансування НБУ, система побачить початок міграції клієнтських коштів між банками. Йдеться про великі суми. Тільки 20 невеликим банкам із найбільшою залежністю від НБУ потрібно знайти і терміново повернути майже 35 млрд грн.

Українці в умовах 100-відсоткової державної гарантії вкладів під час війни (і на 600 тис. грн – після), а також більш як 20-відсоткової інфляції та девальвації можуть ухопитися за депозити під 15-18% як єдину можливість врятувати заощадження від різкого обезцінення. І понести кошти навіть в установи з сумнівною репутацією.

Відплив коштів з банків з низькими депозитними ставками (річний UIRD все ще менше 8%, а за 3-місячними вкладами в двадцятці найбільших банків платять лише 6,2% в середньому) і неможливість компенсувати цей відплив дешевим рефінансуванням НБУ (як це було на початку війни) може змусити навіть великі банки, і навіть без боргів за рефінансування, також підняти ставки за вкладами, щоб просто швидко не переміститися із стану профіциту ліквідності одразу в стан її дефіциту.

Суттєвого перегляду ставок можуть уникнути (серед банків, які залучали рефінансування і/або вклади фіізосіб) хіба що банки, через які виплачується зарплата військовим – понад 50 млрд грн на місяць. Банкіри характеризують ці залишки як стабільно зростаючі, оскільки військові та їхні сім’ї не витрачають отримані кошти повністю. Цей додатковий ресурс може допомогти банкам, зокрема державним, які випустили зарплатні картки військовим, з меншими втратами пережити новий процентний шторм.

Таблиця співвідношення рефінансування до гривневих активів

Банки, які після 2 червня переглянули депозитні ставки, позначені жирним шрифтом.