Втеча валюти
Обсяг валютних резервів України в лютому зменшився ще на 12% і на 1 березня склав черговий історичний мінімум – $5,625 млрд, повідомили в Нацбанку. Скорочення викликане погашенням та обслуговуванням урядом і НБУ прямого та гарантованого державою боргу на суму $539,1 млн, у тому числі перед МВФ.
Національний банк знову витрачав гроші на валютні інтервенції – $651,3 млн, щоправда, він не вказав, скільки з цієї суми отримала НАК «Нафтогаз України». Наприкінці лютого Нацбанку вдалося купити на ринку валюти на $144,7 млн. При цьому уряд виручив від розміщення валютних цінних паперів $298,3 млн.
Після скорочення резервів на $775 млн в Нацбанку визнають, що грошей надовго не вистачить. Основна надія на кредит МВФ. «Враховуючи те, що Україна очікує позитивного рішення Ради директорів МВФ про надання нового пакету фінансової допомоги вже 11 березня, обсяг міжнародних резервів на сьогодні є достатнім для виконання зобов'язань та поточних операцій уряду і Нацбанку в короткостроковій перспективі», – підкреслили в НБУ.
МВФ говорив про можливість надання Україні $17,5 млрд у найближчі чотири роки. Найбільшу суму – до $10 млрд – представники української влади хотіли б отримати вже в березні. «Мінімальне, що ми плануємо, – це три місяці покриття імпорту. Я все-таки сподіваюся, що ми зможемо досягти рівня $17 млрд на кінець 2015 року. Якщо зможемо досягти $20 млрд, більшу частину з яких складатимуть чисті резерви, я буду дуже щасливою», – прогнозувала голова НБУ Валерія Гонтарєва.
Велика потреба
Фінансисти згодні з тезою, що без МВФ уряд навряд чи впорається з кризою. «В умовах пасивності влади МВФ стає основним двигуном реформ. Боротьба з корупцією, забезпечення прозорості та ефективності державних фінансів, формування стійкої монетарної та валютної політики – усе це ключові стратегічні завдання України. І ці ж завдання є лейтмотивом програми співпраці з МВФ, – говорить старший радник президента Альфа-банку Роман Шпек. – Я не дуже розумію логіку «ми зробимо те й те, щоб задобрити МВФ, і тоді він дасть нам кредит». Тобто кредит візьмемо, а як забезпечити його повернення, придумаємо потім? Виконання умов програми МВФ потрібно Україні набагато більше, ніж Фонду».
Інших кредиторів, які можуть збільшити резерви НБУ і вирівняти платіжний баланс, в України поки немає. «Українська економіка переживає один з найважчих періодів з моменту здобуття незалежності. Глибокі реформи як ніколи потрібні країні. Крім внутрішньої потреби, це й вимога МВФ, без допомоги якого впоратися з виплатами за держборгом найближчим часом буде практично неможливо. У той же час західна допомога – як фінансова, так і експертна – може допомогти запустити економіку», – сподівається начальник відділу стратегічного планування Укрсоцбанку Агшин Мірзазаде.
Значна сума першого траншу кредиту МВФ потрібна Україні в тому числі для того, щоб розрахуватися за єврооблігаціями, викупленими Росією в грудні 2013 року на $3 млрд. Україна повинна розрахуватися за цим боргом в грудні 2015 року, проте міністр фінансів РФ Антон Сілуанов вже пригрозив, що зажадає повернення боргу достроково. Вважається, що Україна порушила умови позики – її держборг перевищив планку в 60% від ВВП. У Мінфіні України, втім, хотіли б реструктуризувати цей борг разом з іншими випусками єврооблігацій.
Для отримання кредиту МВФ банківському ринку України доведеться пережити серйозні зміни. У найближчі два роки НБУ обіцяє зробити акцент на збільшенні стійкості банків, розчищенні активів і посиленні відповідальності їх власників. Власникам кредитних установ доведеться нарощувати капітали і скорочувати портфелі інсайдерських кредитів, щоб їх банк уникнув виведення з ринку.
Обвальний початок
Платіжний баланс в січні 2015 року залишався дефіцитним – $890 млн, хоча нестача валюти в країні була в 2,2 рази менше, ніж у січні минулого року ($1,93 млрд) і в 2,5 рази нижче, ніж у грудні 2014-го ($2,26 млрд), повідомили в п'ятницю в Нацбанку.
Дефіцит поточного рахунку склав $342 млн на тлі падіння експорту майже на третину – до $3,1 млрд, що стало найнижчим показником за чотири роки. Зокрема, на 34,3% знизився експорт чорних металів, на 41,5% – руди. Це сталося «в результаті зниження як фізичних обсягів експорту внаслідок військових дій, так і внаслідок зниження світових цін на 10-15%». «Минулого року ціни на метал знизилися майже на третину, зараз цей процес уповільнився», – говорить старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.
На 79,9% знизилися обсяги вивезення мінерального палива «через припинення виробництва нафтопродуктів і дефіцит вугілля всередині країни». Через торговельні обмеження Росії на 45,2% знизився експорт продукції машинобудування. В цілому частка експорту всіх українських товарів до Росії знизилася до 9,5% з 16,6% в січні минулого року, а частка експорту в країни Азії зросла з 26,9% до 34,7% – в основному завдяки поставкам зернових.
На третину зменшилися і обсяги імпорту – до $3,5 млрд, що було більш очікувано, ніж скорочення експорту. «Це відбулося насамперед внаслідок девальвації гривні і було більш рівномірним по групах. Однак імпорт продовольчих товарів і нафтопродуктів знизився вдвічі, а легкових автомобілів – майже в три рази», – підрахували в Нацбанку. Враховуючи нарощування реверсних поставок газу в Україну з ЄС, частка імпорту з країн Європи виросла з 28,5% роком раніше до 34,3% у січні, а частка імпорту з Росії впала з 27,6% до 17,8%.
Фінансовий розрахунок
Відносно повільним в січні був відтік капіталу за фінансовим рахунком – $548 млн, що втричі менше, ніж у грудні. «В умовах ескалації військового конфлікту можливості залучення зовнішніх ресурсів приватним сектором були досить обмеженими, тому ролловер за зовнішніми зобов'язаннями скоротився з 74% у грудні до 63% у січні, у тому числі 28% у бізнесу, 74% – у банків», – зазначають в НБУ.
Чистий відтік за кредитами та облігаціями приватного сектора склав $645 млн, але при цьому надходили прямі іноземні інвестиції ($108 млн) і скорочувалася готівкова іноземна валюта поза банківською системою ($57 млн). У Нацбанку також нагадали, що в січні відбулося чергове погашення кредиту МВФ на загальну суму $220 млн.
Під пресом
Січень був останнім місяцем перед тим, як 5 лютого НБУ вчергове відпустив гривню у «вільне плавання». Після чого офіційний курс злетів з менш ніж 16 грн/$ до 30 грн/$, останньої п'ятниці впавши нижче рівня 28 грн. Дефіцит платіжного балансу продовжує чинити тиск на курс гривні. «Як тільки платіжний баланс стане профіцитним, можна буде говорити, що дно девальвації вже пройдено», – прогнозує виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко.
Йдеться про «ринковий» профіцит платіжного балансу без урахування великих траншів від МВФ, найближчий з яких влада очікує в кінці березня. На зустрічі з членами Американської торговельної палати в п'ятницю 27 лютого голова Нацбанку Валерія Гонтарєва заявила, що обґрунтований і справедливий курс – це 20 грн/$, як і закладені в проекті поправок до держбюджету 21,7 грн/$. «При такому розрахунковому курсі фундаментально, навіть з урахуванням присутності НАК «Нафтогаз», яку ми на ринок не випускаємо, у нас уже повністю збалансовано рахунок поточних операцій», – заявила вона.
Коли курс становив 16 грн/$, експорт та імпорт знижувалися ідентичними темпами, а новий курс може виправити зовнішньоторговельний дисбаланс. «Подальшого зниження цін на продукцію металургії не очікується, тому я згоден з тим, що коли курс буде на рівні 20 грн за долар, платіжний баланс вирівняється», – говорить Олександр Жолудь.
Падіння обсягів
Обсяг валютного ринку в січні продовжив «стискатися» і досяг мінімальних позначок. Вчора в НБУ повідомили, що обсяг валюти, купленої банками у населення, минулого місяця скоротився на 40% – до $89,6 млн. Такими ж темпами впав і обсяг продажу валюти населенню – на 44%, до $109 млн. Одночасно скоротився також обсяг міжбанківських торгів (на 28%, до $10 млрд) і обсяг інтервенцій НБУ (на 38%, до $518,2 млн).
«Нацбанк не пішов з валютного ринку, залишивши його напризволяще», – заявила напередодні голова НБУ Валерія Гонтарєва. Вона повідомила, що НБУ щодня проводить прямі інтервенції НАК «Нафтогаз» на закупівлю газу і «Енергоатому» – для закупівлі ядерного палива. «За нашими розрахунками, без тиску з боку найбільших імпортерів на ринку має превалювати пропозиція валюти. Ми вже досягли домовленості з МВФ: поки валютний ринок не збалансується, ми будемо продовжувати проводити ці інтервенції з валютних резервів країни», – сказала вона.
На ці цілі в січні було витрачено $464 млн, а сумарно, з урахуванням обслуговування держборгу – $624,4 млн, резерви НБУ впали на $1,11 млрд, до $6,42 млрд. Це критичний рівень резервів, який ледь покриває місячний обсяг імпорту. Вже до початку березня резерви можуть опуститися нижче позначки $6 млрд. Тому НБУ розраховує на поповнення резервів за рахунок чотирирічної програми Міжнародного валютного фонду обсягом $17,5 млрд. «Враховуючи перспективи отримання коштів, ми ставимо собі за мету збільшити валютні резерви держави до $17 млрд на кінець року. Цьому сприятиме нова програма з МВФ», – розраховує Валерія Гонтарєва.
Такі ж очікування поділяють в уряді. У Мінфіні припускають, що МВФ в рамках нової програми EFF виділить Україні цього року максимально можливу суму кредиту – $10 млрд. Про це вже заявляла міністр фінансів Наталія Яресько.
Ці кошти очікуються не раніше березня. Але вже зараз НБУ бачить ознаки поліпшення ситуації. Після того, як НБУ 6 лютого відпустив курс - він підскочив в обмінних пунктах з 16,5 грн/$ до 27 грн/$, населення збільшило продаж валюти. З 6 по 17 лютого перевищення продажу валюти над її купівлею в касах банків склало майже $97 млн. «Паніка населення знижується», - упевнені в НБУ. Але при цьому НБУ ігнорує той факт, що гривня продовжує девальвувати.
Боргова потреба
Україні обіцяли підтримку й інші інвестори. Країна повинна отримати нові кредити або відстрочку за вже взятими боргами на загальну суму $40 млрд. Зокрема, Світовий банк готовий надати $2 млрд, уряд США – $2 млрд, ЄС – $2,6 млрд. «Співпраця з МВФ в 2015 році відіграватиме визначальну роль в економічному житті країни. По-перше, без кредитів від донорів валютний баланс держави в 2015-му просто не зводиться. Україні наступного року потрібно буде виплатити за валютними боргами понад 9 млрд, а ще потрібно фінансувати закупівлі газу, наприклад», – зазначає член Ради НБУ Роман Шпек.
Необхідність підтримки з боку МВФ пов'язана не тільки з потребою у наповненні резервів, а й оплатою поточних боргів країни. «За деякими оцінками, Україні у найближчі два роки потрібно виплатити близько $14 млрд. Сума чимала, особливо в умовах падіння ВВП, кризових явищ в економіці та військових дій всередині країни. Однак у прогнозі слід враховувати ще й активну допомогу, яку надають Україні міжнародні фінансові інститути, – говорить радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький. – Доходи країни падають і знижуватимуться наступного року. Це означає, що без допомоги ззовні ми, як держава, не здатні повністю і своєчасно виконувати зобов'язання перед кредиторами. Тому найближчого року Україна дуже залежатиме від прихильності іноземних донорів».
Поки МВФ не робив заяв щодо виділення Україні першого траншу. «Рішення МВФ залишиться рішенням, а у нас усі завжди очікують не рішень, а дій, тому ринок відреагує якимось чином лише після надходження грошей державі. Стабілізація на ринку настане тільки після повного врегулювання усіх питань з РФ і донецько-луганським регіоном. Необхідно враховувати, що в цьому регіоні багато експортно орієнтованих підприємств (15-20% експортної виручки припадало на ці області), і тільки після відновлення вони зможуть відновити роботу. Відкритим залишається питання про торгівлю з РФ. За оптимістичними прогнозами, спокою на валютному ринку можна чекати не раніше літа 2015 року», – вважає заступник голови правління одного з найбільших банків.
Подвійна удача
Учора вперше за довгий час відбулися події в економічній та політичній сферах, які можуть позитивно відбитися на валютному курсі гривні в Україні. Після майже 16-годинних переговорів у Мінську були прийняті два документи: Комплекс заходів з виконання мінських домовленостей (в рамках Тристоронньої контактної групи) і Декларація на підтримку цих заходів, схвалена президентами України, Франції, Росії та канцлером Німеччини. Це означає, що найближчим часом ситуація в зоні АТО може стабілізуватися.
Другою позитивною новиною стала заява Міжнародного валютного фонду про готовність надати Україні чотирирічну кредитну лінію на $17,5 млрд. Кошти будуть надані в рамках програми розширеного кредитування. «Тепер уряд повинен активізувати проведення низки реформ в чотирьох напрямках. Перший напрямок – реформа сектора фіскальної політики: необхідно перевести систему держфінансів на стабільну основу. Другий – досягнення бездефіцитного бюджету НАК «Нафтогаз України» до 2017 року. Цей комплекс заходів включає підвищення тарифів на газ. Третій – грошово-кредитна політика: продовження режиму гнучкого курсоутворення, що дозволить привести інфляцію до рівня нижче 10%. Четвертий – посилення банківської системи», – заявив керівник місії МВФ в Україні Микола Георгієв.
Сума і термін виділення першого траншу кредиту невідомі. В цілому інвестори позичать Україні $40 млрд. «Фінансування надходитиме з трьох джерел: МВФ, підтримка міжнародної громадськості та приватні інвестори», – уточнив Микола Георгієв.
Курс не здається
Валютний ринок повністю проігнорував ці новини. Учора торги на міжбанку відкрилися на рівні 24,5 грн/$, але до кінця дня середньозважений курс долара досяг 25,98 грн/$, хоча протягом дня він усе ж перевищив 26 грн/$ (рівень готівкового ринку). Проте Нацбанк укріпив курс до 25,09 грн/$.
Позитивно вплинути на курс гривні ці новини можуть не скоро. Якщо мінські домовленості будуть виконані, і ситуація на Донбасі стабілізується, підприємства на сході країни відновлять свою роботу і обсяги валютної виручки. «По-перше, стабілізація ситуації знижує стимули залишати експортну виручку за кордоном, тому що на тлі девальвації активи в Україні значно подешевшали. По-друге, можливе часткове відновлення роботи експортерів у зоні АТО, – говорить директор з економічного аналізу та стратегічного планування ВТБ Банку Михайло Папанов. – Фактично МВФ підтвердив свою підтримку Україні, що дозволить у разі проведення реальних реформ зняти навантаження зовнішніх виплат країни в короткостроковій перспективі».
Отримання першого траншу кредиту МВФ також відбудеться не завтра – таке рішення Фонд може прийняти у найближчі чотири тижні. І навіть після надходження цих коштів експортери не будуть швидше заводити валюту в країну. Але Україна все ж зможе збільшити обсяг резервів, який впав до $6,4 млрд. «Маючи мінімальні золотовалютні резерви, НБУ обмежений у можливостях підтримки курсу гривні, а виділених МВФ коштів буде достатньо лише для обслуговування зовнішніх боргів. Значний вплив на курс гривні має також ситуація на сході України. Якщо вийде втілити в життя досягнуті в Мінську домовленості, а населення і бізнес повірять у стабілізацію економічної та політичної ситуації, можна чекати зміцнення гривні щодо інших валют. Проте не виключаємо, що цей процес проходитиме з перемінним успіхом, і можна очікувати коливання курсу як в один, так і в інший бік», – вважає директор департаменту казначейства Піреус Банку Ігор Якобчук.
Долар не молодше двадцяти
Міжнародні фінансові організації обіцяють країні валюту в обсязі, який дозволить лише перекрити дефіцит платіжного балансу. Аби гривня зміцнилася, надходження валюти повинно вирости за рахунок приватних інвестицій та кредитів, що неможливо без проведення реформ. «Заява МВФ і мінські домовленості – це, безперечно, позитивний сигнал для ринку. Є ймовірність, що цей позитив матеріалізується і вплине на курс трохи пізніше. Але, швидше за все, будуть потрібні факти та дії, щоб переконати експортерів, банки і населення в тому, що досягнуті домовленості виконуватимуться, і що Україна проведе вчасно і в повному обсязі непопулярні реформи, необхідні для економічного оздоровлення і отримання чергових траншів МВФ», – очікує голова правління Кредобанку Дмитро Крепак.
Втім, розраховувати на зниження курсу нижче, ніж 20 грн/$, навіть у середньостроковій перспективі вже не доводиться. «Підтримка України Фондом є позитивним сигналом для іноземних інвесторів і, безумовно, сприятиме стабілізації курсу. Виконання мінських домовленостей, припинення бойових дій та проведення невідкладних реформ, яких потребує економіка, сприятимуть зміцненню гривні до 20-21 грн/$», – прогнозує голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук.
Новий закон про боротьбу з відмиванням «брудних» грошей посилює контроль за клієнтами банків: фізособи повинні будуть пройти «звіряння» даних у відділенні, а юрособи – розкрити своїх кінцевих власників.
Новий закон про боротьбу з відмиванням «брудних» грошей посилює контроль за клієнтами банків: фізособи повинні будуть пройти «звіряння» даних у відділенні, а юрособи – розкрити своїх кінцевих власників. Під особливим контролем будуть держслужбовці. Нові правила додадуть роботи банкам, але дозволять краще боротися з відмиванням «брудних» грошей.
Країна просить грошей
Уряд України направив запит на отримання доступу до механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility; EFF) від Міжнародного валютного фонду. Про це заявила міністр фінансів Наталія Яресько на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Механізм EFF передбачає довгострокову фінансову підтримку протягом чотирьох років. Глава МВФ Крістін Лагард підтвердила, що мова йде про заміну існуючої програми stand-by.
Складовою частиною нового плану є «консультації Мінфіну з утримувачами українського суверенного боргу для поліпшення середньострокової фінансової стабільності», повідомила Наталія Яресько. «Як тільки будуть досягнуті домовленості з МВФ, українська влада представить кроки подальших консультацій зі своїми кредиторами», – йдеться в її заяві. Західні ЗМІ сприйняли це однозначно: після підписання угоди з МВФ Україна, вже мало не в лютому, почне переговори про умови реструктуризації боргу.
Програма stand-by вирішує короткострокові проблеми платіжного балансу країни: позика видається протягом 1,5-2 років, повертається протягом 3,25-5 років. Програма EFF дозволяє надати підтримку для виправлення структурних дисбалансів і проведення реформ. Позика видається протягом 3-4 років, повертається протягом 4,25-10 років. Процентна ставка – близько 3,5% річних.
Швидка реакція
Іноземні інвестори були готові до цієї новини. «Прибутковість єврооблігацій почала зростати ще до офіційного повідомлення Мінфіну: швидше за все, ця інформація обговорювалася в кулуарах форуму, тому інвестори очікували її появи», – говорить аналітик ринку облігацій компанії ICU Тарас Котович. За його словами, вже до 18:00 середи прибутковість облігацій з погашенням в 2023 році зросла з 17,5% до 18,5%, прибутковість середньострокових паперів перевищила 20%, а короткострокових – була навіть вище 80% річних.
До вечора четверга прибутковість єврооблігацій з погашенням в 2015 році досягла 126,3% річних – папери продавалися в середньому за 53% від номіналу. «Така прибутковість говорить про те, що ймовірність реструктуризації цих паперів максимальна», – сказав Тарас Котович. Цього року Україна повинна погасити три випуски єврооблігацій: на $500 млн – у вересні, 600 млн євро – у жовтні, $3 млрд – у грудні (цей випуск викуплено РФ). При цьому на більш довгому інтервалі прибутковість єврооблігацій нижча: з погашенням в 2017 році вона склала 50-53% річних, в 2023-му – 20,1% – найнижче значення за усіма українськими паперами.
Терміни подовжать
Поки невідомо, які умови запропонують інвесторам. «Тільки після завершення переговорів з МВФ буде зрозуміло, які борги будуть реструктуризовані. Наприклад, під реструктуризацію можуть потрапити єврооблігації, погашення яких заплановано на найближчі рік-два, а може, програма поширюватиметься і на більш довгі боргові папери, виплати за якими припадають на найближчі чотири роки, тобто протягом терміну можливої нової програми співпраці з МВФ», – каже Тарас Котович.
Варіантів реструктуризації може бути кілька. Можуть бути продовжені строки погашення єврооблігацій. Такий варіант використовували банки в 2013-2014 роках: емітенти погашали євробонди, але натомість пропонували власникам більш довгі папери. Кредитори банку «Фінанси та Кредит» в січні 2014 року вирішили рефінансувати єврооблігації новими бондами з терміном обігу до січня 2019-го на $100 млн. Купонна ставка за паперами знизилася з 10,5% до 9,25%. ПУМБ продовжив термін євробондів з 2014 до 2018 року.
Більш жорсткий для кредиторів сценарій може припускати списання частини основної суми або зниження ставки купона. «По суті, це грецький сценарій, що припускає істотні збитки для власників боргових паперів», – зазначає головний економіст компанії Dragon Capital Олена Бєлан. Останнього разу Україна списувала частину зовнішнього боргу в 2000 році: Мінфін випускав два транші семирічних єврооблігацій з погашенням 15 березня 2007-го.
На думку Олени Бєлан, ймовірний перший варіант реструктуризації. «Через невелику частку єврооблігацій в структурі держборгу – 19% – навіть істотне списання номінальної вартості не допоможе радикально скоротити співвідношення держборгу до ВВП. Але це негативно позначиться на репутації України як позичальника і може стати причиною довгих судових тяганин», – говорить Олена Бєлан. Отримати ж згоду на продовження термінів погашення можна досить швидко, при цьому уникнувши присвоєння країні дефолтного рейтингу. «Такий варіант дозволив би уряду заощадити до $8,8 млрд за виплатами до 2018 року, або більше 30% загальних виплат за валютним боргом за цей період», – підрахувала Олена Бєлан.
Вікторія Руденко
Місія МВФ, яка розпочала свою роботу в Україні на початку тижня, очікує від влади проведення конкретних реформ, перш ніж знову дати кредит. Без цих грошей буде складно уникнути дефолту, але кредитори не поспішають надавати фінансування. Це змушує нерезидентів відносити вкладення в Україну до категорії усе більш високого ризику.
Ризик – справа дорога
Головне питання, яке цікавить інвесторів вже кілька тижнів, – можлива сума і термін надання Україні чергового траншу кредиту Міжнародного валютного фонду та можливість збільшення загального обсягу програми, – поки не піднято в ході зустрічей з МВФ. Про це вчора повідомила міністр фінансів Наталія Яресько. «З МВФ триває процес переговорів, розмови про конкретний транш поки не ведуться. Ми пояснюємо їм бюджет, Бюджетний кодекс, податкові зміни і всі закони, які ми прийняли в 2014 році», – сказала вона журналістам. Ще місяць тому Наталія Яресько сподівалася, що гроші МВФ будуть отримані на початку січня.
Нинішня місія МВФ почала працювати в Києві 12 січня і, як очікується, пробуде в Україні до 29-го. Це вже п'ята місія Фонду за рік і третя – за останні три місяці: у листопаді-грудні 2014 року її експерти інспектували роботу української влади 25 днів. Черговий візит МВФ дуже важливий для України – на кону питання збільшення розміру програми на суму до $15 млрд.
Інвестори нервують. За підсумками дня котирування єврооблігацій України знизилися ще на 1-1,5 базисних пункти: прибутковість держпаперів з погашенням у 2022-2023 роках досягла 17-18%, до 34-43% – з погашенням в 2016 році. Максимальна прибутковість була у євробондів з погашенням у цьому році – 58%. Втім, пік їхньої прибутковості – 63% на 6 січня – поки не був досягнутий.
Котирування кредитних дефолтних свопів (credit default swap; CDS) – страховка від дефолту України – зросли. У вівторок вранці їх значення склало 2332 пункти, що на 148 пунктів вище, ніж під час закриття ринку напередодні. Максимальне значення цього року також було досягнуто 6 січня – 2375 п. Серед усіх країн, які випускали зовнішні цінні папери, вище ризики дефолту тільки у Венесуели (4249 п.; 9 січня) та Аргентини (2987 п.; 31 грудня).
Вкладення з такими ризиками зазвичай вже називають навіть не «спекулятивними», а «токсичними». В останній заяві рейтингового агентства Moody's щодо України йдеться, що «посилення внутрішньої та зовнішньої геополітичної кризи в Україні загрожує дефолтом за зовнішніми та внутрішніми зобов'язаннями».
Ключові ризики: невизначеність зовнішнього фінансування на тлі дуже низького рівня валютних резервів (усього $7,5 млрд) і низький рівень розвитку державних інститутів. «Імплементація обіцяних реформ відсутня, програма співпраці з МВФ проходить з порушенням умов і вимог. Як наслідок, відсутність структурних реформ перешкоджає реалізації економічного потенціалу України, незважаючи на вигідне географічне положення, високий рівень освіти населення, низький рівень зарплати, а також наявність значних природних ресурсів», – зазначають аналітики агентства.
Боргова петля
Збільшення залежності від МВФ викликано значною часткою запозичень у валюті в структурі держборгу – 63,8% на кінець листопада. Альтернативні в минулі роки джерела рефінансування боргу – позики РФ і випуски єврооблігацій – зараз відсутні. Залишається тільки підтримка міжнародних фінансових організацій і низки країн G7. «Резерви НБУ на кінець року скоротилися до критичного рівня, відображаючи зовнішню позицію України, яка погіршується. Заяви лідерів ЄС минулого тижня про готовність надати додаткову допомогу свідчать про те, що Захід на даному етапі не збирається відмовлятися від підтримки України. Це дає нам можливість прогнозувати відновлення фінансування від західних донорів до кінця лютого», – говорить головний економіст компанії Dragon Capital Олена Бєлан.
Однак до того часу резерви НБУ продовжать скорочуватися: Україна має погасити близько $500 млн валютного боргу в січні й ще стільки ж в лютому. «Крім цього, для оплати імпортного газу додатково буде потрібно $600-700 млн на місяць», – уточнює Олена Бєлан. До того ж РФ може натиснути на Україну вимогою дострокового погашення бондів на $3 млрд.
Кредитори України не поспішають надавати їй фінансування, хоча суми обіцянок ростуть. Сполучені Штати готові збільшити розмір кредитних гарантій для України до $2 млрд. «США мають намір надати $1 млрд кредитних гарантій уряду України в першій половині 2015 року за умови, що вона буде дотримуватися програми реформ, яку погодила з МВФ. Якщо Україна досягне прогресу в реформах і якщо цього вимагатимуть обставини, адміністрація США буде готова, спільно з конгресом, забезпечити додатковий $1 млрд кредитних гарантій наприкінці 2015 року», – повідомили вчора в прес-службі Мінфіну США.
І хоча влада весь час декларує неможливість дефолту, експерти оцінюють ситуацію як критичну. «Резерви падають, а кредитори не поспішають давати нам гроші. Очевидно, що сторонам необхідно домовлятися, але є певний бар'єр, який влада не може подолати. Ми погоджуємося, що потрібні реформи, але робити щось не поспішаємо. І якщо раніше кредиторам і цього було достатньо, то тепер вони не вірять словам, а хочуть конкретних дій», – резюмує керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен.
Вікторія Руденко
Релізи
ТОП-новости
