Перший пішов
Фондова біржа ПФТС стала першою фінансовою установою, яка через закон № 222-VIII почала процес позбавлення від російського власника з метою зберегти свою ліцензію. Її наглядова рада призначила на 30 липня позачергові збори акціонерів, які розглянуть питання викупу ПАТ «Фондова біржа ПФТС» своїх 50,01% акцій у Московській біржі. «У рішенні наглядової ради зафіксовано, що йдеться про весь пакет акцій Московської біржі. У той же час поки ключові рішення ще не прийняті уповноваженими органами МБ і ПФТС, говорити про ціну викупу зарано», – повідомили FinMaidan в прес-службі ПФТС.
На кінець I кварталу ВАТ «Московська Біржа ММВБ-РТС» володіло 16 010 акціями ПАТ «Фондова біржа ПФТС», або 50,0156% її статутного капіталу. Він сформований з 32 010 акцій номінальною ціною по 1000 грн. Таким чином, номінальна оцінка пакету акцій МБ становить 16,01 млн грн ($740 тис.). 9 та 19 червня на біржі були укладені чотири угоди з її акціями за ціною 3612-3614 грн, тобто понад 3,6 номіналу. Але заплатити стільки російському власнику неможливо. На початок року в ПФТС на депозитах було 81,089 млн грн, але з них понад 50 млн грн було «заморожено» в Дельта Банку, в який у березні було введено тимчасову адміністрацію. Таким чином, у ПФТС залишалося всього близько 30 млн грн вільних грошей.
Валютні обмеження НБУ дозволяють інвесторам купувати на міжбанку валюту за гривню, отриману від продажу акцій
Фактично йдеться про примусову репатріацію інвестицій в Росію, якщо інвестор зможе обійти валютні обмеження НБУ. Закон «Про акціонерні товариства» дозволяє біржі або анулювати викуплені акції (з відповідним зменшенням капіталу або пропорційним збільшенням номіналу інших акцій), або продати їх новим інвесторам за ціною не нижчою, ніж ринкова, затвердженою наглядовою радою ПФТС.
Так само може вчинити «Українська біржа», 22,444% якої належить Московській біржі. Ще 20,64% належить МБ через українську юридичну особу – «Український біржовий холдинг». «Цього тижня планується засідання біржової ради "Української біржі", на якому прийматимуться рішення, спрямовані на виконання нових вимог закону», – заявили в УБ.
Аби почати, а там воно й піде
«Доцільність проведення викупу обумовлена набуттям чинності 28 червня закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», згідно з яким ліцензіати можуть бути позбавлені ліцензій у разі наявності контролю над їхньою діяльністю з боку резидента країни, яка здійснює збройну агресію проти України», – пояснили свої дії в ПФТС. Цей закон «загрожує» усім українським фінансовим активам, крім банків, підконтрольних російським власникам. Найважливіші фінансові галузі – страхування та фондовий ринок. А найкрупніші їх гравці з російським капіталом – ПФТС та «Українська біржа», СК «ІНГО Україна» (структура російського «Інгосстраху») і «Провідна» («Росгосстрах»).
Відкликати ліцензії мають регулятори – Нацкомфінпослуг і НКЦПФР, яким доведеться доводити факти контролю росіян над українськими компаніями. «Визначення контролю сформульовано в законі досить розпливчасто, майже усі критерії є оціночними», – попереджає директор департаменту міжнародного податкового планування юрфірми ICF Legal Service Наталія Ульянова. Старший юрист юрфірми «Антика» Олександр Третьяков нагадує, що ряд підходів і критеріїв для визначення наявності факту відносин контролю між компаніями виробив Антимонопольний комітет України.
Контролем, в тому числі, вважається володіння понад 50% компанії або наявність не менше 50% голосів у вищому органі управління, отримання 50% і більше її прибутку. «Залежно від фактичної ситуації відносини контролю можуть виникнути у разі володіння акціями більше 25%. Або ж за наявності прав однієї компанії впливати на діяльність іншої компанії через договори довірчого управління, франчайзингу, лізингу, дилерські або агентські договори, договори про надання фінансової допомоги або підтримки», – перераховує Олександр Третьяков. Виникнуть також інші питання. «Серед власників українських компаній багато фізичних осіб з Росії, які або не є резидентами РФ, або мають подвійне громадянство», – пояснює FinMaidan юрист юридично-консалтингової компанії «Де-юре» Андрій Павлишин.
На свій розсуд
У влади поки немає чіткого плану дій. «Ми і регулятор фондового ринку виявилися заручниками ситуації. З одного боку, ми повинні виконувати норми закону і застосувати санкції до компаній, у яких є російські акціонери, але з іншого боку, і «ІНГО Україна», і «Провідна» – одні з ключових учасників ринку, в тому числі в роздрібному сегменті. Позбавлення їх ліцензій може похитнути весь страховий ринок. У цій ситуації нам важливо дотримати балансу. Коли закон набуде чинності, ми звернемося до Мін'юсту з проханням роз'яснити його норми», – говорить FinMaidan член Нацкомфінпослуг Олександр Зальотов. За його словами, Нацкомфінпослуг і НКЦПФР не брали участі у підготовці законопроекту. «Новий склад регуляторів був призначений тільки наприкінці січня. НБУ зумів відстояти інтереси учасників банківського ринку, і вони не потрапляють під дію документа. В той же час ми ще в березні збирали страховиків, у яких є російські «хвости», і попереджали їх про можливі нововведення. Але жодних дій з їхнього боку не було», – нарікає Олександр Зальотов.
Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через 30 днів після прийняття
В НКЦПФР утримались від коментарів. У зоні ризику не тільки біржі, а й банки з російським капіталом, які не зможуть займатися брокерською діяльністю. На запит FinMaidan відреагував тільки один з них. «Для здійснення торговельної діяльності відкликання ліцензії проблем не викличе: в угоді беруть участь дві сторони – одна з них має бути ліцензованим учасником. Оскільки більшість угод укладається з професійними учасниками, на торговельному бізнесі банку це не відіб'ється», – упевнений начальник управління операцій на ринку інструментів з фіксованою прибутковістю ВТБ Банку Антон Коваленко.
Швидкого відкликання ліцензій юристи не очікують. У ст. 16 закону про ліцензування зазначено, що рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через 30 днів після прийняття. Але якщо ліцензіат подає скаргу до експертно-апеляційної ради з питань ліцензування, дія оскаржуваного рішення призупиняється до прийняття рішення за скаргою. «Таким чином, формально подавши апеляцію на 29-й день, підконтрольна особа зможе затягнути анулювання ліцензії ще на два-три місяці. Тобто швидко позбавити підконтрольну компанію ліцензії та заборонити її діяльність не вийде», – прогнозує Андрій Павлишин.
Страхові компанії не говорять, кому їх продадуть, але обіцяють виконати закон. «Ми протягом усієї історії діяльності на страховому ринку України неухильно дотримувалися і дотримуємося вимог законодавства. Компанія буде дотримуватися вимог законодавства України і в майбутньому», – пообіцяв голова правління СК «ІНГО Україна» Ігор Гордієнко. «Компанія може сховати російські корені, переоформивши пакет акцій української «дочки» на італійську Generali, яка володіє 38,5% “Інгосстраху”», – вважає голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський.
Цікаво, але росіяни обіцяли продати 100% «Провідної» якомусь «західноєвропейському консорціуму» ще в серпні 2014 року, коли був терміново проведений ребрендинг компанії та з її логотипу зник двоголовий орел – один з головних державних символів Російської імперії та сучасної Росії. «Компанія приводить діяльність у відповідність до вимог законодавства», – сказали FinMaidan в прес-службі СК «Провідна». Компанії «Інгосстрах» та «Росгосстрах» не відповіли на запити FinMaidan.
Вихід є
Росіянам потрібно вийти з капіталу ліцензованих компаній, тому найпростішим для них рішенням залишається формальне виконання закону, кажуть юристи. «Аби не привертати увагу держорганів, було б розумним максимально зменшити частки резидентів РФ у статутних капіталах підприємств, принаймні, нижче 10% – істотної участі, про яку потрібно інформувати реєстраційну службу», – каже Наталія Ульянова. «Відбуватиметься формальне позбавлення українських компаній контролю з боку нерезидентів РФ, у тому числі шляхом переоформлення корпоративних прав на іноземні компанії, зареєстровані на Кіпрі чи в офшорних зонах, або на українські компанії, власниками яких будуть вказані нерезиденти. Адже встановити і довести кінцевого контроллера таких осіб досить складно», – розповідає адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Євген Соловйов.
Втім, юристи відзначають, що виконати вимогу законодавства можна навіть без зміни структури власності. «Законним способом зниження ризиків може стати тимчасова, до скасування санкцій, передача контролю над українською компанією незалежному адміністратору. Такий механізм іноді застосовується в іноземних юрисдикціях. Хоча формальна власність над акціями буде зберігатися за російським власником, при правильному складанні документів українська компанія зможе довести відсутність відносин контролю. Адже незважаючи на те, що адміністратор буде діяти в цілому в інтересах власника, у останнього не буде жодних механізмів впливу на діяльність української компанії», – говорить Олександр Третьяков.
Депозит в один кінець
Один з найбільших біржових майданчиків – фондова біржа ПФТС (посідає 2-е місце на ринку після «Перспективи») – постраждала від найбільшого банківського банкрутства року. З опублікованого днями рішення Господарського суду Києва від 7 квітня стало відомо, що ПФТС втратила доступ до свого вкладу на 50 млн грн в неплатоспроможному Дельта Банку.
ПФТС відкрила депозит в «Дельті» в лютому 2013 року терміном на один рік. Ставка за вкладом становила 16,5%. У 2014 році вклад продовжувався кілька разів. Останню додаткову угоду до договору було укладено 30 грудня – депозит з прибутковістю 23% було розміщено до 15 січня 2015-го. Однак по закінченню терміну банк не повернув депозит. Тому 22 січня біржа ПФТС звернулася до Госпсуду Києва з вимогою повернути 50 млн грн і відсотки за період з 10 листопада 2011 року до 20 січня 2015-го на загальну суму 2,23 млн грн.
У 2014 році найбільшим майданчиком за обсягом торгів цінними паперами була «Перспектива» (496 млрд грн). ПФТС з об'ємом 99,9 млрд грн посіла 2-е місце. Інші позиції в топ-5 зайняли ПФБ (12,7 млрд грн), КМФБ (9,9 млрд грн) та «Українська біржа» (8,6 млрд грн).
Перше засідання суду було призначено на 3 березня, але того дня обставини змінилися кардинальним чином: в Дельта Банк було введено тимчасову адміністрацію. Тому у судді не було вибору, і він 7 квітня відмовив біржі ПФТС у задоволенні позову. Він послався на те, що «задоволення вимог кредиторів банку, в який введено тимчасову адміністрацію, здійснюється виключно в процесі ліквідації банку та в порядку черговості, встановленої законом "Про систему гарантування вкладів фізосіб"». Вимоги юросіб знаходяться у сьомій черзі, коли традиційно ніхто з кредиторів вже нічого не отримує.
В банках ПФТС тримала 78,8 млн грн
У прес-службі ПФТС відмовилися повідомити, яку суму біржа тримала на усіх депозитах. Звіт компанії за 2014 рік, де вказана ця цифра, досі не опубліковано. Загальні збори акціонерів майданчика мають його затвердити 24 квітня. Станом на 31 грудня 2013 року на депозитах у банках ПФТС зберігала 78,8 млн грн. Таким чином, у Дельта Банку майданчик «втратив» майже дві третини своїх «заощаджень». Але в ПФТС не вважають, що все втрачено. «Ми працюємо з тимчасовою адміністрацією. До вересня далеко», – повідомили в прес-службі. Тимчасова адміністрація працює в банку півроку – до 2 вересня, але Мінфін уже відмовився від націоналізації установи, а іншого інвестора ФГВФО для Дельта Банку поки не знайшов.
Системна проблема
Від початку 2014 року тимчасові адміністрації введені вже у 47 банків, але інші майданчики кажуть, що уникли проблем. «У різний час ми співпрацювали з різними банками, найчастіше з декількома одночасно. Суми коштів у банках далеко не такі великі, як у ПФТС. У поточному році з проблемами тимчасових адміністрацій у банках біржа не стикалася», – сказав FinMaidan директор фондової біржі «Перспектива» Станіслав Шишков.
Суму коштів на депозитах він не назвав, але уточнив, що клієнтські гроші в банках не зберігаються. «Єдине виключення – дуже нетривале заведення грошей клієнтів на рахунок біржі як гарантійне забезпечення під час приватизаційних аукціонів. Наприклад, під час продажу акцій «Борщагівського ХФЗ». У цьому випадку гроші зберігалися на рахунку в Укргазбанку», – додав Станіслав Шишков. На кінець 2013 року у «Перспективи» на рахунках в банках було 148 тис. грн.
В «Українській біржі» також стверджують, що уникли втрат. «Усі гроші учасників строкового ринку знаходяться в Укрексімбанку, гроші учасників фондового ринку – в Розрахунковому центрі, власні кошти біржі – в Ощадбанку та Укрексімбанку», – повідомили в прес-службі. На 1 січня 2015 року власні кошти УБ становили 25 млн грн. «У банках, в які було введено тимчасову адміністрацію, ніколи не знаходилися гроші біржі», – сказали на біржі.
УБ і ПФТС є «дочками» російського майданчика «Московська біржа». Більшу частину грошей на банківських рахунках ПФТС сформувала за рахунок продажу своїх акцій російському мажоритарію і в період акціонування майданчика. Тому при статутному капіталі в 32,01 млн грн на кінець 2013 року ще 63,24 млн грн становив «емісійний дохід», а непокритий збиток минулих років – 2,07 млн грн. Сумарна капіталізація тоді становила 113,19 млн грн.
Без доходу
Торговці вважають, що «заморожування» коштів не вплине на операційну діяльність ПФТС, але варіанти повернення вкладу з банку-банкрута не називають. «Говорити про втрату ПФТС суми депозиту некоректно. Є кілька варіантів вирішення ситуації, і з великою ймовірністю вони можуть бути реалізовані. Ситуація, в будь-якому разі, не є критичною, ліквідності у біржі достатньо», – упевнена генеральний директор ІК «Альтана Капітал» Олена Амітан.
В 2013 році від'ємний грошовий потік ПФТС від операційної діяльностій склав 10,53 млн грн
Керуючий партнер ІГ «Універ» Олексій Сухоруков також каже, що все «це не означає, що на гроші, що залишилися, ПФТС не зможе прожити ще пару років». «Треба тільки перевірити, чи власний капітал буде більше статутного. Якщо не буде, то є ризик відкликання ліцензії», – пояснює він. У 2013 році від'ємний грошовий потік ПФТС від операційної діяльності склав 10,53 млн грн. В плюс біржа вийшла тільки за рахунок інвестиційної та фінансової діяльності. Від відсотків було виручено 11,28 млн грн.
Конкуренція на біржовому ринку серед трьох майданчиків жорстка. Один з брокерів, який торгує на іншому майданчику, пояснив FinMaidan свій скепсис щодо перспектив ПФТС так: «Доходи ПФТС ніяк не пов'язані з обсягом торгів на біржі та генерувалися в основному за рахунок платежів їхніх клієнтів – брокерів – за користування торговельними терміналами (ПО, шлюзи ), за внесення паперів до біржового списку або лістинг, за надання різного роду довідок, а також за рахунок відсотків за депозитами. І відсотки за депозитом – це левова частка доходів. Якщо не буде цієї грошової подушки, то інші джерела доходу навряд чи в поточній ситуації дозволять біржі бути прибутковою». У 2014 році чистий прибуток ПФТС склав 2,46 млн грн, але детальний звіт не оприлюднено.
Інший торговець, Олексій Сухоруков, також говорить про те, що в світлі останніх подій зменшилася цінність ПФТС з точки зору участі в побудові капіталізованої інфраструктури. Раніше вивчалася можливість об'єднання ПФТС та «Української біржі» з урахуванням ринкової оцінки вартості активів, у тому числі їх депозитів.
«Українська біржа» вчора запустила торги ф'ючерсами на долар і золото, а тиждень тому ф'ючерси на долар і євро з'явилися на біржі «Перспектива». Вже за тиждень почнеться «подвійний лістинг» для акцій «Укрпродукту» і «Миронівського хлібопродукту», які торгуються на Лондонській фондовій біржі. Хоча зараз не найкращий час для інвестицій, торговці сподіваються, що нові інструменти дозволять зацікавити нових покупців.
Українські компанії та фізособи зможуть убезпечитися від валютних ризиків: фондові біржі ПФТС та «Перспектива» вчора отримали дозвіл регулятора на запуск торгів валютними деривативами. Цей інструмент має звести до нуля валютні ризики покупців ф'ючерсних контрактів, але для цього потрібен ліквідний строковий ринок.
Ставка на деривативи
Дві найбільші фондові біржі України, що контролюють 95% обсягу торгів на організованому біржовому ринку, підійшли до запуску валютних деривативів. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) 13 січня ухвалила зміни до правил бірж ПФТС і «Перспектива», що дозволяють торгівлю похідними інструментами, базовим активом яких є валюта.
Біржа ПФТС (16,4% ринку в січні-листопаді 2014-го) зможе ввести в обіг ф'ючерсні контракти на курс долара США до української гривні. Інструментарій біржі «Перспектива» (78,6%) буде набагато ширшим: ф'ючерсні контракти на курси гривні до долара США і євро, а також опціони на ці контракти. Дозвіл НКЦПФР був останньою регуляторною перешкодою перед запуском торгів, але не найскладнішим. Протягом кількох років створення ринку валютних деривативів блокував Нацбанк. Але в грудні центробанк все ж погодив зразкові форми контрактів.
Базовим активом контрактів стане курс долара США і євро до гривні, а виконанням зобов'язань за контрактом – сплата сторонами гривневих коштів (варіаційної маржі та підсумкової варіаційної маржі), повідомили в НКЦПФР. На біржі ПФТС не змогли назвати терміни запуску торгів, на «Перспективі» говорять про «найближчий час». «Українська біржа» (1,4% ринку) учора ж оголосила про тестові торги ф'ючерсними контрактами на долар США та афіноване золото. Але їх зразкові форми ф'ючерсних контрактів ще не зареєструвала НКЦПФР. Банки отримають доступ до цього ринку після 3 березня.
Доступ до ринку деривативів зможе отримати будь-яка особа: достатньо укласти договір з торговцем і депонувати необхідну для торгівлі суму грошей. «Такий інструмент за умови правильної організації його обігу та погашення може служити непоганим засобом хеджування валютних ризиків, у першу чергу імпортерів і навіть вкладників банків, які тримають депозити в національній валюті», – зазначає начальник відділу роботи з цінними паперами Кредобанку Назар Багрій.
Лавка інвесторів
Традиційно на строковому ринку використовується гарантійне забезпечення в 10-20%, що дозволяє купувати контракти на суму в 5-10 разів більшу за наявні гроші. У підсумку, щоб втратити усі кошти, достатньо буде відхилення курсу на 10-20%. Нагадаємо, за останній рік долар подорожчав в Україні, тільки офіційно, удвічі.
Використання деривативів може знизити валютні ризики позичальників та імпортерів, але інтерес фізосіб та юросіб до нового інструменту залежатиме від його ліквідності. Низька ліквідність ринку буде стимулювати маніпуляції. «Не варто забувати про невдачі, які вже відбувалися на ринку похідних інструментів України, зокрема, про випадки маніпуляцій в 2010 році. Вони мали місце у зв'язку зі слабкістю базового активу – індексу UX – і недоліками в розрахунку ціни експірації. Наслідком став значний відтік капіталу з ринку похідних інструментів і зміцнення недовіри до фінансового ринку», – нарікає Назар Багрій. Альтернатив валютним деривативам всередині країни немає. На зовнішньому ринку в інвесторів є беспоставочний форвард (NDF) на гривню, який фіксує ціну долара на будь-яку дату в майбутньому.
Ризики девальвації, що зберігаються, роблять деривативи цікавим інструментом для банків, які зможуть торгувати від свого імені або за дорученням клієнтів. «Такий інструмент цікавий для ринку, особливо в умовах нестабільної ситуації з валютою останнім часом, коли потреба в зниженні ризиків зростає», – вважає начальник управління інвестиційної діяльності Авант-Банку Наталя Бабич.
Валютні деривативи можуть прибрати спекулятивну складову зі спотового ринку – не тільки міжбанківського, а й готівкового. «Останній, як відомо, практично повністю перейшов у тінь. Ф'ючерси на валютний курс та опціони не вимагають поставки базового активу – валюти, тому, в принципі, повинні дозволити заробляти на коливаннях валютних курсів усім зацікавленим, не створюючи навантаження на резерви НБУ і не забираючи валюту в імпортерів. Крім того, з'явиться можливість заробляти на падінні іноземної валюти», – розповідає Назар Багрій.
Основні проблеми виявлятимуться вже на етапі запуску торгів. Важливо, щоб учасники довіряли базовому активу. Але цього буде складно домогтися, якщо НБУ говоритиме про гнучкий курс, а утримуватиме офіційний курс на рівні 15,75 грн/$ за ринкового близько 19 грн/$. Наприклад, «Українська біржа» визначатиме курс виконання контрактів за валютним курсом Thomson Reuters та асоціації EMTA. Якщо ж його не буде, то візьме до розрахунків середньозважений курс міжбанку. А якщо і його не буде, то офіційний курс НБУ. Усі ці показники у той самий час можуть бути різними.
Олена Губар, В'ячеслав Садовничий
Релізи
ТОП-новости
