Україні в питанні податкової реформи необхідно знайти баланс між цілями, які конкурують між собою: мобілізацією ресурсів для держбюджету, який вкрай їх потребує, і створенням стимулів для економічного зростання.
Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт, метою якого є впровадження Україною Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки, схваленого Радою ОЕСР (Загальний стандарт звітності CRS), що передбачає щорічний міжнародний автоматичний обмін даних про фінансові рахунки.
Станом на березень 2023 року до податкової та правової системи для технологічного бізнесу Дія.City приєдналося вже 498 резидентів. Із них 63% або 314 компаній мають українське коріння, тобто не мають закордонних материнських компаній.
Бюро економічної безпеки підозрюють службових осіб одного з банків у сприянні в ухиленні від сплати податків ігрового бізнесу на суму 400 мільйонів гривень.
За лютий гральний бізнес сплатив 312 млн грн податків.
Рік тому, щоб підтримати бізнес на початку повномасштабного вторгнення, держава створила податкову пільгу та запропонувала замість сплати ПДВ перейти на "спрощенку": 2% податків від виторгу. У 2022 році пільгою скористалося понад 150 тисяч бізнесів.
1 березня 2023 року завершилася податкова амністія.
Президент Володимир Зеленський підписав закони про звільнення від мита та податку на додану вартість тепловізорів, рацій, коптерів та приладів нічного бачення.
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких питань одноразового (спеціального) добровільного декларування. Документом пропонують продовжити термін податкової амністії до 31 грудня наступного після скасування / припинення воєнного стану року.
Внесення росії до «Чорного списку ЄС» означає, що країни-члени Європейського Союзу можуть застосовувати податкові та неподаткові «захисні заходи» в операціях з юрисдикціями із зазначеного списку.
Релізи
ТОП-новини
