Нічого собі, усе – людям

Мінімальну зарплату вже через два місяці піднімуть більш ніж удвічі: з 1 січня 2017 року вона становитиме 3200 грн, збільшившись на 121% від поточного рівня в 1450 грн. Таку сенсаційну заяву зробив прем'єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання Кабміну. «Ця ініціатива попередньо було обговорена з президентом, представниками фракцій коаліції парламенту, в уряді. Робота українських громадян є недооціненою. Тому потрібно створити систему, за якої працюючі громадяни почнуть отримувати належну зарплату», – заявив прем'єр. Згідно з поточним держбюджетом, з 1 грудня 2016-го МЗП виросте на 100 грн. Очікувалося, що з січня додадуть ще 50 грн, тепер же мова йде про зростання на 1650 грн.

Різке підвищення мінімальної зарплати, за словами глави держави, допоможе в боротьбі з бідністю. «Це рішення стосується більше 4 млн працюючих українців, рівень оплати яких становить 1450 грн. Для виплат в державному секторі будуть знайдені відповідні ресурси держбюджету, а в приватному секторі це чітке правило, яке забороняє виплачувати українцеві менше 3200 грн на місяць. Українцю, який працює», – підкреслив Петро Порошенко.

Це уточнення не випадкове, адже прожитковий мінімум для непрацездатних, до якого прив'язана мінімальна пенсія, буде підвищено лише на 10%. «Мені важко уявити, що буде проголосовано рішення про мінімалку в 3200 грн, але залишать без змін мінімальну пенсію у 1372 грн, як передбачено проектом бюджету. Такого розриву цих соціальних стандартів в Україні ніколи раніше не було», – стверджує екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник.

Оскільки в бюджеті немає грошей, щоб підняти зарплати всім, ініціюється скасування прив'язки зарплат чиновників, депутатів і суддів до МЗП, а також «відв'язки» першого розряду єдиної тарифної сітки від МПЗ. Перший розряд складе на початку року не 3200 грн, а 1600 грн (+ 20% до плану в 1335 грн). Це призведе до зрівнялівки зарплат некваліфікованої та кваліфікованої робочої сили. «Середня зарплата зараз у 3,6 раза перевищує мінімальну. Мінімалка зав'язана на тарифній сітці. В такому випадку ми повинні вийти на середню зарплату майже 12 тис. грн. Економіка таку зарплату забезпечити не може», – каже Віктор Пинзеник.

Мінімалка з двома кінцями

Міністр фінансів Олександр Данилюк вважає, що підвищення мінімального доходу українців дозволить знизити кількість одержувачів субсидій на оплату послуг ЖКГ з нинішнього рівня в 6 млн сімей. Але, за словами віце-прем'єр-міністра Павла Розенка, підвищений дохід українців буде враховано у розрахунку субсидій тільки у наступний опалювальний сезон 2017/2018.

Ініціатива уряду була оцінена експертами неоднозначно. «Приблизно 40% населення отримує офіційно заробітну плату менше 3200 грн. У реальності більшість з них просто отримує її неофіційно. Тому підняття мінімалки – це спосіб змусити населення заплатити податки з зарплати в бюджет», – вважає економіст Мар'ян Заблоцький.

Ще на початку 2016 року ставка єдиного соціального внеску була знижена майже вдвічі – з середнього рівня 40% до 22%, але роботодавці не підняли всім зарплати на розмір економії, що виникла. Надходження до Пенсійного фонду від початку року впали на 29%. Тому в уряді розраховують новим де-факто адміністративним методом розширити базу оподаткування. «40-60% фонду оплати праці, а це приблизно 220-250 млрд грн, крутяться в «тіньовому» секторі», – стверджує Павло Розенко. Легалізація навіть частини зарплат збільшить надходження єдиного соціального внеску (ставка 22%) до Пенсійного фонду та соціальних фондів, податку на доходи фізосіб (18%) до держбюджету і місцевих бюджетів, а також 1,5% військового збору. Зростання внесків до Пенсійного фонду скоротить його дефіцит, який міг скласти 156 млрд грн в 2017-му.

Виникають побоювання, що підвищення МЗП змусить роботодавців ще більше йти в тінь (формально звільняти співробітників і починати платити їм всю суму в «конверті»; або переводити на півставки), або скорочувати штат не лише на папері, а й реально. «Досвід Угорщини свідчить, що найпершою реакцією є скорочення некваліфікованої робочої сили. Уряду доведеться передбачити додаткове фінансування для оплати заходів підвищення зайнятості», – вважає провідний науковий співробітник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій. У зоні ризику – малий бізнес, а також бізнес в областях з найнижчими зарплатами: в Тернопільській, Чернівецькій, Кіровоградській та Херсонській.

Розрахунки додаткових витрат держбюджету на підвищення зарплат «бюджетникам» Мінфін поки не публікував, але морально влада до цього була готова ще півроку тому, коли набув чинності закон «Про державну службу». Закон передбачає збільшення окладів чиновників. У вересневому проекті бюджету витрати на оплату праці збільшувалися на 16,75%, або 14,62 млрд грн. «Лише 20% працюючих в держуправлінні та обороні отримують заробітну плату до 3200 грн, тобто вдвічі нижче, ніж у приватному секторі. Зарплату треба підняти для 100 тис. чиновників і силовиків. Плюс ще десь 1 млн вчителів, лікарів та інших бюджетників», – підрахував Мар'ян Заблоцький.

Вікторія Руденко, В’ячеслав Садовничий

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitterи Facebook.