Виконати всі вимоги Національного банку щодо цифрової доступності до 2026 року буде надзвичайно складно, розповіли банкіри під час круглого столу «Безбар’єрні фінанси: як зробити банки доступними для усіх», організованого «Фінансовим клубом».

«Наші диджитальні канали дуже круті, яскраві. Застосунки з купою різних «фішок», переробка яких потребує ресурсів. Це дуже дорого. Щоб оновити застосунки та сайт до травня 2026 року, потрібно задіяти всю IT-команду. Тому ми ведемо діалог із Нацбанком, щоб розтягнути строки», – розповіла проєктна менеджерка «Програми розбудови інклюзивності в ПУМБ» Зоя Мінаєва.

Саме тому банки пропонують регулятору розтягнути строки впровадження нових вимог і зосередитися на найважливіших функціях. «Є сенс визначити основні флоу: наприклад, ідентифікація має бути доступною, можливість переказу коштів – теж. А от другорядні «фішечки для краси» можна реалізувати пізніше», – каже Зоя Мінаєва.

Окремою проблемою є адаптація мобільних застосунків для людей із порушенням зору чи слуху. Представники банків зізналися, що процес займає роки. «Останній реліз нашого застосунку «Приват24» уже включає максимум того, що ми змогли зробити за два роки, але знову ж таки не все, – розповіла менеджерка безбарʼєрних програм і комунікацій ПриватБанку Анастасія Шусть. – Людина має з клавіатури спокійно скористатися застосунком, вебверсією або сайтом, так, це критично. VoiceOver підключити – теж критично».

У банках погоджуються: цифрова доступність – це не просто регуляторна вимога, а базова умова гідного життя для клієнтів. «Людина, яка втратила зір, хоче залишатися самостійною: поповнити рахунок, переказати гроші чи оплатити комуналку. Для неї це критично важливо. Тому ми маємо це зробити, навіть поступово», – пояснила Анастасія Шусть.