Споживачі вже звикли до того, що під час придбання побутової техніки в торгових мережах їм наполегливо пропонують купити страховку, яка покриває негарантійні випадки від «впустив молоток на телевізор» до «втопив iPhone в туалеті». Найчастіше така страховка коштує всього 10% від ціни товару, тому багато покупців готові добровільно заплатити «десятину», щоб у перший рік користування покупкою не хвилюватися за неї.

Але в якийсь момент бізнес вирішив зробити добровільне страхування «обов'язковим» і заховати його в ціну товару, аби споживачі не надто обурювалися. Я на своєму досвіді відчула, як під час купівлі техніки нав'язують договір страхування вартістю 15% від ціни покупки. Але ж ні відмовитися від страховки не можна було, ні скористатися нею.

У серпні мені треба було купити електробритву на подарунок. Оскільки товар потрібен був терміново, варіант очікування кур'єра з інтернет-магазину не підходив, і я пішла до найближчого магазину побутової техніки. Ситуація видавалася безпрограшною, оскільки у «Фокстроті» ціна товару виявилася ідентичною онлайн-магазинам – 1999,9 грн.

«Ви стали учасником нашої акції та отримуєте безкоштовно в подарунок до вашої покупки шість місяців страховки відповідальності!» – радісно повідомила мені касир і простягнула на підпис папірець розміром 10 на 10 сантиметрів. Цим листком виявився договір добровільного страхування. «Прогрес», – подумала я, адже раніше в мережах побутової техніки договором страхування часто називали звичайний касовий чек, в якому вказувалися дані клієнта, товар, що купується, і суть страхової послуги. Втрата цього чеку унеможливлювала отримання в майбутньому страхового відшкодування.

Традиційно усе «безкоштовне» і «в подарунок» в сфері торгівлі оформлюється як «покупка за 0,01 грн». Але не цього разу. У чеку на 1999,9 грн було вказано, що електробритва коштує всього 1699,9 грн, а за 300 грн я купую страховку. «300 гривень – це і є безкоштовне страхування?» – здивувалася я. «Ця умова акції. Інформація про неї знаходиться в куточку споживача. Підсумкова сума товару у вас же не змінилася, тобто страховка для вас безкоштовна!» – наполягала касир магазину. Оскільки часу з'ясовувати стосунки з «Фокстрот» у мене не було, я забрала документи і товар, вирішивши вникнути в деталі пізніше.

Виявилося, що «Фокстрот» продає своїм клієнтам страхування відповідальності перед третіми особами від «АСКО-Медсервіс». Страхувальником за договором є покупець товару, а не той, хто буде ним користуватися. При цьому точні дані про покупця товару нікого не цікавили. При укладанні договору касир не запитував у мене особисті дані. Прізвище, ім'я та по батькові «підтягнулися» з бази клієнтів «Фокстроту» (у мене є дисконтна картка). Але ні дати народження, ні моєї адреси в договорі не було.

Згідно з першою частиною виданого у «Фокстроті» договору, страхова сума становить 6 тис. грн, страховий тариф – 0,5%, а страховий агент – «САБ-Дистриб’юшн». Іншу інформацію треба шукати в другій частині договору на сайті страховика. У ньому зазначено, що «АСКО-Медсервіс» компенсуватиме збиток майну, життю, здоров'ю та працездатності третіх осіб, завданий страхувальником «внаслідок володіння, користування і розпорядження придбаним товаром» (приклади нанесення шкоди електробритвою на сайті не вказані). Тобто мені за 300 грн «подарували» страховий продукт, яким я ніколи не зможу скористатися, оскільки купувала подарунок.

Розпитала знайомих: усі вони отримували «безкоштовну» страховку в «Фокстроті», а розмір страхового платежу коливався від 15% до 25% від суми покупки. Наприклад, під час купівлі пральної машини за 8 тис. грн мою знайому застрахували на 2 тис. грн. З огляду на те, що ціни на товари у «Фокстроті» ринкові, розумної версією такого бізнес-підходу може бути спроба зменшити базу оподаткування і виведення доходу на іншу особу (комісії агентів у торгових мережах досягають 95% від страхової премії).

Юристи порадили мені розірвати нав'язаний страховий договір і вимагати повернення сплаченої страхової суми. Вигадана схема, в якій брали участь «Фокстрот», «АСКО-Медсервіс» і «САБ-Дистриб’юшн», містить ознаки порушення законодавства. По-перше, договір укладався примусово під час купівлі товару на умовах 100-відсоткової передоплати. Більш того, співробітники магазину стверджували, що страхова премія вже включена до вартості товару, тому відмовитися від страховки неможливо.

Але навіть якщо б я не уклала договір, в сумі покупки все одно залишилася б вартість страхування. Це порушує ст. 6 закону «Про страхування»: «добровільне страхування не може бути обов'язковою умовою при реалізації інших правовідносин». Крім того, в підписаному договорі не було детальної інформації про мене, не вказувався перелік страхових подій та винятків з них, умови виплати та причини для відмови в ній. Це порушує не тільки закон «Про страхування», а й закон «Про фінансові послуги та держрегулювання ринків фінпослуг».

Я склала заяву і відправила її рекомендованим листом до страхової компанії. Відповідь страховика була оперативною: вже за тиждень компанія електронною поштою відповіла, що визнає мої вимоги, згодна розірвати договір і повернути мені кошти. Договір про розірвання страхового договору вони відправили паперовою поштою. Я підписала обидва примірники, один з них відправила назад у «АСКО-Медсервіс». Додала до листа копію паспорту та ідентифікаційного коду (хоча при укладанні договору їх не вимагали), а також банківські реквізити для повернення коштів. За тиждень після відправки документів страхова компанія повернула мені гроші на картку.

Цей приклад показує, що в умовах, коли регулятор страхового ринку не виявляє і не припиняє використання страхування у сумнівних цілях, тільки від дій клієнтів залежить захист їхніх прав. Адже якщо хоча б у кожного другого покупця холодильника або телевізора виникло бажання провести розірвання «договору» з «АСКО-Медсервіс», як довго проіснувала б історія з «безкоштовною» страховкою?

Щоб допомогти нашим читачам, яким нав'язали договір «безкоштовного» страхування, повернути гроші за непотрібну їм послугу, FinClub публікує проект типової заяви.

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в Viber, Twitter и Facebook.