Для українських банків ухвалення нового закону про обіг земель сільськогосподарського призначення буде означати насамперед відкриття вікна можливостей для подальшого розвитку програм кредитування, а також реалізації нових лінійок фінансових продуктів і послуг для агровиробників та інвесторів. Адже земля дасть фермерам велику капіталомісткість – вона стане цінним активом. І коли боргове навантаження на гектар землі зменшиться, її можна буде використовувати як «плече» для додаткового левериджу при отриманні банківських позик.

Однак поки вільний ринок землі ще не запрацював, українським банкам необхідно продовжувати пошук простих та ефективних моделей фінансування одного з найбільш перспективних секторів української економіки – АПК.

Рік, що завершується, незважаючи на сприятливі в цілому умови на ринку, мав свою специфіку. З одного боку, за оцінками аналітичного агентства USDA, Україна може зібрати рекордний врожай – Міністерство аграрної політики України та Міністерство сільського господарства США говорять про очікування зростання загального врожаю на 4,7% (73, 4 млн т) чи 7% (75 млн т) відповідно.

З іншого боку, сільгоспвиробники зіткнулися з новими викликами: відбулося значне зміцнення курсу національної валюти від початку цього року, що в свою чергу серйозно вплинуло на конкурентоспроможність зерна (особливо кукурудзи). Цим був обумовлений підвищений попит на фінансування стоку.

Багато стабільних та надійних українських банків, які активно працюють з агробізнесом, оперативно відгукнулися на потреби своїх клієнтів, запропонувавши їм весь арсенал доступних сьогодні інструментів – від фінансування оборотного й інвестиційного капіталу в формі кредиту, кредитної лінії та овердрафту до торгового фінансування (гарантії, акредитиви, аваль), лізингу та передекспортного фінансування.

Кожному своє

Вибір пропонованих банками спеціальних моделей фінансування аграріїв залежить від структури клієнтської бази та її специфіки. Наприклад, у нашому банку вже кілька років успішно працює популярна у клієнтів програма передекспортного фінансування для сільгоспвиробників і зернотрейдерів, де експортний товар виступає забезпеченням виконання зобов'язань перед банком-кредитором. При цьому накопичення товару в порту перед його завантаженням на судно може здійснюватися як безпосередньо позичальником, так і третьою особою.

Схема містить в собі висновок кредитного договору та договору застави за подвійними складськими свідоцтвами, а також передачу банку-кредитору FCR (розписок експедитора з безвідкличними інструкціями щодо розпорядження вантажем), що містять заборону на будь-яке переміщення товару без відповідної письмової згоди банку-кредитора. Таким чином, банк здійснює цільове фінансування виконання окремого експортного торгового контракту з чітко визначеними покупцями і продавцями, а також умов виконання цього контракту.

Ще однією затребуваною програмою стала можливість купівлі природного газу у постачальника з відстрочкою, яка може становити від 30 до 270 днів. Її забезпеченням виступають майнові права на заборгованість за контрактом між постачальником газу та покупцем. Вони також можуть домовитися про індивідуальний графік оплати товару та узгодити зниження заборгованості частинами, тобто клієнт отримує необхідне товарне фінансування без витрат часу і додаткових коштів на оформлення кредитів.

Якщо не банк, то хто ж?

Крім банківського кредитування, сьогодні практично кожен великий дистриб'ютор агротоварів – від постачальників сільгосптехніки до імпортерів насіння, добрив або засобів захисту рослин – пропонує агробізнесу «спільні програми фінансування» з українськими банками. Називаються такі програми в кожній фінустанові по-своєму, але їх об'єднує одна ідея – ціна фінансування є нижчою, якщо угода між декількома контрагентами проводиться в межах одного банку.

Скориставшись пропозицією однієї з таких партнерських програм, аграрій може придбати техніку, насіннєвий матеріал, добрива та агрохімію, а також отримати кредит, оформити страховку або вексель на більш вигідних умовах.

Великою популярністю також користується такий вид альтернативного фінансування, як розрахунки у вигляді векселя – свого роду кредитування. Це не новий для українського ринку продукт, але його переваги перед класичним кредитом очевидні: більш низька процентна ставка, можливість дострокового погашення й продовження за домовленості сторін, можливість роботи без передоплати та відтермінування платежів. Однак деякі банки з українським капіталом можуть зіткнутися з тим, що постачальники відмовляться приймати їхнє поручительство за векселем, вимагаючи аваль свого банку-партнера з іноземним капіталом.

Зростає обсяг фінансової підтримки українського АПК також з боку транснаціональних компаній-нерезидентів у вигляді передоплати за майбутнє постачання зерна, де забезпеченням виступають такі документарні банківські інструменти, як акредитив або гарантія. Це вигідно обом сторонам, адже міжнародні компанії-нерезиденти мають доступ до більш «дешевих» зарубіжних ресурсів і гарантовано отримують зерно в майбутньому за обумовленою ціною, а аграрії отримують передекспортне фінансування запланованих поставок продукції в формі гарантованої передоплати від іноземного покупця або імпортера.

Українська банківська система знаходиться в постійному пошуку найбільш ефективних і вигідних моделей фінансування агробізнесу, пропонуючи цілий спектр кредитних програм, продуктів і партнерських пропозицій, які дозволяють йому рухатися вперед, інвестувати в техніку, ресурси та підвищувати рентабельність виробництва.