Кабінет міністрів оновив макроекономічний прогноз на 2019-2022 роки. Попередній прогноз в травні затвердив уряд Володимира Гройсмана, нинішній прогноз - справа рук уряд Олексія Гончарука і міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофія Милованова. Що ж змінилося в оцінках економічного майбутнього? (рос.)
Валовий внутрішній продукт (ВВП) України в II кварталі 2019 року зріс на 4,6% до аналогічного кварталу 2018 року.
Вперше після 14-річної паузи Україна вийшла на зовнішній ринок публічних запозичень в євро. Мінфін позичив у інвесторів 1 млрд євро на сім років під 6,75% річних. Фінансисти зазначають, що запозичення в євро дешевше, ніж доларові, але навіть з урахуванням низького рейтингу України вона могла б отримати ресурси трохи дешевше. Інвестори перестраховуються: вони купили бонди лише тому, що повірили обіцянкам влади продовжувати працювати з МВФ.
Підключення депозитарію Нацбанку до європейського депозитарію Clearstream спростить доступ інвесторів до українського суверенного гривневого боргу. Інвестори зможуть легше й дешевше, ніж раніше, купувати держпапери з прибутковістю понад 18% річних. Фінансисти попереджають про можливі ризики, якщо за різким припливом валюти від нерезидентів, які бажають купити ОВДП, станеться їхня швидка втеча з країни.
Іноземні інвестори у січні подвоїли обсяг вкладень в українські внутрішні боргові папери. Нерезидентів зацікавили короткострокові гривневі ОВДП: спекулятивні операції з ними не тільки дозволять їм отримати до 20% річних, а й заробити на очікуваному зміцненні гривні. Приплив боргового капіталу дозволив НБУ відновити скупку валюти.
МВФ опублікував текст меморандуму з Україною. Ключові фінансові вимоги – збалансований бюджет, капіталізація банків і спліт Нацкомфінпослуг – залишилися колишніми. Але є й нові умови, наприклад, за операціями з пов'язаними особами та поверненням коштів з банків-банкрутів. Виконати усі вимоги в рік подвійних виборів буде непросто.
Нацбанк і Мінфін сподіваються, що ще до кінця року до парламенту надійде проект закону про імплементацію BEPS в Україні, а нові податкові правила запрацюють в 2020-му. Однак просто скопіювати міжнародний досвід не вдасться – чиновникам доведеться враховувати місцеві реалії. Фінансисти вже виявили слабкі місця податкової реформи.
Росія оприлюднила список санкцій, до якого увійшли громадяни України та українські компанії. Незважаючи на те, що такі персональні санкції Росія запровадила вперше, відчутного негативного впливу на українську економіку не буде. Після початку військового конфлікту Росії з Україною велика частина бізнесу мінімізувала свою присутність на російському ринку.
Мінфін провів у Великій Британії та США роуд-шоу, щоб переконати потенційних кредиторів позичити Україні близько $2 млрд на строк від 5 до 10 років. Якщо такі ризикові інвестори знайдуться, країні доведеться запропонувати їм прибутковість в діапазоні від 8% до 10%. І навіть під такі високі відсотки країна зможе залучити гроші лише завдяки протекції МВФ.
Міжнародна платіжна система Visa вирішила врятувати свої позиції в Україні, де вона вже ледь займає третину ринку, і переманила топ-керівника Mastercard. Зміна лідера на українському ринку відбулася не за один день, тому лише кадровими рішеннями повернути втрачені позиції системі Visa неможливо. FinClub проаналізував, чому Visa втратила свою частку і як Mastercard стала локомотивом ринку безготівкових платежів.
Релізи
ТОП-новости
