Нарайана Кочерлакота: «Продовження нинішньої монетарної політики призведе до зміцнення долара»

Нарайана Кочерлакота: «Продовження нинішньої монетарної політики призведе до зміцнення долара»

Ситуація в економіці США приковує до себе увагу інвесторів у всьому світі, оскільки дії ФРС можуть змінити баланс сил на фінансовому ринку і навіть посилити кризу слабких економік. Про те, до чого варто готуватися усьому світу, професор економіки Рочестерського університету, дванадцятий президент Федерального резервного банку Міннеаполіса (2009-2015) Нараяна Рао Кочерлакота розповів журналісту FinClub Вікторії Руденко в кулуарах Українського фінансового форуму, організованого ICU.


– Джером Пауелл вже більше восьми місяців керує Федеральною резервною системою США. Як, на вашу думку, змінилася політика ФРС після Джанет Йеллен?

 

– Я не можу сказати, що нинішня політика істотно відрізняється від попередньої. Можливо, Джером Пауелл став більше комунікувати. Наприклад, наприкінці серпня він виступив у Джексон Холі у Вайомінгу. На його думку, явних ознак прискорення зростання інфляції вище 2% немає, як і підвищеного ризику перегріву економіки. Також Джером Пауелл попередив, що країна може увійти у період зростання, який США переживали в 1990-х.

– Чи очікуєте ви на глобальні зміни у монетарній політиці США в найближчі півроку – рік?

– Ситуація з монетарною політикою США досить прогнозована. У вересні ФРС знову підвищила облікову ставку і, мені здається, аналогічного рішення варто очікувати в грудні. Я не думаю, що відкрив вам велику таємницю. Усіх більше цікавить те, що відбуватиметься в 2019 році. Але усі дії залежатимуть від макроекономічних даних: інфляції, темпів зростання економіки, рівня безробіття і зайнятості населення.

Якщо триватиме сильне зростання доходів і зайнятості, то темпи підвищення облікової ставки можуть прискоритися. Але я б хотів відзначити той факт, що в 2019 році Джером Пауелл буде після кожного засідання ФРС виходити на прес-конференцію. Зараз він дає прес-конференцію чотири рази на рік. Це можна розцінювати як сигнал того, що на кожній нараді ФРС готова буде піднімати ставки.

– Підвищення облікової ставки, яке відбулося цього року, принесло очікувані результати?

– Гадаю, що ФРС задоволена тією економічною ситуацією, яка склалася: інфляція нижче 2%, безробіття продовжує залишатися низьким. Країна отримала те, чого жадала досягти ФРС, проводячи політику підвищення ставок.

– Ви очікуєте, що безробіття в США не перевищить 4%, чому?

– ФРС вірить, що за правильної монетарної політики в довгостроковій перспективі безробіття досягне 4,5%. Але я думаю, цей показник все-таки буде нижче 4%. Ті, хто моделює рівень безробіття, кажуть, що її рівень визначається не монетарною політикою, а реальними факторами – географією, структурою ринку. Ці речі поза контролем монетарної політики. Якщо ФРС вважає, що в довгостроковій перспективі безробіття зростатиме, то я більш оптимістичний – фактично ми можемо взагалі не побачити зростання.

– Як змінюється місце США на світовому фінансовому ринку через збільшення ставок?

– США залишаються основним економічним гравцем у світі. Так, ця ситуація приносить незручності країнам, що розвиваються, в тому числі Україні, які залучають зовнішні позики в доларах. Зростання процентних ставок призвело до різкого та істотного зміцнення долара. Чесно кажучи, я трохи здивований, наскільки швидко це відбувається. Продовження нинішньої монетарної політики призведе до подальшого зміцнення долара. Але наскільки воно буде істотним, поки складно сказати.

– Після підвищення облікової ставки гроші інвесторів активно повертаються з ринків, що розвиваються, на ринок США. Ви відчуваєте цей приплив? Що він дає США?

– Я б не сказав, що цей процес дуже помітний в США. Очевидно, що його більше відчувають країни, які зіткнулися з цим відтоком. США – це величезна країна, і в нас постійно відбувається рух капіталу. Пересічні громадяни цього не помічають.

– Але якщо говорити про довгострокову перспективу, то приплив коштів в США дає країні додаткові переваги?

– Так, США хочуть отримати ці переваги. Є високий рівень довіри до фінансового ринку США. Щоб нам повірили, були потрібні сотні років. Але вже зараз в результаті припливу капіталу з Китаю ми бачимо зростання цін на ринку нерухомості.

– Президент Дональд Трамп неодноразово дуже різко висловлювався щодо ФРС, чия політика спровокувала зростання ставок. Як ви вважаєте, подібні заяви можуть вплинути на політику ФРС?

– Я не бачу жодних ризиків. Гадаю, публічна критика не надто шкодить ФРС. Певна річ, такі заяви підтримують звичайні громадяни. Але для економіки більш небезпечною є ситуація, яка була в 1940-1970-і роки: тоді непоодинокими були приватні комунікації між Білим домом і ФРС. Це був такий собі приватний тиск. У цій ситуації ризиків я бачу набагато більше. Публічні коментарі президента ніяк не вплинуть на політику ФРС.

kocher2

– Фактично це звичайні популістські заяви?

– Я не політолог і не фахівець з Трампу. Але гадаю, якщо ситуація в економіці почне погіршуватися, то Трамп зможе сказати виборцям, що це не його провина, а провина ФРС.

– Якщо говорити про довгострокову перспективу, то як підвищення ставок відіб'ється на світовій економіці? До чого це може призвести в США і на ринках, що розвиваються?

– Дуже важко прогнозувати довгострокову перспективу. Зараз складно дати прогноз навіть на шість місяців. США поки для себе розробляють монетарну політику, і ФРС намагається донести її до всіх бажаючих. Їхнє завдання – 2% інфляції та 4,5% безробіття. За моїми прогнозами, облікова ставка буде вище 3%, але нижче 4%. Для інших країн цього достатньо для планування. Якщо подивитися на такі країни, як Україна, то в короткостроковій перспективі монетарна політика США для них означає багато, але в довгостроковій – потрібно формувати незалежну економіку.

– Світові аналітики пророкують нову валютну кризу. Ви її очікуєте?

– Я не очікую на нову глобальну кризу. Якби я її чекав, то вона б уже була. Але важливо зазначити, що в світовій економіці є потенційні ризики – це ризики окремих країн. Ми вже спостерігали реалізацію цих ризиків на прикладі Туреччини. Але це все локальні ризики, вони навряд чи можуть стати причиною якоїсь глобальної кризи.

– Тобто такі події, як в Туреччині, не можуть стати каталізаторами криз у сусідніх країнах?

– Звичайно, ні. Це локальна подія для Туреччини. Але для інших відкритих економік це привід замислитися: ті, хто раніше активно фінансував їх у валюті, можуть почати сумніватися і більше не дадуть кредити.

– Україна теж у зоні ризику?

– Кожна країна, що розвивається, може опинитися в такій ситуації. Але каталізатор в кожній конкретній країні буде свій, специфічний тільки для неї.

– Можете назвати кілька чинників, які є глобальними ризиками?

– У світі є три великі економіки – США, Європа і Китай. Свої ризики є в Китаї, але, на мою думку, вони так і залишаться внутрішніми. Головний ризик європейської економіки – чи зуміє ЄС залишитися єдиним цілим. У США я бачу ризики, що ціни підуть вниз. Але якщо ви відкрита економіка, яка привертає зовнішнє фінансування в доларах, то у вас є свої власні ризики, які несуть для вас більше загрози, ніж ризики США, Китаю та Європи.

– Які ви бачите сценарії розвитку торговельної війни між США та Китаєм?

– Я очікую, що США в особі президента країни і його адміністрації спробують знайти вихід з ситуації, що склалася, і це буде перемога. Але залишається ризик, що адміністрація продовжить свою політику – для них це, скоріше, політичне рішення. Але я сподіваюся, цього не станеться.

– Ви кілька днів активно спілкувалися з українськими чиновниками, політиками, фінансовими експертами. Як ви оцінюєте ситуацію в Україні?

– Мені складно щось коментувати. Я вперше в Україні та перебуваю тут лише два дні. Цього недостатньо, щоб робити якісь висновки.

– Як ви гадаєте, уроки США можуть бути корисними для України?

– Навряд чи. Між нашими двома країнами я не бачу ніяких паралелей. Розуміння ситуації на світових ринках важливе для прийняття конкретних рішень. Але для побудови комплексної макроекономічної та фінансової політики для України потрібно знати, що тут відбувається.

Слідкуйте за новинами FinClub в TelegramViberTwitter та Facebook.