– Я не можу сказати, що нинішня політика істотно відрізняється від попередньої. Можливо, Джером Пауелл став більше комунікувати. Наприклад, наприкінці серпня він виступив у Джексон Холі у Вайомінгу. На його думку, явних ознак прискорення зростання інфляції вище 2% немає, як і підвищеного ризику перегріву економіки. Також Джером Пауелл попередив, що країна може увійти у період зростання, який США переживали в 1990-х.

– Чи очікуєте ви на глобальні зміни у монетарній політиці США в найближчі півроку – рік?

– Ситуація з монетарною політикою США досить прогнозована. У вересні ФРС знову підвищила облікову ставку і, мені здається, аналогічного рішення варто очікувати в грудні. Я не думаю, що відкрив вам велику таємницю. Усіх більше цікавить те, що відбуватиметься в 2019 році. Але усі дії залежатимуть від макроекономічних даних: інфляції, темпів зростання економіки, рівня безробіття і зайнятості населення.

Якщо триватиме сильне зростання доходів і зайнятості, то темпи підвищення облікової ставки можуть прискоритися. Але я б хотів відзначити той факт, що в 2019 році Джером Пауелл буде після кожного засідання ФРС виходити на прес-конференцію. Зараз він дає прес-конференцію чотири рази на рік. Це можна розцінювати як сигнал того, що на кожній нараді ФРС готова буде піднімати ставки.

– Підвищення облікової ставки, яке відбулося цього року, принесло очікувані результати?

– Гадаю, що ФРС задоволена тією економічною ситуацією, яка склалася: інфляція нижче 2%, безробіття продовжує залишатися низьким. Країна отримала те, чого жадала досягти ФРС, проводячи політику підвищення ставок.

– Ви очікуєте, що безробіття в США не перевищить 4%, чому?

– ФРС вірить, що за правильної монетарної політики в довгостроковій перспективі безробіття досягне 4,5%. Але я думаю, цей показник все-таки буде нижче 4%. Ті, хто моделює рівень безробіття, кажуть, що її рівень визначається не монетарною політикою, а реальними факторами – географією, структурою ринку. Ці речі поза контролем монетарної політики. Якщо ФРС вважає, що в довгостроковій перспективі безробіття зростатиме, то я більш оптимістичний – фактично ми можемо взагалі не побачити зростання.

– Як змінюється місце США на світовому фінансовому ринку через збільшення ставок?

– США залишаються основним економічним гравцем у світі. Так, ця ситуація приносить незручності країнам, що розвиваються, в тому числі Україні, які залучають зовнішні позики в доларах. Зростання процентних ставок призвело до різкого та істотного зміцнення долара. Чесно кажучи, я трохи здивований, наскільки швидко це відбувається. Продовження нинішньої монетарної політики призведе до подальшого зміцнення долара. Але наскільки воно буде істотним, поки складно сказати.

– Після підвищення облікової ставки гроші інвесторів активно повертаються з ринків, що розвиваються, на ринок США. Ви відчуваєте цей приплив? Що він дає США?

– Я б не сказав, що цей процес дуже помітний в США. Очевидно, що його більше відчувають країни, які зіткнулися з цим відтоком. США – це величезна країна, і в нас постійно відбувається рух капіталу. Пересічні громадяни цього не помічають.

– Але якщо говорити про довгострокову перспективу, то приплив коштів в США дає країні додаткові переваги?

– Так, США хочуть отримати ці переваги. Є високий рівень довіри до фінансового ринку США. Щоб нам повірили, були потрібні сотні років. Але вже зараз в результаті припливу капіталу з Китаю ми бачимо зростання цін на ринку нерухомості.

– Президент Дональд Трамп неодноразово дуже різко висловлювався щодо ФРС, чия політика спровокувала зростання ставок. Як ви вважаєте, подібні заяви можуть вплинути на політику ФРС?

– Я не бачу жодних ризиків. Гадаю, публічна критика не надто шкодить ФРС. Певна річ, такі заяви підтримують звичайні громадяни. Але для економіки більш небезпечною є ситуація, яка була в 1940-1970-і роки: тоді непоодинокими були приватні комунікації між Білим домом і ФРС. Це був такий собі приватний тиск. У цій ситуації ризиків я бачу набагато більше. Публічні коментарі президента ніяк не вплинуть на політику ФРС.

– Фактично це звичайні популістські заяви?

– Я не політолог і не фахівець з Трампу. Але гадаю, якщо ситуація в економіці почне погіршуватися, то Трамп зможе сказати виборцям, що це не його провина, а провина ФРС.

– Якщо говорити про довгострокову перспективу, то як підвищення ставок відіб'ється на світовій економіці? До чого це може призвести в США і на ринках, що розвиваються?

– Дуже важко прогнозувати довгострокову перспективу. Зараз складно дати прогноз навіть на шість місяців. США поки для себе розробляють монетарну політику, і ФРС намагається донести її до всіх бажаючих. Їхнє завдання – 2% інфляції та 4,5% безробіття. За моїми прогнозами, облікова ставка буде вище 3%, але нижче 4%. Для інших країн цього достатньо для планування. Якщо подивитися на такі країни, як Україна, то в короткостроковій перспективі монетарна політика США для них означає багато, але в довгостроковій – потрібно формувати незалежну економіку.

– Світові аналітики пророкують нову валютну кризу. Ви її очікуєте?

– Я не очікую на нову глобальну кризу. Якби я її чекав, то вона б уже була. Але важливо зазначити, що в світовій економіці є потенційні ризики – це ризики окремих країн. Ми вже спостерігали реалізацію цих ризиків на прикладі Туреччини. Але це все локальні ризики, вони навряд чи можуть стати причиною якоїсь глобальної кризи.

– Тобто такі події, як в Туреччині, не можуть стати каталізаторами криз у сусідніх країнах?

– Звичайно, ні. Це локальна подія для Туреччини. Але для інших відкритих економік це привід замислитися: ті, хто раніше активно фінансував їх у валюті, можуть почати сумніватися і більше не дадуть кредити.

– Україна теж у зоні ризику?

– Кожна країна, що розвивається, може опинитися в такій ситуації. Але каталізатор в кожній конкретній країні буде свій, специфічний тільки для неї.

– Можете назвати кілька чинників, які є глобальними ризиками?

– У світі є три великі економіки – США, Європа і Китай. Свої ризики є в Китаї, але, на мою думку, вони так і залишаться внутрішніми. Головний ризик європейської економіки – чи зуміє ЄС залишитися єдиним цілим. У США я бачу ризики, що ціни підуть вниз. Але якщо ви відкрита економіка, яка привертає зовнішнє фінансування в доларах, то у вас є свої власні ризики, які несуть для вас більше загрози, ніж ризики США, Китаю та Європи.

– Які ви бачите сценарії розвитку торговельної війни між США та Китаєм?

– Я очікую, що США в особі президента країни і його адміністрації спробують знайти вихід з ситуації, що склалася, і це буде перемога. Але залишається ризик, що адміністрація продовжить свою політику – для них це, скоріше, політичне рішення. Але я сподіваюся, цього не станеться.

– Ви кілька днів активно спілкувалися з українськими чиновниками, політиками, фінансовими експертами. Як ви оцінюєте ситуацію в Україні?

– Мені складно щось коментувати. Я вперше в Україні та перебуваю тут лише два дні. Цього недостатньо, щоб робити якісь висновки.

– Як ви гадаєте, уроки США можуть бути корисними для України?

– Навряд чи. Між нашими двома країнами я не бачу ніяких паралелей. Розуміння ситуації на світових ринках важливе для прийняття конкретних рішень. Але для побудови комплексної макроекономічної та фінансової політики для України потрібно знати, що тут відбувається.